Mіське планування як гра
Одним із концептів сучасного містобудування є місто-кластер. Його ідея полягає в автономності, що забезпечує мешканцям повний спектр послуг: роботу, освіту, медицину, культуру, відпочинок. Вона не обмежується лише плануванням, архітектурою та дизайном середовища, але також містить самоврядування. Необхідно мати активну громаду, яка була б занурена в життя міста та приймала як поточні, так і стратегічні рішення щодо розвитку. Тільки тоді, коли люди беруть активну участь у вирішенні питань і впливають на події, вони починають відчувати себе власниками свого дому, вулиці або міста. У протилежному випадку вони почуваються гостями у своєму місці проживання, а не його власниками.
Play the City в Алмере, організована для району Oosterwold, колишніх полів на околиці міста
Гарним прикладом стимулювання участі мешканців у житті міста є організація ігрових процесів Play the City. Ця концепція виникла в Нідерландах і вже була випробувана в Амстердамі, Делфті, Ейндховені, Утрехті та особливо успішно — в Алмере. Ідея полягає в тому, щоб під час проєктування нового району надати його майбутнім мешканцям і підприємцям можливість в ігровій формі розмістити на території району житлові й торгові вулиці, парки, школи, лікарні та інші об’єкти інфраструктури. Процес гри передбачає залучення максимально широкого кола майбутніх мешканців, де вони внаслідок обговорень і консультацій через компроміси приходять до бажаного плану району. Таким чином проєктувальники, архітектори та дизайнери отримують розуміння бажань суспільства і можуть значно якісніше розробити новий майстер-план.
В Play the City для Oosterwold були залучені майбутні мешканці, представники місцевої влади та банків
Так, побачивши результати подібного ігрового процесу в Алмере, проєктувальники району Oosterwold навіть дозволили мешканцям самим визначати забудову кварталу, архітектуру будинків та інші аспекти. На своєму сайті організатори відзначають, що було помічене підвищення рівня відповідальності майбутніх мешканців та підприємців за свій район. Це пов’язується з тим, що люди приймали рішення щодо тих питань, які зазвичай бере на себе держава. Це важливий та доволі унікальний приклад для сучасного світу, де люди визначали не тільки розташування вуличних меблів, але й вирішували великі довгострокові питання.
Елементи Play the City, які використовували майбутні мешканці під час гри
Останнім часом в Україні починають з’являтися схожі проєкти. Наприклад, у минулому році було розпочато продажі проєкту Vlasne Misto (далі — VM) неподалік від Києва. Згідно з планом, місто, яке розташоване серед лісів та озер Дмитрівської ОТГ, буде повністю завершене протягом 16 років. PRAGMATIKA.MEDIA розповідала про цей інноваційний проєкт у кількох матеріалах. VM стане першим автономним українським містом-кластером із населенням у 32 000 людей. Концепція передбачає створення стійкого поселення з низькоповерховою забудовою, повноцінним комплексом послуг та інфраструктури, а також міцною громадою.
Генплан проєкту Vlasne Misto. Візуалізації надані Vlasne Misto
Бренд урбаністичного стандарту
Керівник проєкту Ярослав Корніяченко поставив перед собою подвійно амбітне завдання: не тільки впровадити нову галузь в українському містобудуванні, але й реалізувати це в надскладні для країни часи. Важливим складником має бути ідея, яка, з одного боку, виділить прогресивний аспект нового проєкту, а з іншого — зможе об’єднати людей навколо міста та пришвидшити його розвиток.
Ярослав Корніяченко, CEO Vlasne Misto
«У 2022 році ми були згуртовані, у 2023-му всі знову почали роз’єднуватися. Нам потрібні взаємовигідні зв’язки в нашому суспільстві, — каже Ярослав Корніяченко. – Бізнес, держава та інфраструктурні об’єкти розвиваються завдяки людям, а не роботам. Нам потрібно підтримувати взаєморозуміння та відповідальність, створюючи якісні умови для всіх мешканців. Спільні зусилля дозволять нам побудувати стійку економіку та забезпечити безпеку нашого міста. Ми несемо формат VM як бренд урбаністичного стандарту, який може бути під Львовом, Ужгородом або в майбутньому — під Харковом, як шлях відбудови нової сталої урбан-одиниці».
