Guculiya: історія про автентику, переосмислення традицій і культурні коди

За останні роки важливість збереження українського культурного спадку і традицій викристалізувалася з особливою ясністю. Чимало молодих брендів та митців презентують широкому загалу свіже, переосмислене бачення автентичних українських технік у сучасному предметному дизайні. Героїня сьогоднішнього матеріалу — дизайнерка Данута Кріль. Ще у 2021 році вона створила проєкт Guculiya, натхнений гончарними традиціями села Гавареччина, що на Галичині. В інтерв’ю з нею ми поспілкувалися про творчий і виставковий шлях проєкту, особливості гаварецької кераміки і метаморфози сенсів, що несуть у собі вироби колекцій дизайнерки.

Данута Кріль займається дизайном уже більше 18 років. Із них останні 12 вона є співвласницею Hochu rayu design bureau — це спільна справа Данути з чоловіком та його братом (Віталій і Юрій Кириліви). Разом вони створюють інтер’єрні рішення для комерційної нерухомості, що мають власний характер і концептуальне наповнення. Дизайнерську діяльність Данута сприймає не як вузький фах — радше як спектр можливостей, аби творити й таким чином змінювати світ довкола. Саме тому дизайнерка не обмежується певними категоріями виробів і проєктує не лише окремо посуд чи інтер’єри, а й також меблі, гаджети, інсталяції тощо.

Данута Кріль — дизайнерка, співвласниця Hochu rayu design bureau, засновниця проєкту Guculiya

Данута розповідає, що цікавість до традицій в українському прикладному мистецтві в неї була ще зі студентських років. Тоді дизайнерка вже активно занурювалась у вивчення старих ремісничих технік, а також дослідження сенсів і символів, які українці закладали в ці вироби побутового вжитку. Врешті надбані знання визріли в бажання популяризувати й переосмислювати традиції власноруч.

Так, за рік до повномасштабного вторгнення, у 2021 році, народився власний проєкт Данути — Guculiya. В його основу лягла техніка створення чорнодимленої кераміки, чиєю батьківщиною є село Гавареччина, сховане в лісах Галичини. Нині ремісників, які продовжують гончарну традицію в рідному селі, лишилося менше десятка. В кращі часи їх було близько 70. Із приходом радянської влади після Другої світової війни ця техніка була практично втрачена, бо влада переслідувала гончарів, які займалися народними промислами, як ворогів народу. Проте ті, хто лишився, не дають спадку ремесла впасти в небуття — його підтримують, розвивають і популяризують серед туристів. Це підтримує життя не лише в гончарних майстернях, а й в усьому селі.

Фото з майстерні Guculiya

Нині ремісників, які продовжують гончарну традицію Гавареччини, лишилося менше десятка. В кращі часи їх було близько 70

«Чорнодимлена кераміка, або, як у нас її часто називають, гаварецька, для мене є особливою по суті, — ділиться Данута. — З одного боку, це давня технологія, локально найпоширеніша в моєму рідному регіоні. З іншого ж боку, мені також дуже імпонувало те, що секрет естетики виробів у цій техніці “зашитий” в особливостях випалу й не потребує додаткового використання жодних емалей чи покриттів. Таким чином ми під час виробництва зменшуємо екологічну шкоду та отримуємо дуже натуральний продукт. Ось цей мінімалістичний підхід та естетика чорної металізованої поверхні були для мене визначальними у виборі чорнодимленої кераміки для переосмислення. Також для мене важливою є місія продовження й актуалізації традицій давнього ужиткового мистецтва в сучасному побуті».

Чорнодимлена кераміка має характерний металевий відблиск і глибокий антрацитовий колір

Секрет цих виробів у тому, що вони запікаються у дров’яній печі, а на завершальному етапі, коли температура перевищує 1000 градусів і глина вже фактично випалена, у дров’яний відсік докидаються останні дрова, після чого піч засипається землею. Там, в умовах герметичності, ще під час процесу горіння, і стається магія гаварецької кераміки — відбувається реакція відновлення металів, котрих дуже багато в місцевих ґрунтах, і вироби насичуються вуглецем. Це робить їх міцними та надає впізнаваного глибокого відтінку з характерним відблиском.

