За порівняно короткий час галерея об’єктів функціонального мистецтва Panoptikum Collections (простір виробничої майстерні KASSONE) стала авторитетною платформою для спілкування українських дизайнерів, виробників, архітекторів, артспільноти. Так, улітку тут провели тиждень промислового дизайну DVRZ Design Days, це перша подія подібного формату у світі українського промдизайну, яка надалі стане щорічною. У листопаді ми поновили наші дискусійні зустрічі та організували Архітектурний MeetUp, присвячений сучасному баченню безпеки людини в місті та просторів, що її оточують.
Гості зустрічі «Дизайн-співпраця. Від ідеї до майбутнього продукту. Український досвід» заслухали виступи колег та експертів галузі
18 січня галерея Panoptikum Collections приймала учасників і гостей зустрічі «Дизайн-співпраця. Від ідеї до майбутнього продукту. Український досвід», яка стала можливою за підтримки компанії Sadolin Ukraine — представника міжнародного концерну AkzoNobel, творчої студії DЕCOR SOLUTIONS та дизайн-спільноти DVRZ Design Days. Експерти ринку, промислові дизайнери, художники й декоратори, фахівці з маркетингу поділилися досвідом участі та ведення проєктів-колаборацій і своїми думками про потенціал такої співпраці.
Спікерами виступили маркетингова спеціалістка AkzoNobel (компанія Sadolin) Анна Канарська, СЕО творчої студії DЕCOR SOLUTIONS Тамара Злачевська, СЕО компанії BUDZIRKA й засновник бренду MIMI Fabryka Святослав Шилін і директор виробництва BUDZIRKA, засновник дизайн-студії Vyourock Віталій Возняк, партнер із розвитку меблевого бренду Panoptikum Collections (майстерня KASSONE) Роман Михайлов, архітекторка, засновниця студії інтер’єрного дизайну Вікторія Альохіна, керівник компанії Solmix Lighting і засновник бренду освітлення LOFU Олександр Максимов, декоратор інтер’єрів, засновник студії vk-decoration Віталій Касинець та промисловий дизайнер і CEO Container design studio Євген Пукліч.
Аудиторії також було запропоновано оглянути експозицію об’єктів дизайну сучасних українських студій і компаній-виробників у галерейному просторі.
Лариса Цибіна, історикиня дизайну, кураторка DVRZ Design Days
Привітала аудиторію та розпочала зустріч неформальною лекцією про відомі колаборації минулого й сучасності історикиня дизайну, кураторка DVRZ Design Days Лариса Цибіна.
«В умовах невизначеності нам краще разом, ніж поодинці», — Лариса Цибіна
Вона розповіла гостям про термінологію дизайн-співпраць і завдання, які ті можуть вирішувати, ключових гравців, виправдані й невиправдані очікування, що виникають в учасників колаборацій щодо результатів, розподілу ролей у взаємодії та інвестицій.
За словами Лариси Цибіної, досить багато дизайнерів, декораторів і навіть великих брендів інколи губляться у визначеннях і розумінні того, як оптимально вибудувати ефективну дизайн-співпрацю.
«У колабораціях 50% — це внутрішня праця над собою і продуктом, і 50% — праця над комунікацією, обмін створеним продуктом зі світом. Дизайн-співпраця — це співпраця між брендами або брендами й персоналіями, або брендами і платформами чи організаціями. Це може бути дисциплінарна спільнотворчість або перехрестя ринків. Чим більш круте й радикальне, неочікуване таке “перехрестя” і чим більше розголосу ви зможете зробити, тим більше виникає цікавості до колаборації», — зазначила дослідниця дизайну у своєму виступі.
«Завдяки спільнотворчості ми точно подвоюємо нашу аудиторію, можемо підсилити увагу клієнта і “струсити пил” із бренду. Колаба може бути дуже швидкоплинною штукою, а інколи — стати класикою», — Лариса Цибіна
На думку експертки, велике питання для українського дизайну — почати серйозно аналізувати, хто є кінцевим користувачем продукту, намалювати портрет адресата, і наразі цього ще не сталося. Так само ретельно треба вивчати локальні та міжнародні майданчики, на яких планується презентувати продукти, і правильно формулювати меседжі, які будуть зрозумілими саме там.
