Кілька років тому швейцарський фотограф Валентин Єк отримав завдання від MoMA зробити серію знімків знакових архітектурних об’єктів колишньої Югославії для виставки, що планувалася незабаром, — Toward a Concrete Utopia: Architecture of Yugoslavia, 1948–1980.
Виставка Toward a Concrete Utopia: Architecture in Yugoslavia, 1948–1980 в MoMA містить понад 400 креслень, ескізів, моделей, фотографій і плівкових котушок із кінофільмами.
Фото: Martin Seck для MoMA, 2018
Югославія як держава формувалася в повоєнні роки, поступово приєднуючи до себе інші республіки та провінції на Балканах, тому організатори вирішили охопити майже весь період її існування аж до 80-х, коли вже з’явилися перші ознаки розпаду після смерті Йосипа Броза Тіто.
Завдання ж для Єка полягало в тому, щоб зняти кращі зразки архітектури, які відображають процес формування національної ідентичності в роки становлення соціалістичної країни. Головно це бетонні будівлі та споруди в дусі бруталізму як одного з ключових відгалужень повоєнного модернізму, що панував тоді.
Едвард Равнікар. Площа Революції (нинішня площа Республіки) у Любляні, 1960–1974 рр. Фото: Валентин Єк для MoMA, 2016 р.
«Жодних особливих інструкцій у мене не було. Я був вільний у виборі стилю та подачі матеріалу. Мені лише дали список відповідних будівель і пам’ятників, а також контакти людей на цих об’єктах», — Валентин Єк
Міодраг Живкович і Джордже Злокович. Пам'ятник битві на Сутьєсці, Т’єнтіште, Боснія і Герцеговина, 1965–1971 рр. Фото: Валентин Єк для MoMA, 2016 р.
За останні два роки Єк сім разів відвідав країни колишньої Югославії, включаючи Хорватію, Сербію, Словенію, Боснію та Герцеговину, Македонію, Чорногорію та все ще спірну територію Косова.
«Мені дуже допомогли місцеві консультанти, які мене супроводжували, також залучені до участі у виставці. Зазвичай проблем не виникало, крім тих, коли справа стосувалася об’єктів, які мали військове значення», — говорить Єк.
Йордан та Іскра Грабул. Пам’ятник Ілінденському повстанню, Крушево, Македонія. 1970–1973 рр. Фото: Валентин Єк для MoMA, 2016 р.
Багато будинків і споруд він застав у гнітючому стані. На частині світлин видно, що навколо деяких із них зведені риштування, а прилегла територія сильно заросла. Однак «постарілий» і вивітрений із часом бетон, на думку фотографа, дає волю уяві й робить образи цікавішими.
Воїн Бакич і Берислав Шербетич. Пам’ятник повстанню людей Кордуна та Банії, 1979–1981 рр., Петрова Гора, Хорватія. Зараз перебуває на реконструкції. Фото: Валентин Йєк для MoMА, 2016 р.
«Бетон, що несе на собі сліди часу, дуже фотогенічний. Мені подобається цей наліт старовини, особливо якщо врахувати той факт, що ці об’єкти не відновлені в їхньому первісному стані», — каже Єк
Углеша Богунович, Слободан Янич, Мілан Крстіч. Телевежа на горі Авала в Белграді (Авальська телевежа), 1960–1965 рр. Вид знизу. Зруйнована внаслідок бомбардування в 1999 р., відновлена та введена в експлуатацію у 2010 р. Фото: Валентин Єк для MoMA, 2016 р.
Серед зображених ним кадрів, наприклад, 205-метрова Авальська телевежа на однойменній горі в Белграді. Побудована вона в 1965 році за проєктом Богуновича, Янича та Крстича, але в 1999 році під час бомбардувань Югославії силами НАТО була зруйнована, а у 2010 — знову реконструйована та відкрита.
Янко Константинов. Центр телекомунікацій, 1968–1981 рр., Скоп’є, Македонія. Вид на південно-західний фасад. Фото: Валентин Йєк для MoMA, 2016 р.
