Путівник «Новий профтех» почали розробляти ще 2023 року — на його ретельне розроблення пішло майже 2 роки. Автори враховували й український контекст, і реалії війни, і специфічні вимоги та низку ДБН. Посібник має стати не просто банальною інструкцією для ремонту ліцеїв — це прикладна візія для формування довгострокового бачення майбутнього профтехосвіти. Посібник допомагає вибудувати як позиціювання закладу та власну айдентику, так і логіку розвитку окремих освітніх просторів — майстерень, їдалень, навчальних класів і гуртожитків. У ньому зібрано оптимальну кількість рішень, які кожен заклад може втілювати на практиці.
Юлія Єпіфанова, експертка EdUP, виступаючи на відкритті, зазначила: «Цей путівник справді дуже практичний і прогресивний, адже над ним працювала команда найкращих фахівців майже два роки. А сьогодні він уже надрукований, і дуже хочеться, щоб він дійсно знайшов своє втілення, а не просто став окрасою кабінетів».
Юлія Єпіфанова, експертка EdUP. Фото: Анастасія Парна
Заступник міністра освіти та науки із цифрового розвитку Дмитро Завгородній пояснив, як виникла ідея видання: «Відвідуючи заклади освіти, де зробили ремонт, я завжди чую одне й те саме: ми ремонт зробили самі. Мовляв, дивіться, які ми молодці. Після того, як я 10 разів почув, що ремонт робили самі, і кожен раз він кардинально відрізнявся за стилем, дизайном і матеріалами, ми вирішили, що потрібен якийсь єдиний документ, в якому ми систематизуємо підходи до оновлення закладів профтехосвіти. І саме так у нас виникла ідея зробити цей посібник. Щоб було легше дійти спільного результату — не хаотично, а з розумінням, чому саме такі кольори, матеріали й рішення потрібні».
Заступник міністра освіти та науки із цифрового розвитку Дмитро Завгородній, директор Чернігівського ліцею залізничного транспорту Максим Поджарий та CEO урбан-бюро Big City Lab Вікторія Тітова. Фото: Анастасія Парна
Основну практичну й методологічну частину путівника розробляло урбан-бюро Big City Lab, яке вже має досвід роботи з освітніми просторами. В межах проєкту для Мінсоцполітики Big City Lab трансформує радянські школи, які постраждали внаслідок обстрілів, і перетворює їх на сучасні. Йдеться не лише про базовий ремонт школи: команда разом з європейськими колегами повністю переосмислює рудиментарні освітні простори, спроєктовані за радянськими підходами, які вже давно нефункціональні в наш час. Зі схожими патернами бюро підійшло й до роботи над путівником «Новий профтех», розповіла CEO Big City Lab Вікторія Тітова. За її словами, бюро розробляло уніфіковане дизайнерське рішення, яке могло б відповідати широкому спектру запитів усіх закладів профтехосвіти.
CEO урбан-бюро Big City Lab Вікторія Тітова розповіла, як створювався путівник. Фото: Анастасія Парна
Робота почалась із великого дослідницького етапу: команда вивчала міжнародні підходи Німеччини, Австрії, Швейцарії — зокрема, як функціонують їхні профтехи, чому саме так, як організоване просторове середовище. Паралельно аналізували реальні умови українських закладів: їхній поточний стан, просторові обмеження, ресурси, з якими доведеться працювати. Важливим елементом стала участь керівників закладів і викладачів — саме завдяки принципу співтворення вдалося врахувати потреби різних навчальних майстерень і типів просторів.
«Здавалось би, ремонт — це щось дуже просте, а набагато складнішою є реконструкція закладу. Насправді ні. Точкові ремонти приносять набагато більше проблем, бо в цьому випадку одночасно треба врахувати безліч аспектів — функцію, довговічність, ергономіку, адаптивність, безбар’єрність — і при цьому не забути про єдину стилістику. Але реальність така, що після ремонту все змішується, й усі рішення суперечать одне одному. Тому важливо, щоб дизайн відповідав сучасним освітнім програмам, був ергономічним, адаптивним і доступним».
Окрему увагу команда приділила доступності — як у сенсі фізичної інклюзії, так і з погляду вартості та локального виробництва. Вікторія Тітова пояснила: всі рішення в закладах мають бути реалістичними й доступними, такими, щоб їх можна було закупити і встановити в українських умовах.
Путівник «Новий профтех» розробляла команда урбан-бюро Big City Lab спільно з агенцією ARC Wayfinding Systems. Фото: Facebook Дмитра Завгороднього
Роботу з профтехами систематизували, поділивши їх за типологією просторів: навчальні корпуси, майстерні, гуртожитки та зовнішні території. Для кожного типу запропонували не просто рекомендації, а структуровану систему: функціональні схеми, дизайн-коди, меблеві рішення, варіанти освітлення й акустики. Разом із партнерами Wayfinding Systems розробили схеми навігації, що відповідає новому брендингу профтехосвіти. Окрім схем і меблевих рішень, путівник містить візуалізації фасадів і навчальних класів. Архітектори свідомо уникали дорогих матеріалів та компонентів: звичайне утеплення, проста обробка, раціональний підхід — але все виглядає чисто, сучасно й гідно. Усе з урахуванням державних будівельних норм і найкращих практик з-за кордону.