Чорнодимлена кераміка має характерний металевий відблиск і глибокий антрацитовий колір. На фото — миска з колекції Guculiya TINI, дизайн — Данута Кріль, майстер — Микола Біда

«Усі елементи в цій колекції на 100% натуральні, створені зі збереженням старої технології виробництва та ручної праці локальних майстрів. Тому вони справжні», — Данута Кріль

«Це проєкт не тільки про речі для нашого щоденного побуту. Він про глибину, яку ми часто не помічаємо, коли просто користуємось чимось, — розповідає Данута. — Кожен предмет цієї колекції несе в собі енергетику і зміст. Кожен продуманий і наповнений власною історією та культурним бекґраундом. Вони мають у собі зв’язок, який поєднує покоління, який вчить нас розуміти те, звідки ми походимо і куди прямуємо. Але також ці речі сучасні, вони актуальні для нинішнього світу. Вони не копіюють, вони продовжують наше коріння в новій естетиці. Дуже важливим для мене є те, що всі елементи в цій колекції 100% натуральні, зі збереженням старої технології виробництва та ручної праці локальних майстрів. Тому вони справжні».

На фото — керамічний посуд і скатертина з колекції Guculiya TINI, дизайн — Данута Кріль, майстер — Микола Біда

Авжеж, традиція створення гаварецької кераміки зазнала певного «осучаснення» в проєкті Guculiya — не лише дизайн виробів, а й техніка випалу. Земляну піч замінили на електричну: так досягається краща якість випалу і з’являються більші виробничі можливості. Нині Данута міркує про розширення й набір нових майстрів — втім, наголошує, що принципову увагу планує приділяти саме володінню автентичною гончарною технікою.

Нині проєкт Guculiya складається з двох колекцій кераміки та авторського текстилю. В команді, крім самої Данути, також гончар Микола Біда і майстриня художнього текстилю Олеся Ковтик.

Усі вироби Guculiya створює гончар Микола Біда

«Як автор ідеї колекції сучасної чорнодимленої кераміки я шукала майстра, який би мав не просто навики гончарства, а й сам довго практикував саме цей тип випалу та виготовлення керамічних виробів, — згадує Данута. — І я його знайшла. Ним виявився Микола Біда, який уже багато років займається відродженням гаварецької кераміки — цієї давньої і практично втраченої традиції гончарства нашого регіону».

Проєкт Guculiya від самого початку був доволі локальний, втім, мав потенціал і був цікавий широкому загалу. Так, станом на 23 лютого 2022 року колекція TINI вже мала за плечима участь у виставці та перемогу на конкурсі «Інтер’єр року», а також потрапила в шортлист від Dezeen Awards. Відгуки були дуже позитивні, і Данута мала плани поступово розвивати колекцію й надалі доповнювати новими предметами в цій самій естетиці.

Дизайнерка Данута Кріль із виробами колекції Guculiya TINI

Шлях проєкту після 24 лютого

«Повномасштабне вторгнення, особливо в перший рік, стало для нас величезним стимулом більше розповідати про українську культуру та традицію у світі, адже це теж є частиною боротьби за власну ідентичність, — згадує Данута. — Дуже багато уваги було прикуто до нашої унікальності, тому для мене особисто це стало важливим поштовхом продовжити роботу над проєктом попри всі труднощі та виклики».

«2022 рік став для нас певним трампліном у світ. Величезне зацікавлення українською культурою відкрило двері дуже багатьох міжнародних виставок і проєктів», — Данута Кріль

Одним з інструментів популяризації українських традицій і технік у світі стали міжнародні виставки.

