Оновлений центр, алея графіті, аеропорт і нові школи: майбутнє Бородянки після відбудови

Під час бойових дій у 2022 році Бородянська селищна громада зазнала жахливих руйнувань. Попри те, що Бородянка рідше потрапляла на перші шпальти світових ЗМІ, ніж Буча та Ірпінь, ця громада постраждала чи не найбільше, оскільки найпершою прийняла на себе удар росіян.

Окупанти зруйнували 80 багатоквартирних і 2116 приватних будинків, 10 шкіл і 6 дитсадків, 13 адмінзакладів, 7 закладів культури, 2 заклади соціального захисту, дороги та мережі життєзабезпечення мешканців громади. Всього повністю або частково знищено 2234 об’єкти. 

Як і в інших деокупованих українських містах, найгострішим питанням лишається відбудова житлових будинків, адже людям потрібно повертатися до своїх домівок. У Бородянці та селах громади досі не відновлено 28 багатоповерхових та 1062 приватні оселі. Населення всієї ОТГ до початку повномасштабного вторгнення становило близько 50 тисяч людей, із них 13 900 — мешканці безпосередньо Бородянки. Понад 5 тис. жителів громади нині все ще не можуть повернутися додому через відсутність житла.

Місцева влада подала до Агентства відновлення 109 об’єктів. Із них було відібрано 59, але станом на сьогодні опрацьовуються 36. Під патронатом першої леді Олени Зеленської заплановано будівництво спортивного хабу. 

«Наразі нам не вистачає земельної ділянки для того, щоб масштабно забудувати все, що заплановано. Ще один проєкт уже погоджений — 1,5 млрд гривень інвестицій на сучасну лікарню спрямують французькі інвестори», — розповідає Ірина Захарченко, виконуюча обов’язки Бородянського селищного голови.

Житлові проєкти

За кошти Фонду ліквідації наслідків збройної агресії РФ під патронатом UNITED24 восени минулого року почали активно відбудовувати три з чотирьох запланованих багатоповерхівок. Дві з них — на вулиці Центральній, яка була майже вщент зруйнована під час наступу російських військ. Із четвертим будинком виникли затримки. Після першого тендеру забудовник відмовився від об’єкта. Після проведення повторного тендеру визначили нового підрядника, і він приступає до робіт тільки зараз. 

Водночас Бородянка увійшла до переліку містечок, де за рішенням уряду проходитиме системна відбудова в межах соціально-урбаністичного експерименту. Його ідея полягає в тому, що замість точкової відбудови окремих зруйнованих споруд буде проведена повна трансформація за новим плануванням, яке враховуватиме сучасні світові тенденції в архітектурі та водночас зберігатиме історичну спадщину. Одним із фундаментальних принципів проєкту має стати «Build Back Better» (відбудувати краще, ніж було). 

За словами Ірини Захарченко, в межах цього експериментального проєкту до Бородянки на 12 об’єктів (багатоповерхові будинки) зайшли 12 забудовників. Але процес триває нешвидко — зима вносить корективи, оскільки в холодну пору року все будівництво припиняється. Місцева влада сподівається, що попри всі перепони частина мешканців уже цієї весни зможе повернутися до своїх домівок. 

Відбудова центральних вулиць і оновлені простори 

На вулиці Центральній були пошкоджені або зруйновані майже всі споруди. Проєкт оновлення головної вулиці селища — Центральної — було започатковано ще у 2022 році. Наразі допрацьовуються остаточні варіанти, якою саме вона має стати.

Центральна вулиця буде сучасною, такою, яка має бути в гарному українському європейському містечку

Проєкт вулиці розробляло архітектурне бюро UVT GROUP на чолі з головним архітектором Олексієм Агафоновим. Команда сформувала загальний вигляд кожного типу житлових і нежитлових будівель та надала їхньому вигляду єдиного стилю. Перші напрацювання вже погодили з громадою містечка. 

«Проєктанти зробили вулицю Центральну сучасною: з велодоріжками, парковими зонами. Такою, яка має бути в гарному українському європейському містечку. Але ми стикнулися з проблемою, що на вулиці розташовані 32 МАФи, і вони нам заважають втілювати в життя цей проєкт. Можливо, ми виділимо земельну ділянку і зробимо для них невеликий торговий центр або пропонуватимемо цим підприємцям перші поверхи комерційних приміщень у нових будівництвах. Ми розглядаємо кілька варіантів», — коментує очільниця селищної ради Ірина Захарченко. 

Як розповідають самі архітектори з UVT GROUP, межі концепції охоплюють простір центральної вулиці від кругового перехрестя на в’їзді до населеного пункту і до центральної площі з будинком культури та пам’ятником Т. Шевченку.

У своїх рішеннях команда відштовхувалась від того, що відбудова має бути виконана в єдиній стилістиці, оперативно, якісно, економічно обґрунтовано.

