Колір як культурна конструкція. Як народжуються тренди?
Ведучим і модератором події був Костянтин Ковшевацький, головний редактор PRAGMATIKA.MEDIA. Урочисту частину вечора Костянтин розпочав із питання до авдиторії: «Колір року — це про що? Щоразу, коли ставлю собі це питання і не можу знайти відповідь, пригадую одного з моїх улюблених істориків Мішеля Пастуро, а саме його монографію “Історія кольору”. У своїй роботі Пастуро переконує, що колір — це не природний феномен, а культурна конструкція, яка впливає на нас і на яку впливаємо ми, яка змінюється і трансформується з часом», — розповів Ковшевацький.
Головний редактор PRAGMATIKA.MEDIA Костянтин Ковшевацький
Доказом того, що людство сприймало колір по-різному в різні епохи, можуть бути ще й первісні артефакти. Ковшевацький пригадав печери Ласко у Франції та Альтаміра в Іспанії, де збереглись чи не найважливіші в історії наскельні малюнки, які вчені називають найпершим мистецтвом. На стінах печер стародавні люди зображали бізонів, коней і ведмедів. «Здавалося б, первісна людина мала зображати тварин із фотографічною точністю. Однак усі зображення намальовані яскравою червоною та жовтою охрою. Чому так?» — запитує Костянтин.
Ще один приклад Ковшевацький узяв із попкультури, пригадавши епізод із популярної стрічки «Диявол носить Prada». Коли Андреа Сакс (Енн Гетевей), молода недосвідчена асистентка, насміхається над колегою, яка не може обрати один із двох блакитних відтінків, головна героїня Міранда Прістлі (Меріл Стріп) відповідає їй: «Ти обрала свій мішкуватий блакитний светр, бо хочеш здаватись серйозною. Але ти навіть не здогадуєшся, що цей светр не просто блакитний, а небесно-блакитний. Ти не здогадуєшся, що заради появи цього кольору були витрачені мільйони доларів та покладена важка праця сотень дизайнерів», — процитував Ковшевацький головну героїню фільму та передав слово Анні Канарській, спеціалістці з маркетингу AkzoNobel в Україні, яка розповіла, як з’являються колірні тренди та як компанія AkzoNobel обирає колір року.
Спеціалістка з маркетингу AkzoNobel в Україні Анна Канарська
AkzoNobel — один із найбільших у світі концернів, що виготовляє фарби не лише для інтер’єрів та архітектурних потреб, а й для промисловості. Компанія представлена в десятках країн світу та має власний інститут, який досліджує кольори й формує тренди. На ринку України AkzoNobel уже понад 22 роки. Анна Канарська пригадала, що одним із перших колірних трендів від AkzoNobel були фарби Sadolin кольору «гнила вишня» — у 2000-х цей колір став вибухово популярним серед автовласників.
Інститут дослідження колірних трендів AkzoNobel має назву Global Aesthetic Center. Це закрита установа, дослідження якої засекречені. Очолює всю дослідницьку роботу креативна директорка Хелен ван Гент та четверо колористів із різних сфер. «За цими людьми стоїть іще дуже багато спеціалістів із різних відділів: працівники лабораторій, які виміряють і поєднують кольори, працівники заводів, менеджери в країнах, маркетингові спеціалісти й маркетингові департаменти, які працюють із матеріалами, розповсюджують інформацію і збирають статистику про ринок та передають її в Global Aesthetic Center», — розповідає спеціалістка з маркетингу AkzoNobel.
Презентацію кольору року відвідали відомі українські дизайнери, архітектори та митці
Фахівці Global Aesthetic Center також мають доступ до баз тонування, з якими працюють дизайнери й архітектори, а також доступ до баз конкурентів. Крім того, інститут аналізує світові тенденції та підсумки популярних дизайнерських конкурсів, фестивалів. Наступний етап роботи — формування колірних палітр і трендів. На цьому етапі команда Global Aesthetic Center працює разом із дизайнерами й декораторами, спеціалісти беруть до уваги популярні текстури та матеріали, обговорюють тренди в інших сферах, наприклад, в архітектурі, як-от використання глини чи солом’яних дахів. Найбільш важливим фактором Канарська називає аналіз соціальних трендів — саме соціальні настрої в соціумі та світі еквівалентні колірним трендам.
“Це дуже яскравий і позитивний колір. Із ним пов’язані всі позитивні емоції, які можна собі уявити. Він сонячний, спонукає до активних дій, надихає. Цей колір підштовхує зробити вирішальний крок”
«Якщо проаналізувати кольори Sadolin за 22 роки, то можна побачити основні тренди, куди рухається світ. Наприклад, у 2004–2007 роках було багато холодних тонів. У період економічної кризи 2008 року починають з’являтися жовті тони. Якщо подивитись на тренди сьогодні, то в нас теж з’являється більше теплих і жовтих тонів», — коментує Анна Канарська й додає, що на вибір кольору року 2025 значною мірою вплинули події в Україні: «У презентації було дуже багато відсилань до того, що війна в Україні вплинула на все суспільство та світ. Ми не десь за кадром, ми в центрі подій».