«Ми одразу пропонуємо, наприклад, систему фасадів, яка гармоніює з айдентикою галузі. В дизайн-коді чітко вказані кольорові коди — щоб не було кольорів типу “просто білий”, а можна було замовити точний відтінок у виробника. Це максимально спрощує шлях прийняття рішень, — пояснює Тітова. — Ми обирали максимально прості меблі з українського ринку, але ергономічні, з можливістю регулювання висоти. Експериментували навіть із варіантами посадки, щоб створити комфортне середовище в класі».
Кімната для навчання. Візуалізації Big City Lab
Щодо перетворення гуртожитків, Вікторія Тітова акцентує: умови проживання — це теж вважливий аргумент для студентів на користь вибору саме української освіти, тому гуртожитки теж пропонують ремонтувати за всіма сучасними вимогами та параметрами. «Якщо ми хочемо, щоб молодь залишалася вчитися в Україні, — маємо створювати для неї нормальні умови. І йдеться не про щось елітне, а про базову гідність. У посібнику є прості рішення: кімнати для навчання, спілкування, відпочинку. Нормальні кухні, на яких приємно перебувати. Бо кожен простір має бути гідним тих, хто в ньому живе».
Студентський гуртожиток. Візуалізації Big City Lab
Дмитро Завгородній додав, що посібник системно переосмислює депресивні пострадянські навчальні простори й допомагає кардинально змінити їхню атмосферу. «У путівнику є не тільки правила, але й приклади, який вигляд може мати, зокрема, сучасна майстерня чи аудиторія. Це справжній комплекс ідей, що впливають на відчуття людини. Два простори можуть мати однакове призначення, але відчуватимуться зовсім по-різному. І саме відчуття дуже важливе. Я переконаний: є простори, які надихають. А є ті, що навпаки — демотивують. Вони впливають на поведінку, на бажання вчитися, на повагу до себе та до оточення. Ми намагалися дати інструмент, що допоможе створити простір, який підтримує розвиток».
Участь у презентації також узяв Максим Поджарий — директор Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту. Він поділився власним досвідом трансформації закладу, який став прецедентом для української технічної освіти: із 2019 року Поджарий очолює ліцей і системно змінює його, ламаючи стереотипне уявлення про професію завдяки прогресивним перетворенням у закладі.
Директор Чернігівського ліцею залізничного транспорту Максим Поджарий. Фото: Анастасія Парна
«Ми почали з айдентики. Учні мене запитують: а що це таке? Я пояснюю: якщо ви впізнаєте логотип “Кока-коли” навіть без кольору — ось це і є айдентика. Так і освітній заклад повинен мати власне обличчя. Щоб нас знали у світі, щоб було зрозуміло: це не просто профтех, а саме залізничний ліцей Чернігова».
Коледж почали трансформувати поступово ще до повномасштабного вторгнення. Та завдяки співпраці з Big City Lab ліцей спроєктував і реалізував нові простори й зокрема майстерню для зварювання, що відповідає сучасним освітнім і технічним стандартам. «Ми оновили зварювальну майстерню й перетворили її на сучасний навчальний простір з обладнанням, яке справді відповідає потребам. І тепер до нас приходить бізнес і теж хоче побачити ці новітні верстати, потестувати їх. Без таких посібників це було б значно важче зробити».
Оновлена майстерня для зварювання в Чернігівському ліцеї залізничного транспорту. Джерело фото: Big City Lab
Крім того, разом з архітекторами ліцей розробив нову концепцію фасаду — без надмірно дорогих рішень і «хай-теку», зате в єдиній стилістиці та з повагою до минулого ліцею.
На запитання журналіста PRAGMATIKA.MEDIA, як адаптували міжнародні практики до реалій радянської архітектури, що й досі становить основу інфраструктури українських профтехів, Вікторія Тітова відповіла: міжнародні референси (Австрія, Німеччина, Швейцарія) стосувались переважно організації навчальних кімнат і просторів. А в архітектурних рішеннях команда працювала з українським контекстом: зважали на радянську типологію й обмежені бюджети на реновацію, тому формат утеплення обрали як основну точку втручання. При цьому — з повагою до спадщини: всі монументальні мозаїки, що мають цінність, рекомендують зберігати.
Журналіст PRAGMATIKA.MEDIA Олександр Дмитрук
«У нас не завжди буде можливість іти в реставрацію. Частіше за все — це утеплення, штукатурка й фарба. Тож ми аналізували, як у межах мінімальних змін і ресурсів витягти максимум. Але навіть тут можна закласти дизайн, зробити простір впізнаваним, естетичним і функціональним. Найбільший виклик — це зробити рішення універсальними. Адже навчальні заклади дуже різні — за функціями, регіонами, часом побудови. Зробити єдиний інструмент для такої мозаїки — це було завдання із зірочкою. Але ми його виконали».
