Вибір теми не випадковий: саме KOZ Architectes називають піонерами екологічної архітектури з використанням деревини. З моменту заснування агенції у 1999 році архітекторами Крістофом Угаюном (Christophe Ouhayoun) і Ніколя Зізелем у центрі уваги команди KOZ можливості використання дерев’яних конструкцій та матеріалів для створення естетичних, функціональних і екологічно відповідальних проєктів. KOZ є учасником численних досліджень, зокрема дотичних до французьких екостандартів RE2020 для будівельного сектора. Агенція також має підрозділи: KOZTO — меблеву майстерню, де використовують місцеву вторинну сировину, наприклад, транспортні бокси, і освітню ініціативу KOZPLAY, яка популяризує знання про використання деревини через зустрічі й воркшопи для дорослих і дітей.
Ніколя Зізель, архітектор, співзасновник агенції KOZ Architectes, і Вікторія Панасюк, архітекторка відділу BIM-технологій Archimatika, розповідають про громадські проєкти. Фото надане Archimatika
У жовтні 2023 року в рамках конгресу Woodrise (Міжнародний конгрес із дерев’яних будівель середньої та високої поверховості) KOZPLAY разом із Archi-Depot Tokyo стали організаторами семінару VILLA.GE в Бордо. Під керівництвом відомого японського архітектора Сігеру Бана (Shigeru Ban) студенти з Франції, Японії та України розробляли моделі адаптивного дерев’яного житла. В семінарі взяла участь архітекторка відділу BIM-технологій Archimatika Вікторія Панасюк.
У короткому вітальному слові до аудиторії вона розповіла про інші проєкти, в яких українські архітектори і конструктори взаємодіяли з французькою агенцією та колегами з-за кордону. Минулого літа на Трухановому острові в Києві відбувся партисипативний воркшоп PlayWood — спільний проєкт ГО BUDMO team, команди урбаністів «Місце Урбаністичних Рішень» і KOZ Architectes. Міжнародна група разом із безпосередніми користувачами — дітьми — працювала над концепцією дерев’яного ігрового майданчика.
Ніколя Зізель: «В нашому офісі є гасло: “Приносити радість деревом”»
У 2024 році Ніколя Зізель виступив ключовим експертом міжнародного хакатону Rebuild Green Hackathon, який паралельно провели у Вінниці, Копенгагені та Гаазі. Архітектор читає лекції в українських вишах, наразі це вже четвертий його візит до України.
Ніколя Зізель, архітектор, співзасновник агенції KOZ (KOZTO/KOZPLAY). Фото: LinkedIn-сторінка Nicolas Ziesel
Сам він говорить про діяльність KOZ Architectes так: «У нашому офісі є гасло: “Приносити радість деревом” (“bringing joy with a wood”)».
На початку промови Ніколя Зізель акцентував увагу слухачів на кількості нових метрів, що будуються в сучасному світі, а також на переважно посередній їх якості (як-от на глобальному Півдні), високому рівні вуглецевих викидів від будівництва під час життєвого циклу будівлі та її можливих трансформацій. На його думку, це спонукає серйозно замислюватися над тим, як покращувати умови життя людей зараз і в майбутньому і які матеріали застосовувати.
«Ми всі стикаємося з величезними проблемами з боку архітектури та планети — це про баланс між тим, що буде побудовано в майбутньому, і тим, що ми вже маємо оновити, — говорить він. — Великий виклик для Франції полягає в тому, що ми рухаємося від будівництва нового до відновлення наявного».
Ніколя Зізель: «Щороку будується 5,5 мільярда квадратних метрів, тобто один Париж на тиждень, один Нью-Йорк на місяць, один Токіо на рік»
За словами Зізеля, ці процеси лише починаються, і на наступні 25 років закладено багато прогнозів щодо обсягів роботи з трансформації системи. Великою є проблема вартості, адже важко сказати комусь, що після того, як ви платили за будинок іпотеку протягом 25 років, доведеться сплатити ті самі гроші протягом наступних 25 років, щоб перетворити його та зробити стійким. Ринок має адаптуватися. Протягом останнього часу з’являється багато правил і вимог на місцевому, національному, державному, міжнародному рівнях, які можуть нагромаджуватися одне на одне. Проте зрештою все стає простим, коли повертається до головної цінності — спільного майбутнього людей.
