Відкритий діалог або запаркання 24 / 7: як активні фасади вулиць приваблюють і захищають городян

Якщо судити за даними ЛУН, лише 58 із представлених на сайті 370 столичних новобудов декларують відкриту територію. Покупці частіше голосують гаманцем за закриті компаунди, знаходячи в такому рішенні додаткову безпеку. Однак, як показує вся історія розвитку міст, усе з точністю до навпаки: зведення огорож запускає процес маргіналізації територій «запаркання». Який вихід? Рецепт, про який нагадують урбаністи, починаючи з Джейн Джекобс, старий, як сама ідея міста: активні фасади відкритих вулиць.

Активний фасад = гарний настрій

Цивілізація — це мистецтво жити разом. Спілкування — суть міста, простори якого здатні допомагати вибудовувати та зміцнювати соціальні зв’язки не лише між родичами та друзями, а й між незнайомцями.

На кожному етапі розвитку міста вирішують одні й ті самі питання: як забезпечити безпеку та знайти баланс між приватним і громадським простором. Саме зони дотику приватного та громадського є зонами зростання бізнесу, демократії, інновацій, творчості.

Фото: Craig Ren / Unsplash

У світі регулярно складаються численні рейтинги щодо визначення найкращих вулиць і міст. Тих, куди люди прагнуть, які вони сприймають «місцем призначення», де їм приємно безцільно гуляти чи вирішувати важливі питання. Переможці абсолютно різні за віком, історією та функціоналом, але об’єднує їх одне — вони ненудні, вони стимулюють діалог і, як наслідок, підвищують «рівень щастя» (докладніше про це читайте в матеріалі «Індекс щастя. Як зрозуміти, виміряти та збільшити щастя в містах» у 10-му томі PRAGMATIKA.MEDIA).

Економіст Джон Хелліуелл проаналізував масиви даних Всесвітнього огляду цінностей (World Values Survey, WVS) і соцопитувань Gallup і виявив, що під час оцінки рівня задоволеності життям фактор відносин з іншими людьми з великим відривом обходить фактор доходу. Величезний вплив на відчуття щастя здійснює довіра не лише до сусідів і держави, а й до незнайомців. І знову ж таки — цей вплив значніший, ніж фактор доходу.

Парадокс: великий продуктовий магазин із якісними товарами, що просуває тренд здорового харчування, має протилежний заявленому вплив — знижує тривалість життя

Аналіз вуличного простору, проведений урбаністом Яном Гейлом, показав, що люди поспішають пройти повз одноманітні фасади і сповільнюють крок на вулицях із безліччю кафе та магазинчиків. Більше того, щоб зробити дзвінок, вони частіше зупиняються навпроти пожвавлених фасадів, а не глухих стін.

Вулиці з магазинами — жваві та галасливі, а житлові квартали — тихі та зелені. Так описує ідеальний формат для життя Чарльз Монтгомері в книзі «Щасливе місто. Як міське планування змінює наше життя».

Фото: Marko Dukic / Unsplash

Монтгомері розповідає, що його експерименти в лабораторії BMW Guggenheim Lab у Нью-Йорку підтверджують: довгі, глухі фасади не лише змушують людей фізично прискорюватися, а й діють на них гнітюче. «У 2006 р. на ділянці вулиці Іст-Хаустон між Орчард і Ладлоу на місці дрібних магазинів у кроковій доступності збудували продуктовий супермаркет Whole Foods. Тепер майже на весь квартал уздовж тротуару простягається стрічка фасаду із затемненого скла.

Добровольці, які брали участь у наших психологічних турах околицями, зазначали, що емоційно почуваються набагато гірше навпроти цього фасаду, ніж майже в будь-якому іншому місці округу. Їхній настрій покращився, коли вони вийшли на жваву вулицю з магазинчиками та ресторанами лише за квартал на схід від Хаустон», — коментує він результати дослідження.