Дизайнерки Світлана Сердюк та Ірина Редванська
Усі глобальні тренди потім систематизують. Провівши аналіз зібраних даних, фахівці формують три трендові колірні палітри, кожна з яких має свою ідею та назву. Виокремлюють один панівний тренд, який відображає глобальну ідею, куди рухається світ, — цей тренд і перетворюють на колір року.
Представити колір року Sadolin ColourFutures 2025 доручили дизайнерці та засновниці студії Obrazyuk Design Ользі Образюк. Головним кольором став TRUE JOY — яскравий жовтий.
Колір року представила Ольга Образюк, дизайнерка та засновниця Obrazyuk Design
«Це дуже яскравий і позитивний колір. Із ним пов’язані всі позитивні емоції, які можна собі уявити. Він сонячний, спонукає до активних дій, надихає. Цей колір підштовхує зробити вирішальний крок — стрибнути вперед до світлого майбутнього, наважитись на зміни, це його основна ідея», — коментує Образюк і називає три головні соціальні тренди від Sadolin і три колірні палітри, що їм відповідають.
Тренд №1: «Стрибок у невідоме». Символізує зміни в житті, нові відкриття та звершення, на які люди зважуються в непрості часи. Колірна гама, яка відповідає цьому трендові, називається «Відважна»: вона складається з яскравого жовтого, блакитного, теракотового та пастельних тонів. Загалом ця гама дає енергетичний запал, місія якого — підштовхувати до змін. «Палітра дає поштовх стрибнути в невідоме, бо в кожному кольорі є дуже багато енергетики, заряду та настрою, який може стимулювати ухвалювати незвичні для себе рішення, переїжджати в інші країни, вивчати інші мови та культури, розвиватися, йти вперед», — коментує Образюк.
Тренд №2: «Пишатись людською творчістю та майстерністю». Він транслює повагу до автентичної ручної роботи, хендмейд-виробів і традиційних практик. Цьому трендові відповідає колірна палітра «Людська», вона містить спокійні, натуральні та пастельні відтінки, які походять від жовтого. Ця гама може відсилати, зокрема, й до українських коренів — до роботи з глиною, натуральними матеріалами й тканинами. Дизайнерка радить сміливо використовувати цю палітру в інтер’єрах.
Презентація кольору року відбувалась у просторі GNRTR Coworking
Тренд №3: «Захоплюватись і пишатись своєю ідентичністю». Цей тренд закликає повертатись до своєї культурної спадщини: запитувати себе, хто ми, звідки і яка наша самоідентифікація. Колірна палітра тренду — «Горда». Вона більш стримана, містка, кольори — жовтий, теракотовий, світло-сірий, бежевий. «Ця палітра — про прийняття своєї спадщини, тут ми бачимо дуже натуральні відтінки. Палітру доречно використовувати, щоб поєднувати сучасність та наші етнічні мотиви — вишивку, глечики, кераміку ручної роботи, але й етніку інших культур теж».
“Якщо проаналізувати кольори Sadolin за 22 роки, то можна побачити основні тренди, куди рухається світ. У 2004–2007 роках було багато холодних тонів, у період економічної кризи 2008 року з’явилися жовті відтінки. Якщо поглянути на тренди сьогодні — теж з’являється більше теплих і жовтих тонів”, — Анна Канарська
Ольга Образюк також представила варіанти використання кольору TRUE JOY в інтер’єрах та екстер’єрах і пояснила, як завдяки жовтому створювати яскраві колірні акценти, поєднуючи його з більш нейтральними відтінками: «Така колірна гама точно для відважних замовників, які не бояться сміливих рішень, які не бояться цієї енергетики».
Дискусійна панель: Анна Канарська, Олена Фатєєва, Микита Власов, Ольга Образюк, Ярослав Захарченко та Денис Музика
Закохатись у TRUE JOY. Що думають архітектори, дизайнери та митці
Другу, дискусійну частину події Костянтин Ковшевацький розпочав із питання: «Чи легко буде закохатись у колір TRUE JOY?» Участь у дискусії взяли Анна Канарська від AkzoNobel і дизайнерка Ольга Образюк, а також інші відомі українські дизайнери та митці: засновниця креативної студії Fateeva Design Олена Фатєєва, провідний архітектор компанії archimatika Ярослав Захарченко, художник та засновник Nikita Vlasov Art Микита Власов, ювелір і співзасновник VERSTAK Денис Музика. PRAGMATIKA.MEDIA переповідає головні тези дискусійної панелі та найяскравіші цитати учасників.
