Dutch Design Week: дизайн для світу в рожевих окулярах

/ Світ /

22—30 жовтня в Ейндговені пройшов Нідерландський тиждень дизайну. Найбільша дизайн-подія Північної Європи, орієнтована не стільки на кінцевий продукт та ринковий попит, скільки на свідоме споживання, циркулярну економіку та пошук відповідей на виклики часу. Але чи спроможний дизайн запропонувати рішення для світу, що несеться настільки швидко?

Dutch Design Week — це «виставка-Дон Кіхот» на тлі міланської iSaloni, паризької Maison&Objet або кельнської Imm Cologne. Переважна більшість експонатів на цих виставках — це готові продукти: меблі, світло, декор та інтер’єрні рішення. Вони вже перебувають в масовому виробництві або готуються до запуску. Стенди там оформлюють настільки ретельно та вишукано, що мистецтво презентації подекуди затьмарює самі предмети. Все має бути бездоганним, спокушати споживача та працювати на маркетинг.

Dutch Design Week — принципово інакша історія та інші амбіції. Виставка, що позбавлена глянцю. Коли вперше потрапляєш туди, мозок просто ламається. Мінімалістичні стенди, на яких представлені незбагненні інновації на межі науки, дизайну та сучасного мистецтва, змушують щоразу запитувати: а що, так можна було?

Фірмові таксі Dutch Design Week возять гостей між локаціями на волонтерських засадах. Фото: Cleo Goossens

На DDW панує атмосфера дослідництва та пошуку. Значна частина експонатів ілюструють шлях, а не результат. Імовірно, причина в тому, що виставка виросла зі студентського середовища. В 1998 році студенти Академії дизайну Ейндговена вирішили винести свої дипломні роботи на широкий загал. Вони провели невелику одноденну виставку, наступного року — ще одну, а далі проєкт почав зростати. Дизайн на рівні гіпотез, досліджень і пошуків відповідей виявився цікавим не лише вузькому професійному колу.

Захід активно відвідують люди, які не мають жодного стосунку до галузі. Вони приїжджають із сусідніх міст просто задля розширення власного світогляду, як звикли ходити в музеї чи театри

Dutch Design Week проходить у багатьох локаціях міста. Один з обов’язкових пунктів для огляду — виставка студентських робіт випускників Академії дизайну. Втім, вільний студентський дух вгадується не лише на Graduation Show. Частина проєктів, презентованих в інших «дорослих» локаціях, також радше про пошук власного голосу та експерименти, ніж про рішення або готовий продукт. Навіть якщо на стенді стілець — не вірте власним очам, читайте опис проєкту. Імовірно, він зроблений з інноваційного матеріалу, або має секретний механізм для оздоровлення спини, або несе глибокий символізм. Просто стілець без історії, інновації чи місії в парадигмі Dutch Design Week існувати не може.

Один з проєктів Graduation Show. Фото: Max Kneefel

Make the World a Better Place

Якщо описувати виставку Dutch Design Week одним словом, то це буде слово «майбутнє». В Ейндговені дизайн — не лише про форму чи емоцію. Він передусім про інновацію. Свої проєкти та ідеї пропонують люди, які прагнуть змінити світ на краще та розв’язати котрусь із актуальних проблем. Тут вам і десяток різновидів біопластику, і ресайклінг зношених риболовних сіток, і використання промислових відходів.

Проєкт U’re In Skimcare – есенція для зволоження шкіри на основі сечі

Дизайнери-хіміки пропонують зволожувати шкіру сироваткою на основі вашої власної сечі. Дизайнери-культурологи створюють прикраси, досліджуючи усмішку як завчену реакцію жінок, яких патріархальне суспільство пригноблювало впродовж поколінь. На сусідньому стенді — новий матеріал із перемелених мушель. В іншій локації — текстиль, декорований проростанням в нього водоростей. У ще одній — олівці, повністю створені з деревини та рослинного воску. Проєкт, який спричинив чи не найбільше галасу, — Shit Show від нідерландської дизайнерки Фідес Лапідер (Fides Lapidaire).

Суть у тому, що дизайнери-дослідники пропонують централізовано вилучати екскременти з міських каналізаційних систем, обробляти їх за допомогою певних мікроорганізмів, які прибирають токсичність, і збагачувати цією речовиною посівні площі

Гостям проєкту пропонували бургери з овочами, що були вирощені на таких ґрунтах. Dezeen навіть зняв окремий відеорепортаж про цю «революційну» знахідку.