У своїй лекції дослідниця дизайну навела приклади колаборацій архітектора і дизайнера Майкла Грейвса та американської мережі роздрібної торгівлі Target і бренду Alessi; IKEA з Ільзе Кроуфорд, LEGO, Олафуром Еліассоном; SMEG і Dolce&Gabbana; співпрацю українського дизайнера, засновника студії SVOYA Studio Дениса Соколова і японського дизайнера Рьосуке Фукусади над спільною колекцією об’єктів, яка відбулася після повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Лариса Цибіна: «Історія колаборацій сформатована у XXI сторіччі. Минуле сторіччя ми знаємо по людях, персоналіях — це Філіп Старк, Том Діксон, Рон Арад та інші. XXI століття — історія колективної творчості»
Світлана Островська, мисткиня, кураторка курсу «Методи дослідження та творчий пошук» у Schooll of Art × Craft
Доповнила лекцію мисткиня, кураторка курсу «Методи дослідження та творчий пошук» у Schooll of Art × Craft Світлана Островська. На прикладі виробництв муранського скла та їхньої співпраці з Венеційською бієнале мистецтв (фестиваль Glasstress) вона розповіла гостям про потенціал колаборацій рятувати бренди і виробництва від занепаду або зниження уваги споживачів. Цей досвід може стати корисним для того, щоб відродити традиційні українські виробництва, дати можливість вітчизняним крафтовим виробам перейти в категорію колекційного дизайну.
Експертка поділилася прикладами, коли колаборації виконують важливу соціальну мету: такою, наприклад, була співпраця київської ресторації Citronelle, Національного художнього музею та французького дому шампанського Pierre Morlet. У підсумку було випущене колекційне шампанське з етикетками, в розробленні яких взяли участь українські художники — Марина Скугарева, Олег Тістол, Микола Білоус, Олександр Сухоліт, Олена Придувалова та Олексій Аполонов. Кошти, зібрані в результаті продажу цієї продукції, передали для лікування військових.
Український бренд Riot Division у співпраці з дніпровським художником Олегом Семаком і ГО Azov One створює одяг, продажі якого допомагають акумулювати кошти для українських захисників та їхніх родин.
Світлана Островська наголосила: інколи невеликі колаборації можуть переростати в значно більші проєкти, ніж планувалося на початку, наприклад, бажання містян відреставрувати старі двері — у міську програму реставрації, як це сталося у Франківську, і вони справді здатні змінювати простір навколо людини на краще. Тому брендам варто пам’ятати про такі можливості.
Анна Канарська, маркетингова спеціалістка AkzoNobel (компанія Sadolin)
Маркетингова спеціалістка AkzoNobel (компанія Sadolin) Анна Канарська розповіла аудиторії про співпрацю нідерландського концерну AkzoNobel, якому належить бренд, із провідними світовими компаніями, лідерами думок і митцями.
За словами Анни Канарської, для AkzoNobel, компанії-транснаціонального лідера з виробництва фарб різного призначення з 350-річним досвідом діяльності, інновації, технологічність виробництва та екологічність стали головними векторами уваги для руху вперед і вирізнення серед конкурентів.
Колаборації та співпраця AkzoNobel як із торговими марками, так і з фахівцями різних галузей і волонтерами, відіграють не останню роль у формуванні популярності та впізнаваності продуктів.
Компанією зареєстровані більш ніж 100 торговельних марок — це декоративні та інтер’єрні фарби, фарби для авіації та автопрому, харчової промисловості, спеціальні продукти для захисту дерев’яних або металевих поверхонь. Бренди AkzoNobel наразі представлені в 105 країнах світу.
У 2009 році концерном була започаткована глобальна ініціатива Let’s Colour. Її завданням є показати, як сила фарби може допомагати людям покращувати якість життя, розширювати можливості для розвитку.
Анна Канарська розповідає: ініціатива Let’s Colour має три втілення. Це благодійність (компанія співпрацює з багатьма міжнародними організаціями, наприклад SOS Children’s Villages), а також дослідження кольорів і артпроєкти.