«Вона має бути в тренді сучасних архітектурних і технологічних ідей та вимог щодо дизайну вуличних елементів, фасадів будинків, а також забезпечення інтересів передусім пішоходів, велосипедистів та з окремим урахуванням потреб маломобільних груп населення», — розповідає CEO UVT GROUP Андрій Антоненко.

Архітектори вдосконалили організацію дорожнього руху: застосували засоби обмеження швидкості, організували місця для паркування автомобілів і велосипедів, відокремили смуги для руху велосипедистів, пішохідні переходи з острівцями безпеки, сучасні місця зупинки громадського транспорту. Крім того, передбачили якісні знаки інформування та навігації в селищі.

Велику роль відведено системі озеленення. В концепті спробували сформувати єдину безперервну зону міського озеленення. Ядром цієї системи має стати центральний парк навколо озера, де будуть організовані місця відпочинку та занять спортом для мешканців містечка. Цей парк перетікає далі у вуличні простори з організацією скверів, бульварів та руху пішоходів, з’єднуючи віддалені частини вулиці зі своїм ядром.

«Ну і головна проблема — це відбудова зруйнованого житла. Найбільш постраждалі будинки розташовані якраз по Центральній вулиці. Частина з них виявилась такою, що не підлягає відновленню. На їхньому місці запропоновані нові будинки, які будуть запроєктовані за новими будівельними нормами, із сучасних технологічних матеріалів та в стилістиці, що відповідає духу часу. Більша ж частина наявних будинків постраждала менше. Передусім це вибиті вікна, пошкоджені дахи та елементи фасадів. Тому для них залишається можливість локального відновлення. В цьому випадку пропонується комплексна модернізація будинку з ремонтом пошкоджених елементів, утепленням фасадів і заміною вікон», — зазначає Андрій Антоненко.

Якщо ці ідеї вдасться реалізувати, Центральна вулиця Бородянки матиме сучасний, удосконалений вигляд, зорієнтований передусім на потреби пішоходів, маломобільних груп населення та велосипедистів. Це буде безпечний, візуально привабливий, комфортний простір для мешканців селища.

Крім того, на сьогодні вже готові перші напрацювання з трансформації Центральної площі від архітектурної студії Vovk+Partners Architects. 

Пропонується реконструювати набережну навколо озер. Архітектори мінімально втручалися в ландшафт і зберегли всі дерева довкола води. Усі елементи інтегруються поміж дерев і доріжок. На території облаштована дитяча зона із зеленим лабіринтом, поруч невеличкий і затишний парк для дорослих. Також архітектори залишили наявний ресторан, втім, поруч облаштували амфітеатр, де можна відпочити і просто посидіти біля води. 

Місцеві мешканці з іншого боку від ресторану самостійно облаштували собі спортивний майданчик. Тому архітектори так і залишили тут спортивну зону, додавши до баскетбольного поля і тенісні столи, і фонтанчики для води, і трибуни. Поруч є невеликий спуск до води, взимку ці озера замерзають, і люди катаються на ковзанах. Тож там передбачено зручний підхід. Крім того, тут також буде вишка для стрибків у воду, а для рибалок облаштовано 5 понтонів.  

Центральну площу архітектори також майже не змінювали, лише інтегрували кілька своїх ідей, зокрема створили підземний паркінг. Це буде приміщення подвійного призначення, оскільки він буде служити ще й укриттям. 

Саму площу залишили відкритою, щоб була змога проводити міські заходи й концерти. На площі розташований пам’ятник Тарасові Шевченку, його реконструюють після влучання снаряду, але після завершення реконструкції він залишиться на своєму місці. 

Архітектори пропрацювали й організацію дорожнього руху: створили додаткові паркувальні місця, розробили схему руху до паркінгу. 

«У зелених зонах на площі ми пропонуємо зробити так звані Бородянські сади — клумби з кущами, сухостоями, цікавими композиціями з квітами. Тут також передбачена алея з роботами відомих художників, які залишили свої графіті в різних частинах містечка. Це все попередні ескізи, але концепція вже затверджена, тож працюємо над удосконаленням проєкту далі», — каже головний архітектор Vovk+Partners Architects Євген Сіньков. 

Освітній складник

Важливою складовою частиною відродження селища є відновлення навчального процесу. Як розповідає Ірина Захарченко, із допомогою Литви наразі на завершальному етапі відбудова литовсько-українського ліцею № 1. 

«Туди перейдуть дітки, які зараз навчаються в іншому ліцеї у дві зміни. І тоді розпочнеться капітальний ремонт ліцею № 2», — каже вона.

Крім того, на сьогодні вже розроблені проєкти ще двох садків: «Веселка» і «Колосочок». Проєктом капітального ремонту в обох передбачається ремонт сходів головного входу, влаштування пандусів, нове оздоблення фасадів з утепленням, заміна всіх інженерних мереж, встановлення сонячних батарей, новий благоустрій території. 