Він згадав про Бернський звіт про стійкий розвиток (Bern Sustainability Report), який свого часу започаткував саме поняття sustainability, європейську програму RIBA 2030 Climate Challenge та започаткований у Франції енергетичний регулятор RE2020, який фокусується на покроковому зниженні викидів СО2 до 2050 року.
Ніколя Зізель: «Сталість — це водночас турбота про суспільство, навколишнє середовище та економіку. Коли вони взаємопов’язані, ми маємо стійкий світ»
Ніколя Зізель акцентує: питання матеріалів є дуже важливим. На частку бетону припадає 8–12% світових викидів вуглецю.
«Бетон для архітекторів, так само, як і метал, — ніби наркотик, це суперматеріал, з яким можна сконструювати й побудувати що завгодно. Проте є недолік: він виділяє багато-багато вуглецю. Якщо взяти масу всіх матеріалів, які людство за останні 200–300 років використовувало для розвитку міст, доріг, аеропортів чи будь-чого, бетон становитиме 47%. Це дає нам уявлення про те, яку вагу він мав у питанні зміни клімату. Зараз це змінюється, проводять багато досліджень щодо того, як зробити бетон більш екологічним за допомогою різних формул, використовуючи вловлювачі вуглецю, замінюючи металеві стрижні коноплями чи біопластиком. Проте результати цих досліджень не з’являться на ринку найближчим часом. Вони націлені на 2035, 2040 роки, якщо говорити про масове використання. Це означає, що поки ми туди йдемо, то кожного разу, коли використовуємо бетон, викидаємо вуглець в атмосферу, — пояснює експерт. — Що можна зробити — так це звернутися до інших матеріалів природного походження, наприклад ґрунтів, соломи. Європейські дослідження показали, що деревина та солома є двома найкращими місцевими матеріалами, здатними швидко перевести будівельну галузь на більш екологічні рейки. І це вже відбувається».
Від ідеї — до концепції. Під час воркшопу зі створення деревʼяного майданчика для ігор PlayWood у Києві. Фото: інстаграм ГО BUDMO team
Засновник KOZ Architectes на слайдах продемонстрував аудиторії два французьких проєкти соціального житла, в яких для фасаду були використані збірні блоки з утрамбованої землі, а для утеплення — солом’яні кулі й тиньк.
«Мій матеріал для серця й повсякденної праці — це дерево. Чудова здатність деревини і всіх рослин полягає в тому, що вони захоплюють вуглець в атмосфері, розщеплюють його за допомогою сонячної енергії, виділяють кисень в атмосферу і виробляють цукри. Фактично вони перетворюють вуглець на кока-колу, щоб мати можливість будувати себе! Це гарний спосіб робити речі, наші стосунки з деревами досить захоплюючі», — емоційно зазначає архітектор.
Ніколя Зізель згадує: в різних країнах світу є традиційна повага до дерев як живих істот. Дороги чи будівлі можуть закладати, оминаючи рослинність, щоб її зберегти. Такий самий підхід KOZ Architectes застосували в одному зі своїх перших проєктів, де будівля була зведена навколо дерева, що росло на ділянці.
Житло ARBORESENS зі 122 квартирами та підземним паркінгом у Тулузі, проєкт KOZ Architectes. Проєкт отримав премію Silver Pyramids 2021 за інновації. Зображення: koz.fr
Ніколя Зізель: «Ми (люди) завжди будуємо “піраміди”, націлюємося на нащадків, на вічність. У дереві мені подобається те, що воно старіє разом із нами. І в якийсь момент, можливо, ви його заміните. Отже, це більш динамічний процес, будівля стає чимось, що живе. Це також означає, що ви повинні мати інше мислення. Використання природних матеріалів вимагає набагато більше уваги в процесі експлуатації будинку».
Архітектор звертає увагу на те, що сьогодні дерев’яне будівництво — це вже не лише традиція, а й високотехнологічна галузь, де використовуються BIM-технології, програмне забезпечення, автоматизовані виробничі лінії. П’ять осіб, керуючи обладнанням на фабриці, можуть виготовляти 5000 модульних будинків на рік.
Фахівці-теслярі володіють високою кваліфікацією, мають комплексне бачення проєктів і можуть реалізовувати складні завдання.
