«100 ідей для міст»: що можуть запропонувати українським містам учасники Хакатону

Один із наймасштабніших проєктів із відновлення українських міст після війни — Хакатон «100 ідей для міст» — завершив прийом заявок і стартував. PRAGMATIKA.MEDIA поспілкувалася з організаторками та координаторками проєкту, Іриною Ярмоленко та Зоряною Тихончук, і дізналася, чим живе Хакатон, що об’єднав архітекторів із різних країн світу заради допомоги Україні.

Ірина Ярмоленко та Зоряна Тихончук. Фото: Артем Нікіфоров

«100 ідей для міст» покликаний допомогти Бахмуту, Житомиру, Ірпеню, Гостомелю, Бородянці, Кривому Рогу, Маріуполю, Мелітополю та ще більш ніж 250-тьом українським містам, які постраждали під час війни та окупації, відновитися за принципом Build Back Better — відбудувати краще, ніж було. Серед учасників Хакатону — архітектори й архітектурні компанії з України та інших куточків світу: Бельгії, Чилі, Австрії, Арабських Еміратів, США, Італії, Нідерландів і Словаччини.

Спеціалісти працюватимуть над реконструкцією будівель та облаштуванням житлових просторів, а також створять проєкти шкіл, садочків, медичних закладів з укриттями, парків, скверів, просторів для молоді чи людей похилого віку, культурних закладів. Автори найкращих проєктів отримають фінансову нагороду, цінні подарунки та сертифікати на консультації від відомих архітекторів. Нагородження переможців, на якому також презентують 100 найкращих проєктів реконструкції для українських міст, відбудеться у травні.

Серед організаторів проєкту — IRS, ГО «Клуб мерів», канадська архітектурна компанія WZMH Architects та Thought Group Chile з Чилі. Проєкт реалізується під патронатом Міністерства освіти і науки України.

PRAGMATIKA.MEDIA: Як розподіляються ваші ролі в організації Хакатону?

Ірина: Моя роль полягає в розробленні стратегії. Також я працюю над тим, щоб усі наші завдання були виконані, та забезпечую координацію всередині команди.

Зоряна: Я креативна директорка IRS, архітектор-урбаніст і просто волонтерка, яка підхоплює всі завдання, що «падають на голову», та намагається ними жонглювати. Проєкт «100 ідей для міст» — це сотні різноманітних завдань різного «калібру»: від простих, на зразок формування анкет для громад, відбору заявок і вирішення технічних організаційних траблів, і до найважливіших — підтримки громад, команди та учасників, а також проведення перемовин різного рівня, зокрема з Посольством України в США.

P.M.: Ви не лише координаторки, але й авторки проєкту. Що надихнуло і мотивувало вас на його створення?

Ірина: Моя інспірація — це моя мета. Я хочу допомогти не лише відновити міста України, але й зробити їх життєздатнішими та привабливішими для мешканців.

Зоряна: Щодо авторства, то авторки Хакатону — це СЕО IRS Ірина Ярмоленко та команда «IRS. Інновації та реконструкція для суспільства». Щодо інспірації, то скажу, що з початку повномасштабної війни ми активно взаємодіємо з громадами через спільні проєкти та партнерські заходи й аналізуємо їхнє життя з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей. Як людина, що орієнтується в ситуації в режимі реального часу, можу сказати: багато міст і сіл України, що вже готові до відбудови чи ще чекають на деокупацію, мають спільне поле викликів, і найбільша перепона для виділення коштів на відбудову та її запуск — це тотальна нестача інвестиційних проєктів. Проблема не стільки у проєктному голоді, стільки у відсутності дійсно креативних, новаторських та якісних концепцій. Навіть не враховуючи того, що проєкт «100 ідей для міст» рекламувався не дуже широко, ми отримали колосальну кількість запитів від громад на розроблення концепцій.

