Про проєкт U-RE-HERIT
U-RE-HERIT — міжнародний культурний захисний проєкт, ініціатором та координатором якого виступила Литовська спілка архітекторів. Програма, яка стартувала наприкінці літа 2023 р., покликана акумулювати зусилля та компетенції європейських і українських фахівців з архітектури, реставрації, охорони пам’яті й суміжних дисциплін заради збереження української культурної спадщини та кваліфікованого післявоєнного відновлення. U-RE-HERIT — реакція на масштабні руйнування, спричинені російською збройною агресією, яка триває. Увага такої кількості закордонних практиків архітектури та реставрації, експертів з охорони пам’яток до української проблематики є безпрецедентною.
Президентка Ради архітекторів Європи Рут Шагеманн, координаторка U-RE-HERIT та член правління Асоціації архітекторів Литви Рута Лейтанайте і президент НСАУ Олександр Чижевський. Фото: Арсен Федосенко
Повне гасло проєкту U-RE-HERIT — «Архітектори за спадщину в Україні: відтворення ідентичності та пам’яті»
Ініціатива довгострокова, вона розрахована на три роки роботи і стала можливою завдяки залученню коштів Європейської комісії, проєкт співфінансований програмою «Креативна Європа» Європейського виконавчого агентства з питань культури та освіти (EACEA), а також Литовською радою з питань культури.
У рамках U-RE-HERIT упродовж цього часу має відбутися низка досліджень, офлайн-заходів, архітектурних студій, освітніх курсів і практикумів. Проєкт наразі вже об’єднав у фаховий консорціум одинадцять європейських і вітчизняних організацій, асоційованим партнером виступає Європейська рада архітекторів, інтернаціональна команда може доповнюватися. Україну наразі представляють архітектори Національної Спілки Архітекторів України, ГО «Урбаністична коаліція Ро3квіт», що сама по собі об’єднує близько 80 українських та іноземних експертів, які від початку повномасштабної війни працюють над методиками відбудови, і Харківська школа архітектури. Міжнародна експертна спільнота представлена вже зазначеною Спілкою архітекторів Литви, а також Естонії та Швеції, беруть участь Федеральна палата архітекторів Німеччини, Палата архітекторів та дипломованих інженерів Австрії, Королівська академія Данії, Національна рада архітекторів, проєктувальників, ландшафтних архітекторів і захисників природи Італії, Палата архітекторів Румунії.
Президентка Ради архітекторів Європи Рут Шагеманн. Фото: Арсен Федосенко
Коло питань, які перебувають у полі зору консорціуму U-RE-HERIT — оцінка збитків, завданих містам, інфраструктурі та пам’яткам України, створення рекомендацій щодо їхнього захисту, архітектурні конкурси, оновлення багатоквартирного житла радянського періоду, стале та соціально й економічно обґрунтоване відновлення, застосування сучасних технологій для відродження об’єктів культурної спадщини тощо.
Головною координаторкою U-RE-HERIT є Рута Лейтанайте, яка очолює робочу групу «Солідарність з Україною» Ради архітекторів Європи (ACE) та є членом правління Асоціації архітекторів Литви (AAL).
Зустріч для майбутнього України
13 жовтня у Львові відбувся важливий етап роботи — перша публічна конференція «UREHERIT: architects for heritage in Ukraine». Незважаючи на війну, до України завітали експерти з трьох країн — Литви, Естонії та Румунії. Через те, що захід став свого роду установчим у низці подальших зустрічей, які відбуватимуться в рамках тривалої співпраці, його таймлайн був дуже щільним, а коло обговорюваних питань виявилося широким. До дискусії долучилися українські та іноземні фахівці з архітектури та реставрації, суспільні діячі, представники ГО та влади. Підключитися до трансляції заходу можна було в онлайн-форматі за попередньою реєстрацією або через сторінку проєкту. Подія «Архітектори для спадщини України» зібрала 50 експертів офлайн і 70 експертів, які брали участь у заході віддалено, загалом подія об’єднала 300 учасників та слухачів.
У першій публічній конференції «UREHERIT: architects for heritage in Ukraine» узяли участь 50 експертів у стандартному форматі та 70 віддалено, загалом подія об’єднала 300 учасників і слухачів. Фото: Арсен Федосенко
Порядок денний конференції складався з презентації пані Рутою Лейтанайте самого проєкту U-RE-HERIT і п’яти секцій, кожна з яких передбачала виступи експертів та обговорення аспектів збереження архітектурної й культурної спадщини та відновлення України в живому форматі. Ними стали:
- координація зусиль ключових сторін (стейкхолдерів) у повоєнному відновленні спадщини;
- оцінка вартості та збитків, завданих культурній спадщині України внаслідок війни;
- забезпечення партисипативних підходів до реставрації спадщини;
- рекомендації щодо цілісного збереження культурної спадщини в Україні;
- освіта, нарощування фахового потенціалу.