«Автори цього проєкту не мають амбіції стати повністю автономним містом у політичному чи адміністративному форматі, — пояснює CEO Vlasne Misto. — Пріоритет — розвиток території ОТГ разом із уже наявними мешканцями, які стануть нашими першочерговими працівниками, споживачами, партнерами та учасниками кластера з власними бізнесами та ідеями». Заробітний фонд підніме й рівень місцевої економіки, вважає Корніяченко: «Ми не претендуємо на повну ізоляцію від усього світу з метою побудувати повністю незалежну економіку. Це неможливо. Ми лише хочемо показати, що можемо розвиватися разом, відкинувши егоїзм та амбіції».
Максим Головко, архітектор та співзасновник офісу міських проєктів «Урбанина»
Максим Головко, архітектор та співзасновник офісу міських проєктів «Урбанина» і ГО «Агенти змін», дає пораду тим, хто прагне «склеїти» молоду спільноту, що тільки формується. Вона також спирається на принцип Play the City: «Важливо надавати людям можливість самостійно ухвалювати спільні рішення на рівні будинку, кварталу, міста, держави. Вони повинні мати можливість вирішувати, як їм жити в цьому місті чи поселенні. Тоді вони зможуть обирати, куди витрачати кошти, як це місце має розвиватися, як організувати дозвілля, а також які громадські простори мають бути для них доступні».
Гармонія та свобода
В одному з попередніх матеріалів PRAGMATIKA.MEDIA ми обговорювали питання дизайн-коду, зокрема й на прикладі VM. Використання подібного інструмента має безліч переваг: місто стає більш зручним і комфортним, зникає візуальний шум, з’являється можливість насолоджуватись архітектурою. Проте надмірний контроль може обмежити вплив громади на місто, що суперечить ідеї самоврядування в місті-кластері. До того ж потрібно враховувати, що під час адаптації до нового середовища містяни, як правило, вносять корективи в дизайн-коди, запропоновані проєктувальниками.
Приклад фасаду багатоповерхового житлового будинку у VМ. Візуалізації надані Vlasne Misto
Максим Головко розповів про те, до чого треба бути готовим авторам проєкту: «Є сенс задавати жорсткі рамки оформлення фасадів, огорож, озеленення. Всім важливо дотримуватися правил, які регулюють життя в місті, кварталі чи будинку. Громадський простір спільний, рішення окремої людини не повинні погіршувати життя інших мешканців. Тому важливо, щоб архітектори, дизайнери та управлінці встановлювали правила для організації простору. І це якраз і є завданням спільнотворення: знайти загальне бачення того, як місто повинне розвиватися, враховуючи обмеження і правила, які в ньому є. Загальний вигляд міста є результатом спільних зусиль усіх його мешканців. Чим детальніші правила використання громадського простору, тим кращий вигляд має місто. Проблема полягає ще в тому, що часто ці правила недостатньо регулюються. Зеленбуд може висаджувати дерева, що не вписуються в естетику вулиці. Будинки мають різні кольори та ступені скління балконів, але тут треба дотримуватися загальної гармонії та естетики. Громадський простір має свої вимоги, і їх не можна ігнорувати».
Урбаніст пропонує шлях для співіснування громадської творчості із цілісним образом нових житлових районів: «Для початку важливо пояснити майбутнім мешканцям правила й обмеження, які діють у районі, а також передбачити засоби впливу для дотримання цих правил, наприклад, прописуючи умови в контракті продажу. Потім важливо розгорнути комунікаційну кампанію, яка пояснюватиме, чому дотримання правил є важливим. Якщо мешканці побачать дію правил, то самі почнуть брати участь у формуванні й обговоренні громадського простору, зберігаючи при цьому загальну естетику. Людям потрібна можливість самовираження як в особистому просторі, так і в громадських проєктах. Мають бути місця для творчості: музичні студії, майстерні тощо».