Зоряна Тихончук — креативна директорка IRS та архітектор-урбаніст. Фото: Артем Нікіфоров

Зоряна Тихончук: «Хакатон “100 ідей для міст” — це майданчик для трансформації стандартних рішень. Це спектр новаторських ідей, що мають стати системним рішенням, яке допоможе перетворити радянську архітектурну спадщину на дещо нове»

P.M.: Отже, головна проблема — це відсутність ідей і дорожніх карт для їхньої реалізації. Основне завдання проєкту — це пошук саме ідей чи людей, які здатні їх утілити?

Ірина: Мета проєкту полягає в тому, щоб зібрати команду з талановитих людей, які зможуть генерувати інноваційні ідеї для відновлення міст. Ще одна ціль — створити сприятливе середовище для творчості та інновацій і популяризувати меседж, що важливо не лише відновлювати, але й розвивати міста.

Зоряна: Головна мета — забезпечити відразу велику кількість громад концепціями й ескізними рішеннями. Друге стратегічне завдання — зробити таке поняття, як концепція, по-справжньому цінним для громад. Концепція, наповнена візією, цінністю, місією та ідеологічним складником, така, що стане фундаментом для проєктів майбутнього, а не ямковим ремонтом чи перефарбуванням радянської спадщини. Ми прагнемо долучити громади до творення міського простору, створити резонанс і вселити їм віру в те, що будь-яке місто чи селище може і має стати якісним сучасним середовищем із конкурентним потенціалом. Середовищем із не шаблонними, а реальними, як це прийнято в Америці та Європі, рішеннями і стратегіями.

P.M.: Звучить надихаюче. Який же результат ви хочете отримати після завершення?

Зоряна: На основі найцікавіших архітектурних ідей ми розробимо уніфікований каталог концепцій і проєктних рішень для соціальної інфраструктури України. Це буде каталог із пакетними рішеннями для модернізації радянської архітектурної спадщини. Щодо тактичних цілей, то, оскільки ми залучаємо міжнародні університети й компанії, маємо на меті стимулювати український порядок денний у світовому архітектурному полі. Також ми прагнемо знайти патронаж і амбасадорство для громад.

P.M.: Кого ви вважаєте головними героями проєкту?

Ірина: Наші найважливіші співпрацівники — це наша команда, партнери та учасники проєкту.

Зоряна: Додам, що нині для нас важливо залучити не лише виконавців із різних куточків світу, але й українські архітектурні компанії. Архітектори України відомі своїм талантом і компетентністю в реалізації приватних об’єктів. Нині настав час застосувати їхні вміння для розроблення об’єктів соціальної інфраструктури та громадських просторів.

P.M.: Як Хакатон і його результати здатні реально вплинути на життя спільнот?

Ірина: Проєкт допоможе поліпшити якість життя мешканців українських міст і сприятиме розвитку територій громад, тому так, він має величезне значення.

Зоряна: «100 ідей для міст» повинен звернути увагу людей, які проживають у громадах, на те, що пропоновані їм концепції мають відповідати їхнім запитам і втілюватися за їхньої участі. Для цього ми вирішили задіяти в процесі обговорення цілей і реалізації проєкту трикутник «громада — влада — бізнес». Використання дієвого механізму співпраці між людьми, підприємцями та владою — це одна із запорук побудови ефективного громадянського суспільства. Наше суспільство вже продемонструвало стійкість та вміння кооперуватися заради захисту країни, і тепер нам потрібно проявити таку саму ініціативність й у справі творення, в буквальному сенсі цього слова, міст, громад і середовища.

Ірина Ярмоленко: «Найбільшими проблемами стали недостатнє фінансування на ранніх етапах і відповідно труднощі в процесі пошуку учасників. Нам вдалося вирішити обидві проблеми. Першу — знайшовши додаткові джерела фінансування, другу — завдяки активній комунікації з потенційними партнерами»

P.M.: Вже відзначили перші результати впливу проєкту на громаду?

