Подібні проєкти вже втілює MVRDV — нідерландське архітектурне бюро, засновники якого є одними з найвпливовіших starchitects у світі. У 2023 році MVRDV презентувало Matrix ONE — ультрасучасну лабораторію/офісний центр, спроєктований так, щоб його легко можна було демонтувати, коли це буде потрібно. Designed to be dismantled (задизайнений, щоб бути демонтованим) — це і є гасло проєкту. Над екологічно сталим концептом Matrix ONE також працювала українська архітекторка Євгенія Коваль, яка здобула свою першу освіту в Києві. Тепер вона — частина команди MVRDV, де працює над архітектурними та міськими sustainable-проєктами. 4 жовтня Євгенія провела онлайн-лекцію для учасників студентського архітектурного конкурсу Steel Freedom 2024: на прикладі кейсу Matrix ONE Євгенія розповіла, як сталі й екологічні проєкти переводити з розряду утопії в сьогодення. PRAGMATIKA.MEDIA слухала лекцію української архітекторки та переповідає найголовніше.
Про цілі Matrix ONE та екологічну концепцію
Matrix ONE — це шестиповерхова екологічно ефективна офіс-лабораторія, яку побудували в інноваційному парку в Амстердамі. Архітектори отримали завдання створити не просто офіс-центр, а інноваційний хаб майбутнього, який би слугував прикладом сталого розвитку для всіх інших будівель у кампусі. Екологічність і сталість вимагали нових інноваційних підходів у проєктуванні — саме тому MVRDV вирішили на концептуальному рівні спроєктувати будівлю, яка є майже повністю розбірною (будинок можна розібрати на елементи, перемістити, а потім заново зібрати) та енергетично нейтральною (як підтвердження цього проєкт отримав сертифікат BREEAM Excellent).
Українська архітекторка Євгенія Коваль працювала над концепцією Matrix ONE кілька років. Фото: MVRDV
«Я працювала над концепцією Matrix ONE декілька років — починаючи з концептуальної фази й закінчуючи реалізацією та наглядом. А сам проєкт будівлі бюро MVRDV почало створювати ще 2017 року», — розповідає Євгенія Коваль.
Matrix ONE побудували на території Amsterdam Science Park — це науково-технічний парк у столиці Нідерландів, який почали розвивати 15 років тому. Сусідні з Matrix ONE будівлі мали інтровертний характер — архітектори помітили, що громадські простори в них приховані й закриті. Тому ціллю було спроєктувати нову будівлю, яка стане новим соціальним центром кампусу та підрозділу Matrix Innovation Center — звідси й назва Matrix ONE. Також команда дизайнерів узяла до уваги, що в технопарку дуже розгалужена мережа шляхів і стежок, якими часто користуються резиденти: відпочивають, спілкуються, п’ють каву. Проаналізувавши локацію, MVRDV почало концептуальну фазу проєктування з двох питань:
- як створити екологічно стійку лабораторію, готову до майбутніх змін?
- як будівля може покращити життя в кампусі та сприяти соціальній взаємодії?
В основі архітектурної концепції Matrix ONE лежать відкриті фасади, які перетворюють будівлю на центр громадського життя кампусу. Джерело фото: © Daria Scagliola / MVRDV
Отже, архітектори визначили три головні цілі проєкту: соціальна взаємодія, енергоефективність та циркулярність (використання якомога меншої кількості матеріалів і зменшення відходів у процесі будівництва). Соціальної взаємодії вдалось досягти завдяки доступності будівлі та відкритій архітектурній концепції. Євгенія розповіла, як її створювали:
«Ми вирішили візуально відкрити громадські зони та лабораторії (які зазвичай приховані всередині) і помістити їх на фасади — це й стало ключовим елементом архітектурної концепції. Також ми продовжили мережу громадських доріжок від головної площі кампусу і спрямували їх буквально всередину будівлі: крізь прозорий фасад видно, як вони тягнуться до самого даху будівлі. Сходи ми спроєктували в нашому улюбленому стилі, зробивши їх велетенським громадським простором. Тепер це не лише сходи, а й соціальна інфраструктура, що з’єднує всі рівні та зони й веде гостей до найвищого поверху, звідки відкривається панорама на увесь на технопарк».