Модерували зустріч Рута Лейтанайте та проєктна менеджерка UREHERIT від НСАУ, інтер’єрна дизайнерка, співзасновниця Save Kyiv Modernism Ольга Терефєєва.
в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв, архітекторка, депутат ВР України Ганна Бондар та голова українського Бюро ЮНЕСКО К’яра Децці Бардескі. Фото: Арсен Федосенко
Конференція розпочалася привітальною промовою президента НСАУ Олександра Чижевського та Рути Лейтанайте.
Далі до дискусії буди запрошені т. в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв, Президент Ради архітекторів Європи Рут Шагеманн, очільниця українського Бюро ЮНЕСКО К’яра Децці Бардескі, архітекторка та депутат ВР України Ганна Бондар, президент НСАУ Олександр Чижевський, начальник відділу містобудівної документації Управління дозвільно-погоджувальної документації МКІП Василь Петрик, віцепрезидент ІКОМОС Микола Бевз, голова Державного агентства розвитку туризму України Мар’яна Олеськів, заступниця начальника Департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА Роксолана Ясінська та радниця голови Асоціації міст України Оксана Продан.
Головним завданням цієї ланки зустрічі було накреслити своєрідну дорожню мапу проєкту для учасників консорціуму. За словами Ростислава Карандєєва, незважаючи на те, що саме повномасштабна війна є каталізатором спілкування українських і закордонних фахівців, яке стало більш активним, результати діалогу мають бути швидкими і стосуватимуться не тільки перемоги, а й досягнення Україною великих стратегічних цілей, а саме долучення до європейського співтовариства і єдиного культурного простору.
Ключовою потребою для роботи з культурною спадщиною т. в. о Мінкультури визначає необхідність розроблення алгоритму оцінки збитків і втрат пам’яток, який спиратиметься на європейські протоколи та законодавство, світові кейси, а також важливу роль міжнародних фондів і системної підготовки фахівців — архітекторів та реставраторів, щоб впоратися з кадровими втратами.
На думку Рут Шагеманн, така взаємодія може відбуватися на рівні розбудови можливостей, на рівні підлаштування законодавства та на рівні обміну досвідом, прикладами й знаннями, підтримки спільних дискусій стосовно культурної спадщини. Говорячи про перспективи взаємодії, Шагеманн констатує, що найбільш важливим є людиноцентричний підхід: «Ми маємо говорити про людей, які живуть у містах і хочуть почуватися в безпеці, знаходити в них свою ідентичність. Розвинути її для себе можуть тільки самі українці. Якщо ми будемо чекати на політиків, ми будемо занадто повільними. Якщо ми будемо працювати разом як спільнота, то, можливо, досягнемо мети».
За словами Шагеманн, Рада архітекторів Європи наразі об’єднує 600 фахівців із 34-х країн Європи, це 48 організацій-учасників, деякі з них співпрацюють з U-RE-HERIT, і ці мережеві зв’язки будуть плідними для українських архітекторів і памʼяткоохоронців.
Виступ президента НСАУ Олександра Чижевського. Фото: Арсен Федосенко
Архітекторка, парламентар Ганна Бондар виокремлює чотири якості, що гарантують гармонійне функціонування будь-якої системи: інституційна спроможність органів влади, кваліфікація та рівень освіти фахівців, процедури та їх методичність, а також кошти. Їхня синергія дає можливості для перезавантаження сфери, і це саме те, чого наразі потребує Україна в аспектах культури, охорони пам’яток і культурної спадщини.
Оксана Продан презентувала колегам позицію Асоціації міст України щодо проблематики захисту пам’яток, яка відчувається на рівні громад. Експертка виділяє такі пріоритети у збереженні культурної спадщини під час війни й поза контекстом воєнних дій: дотримання режиму охорони культурної спадщини органами місцевого самоврядування та укладання охоронних договорів, комплексність підходів до роботи з пам’ятками, зокрема в умовах відсутності фінансування, прозорий моніторинг, участь органів місцевого самоврядування в підвищенні кваліфікації осіб, які працюють у сфері охорони культурної спадщини, та притягнення до відповідальності за порушення, просвітницька діяльність і взаємодія з громадою.