Ірина: Ми оцінюємо вплив, коли отримуємо зворотний зв’язок від учасників Хакатону та мешканців міст, які з нами працюють. І, звісно ж, за результатами реалізації ініціатив.

Зоряна: Нині ми розповідаємо громадам про їхній потенціал і закликаємо їх перейти від сонного пасивного до активного бізнесового управління та реалізувати відповідальність за своє майбутнє. Конкурс «100 ідей для міст» — це проєкт, покликаний вивести громади з тіні, а також платформа до пошуку візій і місій громад. Це шанс розгорнути широку публічну дискусію навколо проєктів ідей не лише в Києві та інших великих містах, але й у невеликих громадах. І це дуже важливо, адже процвітання країни складається з процвітання кожного окремого селища, міста й агломерації. Це можливість повертати наших людей. Це можливість гармонійно розвивати економіку й соціальну сферу не лише передмість столиці, але й віддалених громад.

Ірина Ярмоленко — авторка стратегій проєкту «100 ідей для міст». Фото: Артем Нікіфоров

P.M.: Без допомоги місцевої влади ініціаторам буде нелегко. Чи спроможний ваш проєкт змінити світогляд місцевих чиновників на більш прогресивний?

Зоряна: Однією з глобальних проблем України є те, що політичні еліти, місцеві влади й навіть впливові бізнеси часів незалежності часто не мають стратегічних проєктів, ідей і бачень, що перевищували б термін їхньої каденції й могли стати проєктами майбутнього чи принаймні достойною спадщиною цих політиків… Відповідно те, що ми можемо спостерігати навколо (говорячи про соціальну інфраструктуру й об’єкти культурного значення), не надихає сьогодні й не стане предметом гордості для майбутніх поколінь. Хакатон «100 ідей для міст» — це майданчик для трансформації стандартних рішень. Це спектр новаторських ідей, що мають стати системним рішенням, яке допоможе перетворити радянську архітектурну спадщину на дещо нове.

P.M.: Отже, вплив на людей і зміна мислення — це ваша стратегічна ціль. А як щодо тактичних проєктів? Яких успіхів ви вже досягли на сьогодні?

Ірина: Ми успішно залучили велику кількість учасників, а це означає, що скоро проєкт отримає багато інноваційних ідей відновлення міст.

Зоряна: Сьогодні ми вже маємо сформовану базу запитів від громад і заповнені анкети завдання. Також ми провели аналіз та відбір заявок, залучили спонсорів — ТОВ «Відважних» та інвестиційну групу «MOLODIST» — і отримали патронаж Міністерства освіти і науки України. Наразі географія проєкту — це 24 області, понад 70 громад, понад 250 заявок від громад і 116 реєстрацій від українських та міжнародних університетів і архітектурних бюро. І ми продовжуємо залучати архітекторів України.

P.M.: Які досягнення вважаєте найбільш важливими?

Ірина: Гадаю, це розроблення імпактних, тобто сталих та позитивних ідей і співпраця з партнерами, які допомагають їх утілити.

Ірина Ярмоленко: «У майбутньому ми продовжимо збільшувати масштаб Хакатону та реалізовувати нові ідеї з відновлення міст. Також плануємо розширити географію проєкту й залучити більше учасників»

P.M.: А які виклики вам довелося подолати, щоб цього досягти?

Ірина: Найбільшими проблемами стали недостатнє фінансування на ранніх етапах і відповідно труднощі в процесі пошуку учасників. Нам вдалося вирішити обидві проблеми. Першу — знайшовши додаткові джерела фінансування, другу — завдяки активній комунікації з потенційними партнерами.