«Саме проєкт Let’s Colour ми можемо назвати найбільшим із погляду кількості колаборацій. Ініціатива має власний сайт, який відображає показники того, скільки ідейних проєктів було втілено, кількість задіяних у них митців і волонтерів та використані літри фарби. Для участі можна подати заявку з описом ідеї, яку буде розглянуто в центральному офісі компанії в Нідерландах», — розповіла маркетинг-спеціалістка AkzoNobel.
Наразі в рамках Let’s Colour реалізовано 2200 громадських проєктів, а більш ніж 40 тис. людей отримали допомогу у працевлаштуванні або набутті нових навичок.
Із 2012-го року компанія Sadolin співпрацювала з українським фестивалем сучасного мистецтва ГогольFest, надаючи фарби для оформлення локацій
Анна Канарська розповіла гостям про низку колаборацій у рамках дослідження кольорів: це створення палітр, вивчення їх впливу на стан людей і поведінку, які проводяться експертами AkzoNobel у спеціально створеному інституті Global Aesthetic Center, громадських приміщеннях, установах тощо.
Для цього залучаються фахівці різних галузей, наприклад, діяльність яких пов’язана з органами чуття: музиканти, шеф-кухарі, парфумери, митці. Беручи участь в експерименті, вони працюють у приміщеннях, кольори яких змінюються, і констатують, як це впливає на якість їхніх творів або продукції, робочий стан.
У співпраці з медиками та працівниками лікарень фахівці «Глобального естетичного центру» AkzoNobel досліджували, як кольори впливають на продуктивність людей похилого віку з деменцією, дітей із розладами аутистичного спектра, і мали досвід створення актуальних палітр.
AkzoNobel є виробником продуктів для різних типів поверхонь, тому вибір кольору року задає тренди для низки галузей і підприємств
Оголошення кольору року від Sadolin — масштабна щорічна подія, відлуння якої згодом помітне в багатьох сферах поза архітектурою або інтерʼєрним і предметним дизайном. Анна Канарська зазначає: AkzoNobel є виробником продуктів для різних типів поверхонь, тому тренд фіксується і у фешн-індустрії, і у виробництві літаків та автівок, техніки. Це — не явна колаборація, а скоріше вплив на різних виробників і підприємства, які знаходять натхнення в палітрах, запропонованих експертами кольору Sadolin.
Одним із важливих стратегічних партнерів AkzoNobel залишається IKEA. Виробництво частин меблів, їх фарбування й комплектація, відповідно до логістики корпорації, часто відбувається в різних країнах, зокрема і в Україні.
«Небагато людей знають про те, що стіни у виставкових залах IKEA пофарбовані саме фарбами Sadolin, хоча й без зазначення кольору. В низці країн презентація кольору року Sadolin, а також деяких палітр відбувається саме тут», — зазначила експертка.
Свій виступ Анна Канарська завершила згадкою про ще одну яскраву співпрацю, яка відбулася влітку минулого року, — AkzoNobel підготували спеціальну палітру продукту Coral під назвою Collab Barbie до премʼєри кінострічки «Barbie». У співпраці з брендом Mattel компанія надала можливість усім користувачам-шанувальникам кіно та легендарної ляльки долучитися до Barbiecore тренду.
Галина Поволяшко та Тамара Злачевська, засновниці студії декоративних рішень для інтер’єру DЕCOR SOLUTIONS
Тамара Злачевська, співзасновниця та CEO студії декоративних рішень для інтерʼєру DЕCOR SOLUTIONS, поділилася з аудиторією: шлях студії розпочався саме як дружня та творча співпраця. Метою художниці Тамари Злачевської та власниці текстильного бренду Галини Поволяшко було об’єднати два напрями, арт і текстиль, і запропонувати спільні рішення для інтерʼєрного декорування.
«Арт і текстиль — два яскравих творчих світи, народжені для того, щоб іти разом та доповнювати один одного в інтер’єрах», — Тамара Злачевська
Цей досвід масштабувався до численних колаборацій з українськими дизайнерами й архітекторами в оформленні розроблених ними інтер’єрів. Сім років роботи студії стали насиченою професійною історією зростання, DЕCOR SOLUTIONS пропонує комплексні рішення для декорування та розробляє нові напрямки.