Оксана Продан: «Ми дякуємо представникам ЮНЕСКО, що вже після повномасштабного вторгнення Комітет всесвітньої спадщини ООН включив історичний центр Одеси разом із портом до Списку всесвітньої спадщини. Це дуже важливо для нас, Асоціації міст України, бо цим питанням опікувалася Одеська міська рада, для Одеси та всієї країни»
Роксолана Ясінська додає: важливим інструментарієм, який наразі варто використовувати громадам для особливо вразливих пам’яток, є дослідження та фіксація стану об’єктів за допомогою сучасних методик — 3D-сканування, фото- та відеофіксації тощо. У випадку часткових або критичних руйнацій об’єктів вони стають допоміжним засобом для їх відновлення.
За словами президента НСАУ Олександра Чижевського, спадщина, яка потребує захисту, є не тільки в Києві і Львові, а й по всій Україні. На жаль, наявні процедури прописані так, що коли на місцях — у невеликих містах і містечках — створюється містобудівна документація, відповідні режими використання прилеглих до пам’ятки територій тощо, керівники місцевих органів влади, по суті, «покарані» цією спадщиною. Так само території «покарані» археологією в умовах, коли землі були розподілені під господарську діяльність або там планували будівельні роботи.
На думку голови ДАРТ Мар’яни Олеськів, серед багатьох питань є два ключові моменти, які могли б істотно поліпшити стан і долю багатьох пам’яток та історичних будівель. Перший — відповідальність за збереження має бути врегульована законодавчо. Другий — дбайливе ставлення до історичної архітектури або гідної реставрації мають заохочуватися економічно, і не лише для влади, державних памʼяткоохоронних організацій і фахівців, а й для громадян та представників бізнесу.
«Наразі ми бачимо багато прикладів, коли власники історичних будівель чекають, поки ті зруйнуються та не підлягатимуть відновленню, або ж свідомо їх знищують, щоб побудувати на їхньому місці нові об’єкти. Я щаслива, що історичний центр Одеси включено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. За останні тридцять років місто було жахливо знищене забудовниками. У Львові ми спостерігаємо невідповідність планів і фактичної забудови, естетика й архітектурна цінність програють гонитві за метрами. Це не сприяє покращенню іміджу міста», — констатує Мар’яна Олеськів.
Мар’яна Олеськів: «Саме зараз, коли ми бачимо, як руйнується наша культурна спадщина росією, починаємо звертати більшу увагу на те, як протягом багатьох років руйнували її власними руками»
Ще одним важливим моментом, який може істотно вплинути на збереження спадщини, за словами голови Державного агентства розвитку туризму України, є залучення інвестицій для покращення стану історичної архітектури — замків, палацових комплексів. Саме тому необхідно прописувати сценарії для того, щоб такі об’єкти архітектурної спадщини монетизувалися.
Відсутність результативних моделей для комерційної діяльності там, де це теоретично можливо, залишає пам’ятки тотально залежними від фінансування, а їхній стан у перспективі — вразливим.
Заступниця голови Архітектурної палати НСАУ Анна Кирій, Мартинас Марозас та Рута Лейтанайте (Асоціація архітекторів Литви). Дискусія в рамках секції «Рекомендації щодо цілісного збереження культурної спадщини в Україні». Фото: Арсен Федосенко
Презентації й обговорення другої та третьої секцій конференції були присвячені оцінюванню збитків і втрат, завданих культурній спадщині України внаслідок війни, а також оцінці потреб для відновлення.
Доповідачами виступили віцепрезидентка НСАУ Олена Олійник та Лілія Канарелла, голова відділу політики ЄС з міського планування та програмування, член Нацради італійських архітекторів, планувальників, озеленювачів та захисників природи (CNAPPC).
Пані Лілія поділилася досвідом CNAPPC у визначенні стратегій і дій.
«Ми визначаємо реставрацію як підсумок двох типів операцій: реставрація = консервація (як загальна цінність) + проєктування нового (як додаткова цінність)», — архітектор Марко Децці Бардескі, 1934–2018, цитата з презентації
За словами Лілії Канарелли, роль CNAPPC у проєкті U-RE-HERIT полягає в позиції провідного партнера, який надаватиме підтримку щодо методології оцінювання збитків, рекомендації зі сталої, економічно доцільної й культурно обумовленої регенерації цінної спадщини, і партнера-учасника в решті питань, що розглядатимуться.
