CLUST SPACE — це некомерційний проєкт, адже організатори не передбачили плану з повернення інвестованих коштів чи прибутковості та передали керування приміщенням адміністрації КПІ ім. Сікорського відразу ж після відкриття. За задумом організаторів, згодом подібні локації також мають з’явитися й у інших навчальних закладах країни. Найближча ціль — CLUST SPACE у ДНУ ім. О. Гончара.
Вид на укриття при вході. Зображення: CLUST
CLUST SPACE як ідея
CLUST SPACE став черговим успішним проєктом компанії CLUST, що належить Руслану Тимофєєву та позиціонується як венчурна екосистема для зростання ІТ-продуктів. CLUST супроводжує підприємців на всіх етапах розвитку їхніх компаній і допомагає їм виходити на ринки Європи, Азії, США та Латинської Америки. Коли почалася війна, Руслан Тимофєєв і команда CLUST почали отримувати запити від військових, тероборонівців, біженців та волонтерів.
«Коли пік напруги спав і стало очевидно, що боротьба триватиме довго, я зрозумів, що хочу допомагати системно та розумно. Це означало, що потрібно знайти важливу для соціуму нішу і спрямувати ресурси саме туди. Я обрав сферу освіти, адже ця тема дуже близька для мене. Я вже багато років веду міжнародний бізнес, тому на своєму досвіді пересвідчився, що українські спеціалісти — дуже кваліфіковані. Вони значно випереджають іноземних фахівців за рівнем освіти, відповідальності, проактивності та творчості. Найбільше увагу привертають саме працівники сфери ІТ. Щоб так було й надалі, важливо розвивати освіту та створювати сучасну інфраструктуру для навчання на всіх рівнях. Так зʼявилася ідея CLUST SPACE — розумного багатофункціонального укриття, яке гарантує безперервний освітній процес під час війни», — розповів Руслан Тимофєєв.
Руслан Тимофєєв: «Коли ми розробляли ідею CLUST SPACE, ми надихались Гарвардським і Стенфордським університетами. Головна перевага цих навчальних закладів — наявність студентського комʼюніті, що саме по собі представляє можливість для креативу та спільної роботи над розробленням нових ідей»
Локація, яка трансформується під будь які задачі студенства. Зображення: CLUST
CLUST SPACE — це приміщення, ідеально адаптоване під повітряні тривоги, адже тут завжди є світло, чисте повітря і навіть санвузли, що працюють без перерв. Систему вентиляції для приміщення спроєктувала компанія «Apfel Group». Повністю автономна конструкція обладнана спеціальними фільтрами, які зможуть захищати людей від хімічних сполук і радіоактивного впливу протягом трьох діб.
Zoom room та зона вбиралень з душовою кімнатою. Зображення: CLUST
«Простір розташований у підвальному приміщенні, тому ми вирішили поєднати інженерні та безпекові рішення. В разі, якщо припиниться подача живлення, люди, що лишатимуться в укритті, матимуть не тільки свіже повітря, але й електроенергію та доступ до працюючих туалетів, адже в CLUST SPACE є насосна станція й запасна система електропостачання. Це місце також абсолютно безпечне, адже в його оформленні ми не використовували матеріалів, які можуть нашкодити людям при руйнуванні. Наприклад, скляні стіни кімнат для брифінгів броньовані плівкою, що утримає скляні осколки. Щодо інклюзивності, то на вході є кнопка виклику адміністратора, який допоможе маломобільним людям чи батькам із візочками зайти в приміщення», — розповів архітектор Павло Пекер, автор проєкту CLUST SPACE.
Руслан Тимофєєв: «Я вже багато років веду міжнародний бізнес, тому на своєму досвіді пересвідчився, що українські спеціалісти — дуже кваліфіковані. Вони значно випереджають іноземних фахівців за рівнем освіти, відповідальності, проактивності та творчості. Найбільше увагу привертають саме працівники сфери ІТ. Щоб так було й надалі, важливо розвивати освіту та створювати сучасну інфраструктуру для навчання на всіх рівнях»
Зона рукомийника. Зображення: CLUST
В цілому приміщення та комунікації розраховані на 500 осіб. Під час повітряної тривоги там зможуть сховатися як студенти, так і просто люди, що в цей час перебували поруч. І їм точно буде чим там зайнятися, адже в CLUST SPACE є м’яка зона для комфортного спілкування, читальні зали, кабінети для перемовин, кафетерій, вбиральні та навіть кімнати для сну. А ще в CLUST SPACE можна грати на ігрових приставках і займатися спортом чи йогою — всередині є приміщення з м’якою підлогою, турніки та столи для настільних ігор. Зона з вбиральнями й душовими відповідає вимогам до оформлення приміщень для людей з інвалідністю.
