«Випадок з Академією Бойчука став першим в Україні прикладом комплексної рятувально-реставраційної роботи, яка поєднала практичні, освітні та організаційні аспекти», — зазначила керівниця Бюро ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі.
Партнерами робіт виступили ЮНЕСКО, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, а також уряд Японії. Мета ініціативи — не лише стабілізувати пошкоджені твори, а й створити модель реагування на подібні надзвичайні ситуації в майбутньому.
Під час брифінгу ректорка академії Олена Осадча розповіла про відновлення навчальних корпусів і реставрацію мистецьких творів. Співзасновник Агенції стійкості культури (ACURE) Ігор Пошивайло та директорка Національного науково-дослідного реставраційного центру України Світлана Стрєльнікова доповіли про поточний стан робіт і підкреслили важливість узгоджених дій між усіма залученими установами.
Спікери на брифінгу, присвяченому результатам рятувальної операції. Фото: Ростислав Горовий
Повернути життя мистецтву: координація, навчання, відновлення
Після ракетного удару частина будівлі залишалася аварійною та небезпечною понад рік. Доступ до завалених приміщень став можливим лише після обстеження й отримання дозволів від фахівців із безпеки. На місці працювала спеціально створена команда культурних рятувальників, до складу якої увійшли понад 20 фахівців.
Перший етап операції передбачав документування та оцінювання стану кожного об’єкта. Далі проводили очищення, просушування, стабілізацію матеріалів і консервацію. У підсумку вдалося врятувати понад 500 артефактів — серед них твори монументального живопису, декоративного мистецтва, а також кераміка, текстиль і картини, що зберігалися у фондах академії.
Рятувальник культури проводить огляд вцілілих експонатів, червень 2025 року. Фото: Агенція стійкості культури
«Ситуація виявилася складнішою, ніж ми очікували. Багато робіт були заражені грибком, адже тривалий час пролежали під завалами у вологому середовищі. Реставратори працювали в захисному одязі, використовуючи спеціальні хімічні засоби для зупинення біологічного руйнування», — повідомила директорка реставраційного центру Світлана Стрєльнікова.
Окрему увагу в межах проєкту ЮНЕСКО приділило навчанню. Для студентів і молодих фахівців організували тренінги з основ превентивної консервації. За три тижні інтенсивної роботи підготовку пройшли понад 70 учасників із різних регіонів України. Такі навчальні програми допомогли сформувати мережу практиків, готових діяти в надзвичайних ситуаціях, — своєрідну «швидку допомогу» для культурної спадщини.
Водночас експерти наголошують на системних проблемах у сфері реставрації. За даними Національного реставраційного центру, в Україні було атестовано лише 282 реставратори, і після початку повномасштабного вторгнення їх кількість лише зменшилась. Такий дефіцит кадрів ускладнює швидке реагування на численні випадки руйнування культурних об’єктів по всій країні.
Олена Осадча підкреслює, що нині в Україні бракує не лише майстрів-практиків, а й викладачів, здатних навчати реставраційної справи. Тому співпраця з міжнародними партнерами має ключове значення.
Рятувальник у костюмі біологічного захисту оглядає вцілілі твори, серпень 2025 року. Фото: Агенція стійкості культури
Майбутні плани та стратегічне бачення
Ректорка академії зазначає, що головний пріоритет зараз — відновлення пошкодженого корпусу та створення безпечних умов для навчання й зберігання колекцій. За підтримки ЮНЕСКО вже проведене інструментальне обстеження будівлі та розпочато розроблення проєктно-кошторисної документації. Наразі фахівці оцінюють стан фундаменту й визначають, чи можна зберегти частину конструкцій, чи потрібна повна реконструкція. Паралельно академія ініціювала архітектурний конкурс серед студентів, де було представлено понад 20 концепцій нової будівлі. На основі цих робіт професійні архітектори створять фінальний проєкт відновлення.
Експонати, що чекають на реконструкцію. Фото: Ростислав Горовий
Окрім реконструкції, в планах академії — формування нової освітньої програми «Реставрація та реконструкція творів декоративного мистецтва». Вона має на меті підготувати фахівців у різних напрямах реставрації — живопису, металу, скла, текстилю та кераміки. Академія розраховує на підтримку Міністерства освіти і науки України та ЮНЕСКО для впровадження цієї програми й розширення ліцензійного обсягу.
Вцілілий портрет Михайла Бойчука. Фото: Ростислав Горовий
Також у навчальному закладі планують створити виставку врятованих робіт, серед яких — унікальні твори студентів і викладачів минулих років. Частина експонатів уже стабілізована й виставлена для публічної демонстрації. Одним із символічних кроків має стати облаштування меморіальної каплиці — місця пам’яті про загиблих бойчукістів і сучасну боротьбу за українську культуру.
Врятована робота, сюжет якої розповідає про російські обстріли. Фото: Ростислав Горовий
Створення системи збереження культурної спадщини
Ігор Пошивайло наголосив, що досвід академії має стати основою для створення державної системи реагування на надзвичайні ситуації у сфері культури. Йдеться про формування чіткого алгоритму дій — від початкового документування до реставраційних робіт. Нині така система існує лише у вигляді міжвідомчих домовленостей, тому її необхідно закріпити на законодавчому рівні, щоб надати рятувальним групам офіційний статус і необхідні повноваження.
Декоративне видання «Кобзаря» — один із перших експонатів, які вдалося врятувати. Фото: Ростислав Горовий
Фахівці пропонують посилити державну підтримку освітніх та наукових ініціатив у сфері реставрації, розвивати спеціальні програми стажувань для студентів і організовувати спільні навчання з міжнародними експертами. Окрім того, ЮНЕСКО та Національний реставраційний центр планують створити постійну платформу з обміну досвідом між українськими закладами, які займаються порятунком культурної спадщини.
Цей кейс став прикладом того, як конкретні дії — розбір завалів, навчання студентів, стабілізація артефактів — формують нову практику збереження культури в Україні. Попереду — відбудова корпусів, розширення програми підготовки реставраторів і створення постійної виставки врятованих творів.