Ніколя Зізель: «Ми завжди будуємо “піраміди”, націлюємося на вічність. У дереві мені подобається те, що воно старіє разом із нами»
Водночас він зазначає: деревина є вичерпною сировиною, тому для будівництва варто розвивати стійкі лісові господарства, більше використовувати місцеві матеріали, не імпортуючи їх з-за кордону, а також раціонально застосовувати побічні продукти.
Експерт розповів аудиторії про підрозділ агенції KOZTO, який виник унаслідок прагнення оптимізувати роботу з відходами будівництва: «Ми працювали над проєктом і зрозуміли, що багато підприємств, які використовують деревину, викидають величезну кількість сміття».
Команда KOZTO використовує бокси, які залишаються після транспортування витворів мистецтва, для виробництва меблів. Ця упаковка не може використовуватися повторно згідно з французьким законодавством, тому зазвичай коробки «з-під Пікассо» просто спалюють у великій кількості.
Паризьке ательє KOZTO виготовляє меблі різноманітного призначення, які на 90% складаються з вторинної деревини. Фото: kozto.fr
Паризьке ательє KOZTO виготовляє меблі різноманітного призначення, які на 90% складаються з вторинної деревини. Фото: kozto.fr
В одному з проєктів KOZ Architectes цю ідею використання «художніх» боксів розвинули до облаштування великого фудкорту в Парижі. Меблі та декорації для нього були виконані саме із залишків такої упаковки.
Занурюючись у розповідь про стійке будівництво, Ніколя Зізель продемонстрував присутнім дерев’яний будинок для відпочинку, реалізований агенцією у 2001 році. Архітектор із висоти досвіду називає його «вправою», яка не відповідає сьогоднішнім вимогам RE2020, проте саме він дав розуміння того, що будувати все з дерева — головна пристрасть KOZ.
У 2007 році KOZ Architectes виграли конкурс на великий проєкт соціального житла. Потрібно було реконструювати житлову будівлю в Ла Шапель на північній околиці Парижа. Будівництво з деревини, незважаючи на її вищу вартість, було виграшним для цього проєкту, бо бетон вимагав присутності крана на вузькій і довгій ділянці та довших строків реалізації. Важливою ідеєю було зберегти дух подвір’я, де люди збираються, комунікують, мають добросусідські відносини.
Архітектор розповів, що паризькі правила досить суворі відносно змін фасадів, проте менше фокусуються на внутрішньому подвір’ї будівель.
Tête in L’air у Ла Шапель — перший житловий проєкт у Парижі, повністю побудований із деревини. Фото заднього двору та попередній стан будівлі. Фото: ©Cécile Septet, archdaily.com
«Як можна все це поєднати? Половина роботи архітектора полягає в тому, щоб переконатися, що всі говорять однією мовою або розуміють те, що говорять інші. Ми завжди “перекладаємо” для людей, які мають різні інтереси в проєкті. Інженер і архітектор не дивляться на це однаково, сусіди теж, муніципалітет теж. Тому позаду будинку з’явилися всі ці нові корпуси, виготовлені на 100% із дерев’яних конструкцій», — говорить він.
У зустрічі з Ніколя Зізелем взяли участь архітектори бюро Archimatika. Фото надані Archimatika
Архітектори винайшли спосіб максимізувати кількість квадратних метрів, створивши блоки — «коробки», водночас ці зміни не суперечили великій кількості паризьких обмежень. Зізель говорить про цей проєкт як про «цікаву подорож», де незамінною стала співпраця з теслярами, які пропонували рішення щодо інструментів, кріплення, розподілу ваги тощо.
«Робота з деревиною сьогодні — це справді вражаюча галузь, майже як аерокосмічна промисловість», — Ніколя Зізель
Найбільшими викликами в роботі з дерев’яними конструкціями він назвав вогнетривкість, яка, втім, є керованою, і акустику: «У дерев’яній конструкції у вас хороша акустика, бо ви ніби живете в гітарі. Але це також проблема, тому що ви можете грати на гітарі своїм сусідам».
Архітектор згадує, що для команди було важливо зробити дерево видимим не лише ззовні будівлі, але й у квартирах, проте це не так легко в аспекті пожежної безпеки:
«Нам вдалося зберегти невеликий брус у кожній квартирі, щоб усі знали, що це саме дерев’яна будівля.