Щодо функціональності, то всі зони шелтера можуть бути легко адаптовані під конкретний запит. Наприклад, завдяки розумному зонуванню та меблям-трансформерам open space може перетворитися на лекторій, конференц-хол чи коворкінг. Тут можна буде проводити лекції, конференції, екзамени, олімпіади, виставки, презентації та бізнес-перемовини.
Zoom room для однієї людини. Зображення: CLUST
«Коли ми розробляли ідею CLUST SPACE, ми надихалися Гарвардським і Стенфордським університетами. Головна перевага цих навчальних закладів — наявність студентського комʼюніті, що саме по собі представляє можливість для креативу та спільної роботи над розробленням нових ідей. Наш простір буде місцем, де студенти зможуть обʼєднуватися в комʼюніті та генерувати ідеї для бізнесів чи інноваційні рішення. А отже, CLUST SPACE — це не просто укриття. Це місце, яким користуватимуться не лише під час війни, але й упродовж багатьох років після нашої перемоги», — вважає Руслан Тимофєєв.
На запитання, чому серед усіх українських навчальних закладів, готових узяти приклад із Гарварда та Стенфорда, обрали саме КПІ, підприємець відповідає: орієнтувався на високий рівень менеджменту та самоврядування університету. Працюючи над створенням відкритого простору для наукової студентської творчості Belka Space, Руслан був вражений небайдужістю студентів і рівнем місцевого самоврядування. Ще одна причина — це повага команди CLUST до КПІ як до кузні технічних талантів України, адже вищу освіту тут здобули колеги-підприємці та друзі Руслана Тимофєєва, зокрема засновник MacPaw Олександр Косован і засновник Ajax Олександр Конотопський.
Кімната для відпочинку. Наразі тут вже встановлені 4 ліжка. Зображення: CLUST
«Перший проєкт завжди найважчий, а у випадку із CLUST SPACE у нас навіть не було референсу, бо ніхто ніколи ще такого не робив. Для нас було важливо знайти партнерів, які повірять у нашу ідею так само, як і ми. Саме таких партнерів ми знайшли в КПІ», — зазначив Руслан Тимофєєв.
CLUST SPACE як смарт-простір
Виконати завдання, поставлене Русланом і його партнерами з КПІ, міг тільки дуже досвідчений архітектор із досвідом у проєктуванні безпечних будівель, тому CLUST замовила проєкт Павлові Пекеру — власнику компанії Peker&Partners, у портфоліо якого вже є чимало проєктів для країн, що протягом довгого часу перебували в стані війни.
«Нашу команду вразив досвід Павла в різних куточках світу. Як на мене, у нас вийшла дуже продуктивна взаємодія, тому ми сподіваємося на співпрацю й надалі», — зазначає Руслан Тимофєєв.
Переговорна кімната для проведення лекцій. Зображення: CLUST
Архітектор Павло Пекер має багатий досвід роботи в повоєнних країнах. У Лівії він працював над відновленням лікарні, пошкодженої обстрілами під час подій 2010-х років, а в Іраку спроєктував містечко для нафтогазового підприємства та завод із переробки нафти. Останній збудовано посеред замінованої пустелі, де на кожному квадратному метрі знаходили до п’яти мін часів ірано-іракської війни…
«Коли у 2013-му, за рік до початку війни в Україні, я будував захищені об’єкти в Іраку, то навіть уявити не міг, що колись мій досвід знадобиться вдома», — розповів Павло Пекер.
Чоловік пригадує: працюючи в країнах, що пережили війну, він часто спілкувався з людьми, які не вміли читати й писати. Під час війн багатьом іракцям, особливо в маленьких містечках, було не до навчання. Це призвело до того, що цілі покоління іракців мають низький рівень освіти.
«Сумно, але в країнах, де я працював, багато робочих місць зайняті іноземними спеціалістами, тому вони повністю залежать від сторонньої допомоги. Я не хочу, щоб колись Україна так само потрапила в залежність від допомоги іноземців. Як українець і батько я бачу свою місію в тому, щоб створити умови, в яких діти здобуватимуть освіту, аби згодом вони змогли стати майбутнім нашої країни. Як би пафосно це не звучало. І проєкти на зразок CLUST SPACE — це ресурс, що дозволить нам зберегти свій освітній потенціал», — говорить Павло Пекер.