Львів. Вид на площу Ринок із вежі міської ратуші. Фото: John Mark Smith / Unsplash

Парадокс: великий продуктовий магазин із дуже якісними товарами, що просуває тренд здорового харчування, має протилежний заявленому вплив — він знижує тривалість життя. «Люди, що живуть у кварталах із довгими однотипними глухими фасадами, старіють швидше, ніж мешканці жвавих вулиць, де багато маленьких магазинів, різних фасадів, дверей, вікон, громадських місць. Вони менше рухаються, менше соціалізуються», — пояснює Монтгомері.

У Данії ще в 1980-х роках банкам заборонили відкривати відділення на головних вулицях більшості великих міст «Не те, щоб данці не люблять банки. Але їхні нейтральні фасади не надають жвавості вуличному простору, а часом навіть можуть «занапастити» вулицю. Тут перемогло право громадян на здорове, живе середовище», — пояснює Монтгомері

Соціальну важливість активних вулиць усвідомили в багатьох муніципалітетах. І навіть іноді закріплюють їхню необхідність у міських полісі.

У Мельбурні (Австралія) заборонені довгі, глухі фасади, також правила наказують, щоб вікна та двері магазинів і ресторанів займали не менше 80% фасадів.

Фото: Nigel Tadyanehondo / Unsplash

У 2012 р. у Нью-Йорку були ухвалені нові закони зонування, що обмежують ширину нижнього поверху нових магазинів на головних вулицях, як-от Верхній Вест-Сайд. Фасади банків на Бродвеї обмежені шириною 8 м. Ці дії частково стали спробою зупинити великих ритейлерів і банки від поглинання невеликих сімейних компаній, які надають містам і вулицям неповторного характеру. «Сімейний бізнес — душа місцевої спільноти. Невеликі аптеки, магазини, кафе означають для нас усе», — пояснювала в інтерв’ю The New York Times член муніципальної ради Гейл Брюєр.

Активні вулиці стають сполучним ядром нових проєктів. Наприклад, студія Hassel і місто Райд (передмістя Сіднея) розробили майстер-план Ватерлоо-роуд у Маккуорі-парк.

Передмістя Сіднея Райд сподівається, що Ватерлоо-роуд у Маккуорі-парк установить новий стандарт у дизайні міських пейзажів

Цей жвавий діловий район вважається одним із найшвидше зростаючих. Тут уже розташована більшість зі 100 найбільших компаній Австралії. Місцева нерухомість має попит у орендарів у сфері освіти та інновацій. Ватерлоо-роуд — це коридор довжиною 1,9 км, який швидко змінюється, і в найближчі роки на нього чекають нові забудови. Створений Hassel «майстер-план активних вулиць» перетворює цю ділянку колишньої автомобільної дороги з інтенсивним трафіком на екологічно чистий коридор і жваве місце, що поєднує мешканців і співробітників компаній.

Hassel перетворює 1,9 км Ватерлоо-роуд з автомобільної дороги з інтенсивним трафіком на екологічно чистий коридор і жваве місце, що поєднує мешканців і співробітників компаній

Як розповідають проєктувальники, стійкий план зосереджений на посиленні привабливості ландшафту та потребах пішоходів і велосипедистів. Пропонуються зручна логістика та великі зони відпочинку, «натхнені історичною екологією місця».

Передмістя Сіднея Райд сподівається, що Ватерлоо-роуд у Маккуорі-парк установить новий стандарт у дизайні міських пейзажів

«Ми вважаємо, що цей проєкт установлює стандарт у дизайні міських пейзажів. Цей план принесе користь спільноті та підвищить упізнаваність парку Маккуорі як екологічно багатого та різноманітного міського центру», — зазначає старший юрист Hassell Джейсон Кафф.

 

Активні фасади = безпека пішоходів

«Для містян активні фасади не просто психологічно комфортніші. Вони справді безпечніші, знижують потенційну ймовірність як аварій, так і фізичного насильства», — розповідає Ірина Бондаренко, транспортний експерт, консультант ПРООН в Україні.