У випадку з VM дизайн-код розроблявся професіоналами. Але постає закономірне питання: чи мають мешканці можливість адаптувати навколишні простори з урахуванням своїх креативних ідей, чи все-таки є чіткі стандарти, які не дозволяють порушувати визначені рамки?
Ярослав Корніяченко: «Поки що на думку спадають тільки негативні приклади. Ми точно не допустимо акції “Розмалюй своє місто”, де в результаті отримаємо спаплюжені фасади. Дизайн-код VM не навантажуючий, із мінімальним світловим і звуковим забрудненням, такий, що враховує вимоги транспортної безпеки та комфорт пішоходів. Є чіткий поділ вулиць на активні та пасивні, а всі паркінги заховані під землею. До того ж сучасна архітектура вже диктує свій стиль, в якому немає місця кітчу чи несмаку».
Ринкова площа у VМ. Візуалізації надані Vlasne Misto
Міський суспільний простір, що претендує на індивідуальність та власну ідентичність, не може залишатися стерильним. Але щоб він не заповнився візуальним сміттям, СЕО VМ пропонує залучати до створення артоб’єктів художників: «Люди можуть прийняти рішення прикрасити вулицю і сказати: ми хочемо розвинути культуру, поставити скульптуру якогось митця. Якого формату ця скульптура — вирішують уже самі люди. Ми хочемо запрошувати до себе митців, які зможуть працювати та розвивати свої майстерні у VМ, але за умови комунікації з мешканцями. Не всі митці готові відкрито спілкуватися чи когось навчати, але я впевнений, що ми знайдемо однодумців».
Об’єкти публічного мистецтва часто стають причиною гучних скандалів і дискусій — це показує, що українці максимально гостро реагують на артінтервенції в міське середовище. Але це не привід уникати творчих жестів — сама по собі жвава дискусія навколо чергової пам’ятки стає фактором консолідації та можливістю для того, щоб мешканці нового міста відчули себе спільнотою, яка здатна формувати власну ідентичність.
Дерева, що лікують
У сучасному світі внаслідок непередбачуваності майбутнього та великих навантажень рівень стресу зростає. Україна через війну та економічну нестабільність стає зоною особливого напруження. Тому одним із методів релаксації та покращення психічного стану людей, а також іще одним способом консолідації суспільства та створення добросусідських зв’язків може бути садівництво та садова терапія. Останнім часом цей метод стає все популярнішим у багатьох розвинутих країнах. За визначенням Американської асоціації садівничої терапії, його суть полягає в залученні людини до садівництва та рослинництва за допомогою кваліфікованого спеціаліста для досягнення терапевтичних цілей. Головна мета — забезпечити спокій і гармонію з навколишнім середовищем.
Приклад малоповерхового житлового будинку у VМ . Візуалізації надані Vlasne Misto
У VM, за словами Ярослава, мешканці приватних садиб матимуть свої ділянки, і тому отримають можливість самовиражатися за допомогою городництва чи садівництва. Тим, хто житиме в багатоквартирних будівлях, VM пропонує дахи спільного користування на більшості будинків. Там буде можливість облаштовувати тепличні або декоративні сади. Також будуть індивідуальні варіанти: за квартирою закріплена територія даху, на якій може бути розташована модульна теплиця.
Ярослав Корніяченко наводить приклад недавнього оновлення: «Ми розширили нашу базу за межі основної території й розробили проєкт Farm Hotel. Там наші мешканці матимуть змогу не лише працювати на полях і збирати врожай, але й брати участь у майстер-класах чи робити консервацію на зиму.