Переговорна кімната для нарад. Зображення: CLUST
Архітектор зазначає: сучасною архітектуру роблять умови, в яких вона виникає, тож унікальний запит нашого часу створює попит на певні рішення. Наш простір відповідає викликам сьогодення.
«Мало хто з архітекторів зіштовхувався із задачею проєктування багатофункціонального укриття, тому “побачити” результат на початку було неможливо. Втім, ми мали уявлення і план дій, тому для ефективної роботи лишалося тільки налагодити співпрацю між колегами. І я переконаний, що мені як архітектору дуже пощастило, адже команди КПІ та CLUST мають дуже високу культуру спілкування. Ми працювали короткими ітераціями, тобто щотижня обговорювали нове завдання та просувалися далі. Спочатку — бачення, технічне завдання, тоді — зонування, а згодом — детальне планування та вирішення питань з інженерії. Першу презентацію ми провели прямо в шелтері в окулярах доповненої реальності, тому команда змогла побачити результат ще до початку будівництва. І все це відбувалося в умовах, коли електрику давали по кілька годин на день…» — поділився досвідом Павло Пекер.
Ігрова кімната з зоною для відпочинку. Зображення: CLUST
Павло Пекер: «Сумно, але в країнах, де я працював, усі робочі місця зайняті іноземними спеціалістами, тому вони повністю залежать від сторонньої допомоги. Я не хочу, щоб колись Україна так само потрапила в залежність від допомоги іноземців»
Зусилля команди не минули дарма: шелтер ще до відкриття привернув увагу як вищих навчальних закладів та міністерств, так і компаній та фондів, які займаються фінансуванням укриттів. Ініціатори проєкту вже отримали безліч запитів від навчальних закладів, що проводять офлайн-іспити. Схоже, в найближчому майбутньому CLUST SPACE стане місцем мрії для всіх підприємців і викладачів, які хочуть знову вести лекції чи перемовини із закордонними партнерами, не остерігаючись, що цей процес доведеться перервати відразу ж, як тільки прозвучить чергова сирена.
Нині Руслан Тимофєєв і його команда хочуть масштабувати ідею та відкрити аналогічні шелтери в інших містах України. Наразі вони шукають партнерів та інвесторів, зацікавлених у створенні функціональних укриттів.
«Ми перебуваємо в процесі пошуку та перемовин, але перші $100 000 на наступний смартшелтер уже маємо — їх задонатив випускник КПІ Михайло Савченко. Нині вже плануємо роботу над CLUST SPACE у ДНУ ім. О. Гончара. На реалізацію цього проєкту нам знадобиться приблизно $300 000», — розповів Руслан Тимофєєв.
Читальня. В цій зоні хотіли відобразити належність до бібліотеки. Зображення: CLUST
Щодо того, чи можливо відкрити такі шелтери в більшості університетів і шкіл України, ентузіасти відповідають: слід дивитися на проблему реалістично.
«Звісно, я сумніваюся в тому, що такі шелтери швидко з’являться в усіх школах країни, втім, наш досвід може стати в нагоді багатьом директорам українських шкіл. Хочу акцентувати: ремонт у кількох підвалах, що використовуються як укриття, треба робити правильно. Простий приклад: нещодавно я був у підвалі одної з київських шкіл, в якому прорвало труби, і стеля впала прямо на голови дітей, що перебували всередині. Інший приклад — нещодавно я також побував у підвалі, який одна з київських шкіл використовує як укриття, і дійшов висновку, що лишаючись назовні, діти перебували б у більшій безпеці… Тамтешня адміністрація перетворила на укриття тир із нерівною підлогою, дуже низькими стелями та єдиним виходом. І це в той час, коли укриття мають відповідати конкретним вимогам, що мусять виконуватися», — розповів Павло Пекер.
Загальна територія з м’якими меблями. Зображення: CLUST
Архітектор радить чиновникам, що відповідають за стан укриттів у навчальних закладах, консультуватися зі спеціалістами.
«Якщо у вас небагато коштів, то насамперед зверніть увагу на вентиляцію, наявність другого виходу та стан комунікацій. Не варто вкладати гроші в надлишкове спорядження й огороджувальні конструкції. Наприклад, працюючи над CLUST SPACE, ми не використовували дорогих матеріалів: стіни та підлогу просто зачистили та пофарбували. Єдине додаткове рішення там — це акустичні панелі під стелею. Вони поглинають звук так, щоб усунути зайвий шум».
CLUST SPACE у бібліотеці КПІ ім. Сікорського відкрився 25 січня, тому команда вже приймає заявки на співпрацю та проведення заходів.