Засновниця креативної студії Fateeva Design Олена Фатєєва запропонувала фарбувати в яскраві кольори архітектурні пам’ятки
Олена Фатєєва (Fateeva Design): У моїх проєктах жовтого кольору багато. У своєму першому інтер’єрі я використала жовтий як акцентний, потім цей колір переходив з одного проєкту в інший, і я дуже часто його використовувала в простих схемах. Узагалі жовтий для мене — це колір салату «Мімоза», я відчуваю його м’якість, аромат, і мені здається, що багато «Мімози» не повинно бути, тому краще цей колір використовувати в міру — наприклад, як акцентний.
Архітектор компанії archimatika Ярослав Захарченко мріє створити ЖК в яскравій однотонній палітрі
Ярослав Захарченко (archimatika): Ми використовували жовтий у «Комфорт Тауні». Усі знають про цей комплекс — мені здається, цей проєкт узагалі змінив ринок нерухомості в Україні. Також ми використовували жовтий у комплексі «Файна Таун» — на одному з будинків ми вирішили зробити жовтими акцентні консольні балкони.
Костянтин Ковшевацький цікавиться, чому у світі так мало «архітекторів кольору»
Костянтин Ковшевацький: Я намагався пригадати великих архітекторів, які працювали з яскравим кольором, і на думку спав тільки Рікардо Бофілл (Іспанія) та Луїс Барраган (Мексика). Чому так мало архітекторів, про яких можна сказати, що вони архітектори кольору?
Ярослав Захарченко (archimatika): Якщо говорити про Україну, то, як на мене, забудовники побоюються таких активних (кольорових. — Прим. ред.) рішень. Мені здається, що причина насамперед економічна. Але насправді у мене вже давно є ідея спроєктувати житловий комплекс, який буде в одному кольорі, наприклад, бежевому. Тобто обрати бежевий і грати з його відтінками — і щоб все в комплексі було виконане в цьому кольорі.
Олена Фатєєва (Fateeva Design): Я не раз думала, як можна використовувати колір, щоб зберігати архітектурну цінність міста. Одного разу, пролітаючи над Києвом у літаку (ще до війни), я подумала: «А що як яскравим кольором позначати ті будинки, які мають історичну чи архітектурну цінність, а нову забудову фарбувати одним, наприклад, сіро-бежевим кольором?» Якщо таку концепцію втілити, то кожна людина в місті знала б: коли зносять кольоровий будинок — це проблема. В такій парадигмі колір міг би виконувати функцію збереження спадщини.
Дизайнерка Олена Фатєєва та художник Микита Власов
Микита Власов (Nikita Vlasov Art): Ідея цікава, але все-таки це питання комплексне, і його так просто не вирішити. Бо історична забудова — це родзинки в тісті «Київського торта», ці родзинки треба зберігати й маркувати, так, але мають бути більш комплексні шляхи. Мені здається, що колір у розрізі міста — це шкіра. А генеральний план — це скелет. Якщо буде здоровий генплан, в якому буде враховане все, — забудова, зелені зони, проспекти, площі, то фарбувати такий скелет буде значно простіше. А фарбувати хаос — рішення суперечливе. Фавели в Бразилії — кольорові, але це фавели.
К. К.: Що думаєш із приводу того, що в нас не так багато архітекторів, які працюють із кольором у великій архітектурі?
Микита Власов (Nikita Vlasov Art): На мою думку, на пострадянському просторі архітекторів цього просто не навчали. Нас вчили, що головне — структура, генплан, тектоніка. А таким явищем, як прикладний дизайн, ми не займались, нас цього не вчили. Біля мого дому на Татарці є старий післявоєнний будиночок, торцевий фасад якого — це ідеальний приклад тектонічно правильної красивої стіни. На мою думку, ця стіна такою має залишатись, її не можна торкатися, бо вона сама по собі вже класна. До речі, саме із цієї причини я терпіти не можу мурали. Я розумію, що стіна на будинку на Татарці — це ласий шматочок для муралу. І тому вирішив, що якщо хтось почне там його малювати, я куплю Kärcher і буду щоночі його зчищати.
Валентина Дубицька, PRAGMATIKA.MEDIA, та Лариса Цибіна, ідеологиня ДВРЗ Design Days
Лариса Цибіна (ідеологиня ДВРЗ Design Days), із залу: Я не згодна. Мурал може мати важливу соціальну цінність. Наприклад, мурал, який ми створили в межах ДВРЗ Design Days, вибудував нашу спільноту, яка цьогоріч зросла в чотири рази. Ми намалювали спочатку паросток, який виріс у ціле дерево: це доказ зростання нашого ком’юніті.
