Компанія TerraHome Outdoor є офіційним ексклюзивним представником преміальних брендів outdoor-меблів і аксесуарів для тераси й будинку. Серед них — вуличні кухні преміальної якості від шведської компанії Roshults, лаунж-зони від SUNS (Нідерланди), обідні зони від KETTLER (Німеччина), вуличні крісла та стільці від італійського виробника FIAM, столи-каміни від норвезької компанії ELEMENTI.
Господиня вечора та власниця шоуруму TerraHome Outdoor Ірина Попова привітала гостей і розповіла про специфіку компанії:
Ірина Попова, СЕО TerraHome Outdoor, розповідає про шлях створення шоуруму та Костянтин Ковшевацький
«Terrahome — наймолодший оператор outdoor’у в Україні. В червні нам виповниться тільки три роки. Свій шлях ми почали за пів року до вторгнення. Він був, так би мовити, тернистим. Коли в Києві було гучно, частина персоналу переїхала до Львова, і ми вирішили скористатися цією можливістю та відкрили там шоурум у травні 2022 року. Місяць тому вже третій шоурум TerraHome з’явився в Івано-Франківську.
Що відрізняє нас від інших? Звісно, у нас є звичний широкий асортимент outdoor-меблів, але наша спеціалізація — вулична кухня. Це навіть не бізнес, це наша пристрасть. TerraHome у “Домосфері” — єдиний в Україні салон на сьогодні, де виставлені вуличні кухні від шести європейських компаній. Ці кухні є і в експозиції, і як готове рішення на складі, звідки можуть бути відвантажені замовникам. Другий наш спеціалізований напрям — вуличні перголи й альтанки. Ми встановлюємо їх за три-сім днів. Наш курс — це один день: від покупки вранці до встановлення на подвір’ї клієнта ввечері», — зазначила Ірина Попова.
Безпосередньо лекцію розпочав модератор заходу, головний редактор PRAGMATIKA.MEDIA Костянтин Ковшевацький, поставивши дещо філософське запитання: чи мають клієнти архітекторів і кінцеві споживачі знати, якими є архітектори й чим вони живуть?
Костянтин Ковшевацький, головний редактор PRAGMATIKA.MEDIA, розпочинає лекцію «Коли житло стає оселею. Облаштовуємо затишок за містом»
«На початку минулого століття філософ Ролан Барт говорив про “смерть автора”. Він стверджував, що людина, яка читає книгу, дивиться фільм, споглядає архітектурний витвір, не повинна цікавитися тим, із ким жив автор, митець, дизайнер, який вплив на нього мали його батьки, яке в нього було фінансове становище, що він читав під час роботи над своїм твором. Ми маємо справу тільки з твором, і кожного разу, перечитуючи книгу, дивлячись на витвір архітектури, повинні заново створювати для себе концепцію його прояву чи розвитку. А автор не має значення. Як ви вважаєте, чи потрібно нам знати, як ви, автори, живете? — запитав Костянтин Ковшевацький.
«Ми як архітектори й дизайнери маємо проживати життя клієнта, а не навпаки. Тому тут важливіше саме питання, наскільки ми можемо проживати це життя. Це дуже важко. Коли ти проєктуєш будинок для тимчасово переселених осіб — це одна складність. Коли ти проєктуєш будинок площею 3 тисячі квадратів із 15 спальнями, важко зрозуміти життя замовника, тому що навряд чи ти це життя вже прожив. У будь-якому разі, коли ми працюємо із замовником, ми маємо знати про нього якнайбільше того, що дозволяє сам замовник. Інакше це буде твій проєкт, твоє уявлення про цього замовника. І, найімовірніше, це буде фіаско», — відповів Ігор Мартін.
Ігор Мартін та Ольга Новікова, архітектори, співзасновники Martins architecture & design studio розмірковують над тим, чи варто фахівцям вживатися у роль клієнта під час проєктування їхніх майбутніх житлових будинків
«І ще я не згоден, коли архітектуру називають суто мистецтвом. Це інженерна наука. Коли ти проєктуєш, ти фактично організовуєш простір. І робиш це як математик, як науковець, як людина з логікою. Тому одразу приписувати це до мистецтва, я б, мабуть, не наважився», — додав архітектор.