Всередині Matrix ONE розташований атріум — найбільший громадський простір, візуально пов’язаний із зонами відпочинку та офісними приміщеннями. Джерело фото: © Daria Scagliola / MVRDV
Всередині Matrix ONE розташований атріум — найбільший громадський простір і серце будівлі, візуально пов’язане із зонами відпочинку та офісними приміщеннями. Тобто резиденти під час роботи можуть бачити, що відбувається в атріумі, й навпаки. Великий мітинг-рум та аудиторія розташовані з того боку фасаду, який візуально пов’язаний із науковим комплексом — так архітектори намагались підкреслити громадський характер будівлі з усіх боків.
Екологічність і сталість вимагали нових інноваційних підходів у проєктуванні — саме тому MVRDV вирішили на концептуальному рівні спроєктувати будівлю, яка є майже повністю розбірною: її можна розібрати на елементи, перемістити, а потім заново зібрати
Іншою важливою метою проєкту була висока енергоефективність. Базовим завданням для досягнення цієї мети було отримання сертифіката BREEAM Excellent — він означає, що будівля екологічно ефективна в максимальній кількості вимог. Ось які «зелені» й технологічні рішення втілила команда MVRDV: у будівлі використали природну вентиляцію, на даху висадили рослини («зелений дах») та встановили 1000 квадратних метрів сонячних панелей, також у будівлі працює система smart lighting, яка відповідає за розумне споживання енергії: датчики зі штучним інтелектом самі вмикають і вимикають світло. Опалюється Matrix ONE за допомогою теплових помп.
«Ми намагались інтегрувати принципи сталого розвитку з усіх можливих боків. Скажімо, у процесі дизайну ми зрозуміли, що наші громадські сходи можуть слугувати вентиляційною шахтою й зможуть природним чином виводити гаряче повітря через вентиляційні отвори в даху. Тож ми додали у простір сонцезахисні штори та рослини, щоб створити ідеальні умови для внутрішнього клімату. Ось як це працює: повітря потрапляє в будівлю з першого поверху й рухається природним чином догори, через кожну платформу. Завдяки додатковому охолодженню з підлоги атмосфера завжди прохолодна, а рослини допомагають підтримувати оптимальний мікроклімат. Простір вентилюється природним чином, а отже, не потребує кондиціонерів», — розповіла Євгенія.
Сходи Matrix ONE — це великий громадський простір, де резиденти можуть проводити час в оточенні рослин. Джерело фото: © Daria Scagliola / MVRDV
Важливою рисою проєкту є social inclusion — соціальна доступність будівлі. Архітектори із самого початку наполягали, щоб доступ до громадських сходів Matrix ONE мали всі резиденти кампусу, а не тільки науковці, які працюють усередині. «З одного боку, ми наполягали на доступності, з іншого — це все ж таки лабораторія, там дуже високий рівень безпеки, тож розглядалась ідея security check. Дискусії точилися впродовж усієї роботи над проєктом. Зрештою клієнт погодився зробити цей простір відкритим і доступним для всіх. Це найголовніша тенденція та напрям, у якому рухається зараз уся Європа. Ми прагнемо створювати простори, відкриті для всіх людей, незалежно від їхнього статусу та приналежності до будь-яких груп».
Designed to be dismantled: як будівлю зробили розбірною
Конструкцію Matrix ONE спроєктували на 95% розбірною — її можна демонтувати, якщо з’явиться така необхідність, і встановити в іншій локації, використавши ці матеріали повторно. Якщо ж такої потреби не буде, MVRDV рекомендує розібрати будівлю через 100 років — саме такий її термін «придатності». Команда архітекторів створила відеоролик, щоб показати, як це відбуватиметься.
Усі компоненти, з яких складається Matrix ONE, розподілили на п’ять груп: stuff, space plane, services, skin, structure. Кожна з груп елементів має власний термін експлуатації від 15 до 100 років. Наприклад, space plane (внутрішні стіни, пересувні перегородки) у MVRDV рекомендують оновити через 15 років використання. Шар skin (усі елементи фасаду) теоретично може слугувати впродовж 50 років. Сталева конструкція будівлі буде придатна 100 років.
