Від радянського минулого до європейських стандартів: «Новий профтех» як дизайн-стратегія для ліцеїв та коледжів

23 квітня в Києві відбулася презентація посібника «Новий профтех»: документ зібрав ключові рекомендації щодо реновації та ремонту просторів в українських училищах, коледжах і ліцеях. Над його створенням працювало українське урбан-бюро Big City Lab та агенція ARC Wayfinding Systems за сприяння Міністерства освіти й науки та українсько-швейцарського проєкту EdUP. Подію провели у просторі MacPaw Space, де команда авторів презентувала концепцію та пояснила, як посібник допоможе закладам профтехосвіти створювати сучасне, функціональне та дружнє до студентів середовище. PRAGMATIKA.MEDIA ділиться ключовими тезами заходу.

Путівник «Новий профтех» почали розробляти ще 2023 року — на його ретельне розроблення пішло майже 2 роки. Автори враховували й український контекст, і реалії війни, і специфічні вимоги та низку ДБН. Посібник має стати не просто банальною інструкцією для ремонту ліцеїв — це прикладна візія для формування довгострокового бачення майбутнього профтехосвіти. Посібник допомагає вибудувати як позиціювання закладу та власну айдентику, так і логіку розвитку окремих освітніх просторів — майстерень, їдалень, навчальних класів і гуртожитків. У ньому зібрано оптимальну кількість рішень, які кожен заклад може втілювати на практиці.

Юлія Єпіфанова, експертка EdUP, виступаючи на відкритті, зазначила: «Цей путівник справді дуже практичний і прогресивний, адже над ним працювала команда найкращих фахівців майже два роки. А сьогодні він уже надрукований, і дуже хочеться, щоб він дійсно знайшов своє втілення, а не просто став окрасою кабінетів».

Юлія Єпіфанова, експертка EdUP. Фото: Анастасія Парна

Заступник міністра освіти та науки із цифрового розвитку Дмитро Завгородній пояснив, як виникла ідея видання: «Відвідуючи заклади освіти, де зробили ремонт, я завжди чую одне й те саме: ми ремонт зробили самі. Мовляв, дивіться, які ми молодці. Після того, як я 10 разів почув, що ремонт робили самі, і кожен раз він кардинально відрізнявся за стилем, дизайном і матеріалами, ми вирішили, що потрібен якийсь єдиний документ, в якому ми систематизуємо підходи до оновлення закладів профтехосвіти. І саме так у нас виникла ідея зробити цей посібник. Щоб було легше дійти спільного результату — не хаотично, а з розумінням, чому саме такі кольори, матеріали й рішення потрібні».

Заступник міністра освіти та науки із цифрового розвитку Дмитро Завгородній, директор Чернігівського ліцею залізничного транспорту Максим Поджарий та CEO урбан-бюро Big City Lab Вікторія Тітова. Фото: Анастасія Парна

Основну практичну й методологічну частину путівника розробляло урбан-бюро Big City Lab, яке вже має досвід роботи з освітніми просторами. В межах проєкту для Мінсоцполітики Big City Lab трансформує радянські школи, які постраждали внаслідок обстрілів, і перетворює їх на сучасні. Йдеться не лише про базовий ремонт школи: команда разом з європейськими колегами повністю переосмислює рудиментарні освітні простори, спроєктовані за радянськими підходами, які вже давно нефункціональні в наш час. Зі схожими патернами бюро підійшло й до роботи над путівником «Новий профтех», розповіла CEO Big City Lab Вікторія Тітова. За її словами, бюро розробляло уніфіковане дизайнерське рішення, яке могло б відповідати широкому спектру запитів усіх закладів профтехосвіти.

CEO урбан-бюро Big City Lab Вікторія Тітова розповіла, як створювався путівник. Фото: Анастасія Парна

Робота почалась із великого дослідницького етапу: команда вивчала міжнародні підходи Німеччини, Австрії, Швейцарії — зокрема, як функціонують їхні профтехи, чому саме так, як організоване просторове середовище. Паралельно аналізували реальні умови українських закладів: їхній поточний стан, просторові обмеження, ресурси, з якими доведеться працювати. Важливим елементом стала участь керівників закладів і викладачів — саме завдяки принципу співтворення вдалося врахувати потреби різних навчальних майстерень і типів просторів.

«Здавалось би, ремонт — це щось дуже просте, а набагато складнішою є реконструкція закладу. Насправді ні. Точкові ремонти приносять набагато більше проблем, бо в цьому випадку одночасно треба врахувати безліч аспектів — функцію, довговічність, ергономіку, адаптивність, безбар’єрність — і при цьому не забути про єдину стилістику. Але реальність така, що після ремонту все змішується, й усі рішення суперечать одне одному. Тому важливо, щоб дизайн відповідав сучасним освітнім програмам, був ергономічним, адаптивним і доступним».

Окрему увагу команда приділила доступності — як у сенсі фізичної інклюзії, так і з погляду вартості та локального виробництва. Вікторія Тітова пояснила: всі рішення в закладах мають бути реалістичними й доступними, такими, щоб їх можна було закупити і встановити в українських умовах.