Вироби Guculiya на виставці Maison&Objet в Парижі, Франція, 2023 рік

«2022 рік став для нас певним трампліном у світ, — згадує Данута Кріль. — Величезне зацікавлення українською культурою відкрило двері дуже багатьох міжнародних виставок і проєктів, про які я раніше навіть не мріяла. Завдяки кураторам українського дизайну, зокрема Сані Моро, ми, наприклад, мали змогу декілька разів брати участь у найпрестижніших виставках дизайну в Парижі (Maison&Оbjet 2022 і 2023, Terre libre. Revelations 2022, Revelation 2023. — Прим. ред.). У 2022 році на виставці Design Dialogues у Токіо французькі декоратори відібрали наш проєкт для презентації культурного діалогу між різними націями через дизайн. Також Guculiya була в складі експозиції обличчя французького дизайну на дуже престижній виставці French Design 2022».

Загалом протягом останніх двох років вироби Guculiya були представлені більш ніж на 15 виставках дизайну і крафту в усьому світі

Гладка поверхня і прості форми демонструють той самий характерний металевий відблиск чорнодимленої кераміки, акцентують на промовистій вагомості спадку. На фото — миска з колекції Guculiya TINI, дизайн — Данута Кріль, майстер — Микола Біда

«Також ми створили нові предмети та колекції, почали співпрацю з галереями в Європі й Америці. У 2023 я мала нагоду не тільки презентувати колекцію на виставці Maison&Objet в Парижі, але й бути запрошеним лектором від України для презентації унікальності українського дизайну в лекційній частині програми заходу. Для мене це стало особливою місією та честю, — розповідає Данута. — Також і в Україні за ці роки ми отримали неймовірну кількість чудових відгуків від наших клієнтів, які ділилися своїми власними переживаннями та відчуттями. Для мене особисто це стало дуже потужним сигналом, що те, що ми робимо, переростає з простого створення чергового дизайн-об’єкта у своєрідний матеріалізований діалог із власною ідентичністю.

«Дуже багато людей знаходять у наших виробах щось близьке і до своїх культурних кодів, що дає нам можливість бути зрозумілими в широкому контексті», — Данута Кріль. На фото — миска, таця і скатертина з колекції Guculiya TINI, дизайн — Данута Кріль, майстер — Микола Біда, розпис і вишивка по текстилю — Олеся Ковтик

За ці пару років ми розширили лінійку наших виробів і збільшили кількість партнерів, із якими співпрацюємо. Наразі наші вироби можна знайти в декількох галереях Європи: наприклад, в Антверпені, Роттердамі, в просторі Galerie Sana Moreau в Парижі, Nothing Basic у Гаазі, а також в онлайн-галереях Creating Comfort Lab та i am u are в США. За останній рік ми також розширили коло партнерів в Україні, запланували декілька колаборацій для створення спільних капсульних колекцій».

Говорити про важливе

Кожен виріб проєкту Guculiya має власне концептуальне наповнення, ба навіть власну душу. Перша колекція, TINI, складається з кількох виробів столового вжитку: таці, миски в різних пропорціях. Втім, кожен предмет є впізнаваним і приковує до себе увагу.

Гладка поверхня і прості форми посуду демонструють той самий характерний відблиск чорнодимленої кераміки, акцентують на промовистій вагомості спадку

Данута Кріль із виробами колекції Guculiya TINI

Керамічний посуд і скатертина з колекції Guculiya TINI, дизайн — Данута Кріль, майстер — Микола Біда, розпис і вишивка по текстилю — Олеся Ковтик

«TINI — це перший набір посуду та текстилю, який ми створили, — розповідає дизайнерка. — Він був натхнений естетикою фільму Параджанова “Тіні забутих предків”, а також автентичними старими гуцульськими хатами, де при свічках сім’я збиралась до вечері. Тому вся колекція наче приглушена та наповнена атмосферою тихого діалогу крізь покоління.