Тамара Злачевська анонсувала колаборації, які планують засновники студії. DЕCOR SOLUTIONS мають на меті привернути увагу до особливої цінності ручної праці та діяльності малих виробництв, підсвітити проблематику підтримки крафтових майстерень, збереження українських ремесел — ткацтва, гутного виробництва, тиснення, різьблення по дереву, гончарства, традиційних розписів. Незабаром засновниці студії планують створити колекції інтерʼєрних панно з використанням традиційних українських технік.
Тамара Злачевська, СЕО творчої студії DЕCOR SOLUTIONS
Студія перебуває у творчому пошуку технік і сюжетів для майбутніх робіт — ними, наприклад, можуть стати мотиви українського побуту, історична українська архітектура — та запрошують майстрів, які володіють автентичними техніками, до співпраці над цими колекціями. DЕCOR SOLUTIONS пропонує стати майданчиком для застосування їхніх умінь.
За словами співзасновниці студії, тема панно, яку вони розробляють, — також і про пошук сучасного українського стилю, відновлення того природного, що притаманне українській культурі.
«Розповідь про ефемерні, зникаючі напрямки ручного виробництва через артоб’єкти — тема і соціальна також. Це те, що відгукується. Нам хочеться допомогти їм розвиватися й підняти рівень оцінки ручної праці, робіт, які виконують майстри», — Тамара Злачевська
Тамара Злачевська звернулася до аудиторії із запрошенням долучитися до обговорення та творчих вишукувань. До уваги учасників і гостей зустрічі також було представлено кілька артоб’єктів DЕCOR SOLUTIONS.
Святослав Шилін, СЕО компанії BUDZIRKA й засновник MІMІ Fabryka
Протягом 20 років українська компанія BUDZIRKA виступає флагманом із постачання й обробки матеріалів для оздоблення навісних вентильованих фасадів, екстер’єрних конструкцій і дизайну інтер’єру, а також є офіційним представником австрійського заводу Fundermax в Україні.
Напрацьований досвід допоміг компанії зрозуміти потреби українського ринку і впевнитися у власному рівні компетенцій, достатньому для того, щоб запустити своє виробництво. Результатом цього стало створення супутніх меблевих напрямків — бренду MІMІ Fabryka та дизайн-студії Vyоurock.
СЕО компанії BUDZIRKA й засновник бренду MІMІ Fabryka Святослав Шилін і директор виробництва компанії BUDZIRKA та засновник дизайн-студії Vyоurock Віталій Возняк розповіли аудиторії про історію заснування брендів, комерційні й соціальні завдання, які вони планують виконати, та презентували окремі об’єкти з колекцій.
Святослав Шилін: «MIMI Fabryka дає нове бачення меблям на основі дизайну знаних європейських дизайнерів»
Компанія MІMІ Fabryka виготовляє лімітовані колекції меблів із матеріалу FaneLam, до складу якого входить високоякісна фанера, ламінована австрійським антивандальним HPL-пластиком. Матеріал FaneLam виготовляється на виробничих потужностях BUDZIRKA. Меблі, у яких використовують FaneLam, міцні і довговічні, зручні в експлуатації, за ними легко доглядати. Вони не втрачають колір або якість із плином часу.
MІMІ Fabryka виготовляє вироби за прототипами європейських промислових дизайнерів, тож компанії є що розповісти про джерела натхнення та взаємодію.
Моделі стільців Layer Chair і Stripe Chair, розроблені шотландським архітектором і дизайнером меблів Йоахімом Кінгом, стали джерелом натхнення для перших об’єктів MІMІ Fabryka. Використовуючи можливості матеріалу FaneLam, компанія відтворила авторську серію меблів BULL австралійського дизайнера Алекса Ерла.
Стілець Bone Chair від MIMI Fabryka народився за мотивами об’єктів, створених відомим архітектором бельгійського походження Джулієном де Смедтом.
Віталій Возняк, директор виробництва компанії BUDZIRKA, засновник дизайн-студії Vyоurock, та учасники зустрічі
Перше правило Vyоurock: громадські простори мають бути не менш комфортні, ніж приватне житло.