Уже запланований обмін досвідом із відновлення монументальних та історичних будівель в Італії, оцінки пошкоджень і збитків, вебінари та тренувальні воркшопи, менторство в реставраційній роботі з об’єктами української культурної спадщини.
Архітекторка, народна депутатка ВР України Ганна Бондар і Президент Австрійської палати архітекторів та дипломованих інженерів, член Виконавчої ради Ради архітекторів Європи (ACE) Даніель Фюгеншух. Фото: Арсен Федосенко
«Для того, щоб щось відбудувати, ми повинні оцінити потреби. Цим проєктом ми сприятимемо відродженню української архітектури як культурного вираження. Підхід полягає в тому, щоб включити культурну спадщину України до плану її відновлення як ресурс національної ідентичності», — Олена Олійник
Олена Олійник у своїй презентації зазначає: знання, потрібні українським архітекторам та памʼяткоохоронцям для роботи з об’єктами культурної спадщини, не будуть копіюватися з інших країн ЄС, а створюватимуться разом з українськими колегами, враховуючи потреби нашої країни та наявні виклики.
Комунікаційна менеджерка ГО «Урбаністична коаліція Ro3kvit» Тетяна Олійник і архітекторка, віцепрезидентка Асоціації архітекторів Естонії Ает Адер виступили в рамках секції конференції «Забезпечення партисипативних підходів до реставрації спадщини». Фото: Арсен Федосенко
Довгостроковими цілями проєкту є відновлення зруйнованої війною нерухомої спадщини в рамках загальної відбудови, реконструкція соціальних структур і структур ідентичності, активізація та залучення місцевих громад до всіх етапів відновлення, активізація локальних економічних мереж і процесів. Не пізніше липня 2025 року мають бути оприлюднені звіти щодо методології оцінки пошкоджень та відсутніх в реєстрах і системах обліку інформації об’єктів, які потребують охорони та реставрації (базуватимуться на експертизі CNAPPC).
У дискусії щодо виявлення втрачених пам’яток і оцінки руйнувань також взяли участь експертка Школи архітектури, дизайну та реставрації KADK Данської королівської академії мистецтв Генрієтта Ейструп, кризова спеціалістка з питань української спадщини Всесвітнього фонду пам’яток Катерина Гончарова, начальник відділу містобудівної документації Мінкульту Василь Петрик; поділився експертизою щодо баз даних керівник Лабораторії моніторингу української спадщини Василь Рожко.
У секції «Забезпечення партисипативного підходу до реставрації спадщини» з доповідями виступили комунікаційна менеджерка ГО «Урбаністична коаліція Ro3kvit» Тетяна Олійник (тема «Український контекст партисипативних дій зі спадщиною») та архітекторка, віцепрезидентка Асоціації архітекторів Естонії Ает Адер (тема «Урбаністичні форуми для інклюзивних рішень щодо відбудови зі спадщиною»).
Власними напрацюваннями щодо впровадження методик інклюзивного відновлення спадщини поділився Голова Палати архітекторів Румунії Штефан Балічі.
Як уже було зазначено раніше Рут Шагеманн та іншими спікерами, величезний потенціал для розвитку України та її повоєнного відновлення можна вивільнити, вибудовуючи мережі комунікації з регіональною, європейською та світовою фаховою спільнотою. Візіями щодо співробітництва, потенційних проєктів та архітектурних конкурсів в Україні з аудиторією поділилися Президент Австрійської палати архітекторів та дипломованих інженерів (BKZT), член виконавчої ради Ради архітекторів Європи (ACE) Даніель Фюгеншух і Ганна Бондар.
До обговорення з колегами інклюзивних, якісних і прозорих для моніторингу процесів реставрації спадщини в Україні приєдналися архітектор, директор КП «Простір інноваційних креацій “Палац”» Володимир Гайдар і кандидат технічних наук Анатолій Нечипорук, Модерувала дискусію докторка філософії з архітектури, членкиня НСАУ Ольга Нешта.
Докторка філософії з архітектури, членкиня НСАУ Ольга Нешта. Фото: Арсен Федосенко
У прикінцевій частині конференції «Рекомендації щодо комплексного збереження спадщини в Україні» українські та закордонні експерти обговорили методи планування для реновації житла, збудованого в радянську епоху. Заслухали Руту Лейтанайте та Мартинаса Марозаса (Спілка архітекторів Литви), кандидатку технічних наук, члена НСАУ Світлану Бірюк.