Те, що дуже подобається — в цьому будинку ви постійно контактуєте із зовнішнім світом, природою, зі співом птахів, дощем, холодом. Немає всіх цих коридорів, які відрізають вас від публічного й сусідського життя. І лише коли ви заходите до свого помешкання, ви вдома. Це спосіб принести більш яскраві стосунки між людьми, я сподіваюся. Те, чим найбільше пишаюся як архітектор, — це можливість мати природне освітлення в санвузлах у колективному соціальному житлі в такому густонаселеному місті, як Париж. Це звучить як жарт, але це те, що повністю змінює відчуття життя у квартирі. Коли в найінтимнішій частині житла ви маєте таку присутність світла, звуків ззовні. Ви більше не перебуваєте в одній квартирі, ви вдома “у світі”. В цьому справді є щось».
Ніколя Зізель: «У дерев’яній конструкції хороша акустика, бо ви ніби живете в гітарі. Але це також проблема, тому що ви можете грати на гітарі своїм сусідам»
Житло Tête in L'air розташоване з обмеженим доступом до заднього двору. Ділянка була закрита для будівельників із боку вулиці забудовою — пам’ятками історії. Фото: koz.fr
На даху встановлені сонячні батареї, які забезпечують 30% підігріву води, обслуговування місць загального користування, паркінгу, ліфтів. Будівля відповідає параметрам RE2020, встановленим до 2027 року, незважаючи на те, що деякі норми мінялися вже під час її існування, тож проєкт мав 20 років «фори» в контексті стійкості.
Ніколя Зізель згадує: висаджені на подвір’ї дерева зараз стали маленьким лісом, і мешканці проводять конкурс ідей щодо городу або маленької ферми, хоча на початку проєкту відкидали таку можливість.
Ще один проєкт KOZ Architectes, який Ніколя Зізель продемонстрував аудиторії, — це 11-поверховий житловий комплекс Sensations у Страсбурзі, визнаний найвищим повністю дерев’яним будинком у Франції та одним із 10 у світі, згідно зі статистикою CTBUH. Будинки із CLT-панелей (Cross-Laminated Timber. — Прим. ред.) зі 146-ма квартирами та комерційними приміщеннями було завершено у 2019 році. Конструкції не містять бетону за винятком фундаменту та першого поверху, позаяк там розташовані магазини.
Інноваційний проєкт Sensations у Страсбурзі символізує колективне прагнення сприяти місцевому дерев’яному будівництву у Франції. Фото: koz.fr
Ніколя Зізель відзначив швидкість будівництва із CLT та низку тестів на вогнетривкість, що були проведені з огляду на кількість деревини й висоту будівлі.
«На певному етапі ми бачили все в дереві: дерев’яний фасад, буде видно багато дерева всередині… Ми мали обов’язок провести випробування вогнем у режимі real-time і побудували для цього двоповерховий макет. Заповнили його бочками й підпалили, що створило справді сильну пожежу. Виявилося, що обшивка горить ліпше, ніж того хотілося б. Сюрприз був у тому, що горіти її змушує переважно клей, і саме sustainable клеї є менш вогнетривкими, ніж клеї попередніх поколінь. Зазвичай на дерев’яних конструкціях є додатковий шар, який захищає основну структуру і в разі пожежі горить, даючи будівлі час вистояти, наприклад, до приїзду пожежників. Проте якщо клей плавиться і вогонь доходить до структури, це може зруйнувати будівлю. Ми втрачали 50 хвилин стабільності будівлі, якщо б залишили CLT видимими, тому в підсумку вирішили закрити зовнішню деревину», — пояснив архітектор.
Житловий комплекс Sensations у Страсбурзі визнаний найвищим повністю дерев’яним будинком Франції та одним із 10 у світі
Комплекс Sensations, зведений із блоків CLT, що спираються на бетонний «подіум», відповідає на сейсмічні та екологічні виклики. Фото: koz.fr
За його словами, є відмінності в тестуванні та нормативах у різних країнах. Так, у США в макетах використовують не бочки, а справжні меблі, які є основною проблемою під час пожеж. Ці тестування показують, що CLT може витримувати максимальні температури, проте французькі нормативи відрізняються.