Дизайн-студія Vyоurock розробляє і створює меблі підвищеної міцності для відкритих і громадських просторів — міських парків та скверів, прибудинкової території житлових комплексів. Вони можуть змінювати конфігурації і не мають небезпечних частин або гострих кутів.
Ідеолог проєкту Віталій Возняк розповів аудиторії про філософію бренду і емоційні сенси, які дизайнери вкладають у колекції виробів.
Vyоurock розвиває ідею про те, що якісні вироби та декори не потрібно оновлювати щороку, вони здатні витримувати навантаження, залишатися безпечними і мати гарний вигляд протягом років, накопичувати власні історії.
Засновники Vyоurock: «Ми віримо в те і працюємо над тим, щоб наша якість стала нормою для громадських просторів і наші вироби накопичували історії різних поколінь»
Виробники Vyоurock бачать велику потребу у вуличних меблях нового зразка для післявоєнної відбудови українських міст. Під час виступу в аудиторії відбулася дискусія щодо практичної реалізації цих планів, якості та вартості меблів, які інсталюються в громадських просторах.
Роман Михайлов, партнер із розвитку Panoptikum Collections, та Вікторія Альохіна, архітектурна дизайнерка, засновниця студії AlekhinaArchitects
Роман Михайлов, партнер із розвитку Panoptikum Collections — меблевого бренду, заснованого українською майстернею KASSONE для розвитку міжнародного вектора діяльності, та засновниця студії інтер’єрного дизайну AlekhinaArchitects Вікторія Альохіна поділилися з гостями своїми оцінками ефективності колаборацій і анонсували майбутню співпрацю Panoptikum Collections та AlekhinaArchitects.
За словами Романа Михайлова, саме місце, де зібралися учасники зустрічі, також спонукає до обміну думками та колаборацій. Підкоряючись задуму власників, замість звичного офісного та виробничого приміщення майстерня KASSONE стала простором, де спілкуються креатори.
У своєму виступі Михайлов зазначив, що об’єкти промислового дизайну народжуються внаслідок співпраці дизайнера і підприємства, яке їх виготовляє. Ці стосунки можуть вибудовуватися по-різному. В одних випадках фабрики ставлять чіткі завдання і умови щодо майбутнього об’єкта, в інших — митець продукує ідеї та концепти самостійно, а виробництво може купувати дизайнерську розробку за гонорар або роялті, залежно від домовленостей з автором.
«Усе, що лежить посередині цих крайнощів, — як правило, предмет складних домовленостей між обома сторонами. В них кожна із самого початку комунікації прагне досягти певної мети: чи то реалізувати проєкт, чи популяризуватися, чи досягти комерційної вигоди, прибутковості», — констатував партнер із розвитку Panoptikum Collections.
Він поділився з гостями двома історіями того, як по-різному дизайнерські ідеї можуть знаходити шлях до колекцій Panoptikum Collections.
Перший кейс — співпраця з українським дизайнером, керівником студії Design Studio Yuriy Zimenko Юрієм Зіменком.
Дизайнер працював над розробленням колекції за індивідуальним замовленням, проєкт був сплачений клієнтом і спочатку не передбачав тиражування. В процесі роботи було ухвалене рішення про колаборацію між Panoptikum Collections і Юрієм Зіменком щодо створення вже комерційної колекції на базі цього проєкту. Звісно, з дозволу першого замовника та з відповідними домовленостями сторін.
Дзеркало-торшер HAY (How Are You?) — результат колаборації харківського дизайнера Андрія Хворостьянова і бренду Panoptikum Collections
Колаборація бренду з харківським дизайнером Андрієм Хворостьяновим стала можливою завдяки тому, що автор сам звернувся до Panoptikum Collections із готовим прототипом і запропонував запустити його у виробництво. Результатом цієї комунікації став об’єкт — дзеркало-торшер HAY (How Are You) з металевого дроту із вмонтованим дзеркалом і світильником. Детальніше про нього ми писали на сторінках Pragmatika.
«Дзеркало-торшер HAY буде тиражоване максимально в десяти екземплярах, це фактично приклад галерейного мистецтва», — Роман Михайлов
Михайлов зазначив, що подібні випадки добре демонструють, як ті чи інші рішення авторів і виробників про співпрацю стають для об’єктів дизайну доленосними, допомагають їм набувати особливої цінності.