Співзасновниця Харківської школи архітектури Ірина Мацевко презентувала аудиторії дослідження ХША «Атлас модерністської спадщини України» й акцентувала увагу на складних контекстах, дотичних до української модерністської архітектури. Це не лише її унікальні риси, але й те ідеологічне навантаження, яке вона має, здатність бути джерелом напруги і поляризації суспільства, що впливає на варіанти інтерпретації цієї спадщини та пошуки аргументів для її збереження.
Заступниця голови Архітектурної палати НСАУ Анна Кирій виступила з доповіддю «Модернізм: радянський або український. Як захистити нашу спадщину» та ознайомила іноземних колег із визначними модерністськими пам’ятками столиці. Архітекторка наголосила на важливості спадщини доби модернізму, її вразливості та нагальній потребі в захисті, особливо з огляду на нещодавні кейси — руйнування 19-го павільйону ВДНГ, знищення будівель Київпроєкту, «Квітів України» в Києві.
За словами Анни Кирій, захист українських модерністських пам’яток радянського періоду завжди викликає дискусію та гостру реакцію суспільства, термін «радянський» став тригером, проте спадщина не має розділяти, вона має об’єднувати.
Суттєво ускладнюють ситуацію й лобі сучасних забудовників.
Анна Кирій: «Руйнування таких об’єктів — це не тільки руйнування архітектури, спадщини й тяглості, коли ми починаємо викреслювати з нашого життя період радянського модернізму. Знищується також і важлива міська культура. Це злочин перед архітектурою й суспільством»
До подальшої дискусії про реставрацію спадщини, стале відновлення та повторне використання й пристосування об’єктів також долучилися архітектор НСАУ, завідувач кафедри архітектурного проєктування та інженерії ІАРД НУ «Львівська політехніка» Ігор Гнесь, кандидат архітектури Гліб Ушаков, директорка ТОВ «Реставраційно-технологічний центр» Аліса Святина, засновниця проєкту «Спадщина.UA» Ганна Гаврилів.
Модераторкою дискусії виступила Ольга Терефєєва.
Кризова спеціалістка з питань української спадщини Всесвітнього фонду пам’яток Катерина Гончарова, начальник відділу містобудівної документації МКІП Василь Петрик, керівник Лабораторії моніторингу української спадщини Василь Рожко та віцепрезидентка НСАУ Олена Олійник. Фото: Арсен Федосенко
В останній секції конференції «Освіта, підвищення кваліфікації» експерти висловили думки щодо проблемних ланок підготовки архітекторів-реставраторів в Україні, специфіки знань і рівнів експертності для роботи з об’єктами культурної спадщини, наявного попиту на фахівців.
З доповіддю «Освіта в умовах критичної реконструкції» виступила архітекторка, директорка бакалаврської програми ХША Дар’я Ожиганова.
Інформацією про програми підвищення кваліфікації для памʼяткоохоронців поділилися Олена Олійник та шведський архітектор Пер Мікаель Саллстром.
Доктор архітектури, професор «Львівської політехніки» Юрій Диба, голова Рівненського осередку АП НСАУ Валентин Дем’янов, архітектор, співзасновник ХША Олег Дроздов, віцепрезидентка НСАУ Олена Олійник, доктор архітектури, професор «Львівської політехніки» Юрій Криворучко. Фото: Арсен Федосенко
У дискусії взяли участь віцепрезидент ІКОМОС Микола Бевз, архітектор, співзасновник Харківської школи архітектури Олег Дроздов, доктор архітектури, професор КНУБА Валерій Товбич, доктор архітектури, професор НУ «Львівська політехніка» Юрій Криворучко, голова Рівненського осередку АП НСАУ Валентин Дем’янов, доктор архітектури, професор «Львівської політехніки» Юрій Диба. Модерували бесіду Олена Олійник та архітекторка, викладачка ХША, член Асоціації архітекторів Берліна Анна Помазанна.
Після дискусії президент НСАУ Олександр Чижевський представив до розгляду експертів інвестиційний план для охорони та реставрації української культурної спадщини.
Учасники проєкту U-RE-HERIT на екскурсії в замку Свірж. Фото: Арсен Федосенко
Другий день публічної конференції «UREHERIT: архітектори за спадщину в Україні» став своєрідною практичною роботою та приємним бонусом — на учасників чекала екскурсія замком Свірж на Львівщині, воркшоп і дві презентації, присвячені відновленню замкового комплексу. Наразі користувачем будівлі є НСАУ, Свірзький замок працює як культурний центр, у ньому проводять фестиваль архітектури «Вежа», мистецькі заходи.