Микита Власов (Nikita Vlasov Art): Мені більше подобається графіті. Як на мене, це чесне мистецтво, а мурали — це кон’юнктурна форма. Класне графіті містить більше соціального компонента, аніж мурал, воно може об’єднувати, воно може бути чиїмось висловом. Так, є мурали, які можна назвати витворами вуличного мистецтва, але краще із цим працюють графіті.
К.К.: Щоб фіналізувати історію з муралами, хочу нагадати, що в японському мистецтві є поняття значущої порожнечі — «ма». Ми намагаємося заповнити весь простір полотна чи стіни, тому що нам завжди хочеться наповнити його якимись сенсами, фарбою тощо. Японці працюють інакше — у них є маленька зафарбована частинка, яка несе певний сенс, а решта полотна чи стіни залишається чистою, щоб дати свідомості місце, де працювати. Тобто я за порожні брандмауери — вони мають бути тектонічні.
Питання до Дениса Музики: Що для тебе в ювелірному мистецтві колір? З якими незвичними кольорами та матеріалами ти працював?
Архітектор Ярослав Захарченко та ювелір Денис Музика
Денис Музика: Я не люблю тренди, але якщо палітра Sadolin буде задавати тренди, то ювелірна галузь може поступово прийти до таких матеріалів, як мідь і латунь. Це метали, яких ювелірна галузь не любить, бо не вважає ювелірними. Але я бачу, що саме ці метали можуть бути в такій колірній схемі. А я з тих людей, хто просуває нові матеріали, нові сплави. Бо ювелірка не закінчується лише коштовними матеріалами.
“Ми обираємо колір року, але тенденція — як хвиля, вона триває орієнтовно п’ять років. Жовтий триматиме цю хвилю, він буде актуальним ще довго, і ці палітри будуть використовуватись тривалий час”
К.К.: Одна з трендових палітр Sadolin підтримує актуальну в Україні тенденцію повернення до коренів, до нашої етніки. Чи можна сказати, що вже склався феномен українського дизайну? Якщо ні, то чому ми не використали досвід повоєнної Італії чи скандинавських країн, адже ми зараз у схожому контексті. Якщо ми говоримо про палітри й кольори, чи існує така палітра, яка відповість на запитання, якою є наша країна?
Ольга Образюк (Obrazyuk Design): Проєкти з етнічними мотивами з’явились у моєму досвіді лише в останні кілька років. Але це не банальні червоно-чорні палітри. Ми брали наш улюблений бежево-коричневий відтінок, намагались додати акцентні кольори у вигляді теракотового насиченого в поєднанні з глибоким синім, також додавали етнічні мотиви. Тобто в українців дуже багато традиційних автентичних кольорів, узяти хоча б вишивки з різних регіонів.
Дизайнер і декоратор інтер’єрів Віталій Касинець та Вікторія Альохіна, засновниця студії Alekhina Architects
К.К.: Дякую, що згадали про це. Бо ми звикли, що українська етніка — це щось землисте, яскраво-червоне та з відтінками соломи.
Олена Фатєєва (Fateeva Design): Хочу пригадати українські проєкти на тогорічній виставці Maison&Objet — уся виставка була кольоровою, яскравою, а український стенд був набагато світлішим, спокійнішим, водночас дуже стильним. Україна набагато різноманітніша, ніж ми думаємо. Як на мене, ось ці спроби відшукати якийсь один наш дизайн-код тільки обмежують нас.
Анна Канарська (AkzoNobel в Україні): Креативна директорка Global Aesthetic Center Хелен ван Гент вважає, що колір не може заходити на один рік. Так, ми обираємо колір року, але тенденція — як хвиля, вона триває орієнтовно п’ять років. Жовтий триматиме цю хвилю, він буде актуальним ще довго, і ці палітри ще можуть використовуватись тривалий час. Та загальна картина через 10 років матиме вже інакший вигляд.
Дизайнерка Ксенія Ринтовт
К.К.: Можливо, мій найпотужніший особистий досвід, прив’язаний до кольору в дизайні, трапився зі мною в Парижі, коли я побачив стелаж Carlton Етторе Соттсаса, — мене це просто вбило. Я не розумів, як так можна працювати з деревом, кольором? Конструкція поєднує матовий і глянсовий лак, чисті та декоровані площини, яскраві, насичені та пастельні кольори — і має при цьому фантастично актуальний вигляд. Тоді я зрозумів, що табу на використання кольору просто не існує. Саме тому, коли я дивлюсь на ті кольори, котрих у моєму житті зараз немає, я врешті розумію, що зможу в будь-яку мить їх додати.
Фото: Макс Дробиненко та Юрій Ферендович
