Геній в деталях. Томас Хезервік і його півстоліття

Звичний підхід до архітектурного проєктування — рухатися від загальної ідеї до деталей. Томас Хезервік настільки занурений у деталізацію, особливо у створенні громадських просторів, що, здається, ніби діє навпаки: з довершених деталей, форм і текстур складає, наче пазл, довершене ціле.

Сам Хезервік говорить про специфіку роботи своєї студії так: «Знайти дизайнерське рішення — все одно, що розкрити злочин. Ми трохи схожі на слідчу групу. Ми аналізуємо, досліджуємо версії. Потім — прибираємо зайве»

Та не все так просто. Хезервік здатний створювати нові сутності з частин минулого, сьогодення й майбутнього. Він переосмислює сходи, мости, стіни, дахи, площі та навіть еркери, як, скажімо, в багатоквартирних вежах Lantern House, вже майже добудованих на знаменитому променаді High Line.

Випуклі еркери Lantern House — це розвиток дизайнерської ідеї, реалізованої раніше в Кейптауні, — під час реконструкції силосної вежі та її перетворення на музей сучасного мистецтва Zeitz MOCAA.

Томас Хезервік переосмислює типологію громадських і виставкових просторів. Наприклад, оглядова вежа Vessel — це не лише ефектна мегаскульптура, а насамперед прототип вертикального громадського простору для ущільнених міст.

Неможливо не згадати про павільйон UK на EXPO 2010 у Шанхаї, де експонати гербарію з банку насіння Королівських ботанічних садів у К’ю вплавили в семиметрові стрижні з оптоволокна, що проводять світло.

Коли студія вперше опублікувала проєктну пропозицію, майже ніхто не вірив, що Великий Собор Насіння можна збудувати в точній відповідності до ефектних візуалізацій. Та Хезервіку це вдалося. Після завершення виставки насіння «Кульбаби» — так назвали цю дивовижну структуру китайські глядачі — розлетілося по всьому світу: 60 тисяч прозорих стрижнів розподілили між школами Великої Британії та Китаю.

За всієї своєї футуристичності об’єкти Томаса Хезервіка є абсолютно, як зараз кажуть, usable. Функція ніколи не стає жертвою дизайну. Хоча іноді дизайн Хезервіка коштує так дорого, що від нього відмовляються навіть у світовій фінансовій столиці: скандал довкола бюджету будівлі Garden Bridge в Лондоні завдав репутації архітектора серйозних збитків.

Утім, ніхто не сумнівається: якби амбітний проєкт не заблокували громадські активісти, цей міст не просто забезпечив би додатковий пішохідний зв’язок між берегами Темзи, а й доповнив би список архітектурних шедеврів світового значення. «Це не просто міст із зеленими бакенбардами!» — намагався відстояти свій проєкт Томас. Що ж, фейли — невід’ємна частина будь-якої історії успіху.

Ідея опор, що були розроблені для Garden Bridge і нагадують латаття, лілії чи тюльпани, не була відкинута. Прямо зараз абсолютно банальний старий причал у Нью-Йорку перетворюється на футуристичний громадський парк. Січневі фотографії Pier 55 демонструють, що проєкт входить у заключну фазу.

У 2020 році має бути завершений і багатофункціональний комплекс 1000 Trees у Шанхаї, де лілієподібні бетонні опори увінчані контейнерами для дерев.

Усі структури, скульптури та будівлі Хезервіка можна назвати проривними експериментальними об’єктами — вони демонструють можливості нових матеріалів і технологій в інженерії та промисловому будівництві

 

Незважаючи на те, що Хезервік не має спеціалізованої архітектурної освіти (він є дизайнером із дипломами Манчестерського політехнічного університету і Королівського коледжу мистецтв), у 2007 році він став почесним членом RIBA — так в Інституті відзначили заслуги Томаса перед суспільством.

Хезервік зізнається, що створення скульптур для приватних колекцій ніколи не здавалося йому цікавим завданням. Зовсім навпаки: «For me, culture is everywhere around you: it’s in the public toilets, it’s in the infrastructure. It’s the health service, the schools». Що ж, це те, що є важливим для нас усіх. Ми віримо в вас, майстре!