Культура і Бенксі

Бородянська школа мистецтв

Нова школа мистецтв має з’явитися на місці попелища, залишеного російськими загарбниками. Концепт взялася розробляти згадана вище UVT GROUP. «Бо творчість — це найвищий щабель розвитку і те, що відрізняє нас від ворогів», — наголошують архітектори. 

До моменту знищення школи російськими військами Бородянська школа мистецтв була культурною окрасою місцини, де ще з 1970 року дітей навчали грі на різноманітних музичних інструментах. У найкращі часи кількість учнів школи доходила аж до 350 осіб.

Цей проєкт покликаний не тільки в повному об’ємі відродити заклад, а й дозволити йому стати культурним громадським хабом для всіх жителів і гостей Бородянки.

«Архітектура школи переслідує кілька цілей: високу функціональність і гнучкість використання завдяки універсальності планувальної схеми та м’яку естетику мінімалізму. В просторих класах багато світла, а отже, і багато місця для творчості. Передбачена велика репетиційна зала на додачу до концертної (яка, до речі, може вміщати 150 людей). Головний фасад школи обернений на південь, де найбільше сонця, і тому ми огорнули його ніжними хвилями, що нагадує про прикладні мистецтва і вільний природний рух творчості. Світлий бетон контрастує з теплотою дерева, створюючи атмосферу затишку та захищеності», — розповідає ведуча архітекторка UVT GROUP Ганна Шепеленко.

Будівля школи природним чином вписується в місцину і гармоніює з масштабом вулиці, селища, викликає бажання доєднатись до цієї спільноти і творити разом

Перший поверх школи — публічний, це — повноцінний театр. Тут розміщені сцена, гримерні, рубка звукорежисера, велика кав’ярня з панорамними вікнами.

Другий і третій поверхи — навчальні та тренувальні. Тут передбачені танцювальні класи, класи гри на музичних інструментах, ліпки та малюнка. Широкі сходи з’єднують поверхи, і вся територія школи безбар’єрна та інклюзивна. Навколо школи — невеликий садок із широкими лавами та кущами букшпану. «Будівля школи природним чином вписується в місцину і гармоніює з масштабом вулиці, селища, викликає бажання доєднатись до цієї спільноти і творити разом. Діти, які вимушені були виїхати з рідної Бородянки, точно знатимуть, що їхня школа на них чекає», — коментують автори проєкту.  

Алея графіті 

Окремо наразі тривають жваві дискусії щодо створення алеї графіті, оскільки в містечку залишили свої стінописи кілька всесвітньо відомих художників, зокрема Бенксі та Крістіан Гемі, відомий під псевдонімом С215. 

Фактично така алея вже створена, 9 з 11 графіті встановлені на Центральній площі селища перед Палацом культури, щоб усі відвідувачі могли вже сьогодні на них подивитися. Але ця локація тимчасова. Нині рішення, чи повертати їх на місце створення, чи створювати окремий музей для цих стінописів, є відкритим. 

«Уряд вирішив, що всі графіті мають залишитись на місці їх створення. Ми обговорювали це питання із жителями, вони більше схиляються до того, щоб розмістити всі графіті в одному місці, щоб був такий собі музей. До того ж тим, хто приїжджає до Бородянки, буде зручніше не бігати містом і шукати ці графіті, а щоб це була екскурсія в одному місці. Але це все кошти. Чи повертати їх на місце створення, чи розміщувати всі в одному — питання відкрите», — розповіла очільниця Бородянки. 

Єдине графіті, що намальоване на штукатурці цегляної стіни колишньої котельні дитячого садочка, неможливо буде перемістити без пошкоджень. Стінопис наразі закритий, встановлена охорона, тому він залишиться там, де є. 

Аеропорт

Ідея будівництва аеропорту в Бородянці існувала ще задовго до війни. У селищі є територія, де можна спорудити таке летовище зі злітно-посадковими смугами завдовжки 3,4 та 3,6 км. Локація вдала, адже Бородянка розташована подалі від Борисполя, тому вона може служити запасним аеродромом. «Для Бородянки це дуже крута ідея. Це і робочі місця, і неймовірний розвиток», — каже Ірина Захарченко. 

Серед інших переваг називають наближеність до нової кільцевої дороги Києва, що будується, та до наявної залізниці. На сьогодні навіть є проєкт летовища, який було розроблено понад 10 років тому. Поки проєкт лишається на рівні ідеї і потребує доопрацювання, втім, його реалізація може дати суттєвий поштовх розвитку селища.

 

Головне фото: візуалізація центральної площі Бородянки за проєктом Vovk + Partners Architects

 

 

Читайте також:

USAID допоможе відновити будівлю зруйнованого суду в Бородянці

Волонтери уклали список культурної спадщини України, де міститься понад 100 тис. обʼєктів

На Житомирщині запустили перший реабілітаційний модуль