Вікторія Альохіна, архітектурна дизайнерка, засновниця студії AlekhinaArchitects
Компанія Panoptikum Collections і Вікторія Альохіна розпочинають співпрацю зі втілення колекції меблів під назвою Tactile Provocateur. Це свіжа колаборація, і учасники наразі не можуть розповідати про неї багато, та все ж архітектурна дизайнерка поділилася з гостями історією народження ідеї та деталями розроблення деяких виробів.
За словами Вікторії Альохіної, концепти були створені нею у 2019 році, але через виклики часу реалізацію було відкладено. Актуальність ідеї згодом не змінилася, і у 2023 році Tactile Provocateur вже є зареєстрованою торговою маркою.
Лейтмотив колекції — емоція любові, бажання людей торкатися об’єктів, які їм цікаві або викликають сильні почуття, і потенціал речей бути саме такими чуттєвими об’єктами.
Колекція Tactile Provocateur складатиметься з різноманітних виробів, уже відомо, що серед них серія торшерів «Гіпноз», столи «Горизонт», «Плей» та «Вікторі», консоль «Пульс» та інші. Для виготовлення використають скло, деревину, метал і мармур різних відтінків та фактур. Багато ефектів реалізуються за рахунок контрасту матеріалів, оптичних ілюзій, руху.
Вікторія Альохіна особисто прокоментувала презентацію з концептами виробів і розповіла гостям про історію появи назв об’єктів дизайну, вибір матеріалів, естетичні та функціональні особливості «тактильних» меблів.
Олександр Максимов, керівник компанії Solmix Lighting і засновник бренду освітлення LOFU, та Віталій Касинець, декоратор, засновник студії vk-decoration
«Світло і навмисно підкреслений символізм слугують маніфестом надії. Яке це світло? Те, яке ми хочемо побачити врешті-решт у цих проклятих тунелях, через які нас проводить зараз життя», — декоратор Віталій Касинець
На початку зустрічі презентацію бренду освітлення LOFU (Lights of Ukraine) Лариса Цибіна назвала «головною провокацією вечора».
Запрошуючи до виступу керівника компанії Solmix Lighting і засновника LOFU Олександра Максимова та декоратора інтер’єрів Віталія Касинця, дослідниця дизайну озвучила тезу про те, що побутові речі в сучасному житті людей розділилися на дві категорії: це ті вироби, які є інструментами й виконують певні завдання, і ті, які ніби здобувають суб’єктність і вступають з нами у відносини.
На думку Лариси Цибіної, історія бренду LOFU — саме про другий випадок, вона про ті якісні об’єкти, які українці прагнуть бачити у своєму житті, проте не кожен до цього готовий, бо дизайн перенасичений саме об’єктами-інструментами.
Олександр Максимов розповів гостям зустрічі про те, як його інтерес змістився від промислового до інтерʼєрного світла. Компанія Solmix Lighting протягом більш ніж десяти років реалізує складні проєкти освітлення агро- та хімічних виробництв, фабрик, промислових та інфраструктурних об’єктів, торговельних центрів в Україні й за кордоном, і саме в складному 2022 році Максимов остаточно вирішив реалізувати ідею виробництва освітлення для інтер’єрів.
«Коли, як не зараз? Я розумів, що не треба відкладати плани і зміни в житті, ще чогось чекати», — згадує свою емоцію засновник компанії.
На той момент вже існувала співпраця між Solmix Lighting та харківською дизайнеркою Марією Целік, і саме до неї Олександр Максимов звернувся з пропозицією розробити для LOFU кілька концептів світильників.
Ця колаборація виявилася дуже успішною — вже у вересні 2022 року LOFU представляла свої зразки на виставці Maison&Objet в Парижі.
«На сьогодні ми розробили три повноцінні колекції світильників — це Prykrashena з точкою уваги — “намистиною з бабусиного намиста”, як декому з користувачів хочеться бачити, колекція NAЇVE, яка є досить вільною інтерпретацією форм і ліній творів Марії Примаченко, і базова колекція OCTA, яка закриває потреби як інтерʼєрів — наприклад, для точкового освітлення — так і може використовуватися для вуличного освітлення. Гості зустрічі бачать це зараз. OCTA “виходить” на вулицю, таке світло може використовуватися в парках, за містом. Це надійні, недорогі, базові речі, проте в них є свій “фунт родзинок”, — розповів аудиторії Олександр Максимов. — Наприклад, у самій формі. З восьмикутниками є певні нюанси при литті, це досить складна форма і для прототипування, і тим більш для серійного виробництва».