Одяг з біопластику на основі рослинного крохмалю

Складно спрогнозувати, які з експонатів так і залишаться експонатами, а які переживуть випробування часом, реальністю та системою, що опирається змінам. Роздивляючись напівпрозорі клаптики біопластику в котромусь із виставкових павільйонів, згадуєш, що декілька років тому бачив на цьому самому місці дещо інакші біопластики, створені іншим дизайнером. А ще за рік до того тут були ще інакші кольорові клаптики з цього ж сегмента.

І достеменно невідомо, чи реалізувався котрийсь із них як продукт. Утім, можливо, кожен став проміжною ланкою, новим щаблем драбини інновацій. А сума знань і досвіду, накопичених дизайнерами, в певний момент стане критичною і подарує винахід, що запустить новий соціальний тренд і вплине на життя кожного з нас. Або ні.

Проєкт The Best Jewellery A Woman Can Wear Is Her Smile від Alma Teer

Get Set

Дизайнери, які презентують власні роботи в Ейндговені, ставлять запитання: для чого я це роблю? Є підозра, що відповідь «щоб заробити грошей» їх не влаштовує. У креативній діяльності людей, чиї роботи експонують на Dutch Design Week, вгадуються глибші мотиви: екологічний, соціальний, культурологічний або мікс із декількох. Такий підхід завжди вражав. Проте цього року, з огляду на військовий бекграунд України, Dutch Design Week сприймався дещо інакше.

Тема цьогорічного DDW — Get Set, тобто «приготуватися». Звучить вона напрочуд доречно

Таке враження, що весь цей час дизайнери ретельно напрацьовували базу для чогось більшого, робили свої «присідання та підтягування», щоб у якийсь момент відштовхнутися від стартових колодок і стрімко вирушити в новий світ майбутнього. Питання лише в тому, чи до такого майбутнього вони готувалися? Можливо, до майбутнього з книги «Sapiens: коротка історія людства» Ювала Харарі? В ній ще років десять тому дослідник розмірковував, як ми житимемо у світі, що подолав епідемії, війни та голод. У світі, що поставить перед людством безліч нових питань. Приміром, яким має бути професійний і кар’єрний шлях людини, тривалість життя якої 300 років?

Інноваційний матеріал на основі подрібнених мушель Malakio
Одяг зі старих рибацьких сіток на Graduation Show
Oрганічні олівці із деревини та рослинного воску в галереї Kazerne
Проєкт Broodjepoep про використання людських фекалій у сільському господарстві. Фото: about.today

Але майбутнє здивувало, воно вивалило перед нами свої брудні тельбухи та замість проблеми колонізації Марсу поставило дещо інші питання, від яких нема де подітися. Втім, дві тисячі кілометрів, які відділяють Ейндговен від війни, залишають багатьом дизайнерам ілюзію, що цей культурологічний відкат — це щось далеке і локалізоване. Панує бачення, що їхня доміношка в цьому ряду якимось незбагненним чином вистоїть.

Україно-нідерландський проєкт Home(Land) у The New Block – одній із локацій StrijpS

Home(Land)

Україна вже вчетверте презентувала власну виставку на Dutch Design Week. Цього разу проєкт був наймасштабніший не лише за площею та кількістю експонатів, але й за глибиною теми та комплексністю. Всі експонати та сценографія були створені спеціально для виставки. Куратори Home(Land) Даша Цапенко та Назар Гресько заручилися підтримкою Stichting ArtEast + ArtWest і Narada Foundation і залучили міждисциплінарну креативну групу з України та Нідерландів. Здебільшого дизайнери з двох країн працювали над створенням об’єктів парами.

Home(Land) — це дослідження про дім і його раптову втрату

Про тугу за власним простором і можливість віднайти його на новому місці. Поштовхом для цих роздумів стала війна з мільйонами біженців, для яких дім перейшов із побутової категорії в сакральну.

Процес фарбування вовни інгредієнтами борщу – підготовка до Home(Land)

Проєкт вмістив у себе стільки ідей, що їх цілком стало б на декілька окремих виставок. Це складна та наповнена сенсами історія, яку можна оцінити з погляду естетики, а можна зануритися в контекст, щоб вийти з виставкової зали The New Block трохи іншим, ніж зайшов.

Основними лініями оповіді стали гуні (традиційний одяг українських вівчарів) і посуд.

Процес створення гуні

Гуня

Гуня — це метафора дому, який можна взяти із собою. Для вівчаря на полонині це захист від негоди й оберіг проти всього лихого. Як костюм супермена, гуня наділяє свого власника додатковими силами.