Сади та огороди будуть інтегровані у VM. Візуалізації надані Vlasne Misto
Наша програма в місті спрямована на психологічне розвантаження. Я особисто люблю відвідувати свою теплицю — це мій відпочинок. У нас будуть дитячий садок із теплицею та школа з відкритими класами, щоб діти навчалися відповідальності. Ми даємо можливість людині відпочити завдяки тактильному домогосподарству. Також плануємо впровадити програму “агроном на годину”, де спеціаліст допоможе вам оптимізувати структуру та здоров’я вашого саду й городу. Досягнення навіть найдрібніших успіхів у таких речах приносить позитивні емоції — від декількох перших листочків до свіжих овочів, вирощених на вашому даху».
Лісовий масив передбачає розвиток і відновлення дикоросів і грибних популяцій. Ліс потрібно відновлювати разом.
«Людей не можна втримати»
Залучення усіх верств населення до міського життя є ключем до створення відкритого та інноваційного середовища. Не лише активні мешканці середнього віку, а й молодь та пенсіонери мають велике значення для формування різноманітного, динамічного міста. Важливо уникати відчуженості серед різних соціальних груп.
«Людей, особливо молодих, не можна втримати, — зауважує Максим Головко, — але можна привабити їх цікавими об’єктами, подіями та громадськими просторами в місті. Створюючи активні місця, культурні івенти та мультифункціональні райони, ми можемо зробити міста привабливими для всіх. Важливо зрозуміти, чому певні місця користуються популярністю, і створити схожі там, де хочемо зберегти активність».
У сучасних містах багатьом жителям, незалежно від їхнього віку та фізичної активності, необхідні місця, які допоможуть їм зберегти та покращити стан свого здоров’я.
Вулиця та забудова VM. Візуалізації надані Vlasne Misto
Для тих, хто потребує відновлення, а також для людей із хронічними захворюваннями у VM, за словами Ярослава Корніяченка, буде реабілітаційний центр: «Сьогодні потреба в реабілітації стосується не лише людей похилого віку, а й різних вікових категорій, включно з молодшими. Це може бути пов’язане зі станом здоров’я, воєнними ушкодженнями чи вродженими вадами. У нашому місті ми створимо реабілітаційний центр, який поєднує психологічну та трудову реабілітацію.
Це важлива стратегія для суспільства загалом. Сьогодні люди стурбовані ризиком втрати близьких, свого власного життя або навіть досягнення похилого віку, оскільки бояться залишитися самотніми. Пенсійні програми не дуже лояльні, а геріатричні центри дефіцитні. Страшно уявити, що ти можеш захворіти й відчути, що став нікому не потрібним. Уже сьогодні ми маємо впливати на підтримку таких людей, оскільки завтра кожен із нас може опинитися в такій самій ситуації. Тому особливу увагу ми приділяємо освітнім закладам, де можна обмінюватися досвідом та спілкуватися з іншими. Для нас важливо передавати досвід і знання з покоління в покоління».
Міська площа у VM. Візуалізації надані Vlasne Misto
Місто з нуля
Важливим складником для успішного розвитку міста-кластера є адміністративно-політичні питання. Встановлення чітких механізмів дозволить із самого початку уникнути більшості проблем, забезпечити надійний сервіс та ефективний контроль. Автори проєкту пояснюють, що в майбутньому планують надати новому населеному пунктові статус міста.
Ярослав Корніяченко: «Законодавство не дозволяє реєструвати місто без мешканців. Ми позиціонуємо себе як місто, але до появи мешканців ми однозначно є частиною Дмитрівської ОТГ. Якщо ми досягнемо 10 тисяч мешканців, то, звісно, можемо зареєструвати свою адміністративну одиницю, і виборче законодавство буде впливати лише в межах нашого проєкту. Але таким чином ми визнаємо, що програли змагання за розвиток суспільства, яке вже існувало тут до появи Vlasne Misto, за розуміння спільного розвитку території й відкритого співіснування з наявними мешканцями та владою, а також що ми, образно кажучи, “програли бій” проти сегрегації.