Учасники проєкту U-RE-HERIT на екскурсії в замку Свірж. Фото: Арсен Федосенко
Пошук нових сценаріїв життя для історичної архітектури — актуальне питання для України. Голова ДАРТ Мар’яна Олеськів констатує: об’єкти, що наразі є найкраще збереженими, переважно використовуються за новими призначеннями, далекими від музейних. Це ліпше, ніж бути закинутими, проте так вони не завжди доступні для туристів і не можуть виконувати роль туристичних магнітів для свого регіону. «Маючи будівлі з таким функціоналом, ми не можемо використовувати їх як повноцінні туристичні об’єкти, які би приваблювали відвідувачів», — зазначає Олеськів.
Заразом залишається актуальною вже зазначена проблема недофінансування музеїв.
Мар’яна Олеськів: «Туризм — це один із напрямів, який може монетизувати спадщину і допомогти їй бути не “ярмом” для власників та операторів, а засобом комерційної привабливості»
Після огляду замку гостями архітектор, експерт із реставрації пам’яток архітектури, член НСАУ Юрій Вербовецький представив аудиторії дві презентації — «Свірзький замок: сучасність і майбутнє» та ««Історична спадщина. Концептуальна пропозиція відновлення найстарішої в’їзної брами замку та дерев’яного розвідного мосту».
Проєктна документація та матеріали досліджень, оприлюднені Юрієм Вербовецьким, стали результатом кропіткої праці цілої команди архітекторів, реставраторів, істориків і археологів, яка тривала кілька років. У другій доповіді архітектор поділився власними пропозиціями для відтворення елементів замкового комплексу.
Презентації викликали щире зацікавлення закордонних та українських експертів і завершилися обговоренням.
Юрій Вербовецький: «Коли ми перебуваємо в такому потрясінні, як війна, нас мотивують на перемогу тільки високі, дуже високі, навіть недосяжні цілі»
Практичною частиною став бліцворкшоп, який модерував архітектор, член Львівської спілки архітекторів НСАУ Богдан Гой. Три міжнародні команди архітекторів отримали завдання: розробити сценарії розвитку для замку Свірж, варіанти пристосування замкового комплексу й прилеглої інфраструктури.
Про всіх спікерів розповісти у форматі пресзвіту неможливо, бо те, наскільки велике коло питань вдалося висвітлити на першій зустрічі, стало сюрпризом і для самих організаторів. Апдейт про нові заходи U-RE-HERIT — незабаром.
Конференція «UREHERIT: архітектори для спадщини в Україні» у вибраних цитатах:
Рут Шагеманн
Рут Шагеманн: «Цінності українців, за які ви воюєте, мають бути проявленими в архітектурі».
Рута Лейтанайте
Рута Лейтанайте: «Українці ну дуже resiliance!» (Стійкі, витривалі. — Прим. ред.).
Василь Петрик
Василь Петрик: «Наша спадщина — це наша ідентичність. Ми є цінними для світу нашою ідентичністю».
Юрій Вербовецький
Юрій Вербовецький: «Сьогодні ми на тому шляху, коли розуміємо, що таке культурна спадщина».
Ольга Терефєєва
Ольга Терефєєва: «Сьогоднішній день має принести мир у нашу спільноту. Він має принести початок порозуміння, бо тема спадщини насичена непорозумінням через прогалини й застарілі методи, хоча всі фахівці переслідують одну мету — збереження».
Еужен Вайда
Еужен Вайда, виконавчий директор The Prince’s Foundation у Румунії: «Реставрація — не тільки про реконструкцію будівлі, але й про занурення в деталі, увагу до традиційних матеріалів, дослідження ландшафту та оточення. Залучення громади є одним із ключових моментів».
Олена Олійник
Олена Олійник: «Будь-яка втрата культурної спадщини неминуче вплине на нинішні й майбутні покоління, що призводить до духовного жебрацтва, втрати історичної пам’яті, нищення інтелектуального та творчого потенціалу <…>. Ці втрати не можуть бути компенсовані ані створенням нових продуктів, ані розвитком культури в цілому».
Мар’яна Олеськів
Мар’яна Олеськів: «В країні був план великої реставрації, який мав допомогти відновити пам’ятки культури, що є музеями. Проте зараз ми маємо війну, і всі кошти йдуть на оборону. Водночас ми повинні пам’ятати, за що боремось: це не лише наша земля, а й культура та спадщина».