Особливе місце в серії фоторобіт швейцарця займають збережені пам’ятники загиблим у роки Другої світової війни. Наприклад, пам’ятник битві на Сутьєсці, знятий Єком у зимовий час, постає перед глядачем немов висіченою зі скелі парою бетонних крил на білому снігу.
Богдан Богданович. «Кам’яна квітка». Меморіал на місці колишнього концтабору Ясеновац, Хорватія, 1959–1965 рр. Фото: Валентин Єк для MoMA, 2016 р.
Також до його об’єктиву потрапив Центр телекомунікацій у Скоп’є Янко Константинова, офісний висотний будинок 1978 року, збудований Міланом Міхелічем у Любляні, бібліотека в Приштині, житлова забудова вулиці Браче Борозан у Спліті та низка інших об’єктів.
Мілан Міхеліч. Офісна вежа S2, Любляна, Словенія, 1971–1978 рр. Фото: Валентин Єк для MoMA, 2016 р.
За час своєї експедиції він зробив кілька сотень знімків, з яких куратори MoMA відібрали найкращі для виставки. Сам фотограф став не тільки краще розуміти досліджувану ним архітектуру, але й повністю перейнявся нею, захоплюючись побаченими об’єктами. «Проєкти 50-х і 60-х років мені дуже цікаві. Чим довше я працював над ними, тим більше цінував те, що роблю», — сказав Єк.
Частина виставкової експозиції Toward a Concrete Utopia: Architecture in Yugoslavia, 1948–1980. Фото: Martin Seck для MoMA, 2018
Виставка Toward a Concrete Utopia: Architecture of Yugoslavia, 1948–1980, що відкрилася днями, розмістилася в Галереях Роберта Меншеля на третьому поверсі нью-йоркського MoMA. Тут зібрано понад 400 оригінальних креслень, ескізів, макетів, фотографій і кінофільмів, що є ретроспективою архітектури Югославії протягом 45 років її існування.
Один із залів виставки Toward a Concrete Utopia: Architecture in Yugoslavia, 1948–1980. Фото: Martin Seck для MoMA, 2018
Експозиція в MoMA сфокусована на періоді розквіту країни, коли частини регіону, які сильно постраждали в роки Другої світової війни, гостро потребували колосальних зусиль із відновлення, і як наслідок — великомасштабних будівельних проєктів, які відповідали новим ідеалам і амбіціям країни.
Експозиції в приміщеннях менш сфокусовані на роботах провідних архітекторів Югославії, як-от Богдан Богданович і Юрай Нейдхардт. Фото: Martin Seck для MoMA, 2018
Завдяки сучасним на той момент методам бетонного будівництва стала можливою поява великих громадських будівель, як-от стадіони, бібліотеки, музеї, навчальні заклади, а також висотні офісні будівлі по всій країні.
У розділах виставки виділені конкретні масштабні проєкти того періоду, зокрема створення нової столиці — Нового Белграда, в якому планувалося будівництво сучасних житлових і громадських будівель.
Божидар Янкович, Браніслав Караджич, Олександр Степанович і Мілутін Главічки для IMS Institute та Osnova Atelier. Житлові блоки 22 й 23, 1968–1974 рр., Новий Белград, Сербія. Фотографія міської моделі, 1968 р. Особистий архів Олександра Степановича. Фото: MoMA, 2018
Одна з експозицій виставки присвячена реконструкції Скоп’є, зруйнованого землетрусом 1963 року. Японський архітектор-модерніст Кензо Танге запропонував радикальний генеральний план для міста, куди увійшли величезні Міські ворота та Стіна міста, проте більшість його ідей так і залишилася на папері.
Виставка в MoMA стала першим і наймасштабнішим дослідженням архітектури колишньої Югославії. Триватиме вона до 13 січня 2019 року включно.
Виставковий постер до ретроспективи робіт архітектора Янко Константинова з ескізом Центру телекомунікацій у Скоп’є, 1984 р. Колаж із діазотипії та кальки. Особистий архів Йована Івановського. Фото: Martin Seck для MoMA, 2018