Гуні тчуться вручну на старовинному двоступінчастому верстаті. Все починається зі стрижки овець, підготовки вовни, виготовлення ниток і ткання. Далі гуню перуть у «валилі» в річковій воді, сушать і чешуть. Усі гуні на виставці були створені майстринею чи радше художницею Русланою Гончарук із села Яворів на Прикарпатті. В процесі підготовки виставки вона приїжджала до Ейндговена, щоб брати участь в експериментах із матеріалами.

Окрім вовни, гуні можна ткати з «веганського» варіанта пряжі — конопляного волокна Hamp Fur, створеного Оксаною Дево та її брендом DevoHome. Цей продукт уже презентували в Ейндговені, він був експонатом проєкту Affair With Earth у 2019 році.

Гуня, фарбована пігментом з грибів, який видобула Ilse Kremer. Модель Фарид Бекіров. Фото: Alex Blanco

Спеціально для Home(Land) гуні з конопляного волокна пофарбували натуральними барвниками. Одну — рожевим пігментом, що видобуває з грибів нідерландська дослідниця Ільзе Кремер (Ilse Kremer). Її мета — запропонувати гідну альтернативу хімічним барвникам тканин, використання яких забруднює навколишнє середовище. Наразі Ільзе навчилася видобувати з грибів червоний, жовтий та помаранчевий пігменти і працює над тим, щоб результат фарбування був стійким і передбачуваним.

Традиційна гуня. Модель Юрій Позаяк. Фото: Alex Blanco
Процес ткання гуні
Гуня з прорізами для зберігання насіння. Модель Оксана Савчук. Фото: Alex Blanco
Гуня з біоматеріалу на основі конопляної фібри та міцелію. Модель Данило Гресько. Фото: Alex Blanco

Іншим експериментом з фарбування стала «Борщова гуня». Даша Цапенко разом із нідерландською дизайнеркою Марйо ван Шайк (Marjo van Schaik) пофарбували її волокна інгредієнтами, які використовують для приготування борщу: буряком, морквою, цибулею. Вийшло соковито, проте наскільки стійким буде колір — спрогнозувати складно, адже відомо, що пігмент буряка швидко втрачає яскравість.

Найбільш інноваційним експонатом Home(Land) стала гуня з грибного міцелію

На основі конопляної фібри та міцелію Даша Цапенко виростила текстиль, який можна буде використовувати для одягу й декору. Задача винайти новий біоматеріал, який можна виготовляти не лише в лабораторії, — складна й амбіційна. Для цього потрібно перемогти агресивні до гриба бактерії, а також зробити матеріал еластичним. Над рішенням цих задач Даша працює в лабораторії Утрехтського університету разом з професором Ханом Востеном (Han Wösten).

Гуня, фарбована інгредієнтами борщу. Модель: Fulco Treffers. Фото: Alex Blanco

Третя лінійка гунь — валяні моделі. Це рафінована суть гуні, «скелет» без звичного кудлатого ворсу. Найбільш драматичний експонат — гуня з кишеньками для насіння, розкиданими по всій поверхні. Марйо ван Шайк присвятила цю модель найбільшому в Україні банку насіння, що був зруйнований ракетними обстрілами в Харкові. Це метафора того найціннішого, що може забрати із собою людина, тікаючи від війни.

Сервіз від CHY Pottery, глазурований з використанням солі. Фото: Alex Blanco

Спільна трапеза

Друга лінія оповіді Home(Land) — це посуд. Нагадування про стіл, довкола якого збираються близькі люди. А ще тактильні відчуття улюбленого горнятка в руці, що здатне емоційно переносити тебе в атмосферу дому, як би далеко він не був.

Кожен із наборів посуду розкривав тему виставки через окрему історію. Сервіз, виготовлений за традиційною технологією випікання в солі, нагадав про базовий продукт, який в Україні раптово став дефіцитом. Ми всі відчули цінність солі після окупації Криму та руйнувань підприємства «Артемсіль» на Донеччині. Копальні у Дрогобичі запрацювали активніше, але їх недостатньо, щоб забезпечити потреби цілої країни. Нідерландська керамістка Шарлотта Віссер (Charlotte Visser) використала для глазурування сіль із трьох регіонів: Криму, Донбасу та заходу України.