Костянтин Ковшевацький продовжив бесіду, зазначивши, що заміська архітектура і заміське будівництво почали виходити на новий рівень через обставини останніх років, пов’язані з пандемією, а згодом — і з війною, що призвело до масового переселення українців. Розпочався справжній бум розбудови заміського життя.
Ігор Мартін із ним погодився, зазначивши, що нині покупці почали більше віддавати перевагу вже готовим будинкам із ремонтом і меблями.
«Люди, якщо є можливість, будуть розглядати нерухомість за містом. Крім того, збільшився попит на вторинному ринку. Менше покупців наразі вкладається в “коробку”, коли потрібно ще витратити час (на ремонт і оздоблення. — Прим. ред.)», — каже архітектор.
Гості заходу в шоурумі TerraHome Outdoor слухають лекцію «Коли житло стає оселею. Облаштовуємо затишок за містом»
Водночас, за його словами, нині відчувається суттєвий звʼязок між продажами нерухомості й обстрілами.
«Паралель між “прильотами” й продажами настільки пряма, що якщо сьогодні десь вибухає, то найближчі три тижні, три місяці там не буде взагалі жодного продажу. Якщо десь з’являється новина про успіхи на фронті, чи контрнаступ, чи просто про якісь позитивні моменти, люди починають приїжджати, дивитись. Чергова атака — і знову все завмирає», — розповів Ігор.
Ігор Мартін ділиться власним досвідом облаштування комфортних зон відпочинку в заміських будинках
Ольга Новікова також додала, що останні 5–7 років люди схиляються до більш зрозумілого й більш ефективного проєктування будинків.
«Люди вже не хочуть зайву площу, тому нині проєктується більш розумна архітектура», — Ольга Новікова
Ольга Новікова в шоурумі TerraHome Outdoor
«Якщо ми пам’ятаємо нульові, кінець 90-х років, люди будували собі хороми, палаци, щось неймовірне. Наразі ми працюємо з преміумкласом, але я спостерігаю, що люди вже не хочуть зайву площу. Все має бути розумно, розмірено. Тому зараз проєктується більш розумна архітектура», — поділилася спостереженнями архітекторка.
Під час бесіди спікери також торкнулися питання балансу архітектури та навколишнього оздоблення: як за допомогою outdoor-прийомів сформувати із житла саме оселю та що може зробити будинок не тільки затишним, але й практичним.
«На сьогодні є градація за сегментами: комфорт, бізнес і преміум, які всі розуміють. А є live development. Що це таке? Це коли замовник має власний лайфстайл, і ми маємо його врахувати. Наприклад, я зранку готую сам собі сніданок, і тому має бути дорога кухня, певна техніка, а це все впливає на проєктування. Зазвичай клієнти не задумуються, що буде завтра. І ми їх намагаємося на це вивести, дізнатись, яке у людини хобі, чим вона любить займатися. Тому що можна проєктувати, наприклад, будинок на тисячі квадратних метрів і потім зрозуміти, що людина все життя займається музикою, у неї є декілька інструментів, а ми не спроєктували їй кімнати (для занять музикою. — Прим. ред.). Таке буває. Тому ми розробили схему, де показали мінімальний комплекс кожного сегмента за цими типами, — зазначив Ігор Мартін.
5 квітня салон TerraHome Outdoor разом із PRAGMATIKA.MEDIA провів публічний захід в київському шоурумі
Він розповідає, що цей процес схожий на гру в кубики. Архітектори намагаються об’єднувати приміщення з однаковою чи схожою функцією в одну групу. І коли знадобиться, дати можливість замовникові змінити функціональне призначення окремих просторів або розширити будівлю.
«Бувало таке, що через якийсь час клієнти, яким ми робили проєкти, повертались до нас із запитом “хочу собі спа”. Ну от людина доросла до того, що вже хоче собі спа. Тому зараз, проєктуючи навіть якийсь середній сегмент, ми намагаємося заздалегідь розробити такий варіант, щоб була можливість додати нову прибудову і щоб це не мало такий вигляд, як наші знамениті київські балкони», — додав архітектор.
Ольга продовжила лекцію поясненням, чим відрізняються зазначені вище три сегменти житлових будинків: комфорт, бізнес і преміум.
«Що ми маємо на увазі, коли говоримо про сегмент “комфорт”? Це невеликі будинки, можливо, в котеджному містечку, площею до 250 кв. м. Вони розташовані зазвичай на невеликій ділянці площею 10 соток. Локація має бути зручною, щоб було легко дістатися метро, поруч є магазини і якась інфраструктура. Найчастіше в таких будинках передбачена одна стандартна кухня. Можлива зона барбекю й об’єднана зона відпочинку.