Віталій Касинець, декоратор, засновник студії vk-decoration
«Я пропустив через власні руки багато почуттів, історій, інтер’єрів, і мене мало чим можна здивувати. Тому True Religion створював, зважаючи на те, до чого в мене є пристрасть, що мені цікаво саме сьогодні. Це — мій маленький маніфест», — Віталій Касинець
Найновіша сторінка для бренду LOFU — колаборація з українським декоратором Віталієм Касинцем зі створення колекції дизайн-обʼєктів True Religion. І так — це справді про релігію, і не тільки про неї.
За словами Олександра Максимова та Віталія Касинця, їхня співпраця стала результатом бажання масштабувати діяльність LOFU і особистим маніфестом автора нової колекції.
Віталій Касинець прокоментував аудиторії презентацію з концептами виробів — світильників і бра, в яких можна зчитати форми хреста, священного німба, обриси шат монахинь. Декоратор розповів, що в True Religion закодовані символізм, тактильність і провокація, чутливість, яка пробивається крізь зовнішню закритість.
Віталій Касинець: «Ми заграємо із сексуальністю, що досі керує світом, але не переходимо межу, де б це стало вульгарністю. Поєднуємо сучасні технології та крафт, і це те, що я підтримую все професійне життя. Дуже радію тому, як багато українського крафту сьогодні відроджується.
True Religion — це тактильність і світло. Використання світла і навмисно підкреслений символізм слугують маніфестом надії. Яке це світло? Те, яке ми хочемо побачити врешті-решт у цих проклятих тунелях, через які нас проводить зараз життя».
Євген Пукліч, промисловий дизайнер, засновник студії Container design studio, розповів гостям про вибрані предмети колекції Contain Air та їхній шлях до міжнародних виставок
Наприкінці зустрічі аудиторія перемістилася в експозиційний простір галереї, де наразі розміщені дизайнерські об’єкти сучасних українських студій і компаній-виробників.
Промисловий дизайнер, засновник студії Container design studio Євген Пукліч розповів гостям про те, як були створені предмети колекції Contain Air та про їхній шлях до міжнародних виставкових майданчиків і замовників в Україні й за кордоном.
«Порівняно з міжнародним ринком, в Україні об’єктів дизайну поки що продається менше», — Євген Пукліч
Єдиний формотворчий елемент колекції меблів Contain Air — металеві труби, натхнення використати саме їх автору подарувало рідне місто — Харків, його конструктивістська архітектура та промислові пейзажі. Всі нерухомі й рухомі деталі та з’єднання також виконані з труб, колекція відпрацьована в основних типологіях меблів і освітлення й наразі нараховує понад 20 предметів.
Флагманським об’єктом залишається практично легендарна чорна шафа Contain Air. Із 2018 року, коли її вперше було представлено на Dutch Design Week в Ейндховені, вона відвідала низку міжнародних і вітчизняних виставок і наразі залишається комерційно популярною у замовників із різних країн.
На відміну від думок, висловлених протягом зустрічі раніше, Євген Пукліч вважає, що покликання предметного дизайну залишається тим самим — обслуговувати людину: «Натомість ми вимушені щодня обслуговувати якісь речі, які мають працювати на нас. Обираючи незвичні, але абсолютно функціональні речі, ми можемо звільнити себе від цієї ролі».
Євген Пукліч зазначив, що часто саме українські дизайнери не бояться ризикувати й зупиняють вибір на меблях Contain Air для оформлення власних інтер’єрів, і запропонував присутнім ознайомитися з естетикою і функціоналом колекцій Container design studio на профільних ресурсах студії.
Ми дякуємо організаторам, партнерам події і фаховій аудиторії за увагу до заявленої теми й чекаємо на нові зустрічі, а також висвітлення реалізованих колаборацій на сторінках Pragmatika.