Посуд від CHY Pottery, глазурований з використанням солі. Фото: Alex Blanco

Посуд від CHY Pottery, глазурований з використанням солі. Фото: Alex Blanco

Глечики від українсько-нідерландського тандему Саші Попруги та Стайна ван Арденне (Stijn van Aardenne) були надруковані у 3D з біоматеріалу на основі місканту (срібляста трава, що росте вздовж річок), крохмалю та рослинного воску. За формою та декором вони повторюють традиційну українську кераміку, водночас мають своєрідну «друковану» фактуру та глибокий натуральний аромат.

Інший інноваційний матеріал — результат поєднання лігніну (натурального полімеру з деревини) та гречаного лушпиння. Таким чином експериментатор Бассе Стіттген (Basse Stittgen) відобразив природні багатства України — зерно та ліс. Результатом дослідження став посуд і химерна аудіосистема, що відтворює звук крізь мембрани з лігніну та целюлози.

Посуд Anumo від Sasha Popruga & Stijn Van Aardenne. Фото: Alex Blanco
Посуд Tree of Culture від Basse Stittgen. Фото: Alex Blanco
Посуд Diversity in Milk(ing) від Sietske Klooster у співпраці з Оксаною Денисевич. Фото: Alex Blanco

Повернення до традиційної техніки «молочіння» кераміки продемонструвала співпраця нідерландської керамістки Сіцке Клостер (Sietske Klooster) та української художниці Оксани Денисевич із Хотова. Над колекцією горняток вони працювали разом. Сіцке виготовила форми, використавши для цього відтиск власного зігненого ліктя, а Оксана глазурувала їх за допомогою молока від фермерів із різних регіонів України.

Посуд Diversity in Milk(ing) від Оксани Денисевич. Фото: Alex Blanco

Ще одним драматичним образом виставки стали вази Анни Рябової, зроблені з уламків будинків, що були розбомблені під час війни

Виставка Home(Land) не претендує на вирішення глобальних проблем і не має якогось фінального рецепту. Натомість вона пропонує декілька складних історій. Можна заглибитися в них, щоб віднайти власне відчуття географічної точки, квадратних метрів та емоційного образу, який виникає при слові «дім». А можна просто дізнатися дещо про традиції України та Нідерландів. Home(Land) пропонує озирнутися назад і синтезувати досвід поколінь, щоб створити інновації, які можуть вплинути на наше з вами майбутнє.

Галерея Kazern

Український дизайн показує шлях

Окрім виставки Home(Land), на Dutch Design Week прозвучав ще один упевнений український голос. У галереї Kazerne та культовому шоурумі Piet Hein Eek були представлені декоративні маски та килим від OLK Manufactory. Куратори галерей такого рівня мають гостре око на вартісні речі, пересічні роботи вони не обирають. Традиційна техніка і концептуальні образи, які створює Оксана Левченя, бездоганно лягли в контекст авангардної та багатошарової нідерландської галерейної історії, вкотре підтвердивши, що Україна виразно звучить не лише в контексті новин про війну.

Наш дизайн цікавий, зрозумілий і актуальний. Останні роки його можна побачити на всіх ключових виставках — від Мілана до Копенгагена. Присутність українських проєктів і окремих робіт в Ейндговені демонструє конкурентоспроможність на рівні інтелектуальних пошуків, інновацій та ідей. Дизайн працює як мова культурної дипломатії. Він формує образ сучасної та сміливої країни з культурним базисом, повагою до власних традицій і бажанням розвивати й актуалізувати їх, додаючи нові емоційні сенси та розповідаючи про складний і водночас унікальний досвід.

Маски від OLK Manufactory в галереї Kazerne

Килим від OLK Manufactory в галереї OLK Manufactory в галереї Piet Hein Eek

Українським дизайнерам сьогодні не потрібно кудись тягнутися чи рости до міжнародного рівня, вони вже там і так в авангарді. Ця думка — аж ніяк не результат напливу патріотизму та самомилування. «Розчарувалися в Dutch Design Week? Український дизайн покаже шлях» — під таким заголовком вийшла велика стаття впливового нідерландського дизайн-оглядача Єруна Джунте (Jeroen Junte). У ній журналіст протиставляє складну, глибоку та емоційну виставку Home(Land) інфантильним концептам із порятунку світу, де опис зазвичай набагато більший за експонат.

 

 

Читайте також

YOD Group отримала «Премію Версалю» – це перша українська дизайн-студія, що здобула таку нагороду

Bavovna. Нова колекція ламп від Makhno studio

Туга за домом. Виставка українського і нідерландського дизайну Home(Land)