Бізнес — це будинки більшої площі, до 500 кв. м, і більші ділянки. Інфраструктура має бути всередині населеного пункту. Ресторани, школи й садочки — все є в межах котеджного містечка. В таких проєктах уже є і звичайна кухня, і технічна. Є додаткові outdoor-зони, додаються басейни, окремо може бути зона вогнища, можливі альтанки, гостьові невеликі будинки. Це все теж уже проглядається в бізнес-проєктах.
Костянтин Ковшевацький, Ольга Новікова, Віталія Касинець та Ігор Мартін
І перейдемо до преміуму. Преміум — це від 500 кв. м і більше. Причому в нашому випадку були будинки навіть понад 3 тисячі кв. м. Це великі, від п’ятдесяти соток, площі забудови ділянки. Там уже з’являються додаткові приміщення: будиночок охорони, крите паркування більш ніж на чотири машини, з’являється окремий елінг, якщо є вихід до води. Для цих людей дуже важливий соціальний статус. Інфраструктура формується вже всередині самого будинку й на території», — розповідає Ольга.
Отже, всі ці три категорії потребують різних підходів і наповнення їх різним функціоналом. У будинках середнього класу від 300 до 500 кв. м зазвичай барбекю розташоване дуже близько до обідньої зони. А в преміумсегменті барбекю-зона віддаляється від обідньої зони, щоб відокремити її від бруду і щоб попіл із мангала не летів на стіл.
«Для преміуму нерідко робиться одна чистова кухня всередині будинку, на терасах облаштовуємо гарну зону барбекю, але мангальщик, який приїхав посмажити шашлик, працює окремо десь за рогом. Часто буває, що для господарів будинку важливо, аби ця людина не чула, про що розмовляє компанія», — каже архітекторка.
«Взагалі преміумбудинки — це дуже цікава історія. Щоразу ми стикаємося з якимись новими вимогами. Було таке, що замовник після завершення планування будинку привів дружину до нас на погодження плану, а вона дуже довго розпитувала, де ж буде її кіт. Кіт має ходити через окремі двері, в нього повинен бути свій окремий шлях», — ділиться досвідом Ольга Новікова.
«Важливо не те, як ми живемо, а те, як живуть замовники. Це дуже важко. Сьогодні зранку ти проєктуєш реабілітаційний центр або якісь будинки для відбудови. А через 2 години зустрічаєшся із замовником десь на закритій території без телефонів і маєш вжитися в цю роль: “добре, ми зробимо функціональне зонування для кота”», — доповнює розповідь Ольги Ігор Мартін.
Під час події гості заходу мали можливість ознайомитися з експозицією шоуруму TerraHome та актуальними новинками outdoor-об’єктів
За словами спікерів, багато замовників не розуміють, чому вуличні меблі значно дорожчі, ніж інтер’єрні. «Але для цього, мабуть, дійсно треба поставити стіл десь на вулиці під сонце, під сніг, під дощ. І залишити його там, наприклад, просто на сезон. Тоді одразу стає зрозуміло, чому», — зазначає Ігор.
Окремим запитом останніх років стали укриття. Це сьогодні і необхідність, і безпека. «Навіть ті, хто мав будинки до повномасштабної війни, зараз щось копають. Проте сьогодні для сховку не потрібно розбирати пів будинку», — каже Ольга, акцентуючи увагу на тому, що укриття можуть бути збудовані окремо просто на ділянці біля дому.
«А ще мені особливо подобається тенденція останніх років: облаштовувати зони для вирощування зелені», — підсумовує вона.
Під час події гості заходу мали можливість ознайомитися з експозицією шоуруму TerraHome та актуальними новинками outdoor-об’єктів.
PRAGMATIKA.MEDIA вдячна компанії BASS за чудовий екран, на якому відбулася презентація лекції.
BASS проєктує домашні кінотеатри з 2012 року. За рік компанія реалізує близько 10 унікальних кінозалів, жоден із яких не повторюється. BASS створює проєкти під ключ — від погодження бюджету розроблення дизайну інтер’єру і до автоматизації процесу управління кінотеатром на одному пульті. BASS підключає управління зі смартфона, планшета, а також керування голосом.