У нас нема амбіцій мати свого керівника ОТГ. Ми хочемо, щоб наші люди самі впливали на розвиток міста, розуміючи обсяг сплачених податків. Як це було, наприклад, в Енергодарі до окупації, де більшість депутатів міської ради були працівниками містоутворюючого підприємства — ЗАЕС.
Шлях побудови довіри, відсутності розділення з уже наявними мешканцями — це про відкритість і про те, що ми всі маємо впливати на економічний розвиток усього, що є навколо нас.
Ми хочемо показати, що ми як великий кластер, союз підприємців не маємо амбіцій стати автономним містом, зачинитися за парканом та обрати власного мера. Ми здатні збагачувати ОТГ як бюджетоутворююче підприємство, створювати разом із громадою програми розвитку, освіти й навіть медицини. Сьогодні ОТГ ще може оплатити навчання дітей у дитячому садку, але для будівництва нових садочків їй уже потрібні додаткові кошти. Громади мають дотаційний бюджет, а тому вимушені звертатися до різних донорських програм для отримання безповоротних донатних коштів.
Спортивний комплекс VM. Візуалізації надані Vlasne Misto
Щоб покращити систему, потрібно залучити великі підприємства або міста-кластери. Це створить новий механізм спілкування між менеджерами ОТГ та підприємствами, які сплачують податки, з урахуванням думки мешканців. Саме жителі, сплачуючи податки та вимагаючи якісні комунальні послуги, роблять значний внесок у розвиток міста. Такий підхід має нагадати, що місто працює на користь своїх мешканців, а не навпаки».
У рамках кластера буде створений обслуговуючий кооператив. Саме через нього мешканці отримають можливість впливати на бюджет. Вони будуть знати, скільки коштів надходить і куди вони витрачаються, та можуть навіть продукувати економічні програми розвитку для збільшення бюджету. Саме мешканці будуть мати можливість розпоряджатися певним бюджетом, що зможе відображати будь-які волевиявлення громади, як підтримка інтернатів чи збройних сил. Якщо послуга буде надаватися неякісно, то містяни зможуть створити своє ОСББ, де будуть самі контролювати якість послуг і уникати переплат, запевняє Корніяченко: «Але мешканцям не потрібно буде брати на себе відповідальність за будівництво дитячих майданчиків чи управління містом із його численними інфраструктурними об’єктами та місцями для відпочинку. Це буде завдання обслуговуючої компанії, воно вже прораховане в нашій бізнес-моделі».
У VМ буде велика кількість спортивних обʼєктів. Візуалізації надані Vlasne Misto
Загалом участь мешканців у житті міста та їхнє відчуття причетності до його розвитку є критичним фактором. Від того, наскільки люди відчувають свою важливість для суспільства та наскільки міцні їхні зв’язки із сусідами й родичами, залежить їхня прив’язаність до міста, де вони проживають.
Значна кількість утопічних урбаністичних експериментів провалилася саме через те, що проєктувальники за фактом «перепрацювали»: вони надавали вже готовий жорсткий сценарій життя в новому ЖК, районі або місті, залишаючи жителям лише одну роль — споживачів благ. Позбавлені простору та можливості для власних ініціатив, мешканці дуже швидко втрачали інтерес до суспільного життя, обмежуючись благоустроєм у межах власних квартир.
Якщо людина любить своє місто, вона не буде шукати зайвих приводів для того, щоб залишити його та мігрувати до інших міст, регіонів чи навіть країн. Навпаки, вона буде зацікавлена в пошуку можливостей для покращення свого міста й активно взаємодіятиме з іншими мешканцями для досягнення спільних цілей.
Ярослав Корніяченко має намір об’єднати тисячі майбутніх мешканців навколо ідеї гнучкого розвитку сучасного міста-кластера на заздалегідь підготовленому каркасі: сформованої інфраструктури та юридично-організаційної бази. Команда VM вірить, що зацікавлення громади та створення умов для ефективного самоврядування є ключем для спільного зростання, та планує використовувати всі можливі методи public participation — суспільної участі.