Ще один нюанс стосувався металевих пластин і з’єднувачів, які використовуються із CLT. Ельзас є сейсмоактивним регіоном Франції, і оперативно змоделювати, як поведе себе цей метал у разі землетрусу, було важко. Ухвалити правильні рішення для монтажу команді KOZ допомогли французькі деревообробники й теслі, спираючись на багатовікові локальні традиції архітектури, подібні до тих, що використовувалися в будівництві соборів.
У заключній частині зустрічі Ніколя Зізель розповів аудиторії про участь KOZ Architectes у створенні містечка для проживання спортсменів-олімпійців у 2024 році.
Париж приймав Олімпійські ігри, тож проєкт був амбітним, і уряд прагнув зробити його якомога більш екологічним, стійким і наповненим ноу-хау.
За планами міської влади після завершення змагань житло для спортсменів мало перетворитися на квартири та офісні приміщення.
Панорама олімпійського містечка в Парижі. Фото: koz.fr
Архітектор розповів, що в проєкті була задіяна велика команда з кількох девелоперів, шести архітекторів, генпланувальником виступив відомий французький архітектор Домінік Перро.
Фахівці агенції KOZ Architectes виступали співкоординаторами з дизайну та інженерії в одній із команд. Вони працювали з трьома чергами в південній частині містечка, які, власне, і були виконані з деревини. Також у будівництві олімпійського села використали низьковуглецевий бетон.
«Головним викликом було знизити вартість, бо коли працюєш із деревиною чи новими матеріалами, навіть із низьковуглецевим бетоном, який коштує дорожче, ніж звичайний, то маєш ухвалювати багато рішень, що зменшили б витрати. Головний нюанс олімпійського містечка в тому, що протягом двох місяців воно мало слугувати готелем для 10 тисяч атлетів, а потім перетворитися на звичайні будинки. Нашим завданням було знайти шляхи, щоб не міняти багато речей між цими двома кроками», — пояснює Зізель. — Наприклад, як ви можете бачити на цьому плані поверху, лише три елементи, виділені червоним, були змінені пізніше».
Ніколя Зізель: «Якщо хочемо зводити будівлі, які не зноситимуть кожні 20 років, їхній термін життя має бути подовжений, вони повинні мати можливості перетворюватися»
Архітектор розповів про особливості кондиціювання: ідею звичайних кондиціонерів у кімнатах не розглядали із самого початку. Як і в будівлях Sensations у Страсбурзі, комфортну температуру повітря забезпечувала система бетонних слебів, у яких циркулювала гаряча або холодна вода. Зі страсбурзького проєкту також перенесли техніку скріплення дерев’яних балок із бетоном, яка спирається на традиційні практики теслярів аж із середньовіччя.
У проєкті житла для атлетів KOZ Architectes співкоординували 7 об’єктів і розробили два. Інфраструктура кампусу згодом стане міським районом, що є прикладом інноваційного та сталого використання. Фото: koz.fr
«Нам довелося побудувати приблизно 500 квартир за дуже короткий час, на майданчику, де працюють шість архітекторів, які мають різні способи самовираження. Потрібно було спроєктувати систему будівель так, щоб нею могли користуватися всі архітектори, без зміни розрахунків, без перенавчання робітників, але щоб у підсумку можна було отримати радикально різну архітектуру», — згадує експерт.
Під час зведення олімпійського села знову були проведені численні тести зі спалюванням мокапів, виготовлених із деревини, це дозволило розглянути близько 10 варіантів безпечного оздоблення фасадів.
Завершив лекцію архітектор розповіддю про проєкт реконструкції офісної будівлі, над яким команда KOZ Architectes працює наразі. Він наголошує: завдання архітектури сьогодні — адаптивні сценарії.
«Колись давно побутувала думка, що дерев’яними конструкціями не можна перетворити наявні простори. Якщо хочемо зводити будівлі, які не зноситимуть кожні 20 років, їхній термін життя має бути подовжений, вони повинні мати можливості перетворюватися. Тому ми намагаємося передбачити це за допомогою системи, яка є максимально гнучкою», — говорить Ніколя Зізель.
Лекція в просторі Archimatika стала емоційною розповіддю про майбутнє, в якому архітектура не лише відповідає на виклики часу, а й повертає нас до простих, природних матеріалів і цінностей. Деревина як символ стійкості опинилася в центрі цієї розмови — як матеріал, як ресурс, як відповідальність.