«Я хочу спілкуватися зі світом мовою універсальних символів і цінностей», — Данута Кріль

Дизайн скатертини для цієї колекції я також розробляла із використанням давньої української символіки регіону Гуцульщина. Ми використали стилізовані й переосмислені символи — дерево життя та солярну символіку. Але вони подані в сучасному контексті й естетиці мінімалізму. Всі матеріали натуральні — льон та шерсть. Щоб досягти бажаного графітового кольору, ми фарбуємо тканину. Розпис і вишивка ручної роботи. Над утіленням мого дизайну працювала художниця по текстилю Олеся Ковтик».

Текстиль і кераміка колекції Guculiya TINI, дизайн — Данута Кріль, майстер — Микола Біда

«Я хочу спілкуватися зі світом мовою універсальних символів і цінностей. На мою думку, потрібно наповнювати свій простір не більшою кількістю предметів, а більшим змістом», — Данута Кріль

У дизайні скатертини Данута Кріль використала переосмислені символи, характерні для регіону Гуцульщина: зокрема, дерево життя й солярну символіку. Розпис і вишивка ручної роботи — Олеся Ковтик

За першою колекцією послідувала друга — VYRII. До таць і мисок додалися свічники, що радше справляють враження самодостатніх скульптур. У дизайні кожного свічника зашитий свій символ: дерево роду, трисуття, образ берегині, пам’ять роду.

«У наших дохристиянських віруваннях вирій був образом раю, куди відлітали душі на спочинок. Вирій — це простір за горизонтом можливостей, простір надії, простір між землею та небесами, куди з курликанням журавлів розлетілись мільйони українців у пошуку спокою, прихистку, щоб перечекати війну. Ця колекція підсвічників наповнена тихою розмовою між світом реальним і тим, що за горизонтом. Це продовження діалогу з нашою історією та предками, це тяглість того шляху, яким іде народ до своєї землі. Кожен підсвічник інсталяції VYRII — це оберіг, покликаний провести нас крізь темні часи до світла», — так Данута описує цю колекцію.

Посуд із колекції TINI та свічники з колекції VYRII від Guculiya на виставці Maison&Objet в Парижі, Франція, 2023 рік

Загалом весь проєкт Guculiya пронизаний щемким символізмом зв’язку між поколіннями, що є таким важливим — особливо зараз, коли ті ж таки зв’язки силується обірвати нова війна

В українських традиціях теми любові, традиції та боротьби пов’язані тісно, майже нерозривно — втім, це наша боротьба. Та що в ній бачить світ?

Ваза з колекції Guculiya TINI, дизайн — Данута Кріль, майстер — Микола Біда

«Зазвичай за кордоном люди передусім сприймають мінімалістичну естетику та унікальність самої кераміки, а вже потім дізнаються, що це український продукт, — ділиться Данута. — Дуже багато людей знаходять у ньому щось близьке і до своїх культурних кодів, що дає нам можливість бути зрозумілими в широкому контексті.

Але, звичайно, в Guculiya також приваблює і саме український підтекст, традиція, унікальність технології чорнодимленої кераміки, бо у світі аналогів мало. Екологічність підходу, натуральний матеріал і повністю ручна робота також дуже важливі.

Тож ми радіємо, що можемо отримувати дуже схвальні й захопливі відгуки і від іноземців про український дизайн та крафт.

Фото з майстерні Guculiya

«Для мене Guculiya стала певним матеріалізованим словом чи символом української культури у світі, її культурною мовою та місією», — Данута Кріль

Це дуже відповідально — творити дизайн із нашим українським корінням на фоні того, як масштабно та безжально ворог намагається стерти все українське з лиця землі. Тому внутрішньо я для себе визначила, що продовження роботи та розширення географії впізнаваності українських автентичних технік і чорнодимленої кераміки у світі є для мене дуже важливими».