Путівник «Новий профтех» розробляла команда урбан-бюро Big City Lab спільно з агенцією ARC Wayfinding Systems. Фото: Facebook Дмитра Завгороднього

Роботу з профтехами систематизували, поділивши їх за типологією просторів: навчальні корпуси, майстерні, гуртожитки та зовнішні території. Для кожного типу запропонували не просто рекомендації, а структуровану систему: функціональні схеми, дизайн-коди, меблеві рішення, варіанти освітлення й акустики. Разом із партнерами Wayfinding Systems розробили схеми навігації, що відповідає новому брендингу профтехосвіти. Окрім схем і меблевих рішень, путівник містить візуалізації фасадів і навчальних класів. Архітектори свідомо уникали дорогих матеріалів та компонентів: звичайне утеплення, проста обробка, раціональний підхід — але все виглядає чисто, сучасно й гідно. Усе з урахуванням державних будівельних норм і найкращих практик з-за кордону.

«Ми одразу пропонуємо, наприклад, систему фасадів, яка гармоніює з айдентикою галузі. В дизайн-коді чітко вказані кольорові коди — щоб не було кольорів типу “просто білий”, а можна було замовити точний відтінок у виробника. Це максимально спрощує шлях прийняття рішень, — пояснює Тітова. — Ми обирали максимально прості меблі з українського ринку, але ергономічні, з можливістю регулювання висоти. Експериментували навіть із варіантами посадки, щоб створити комфортне середовище в класі».

Кімната для навчання. Візуалізації Big City Lab

Щодо перетворення гуртожитків, Вікторія Тітова акцентує: умови проживання — це теж вважливий аргумент для студентів на користь вибору саме української освіти, тому гуртожитки теж пропонують ремонтувати за всіма сучасними вимогами та параметрами. «Якщо ми хочемо, щоб молодь залишалася вчитися в Україні, — маємо створювати для неї нормальні умови. І йдеться не про щось елітне, а про базову гідність. У посібнику є прості рішення: кімнати для навчання, спілкування, відпочинку. Нормальні кухні, на яких приємно перебувати. Бо кожен простір має бути гідним тих, хто в ньому живе».

Студентський гуртожиток. Візуалізації Big City Lab

Дмитро Завгородній додав, що посібник системно переосмислює депресивні пострадянські навчальні простори й допомагає кардинально змінити їхню атмосферу. «У путівнику є не тільки правила, але й приклади, який вигляд може мати, зокрема, сучасна майстерня чи аудиторія. Це справжній комплекс ідей, що впливають на відчуття людини. Два простори можуть мати однакове призначення, але відчуватимуться зовсім по-різному. І саме відчуття дуже важливе. Я переконаний: є простори, які надихають. А є ті, що навпаки — демотивують. Вони впливають на поведінку, на бажання вчитися, на повагу до себе та до оточення. Ми намагалися дати інструмент, що допоможе створити простір, який підтримує розвиток».

Участь у презентації також узяв Максим Поджарий — директор Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту. Він поділився власним досвідом трансформації закладу, який став прецедентом для української технічної освіти: із 2019 року Поджарий очолює ліцей і системно змінює його, ламаючи стереотипне уявлення про професію завдяки прогресивним перетворенням у закладі.

Директор Чернігівського ліцею залізничного транспорту Максим Поджарий. Фото: Анастасія Парна

«Ми почали з айдентики. Учні мене запитують: а що це таке? Я пояснюю: якщо ви впізнаєте логотип “Кока-коли” навіть без кольору — ось це і є айдентика. Так і освітній заклад повинен мати власне обличчя. Щоб нас знали у світі, щоб було зрозуміло: це не просто профтех, а саме залізничний ліцей Чернігова».

Коледж почали трансформувати поступово ще до повномасштабного вторгнення. Та завдяки співпраці з Big City Lab ліцей спроєктував і реалізував нові простори й зокрема майстерню для зварювання, що відповідає сучасним освітнім і технічним стандартам. «Ми оновили зварювальну майстерню й перетворили її на сучасний навчальний простір з обладнанням, яке справді відповідає потребам. І тепер до нас приходить бізнес і теж хоче побачити ці новітні верстати, потестувати їх. Без таких посібників це було б значно важче зробити».

Оновлена майстерня для зварювання в Чернігівському ліцеї залізничного транспорту. Джерело фото: Big City Lab

Крім того, разом з архітекторами ліцей розробив нову концепцію фасаду — без надмірно дорогих рішень і «хай-теку», зате в єдиній стилістиці та з повагою до минулого ліцею.

На запитання журналіста PRAGMATIKA.MEDIA, як адаптували міжнародні практики до реалій радянської архітектури, що й досі становить основу інфраструктури українських профтехів, Вікторія Тітова відповіла: міжнародні референси (Австрія, Німеччина, Швейцарія) стосувались переважно організації навчальних кімнат і просторів. А в архітектурних рішеннях команда працювала з українським контекстом: зважали на радянську типологію й обмежені бюджети на реновацію, тому формат утеплення обрали як основну точку втручання. При цьому — з повагою до спадщини: всі монументальні мозаїки, що мають цінність, рекомендують зберігати.

Журналіст PRAGMATIKA.MEDIA Олександр Дмитрук

«У нас не завжди буде можливість іти в реставрацію. Частіше за все — це утеплення, штукатурка й фарба. Тож ми аналізували, як у межах мінімальних змін і ресурсів витягти максимум. Але навіть тут можна закласти дизайн, зробити простір впізнаваним, естетичним і функціональним. Найбільший виклик — це зробити рішення універсальними. Адже навчальні заклади дуже різні — за функціями, регіонами, часом побудови. Зробити єдиний інструмент для такої мозаїки — це було завдання із зірочкою. Але ми його виконали».