10 лютого бетонна баржа Louise-Catherinе — незвичайний плавучий будинок, чия 100-річна історія пов’язана зі знаменитим французько-швейцарським архітектором, за 20 хвилин опинилася на дні Сени, якраз під час повені. Муніципалітет міста робить усе, щоб урятувати судно.
80-ти метрову баржу вагою близько 800 тонн збудували на руанській верфі в 1915 році для транспортування вугілля Сеною з Руана до Парижа.
Такий вигляд мало судно у 2010-х роках
Із початком Першої світової вона перейшла у володіння Національного управління судноплавства Франції і стала товарним судном. Потім у 1929 році її придбала Мадлен Зільхардт, подарувавши баржу Армії Спасіння, яка активно підтримувала та надавала допомогу постраждалим під час війни. На знак подяки керівництво організації назвало судно на честь Луїзи Катерини Бреслау — подруги Мадлен, швейцарської художниці, котра писала портрети героїв нації, — французьких солдатів, які брали участь у Першій світовій. Із цієї миті Louise-Catherine повністю змінила функцію. Транспортному засобу, пришвартованому в 13-му окрузі Парижа, судилося стати таким необхідним на той час плавучим будинком на воді.
Метр архітектури ХХ століття
Для здійснення проєкту реконструкції організація запросила знаменитого Ле Корбюзьє. Архітектор розробив структуру післявоєнного сезонного соціального житла для столичних безхатченків, де передбачалося 160 спальних місць. Майстер одягнув конструкції судна у свій улюблений матеріал — залізобетон, посилив несучі колони під палубою, пофарбувавши їх у насичений відтінок синього. На нижньому ярусі баржі, розділеному на 3 відсіки, Ле Корбюзьє передбачив простори спільної спальні, їдальні, кухні та низки ванних кімнат.
Тут же були організовані номери для капітана судна, на випадок необхідності перешвартування, та директора будинку на воді. Архітектор не позбавив знедолених людей і власної зони рекреації — він озеленив дах судна, створивши на ньому висячі сади. У такому вигляді баржа виконувала функцію плавучого притулку до 1995 року. Потім плавучий будинок занепав і був покинутий.
Архівні фото баржі
Архівні фото баржі
Архівні фото баржі
Початок реконструкції судна за проєктом Ле Корбюзьє
Таким створив простір спальні для безпритульних Ле Корбюзьє
Архівні фото баржі
У 2006 році власниками Louise-Catherine стали троє друзів, які побажали перетворити корабель на концептуальний нічний клуб. Але поки товариші приймали рішення про редизайн судна, муніципалітет Парижа класифікував його як пам’ятку культурної спадщини Франції і викупив баржу у власників. Мерія за підтримки Міністерства культури Франції та Фонду Луїзи-Катерини оголосила конкурс на проєкт реставрації будинку на воді, зумовивши перетворення об’єкта на музей і культурний центр.
Переможців визначили ще у 2009 році — ними стали французьке бюро ACYC і японський архітектор Шухей Ендо. Студія зайнялася розробленням проєкту відновлення інтер’єрів судна, спираючись на креслення Ле Корбюзьє, тоді як Ендо створив дизайн конструкції у вигляді металевого «серпантину», що обвиває баржу. Структура передбачала не лише декоративну функцію, а й додаткове зміцнення та підтримку на плаву столітнього судна. Завершення реконструкції планувалося на 2019 рік — на честь 100-річчя Фонду Луїзи-Катерини, але щось пішло не так…
За попередніми прогнозами, цілісність оболонки судна була пошкоджена під час будівельних робіт, що й спричинило затоплення. Про це повідомив президент Фонду Луїзи-Катерини Мішель Кантал-Дюпарт, який також є архітектором, що відповідає за відновлення пам’ятника та веде авторський нагляд.
Ситуацію підтвердили у Фонді Ле Корбюзьє: «Наразі Louise-Catherine лежить на дні річки». Зараз муніципалітет Парижа шукає способи підняття корабля, коли рівень Сени повернеться до норми.