Зоряна: Коли війна охопила нашу країну, всі повсякденні виклики стали просто щоденними сходинками на шляху до перемоги. Нам, звичайно, хотілося б отримати більше підтримки від профільних державних відомств і більше допомоги спонсорів для того, щоб мати змогу краще мотивувати студентів та архітектурні бюро. Втім, найбільшим викликом лишається те, що для реального процвітання українським громадам потрібно зробити квантовий стрибок у прогресивне, технологічне та якісне майбутнє. І це має бути не «шлях еволюції», а «стрибок східного тигра».

P.M.: Отже, ви продовжите працювати. Вже визначили найближчі плани та цілі?

Ірина: У майбутньому ми продовжимо збільшувати масштаб Хакатону та реалізовувати нові ідеї з відновлення міст. Також плануємо розширити географію проєкту й залучити більше учасників.

Зоряна: По-перше, ми вже провели перемовини з платформою «DREAM» щодо публікації на цьому національному майданчику, аби презентувати найбільш вдалі проєкти. По-друге, надалі ми плануємо закріпити за громадами й проєктами міжнародних архітекторів-амбасадорів, бізнеси та інвесторів. По-третє, щоб підняти тему конкурсів та обрання проєктів на справедливому рівні, ми залучили до проєкту народних депутатів Олега Бондаренка й Ганну Бондар. Ми сподіваємося, що вони також допоможуть нам уникнути ситуації, коли під час відбору проєктів через Prozorro враховується лише показник «найнижча ціна», адже в цьому випадку так не спрацює. І ця дискусія також уже ведеться. Завдячуючи всім вищеназваним крокам, ми маємо історичний шанс трансформувати середовище України й залучити до відбудови різні соціальні групи.

Зоряна Тихончук: «Ми очікуємо, що Хакатон відкриє спектр можливостей для громад, і у відповідь на це почнуть з’являться інші подібні конкурси. Ми готові сприяти їхньому розвитку та ділитись досвідом»

P.M.: А як щодо конкретних дат? Коли ви представите результати Хакатону?

Зоряна: 15 травня команда IRS організовує форум «Лабораторія відновлення України» спільно з КБУ, ГО «Клуб мерів», ТОВ «Відважних», інвестиційною групою «MOLODIST», ПРООН і низкою інших великих партнерів. На цьому заході ми презентуємо результати Хакатону й методологію модернізації громад України від команди, яка 2 роки опікувалася проблемами відновлення Ірпеня. Там ми об’ємно представимо бачення подальшого розвитку проєкту. Втім, результати Хакатону — це лише проміжний етап на шляху до втілення того спектра завдань, які ми ставимо перед собою. Наступним етапом буде опрацювання результатів у громадах, доповнення концепцій і супровід їхньої реалізації командою IRS спільно з урбаністами й авторами проєктів. Також ми плануємо освітні проєкти для команд у громадах для того, щоб міста змогли — відповідно до своєї нової візії — відредагувати свої Стратегії міст і галузеві концепції, а також розвивати проєкти й залучати фінанси, ресурси та інвесторів.

P.M.: Що вам потрібно для подальшого розвитку? Про що слід знати вашим потенційним партнерам і які поради ви дали б тим, хто хоче розпочати подібний проєкт?

Ірина: Нині ми активно шукаємо додаткові ресурси фінансування та партнерів для реалізації нових ідей. Наші поради: бути наполегливими, шукати нові ідеї та партнерів, а також завжди пам’ятати про соціальну відповідальність.

Зоряна: Ми очікуємо, що Хакатон відкриє спектр можливостей для громад, і у відповідь на це почнуть з’являться інші подібні конкурси. Ми готові сприяти їхньому розвитку та ділитись досвідом. Військові відстоюють і наше сьогодення, і наше майбутнє — вільне, економічно процвітаюче, динамічне та інноваційне, демократичне й комфортне. І ми посилено працюємо над тим, щоб це майбутнє було гідне наших героїв, а Україна отримала змогу пишатися не лише героїзмом і природними ресурсами, але й якісним комфортним середовищем та містами, які надихають і процвітають. Містами, в які повернуться українці.