Громадські сходи Matrix ONE є продовженням мережі шляхів у кампусі і ведуть на дах будівлі до оглядового майданчика. Джерело фото: © Daria Scagliola / MVRDV
«Будівля вважається розбірною лише на 95%, адже в основі споруди — бетонне ядро, до якого кріпляться всі конструкції. Ми розглядали варіант замінити ядро на металеві конструкції, але в нашому випадку бетонна опора була оптимальним рішенням з огляду на пожежну безпеку та вимоги до стійкості споруди. Якби будівля була нижчою, то ми могли б це зробити, але в Нідерландах зовсім інші вимоги до висотності», — пояснила Євгенія.
Фасад будівлі оздобили так званими алюмінієвими касетними панелями — це конструкції, які спроєктувало MVRDV. Архітектори довго вирішували, як зробити ці фасади розбірними. Кожна касета виготовлена окремо й кріпиться до будівлі за допомогою замаскованих болтів — завдяки цьому фасад можна легко розібрати.
Фасад складається з алюмінієвих пластин, дизайн яких розробляло MVRDV. Джерело фото: © Daria Scagliola / MVRDV
Одним із найскладніших завдань було конструювання плит перекриття та стінних перегородок — вони не повинні бути залізобетонними й мають утворювати структуру, яку можна розібрати. Тому всі плити перекриття та стінні перегородки виготовлені з металевих конструкцій і з’єднані між собою за допомогою болтів або click-систем. Тобто плити-перекриття не «приклеєні» та не злиті між собою (в залізобетон), тому можуть бути розібрані чи замінені. З огляду на це для покриття підлоги на всіх поверхах використали мармолеум — екологічний лінолеум із перероблених матеріалів. Цей матеріал можна зняти й оновити. Наливну підлогу передбачили лише в атріумі на першому поверсі.
Внутрішні планування й технічні установки, які обслуговують будівлю, спроєктували максимально гнучкими: офіси можна легко переобладнати в лабораторії та навпаки, а лабораторії можна легко модернізувати за допомогою нових систем, щоб із часом вони відповідали новим стандартам.
Проєктували Matrix ONE у системі BIM: вона дозволяє одразу комунікувати з конструкторами та налагоджувати всі внутрішні комунікації, тобто архітектор інтегрує в одну модель усі елементи будівлі й одразу бачить, чи працюють вони, чи ні. На фінальному етапі автор отримує комплексну модель, яка охоплює всі елементи: конструкцію, фасад, інтер’єри, інсталяції, комунікації. Кожному елементові будівлі присвоєно власний код.
Простір спроєктували максимально гнучким: офіси можна легко переобладнати в лабораторії й навпаки. Джерело фото: © Daria Scagliola / MVRDV
«Для Matrix ONE ми створили паспорт матеріалів на платформі Madaster — це означає, що кожен матеріал, який ми використовуємо, кодифіковано, його можна відстежити в усьому світі. Це важливо, щоб дотримуватись принципу циркулярності. Наприклад, будівля складається з понад 11000 металевих конструкцій, що мають унікальний код. За цим кодом можна відстежити походження сталі, її сертифікацію, дату встановлення й дату планового демонтажу. Тобто модель BIM містить усі дані про кожен елемент будівлі».
Задля циркулярності всього проєкту архітектори намагались використовувати сталі, логістика яких вимагала найменших затрат. Тобто метали походять здебільшого з європейських країн, які розташовані не надто далеко від Амстердама. «Перевезення сировини забирає дуже багато енергії, а під час транспортування викидається найбільше CO2, і це сильно забруднює планету. Ми відстежували це за допомогою системи Life Cycle Assessment — вона показує весь перелік матеріалів по Європі, і коли ти створюєш проєкт, то можеш бачити, які з них використовувати оптимально», — пояснила архітекторка.
Резиденти кампусу грають у волейбол на майданчику поряд із лабораторією Matrix ONE. Джерело фото: © Daria Scagliola / MVRDV
Процес спорудження будівлі був відносно швидким, адже більшість елементів були виготовлені заздалегідь. Після того, як залили фундамент, конструктивні елементи Matrix ONE зібрали за один рік. Зараз у будівлі розміщуються як наукові лабораторії, так і офіси технологічних компаній (Qualcomm), а також компаній, що займаються сталим розвитком: Photanol, Skytree та стартапу FUL Foods.
Про MVRDV і поради українським девелоперам
Архітектурне бюро MVRDV було створене в Роттердамі у 1992 році трьома архітекторами — Віні Маасом, Якобом ван Рійсом і Наталі де Фріс (назва утворена з ініціалів прізвищ засновників). За понад 30 років MVRDV виросло до одного з найвпливовіших архітектурних проєктів у світі з офісами в Роттердамі (тут головна штаб-квартира), Шанхаї, Парижі, Берліні та Нью-Йорку. MVRDV працює не лише у сферах архітектури та урбанізму, а й займається R&D-напрямком — науковими дослідженнями та розробками.
З 1992 року бюро реалізувало понад 1000 проєктів у різних країнах. Один із перших та найбільш резонансних кейсів MVRDV — Dutch Expo Pavilion. Це вертикальний стек із шести екосистем Нідерландів, який спроєктували для виставки Expo 2000 в Ганновері, щоб показати, як Нідерланди максимально ефективно використовують обмежений міський простір. Або проєкт Markthal 2014 року, який об’єднує критий ринок і квартири в одній будівлі. «Як офіс ми створюємо дуже сміливу, соціальну та грайливу архітектуру з інноваційним підходом до матеріалів. Наприклад, в одному з останніх наших проєктів для BVLGARI фасад магазину ми оздобили матеріалом із переробленого скла», — розповіла Євгенія Коваль.
Markthal — проєкт MVRDV у Роттердамі, який поєднує житловий комплекс і великий громадський простір під аркою. У першій половині дня простір слугує ринком, увечері — майданчиком для ресторанів чи заходів. Джерело фото: MVRDV
Ще один відомий проєкт MVRDV — Rotterdam Rooftop Walk. Це система шляхів, які простягаються міським простором Роттердама й зокрема передбачають на своєму маршруті дахи будівель. У цьому проєкті команда бюро працює на межі архітектури та урбанізму й намагається таким чином дослідити перспективу використання дахів у перенаселеному місті. Rotterdam Rooftop Walk — яскравий приклад R&D-напрямку роботи бюро. Інвестуючи в дослідження, команда MVRDV намагається формувати споживчу культуру серед мешканців Нідерландів, з одного боку, а з іншого — лобіювати на локальному рівні рішення, які допоможуть трансформувати застарілу нормативну систему.
«В архітекторів завжди є амбіції зробити будівлю екологічною та людиноцентричною, але впродовж роботи над проєктом ці ідеї не завжди бувають реалізовані. Тому саме колаборація клієнта та забудовника, а також стала економічна ситуація, — це ключові моменти, що розвивають архітектуру» — Євгенія Коваль
«У Роттердамі офіційно заборонено використовувати дахи будівель, вони не пристосовані для того, щоб на них покласти ще одну функцію. Щоб зробити це можливим, потрібно дуже багато інвестицій. Але в межах проєкту Rotterdam Rooftop Walk ми провели дослідження і з’ясували, що можна змінювати, аби місто росло не тільки горизонтально, а й вертикально. Адже Нідерланди — дуже маленька країна, ми не можемо зростати горизонтально безмежно. Завдяки таким маленьким експериментальним дослідженням ми крок за кроком рухаємось до того, щоб певні ідеї були реалізовані в майбутньому».
На питання PRAGMATIKA.MEDIA, які зміни мають відбуватись в архітектурно-девелоперському середовищі України, щоб ми наблизились до реалізації проєктів, подібних до Matrix ONE, Євгенія Коваль відповіла:
«Це симбіоз таких складників, як здорова економіка, а також прогресивні цінності клієнта та девелопера. Архітектор насправді не відіграє таку ключову роль, як здається на перший погляд. В архітекторів завжди є амбіції зробити будівлю екологічною та людиноцентричною, але впродовж роботи над проєктом ці ідеї не завжди бувають реалізовані. Тому саме колаборація клієнта та забудовника, а також стала економічна ситуація, — це ключові моменти, що розвивають архітектуру. І, звісно ж, девелопери повинні мати відповідні технологічні можливості, вони мусять удосконалювати свою практику, бути в контексті прогресу, розуміти, куди рухається світ і нерухомість. Так і відбуваються всі зміни: спочатку в ментальності, а потім — у реальності».