«Будівель із активними фасадами більше на вузьких вулицях в історичній частині, де є пішохідний потік. Вони візуально звужують дорогу. І тут вмикається психологія: якщо із суб’єктивного погляду водія дорога вужча, то він обирає меншу швидкість, а менша швидкість автоматично знижує кількість ДТП», — пояснює Бондаренко.

Ірина Бондаренко, транспортний експерт, консультант ПРООН в Україні

Експерт, щоправда, наголошує, що активні фасади не панацея від аварій, особливо там, де будівлі розташовані далеко від проїжджої частини. «На тій частині вулиці Сагайдачного, яка залишається проїжджою, активні фасади підходять впритул до дороги, і навіть коли там немає заторів, є відчуття, що розганятися небезпечно. І навпаки, проспект Перемоги чи вулиця Борщагівська — там теж достатньо активних фасадів, але вони розташовані далеко від дороги й тому ніяк не впливають на суб’єктивне відчуття водіїв», — каже Ірина.

Щодо загрози фізичного насильства, то очевидно, що це може статися на будь-якій вулиці. «Широкі порожні вулиці теж можуть дати відчуття безпеки — ти можеш обернутися та побачити того, хто до тебе наближається. З іншого боку, якщо навколо людей немає, то відчуття небезпеки посилюється», — пояснює Ірина Бондаренко. При цьому активні фасади, насамперед завдяки цілодобовим закладам — очам вулиці, які постійно спостерігають, як їх називала Джейн Джекобс, — знижують базову тривожність.

Фото: Scott Webb / Unsplash

«Якщо розпитати людей, яку вулицю вони оберуть для пішого маршруту, ви почуєте: я не піду через пустир, повз гаражі, а натомість зроблю більший гак і піду яскраво освітленою вулицею з відкритими магазинами та кафе, — говорить Бондаренко. — При цьому жінки та чоловіки по-різному сприймають безпеку середовища. Жінки оберуть вулиці з білим денним освітленням, а чоловікам усе одно. Жовте світло створює більш щільні тіні, хоча візуально воно більш привабливе».

Навіть озеленення та інші «перешкоди» на шляху сприймаються по-різному. Чоловік відзначить, як вдало вписані в ландшафт ліхтарі та лавки, а жінка замислиться про те, чи почуватиметься вона захищеною в темну пору доби.

Для безпечної вулиці характерний виднокрай, що добре проглядається, освітленість, багатолюдність. Люди — основний фактор безпеки

«Відеокамери не сприймаються як гарантія безпеки. Для безпечної вулиці характерний виднокрай, що добре проглядається, освітленість, багатолюдність. Люди — основний фактор безпеки. І саме активні фасади приваблюють людей», — резюмує Бондаренко.

 

Активні вулиці об’єднують місто

Київ уже може продемонструвати якісні великі проєкти житлової забудови, проте більшість девелоперів і далі йдуть на поводі емоційного вибору покупців і погоджуються повністю обгородити територію комплексу. Це розриває тканину міста, а активні вулиці пов’язують її пішохідними маршрутами.

Антон Олійник, головний архітектор житлового району RYBALSKY

«Природа людей не змінилася. В основі всіх рішень лежить антропоцентризм. Безпеку неможливо забезпечити високим парканом і камерами спостереження. Зведення парканів запускає процес маргіналізації території, яка залишається за периметром. Ми пропонуємо інший варіант на RYBALSKY — відкриті активні вулиці, закриті дворові простори», — говорить Антон Олійник, головний архітектор житлового району RYBALSKY.

Він наголошує: по суті, проєкт повертає історичну схему забудови. На початку XX ст. Київ та особливо Поділ забудовувалися щільно. Характерними були відкриті фасади з магазинами/конторами на першій лінії і частково закриті, частково прохідні двори з палісадниками.

RYBALSKY має на меті максимально залучити людей як активних учасників процесів

За відносно низької поверховості всі перші поверхи в RYBALSKY відведені під комерційну функцію. «Мій принцип — максимально залучити людей як учасників процесу. Є люди — є гроші, інакше ми втрачаємо тих, хто зацікавлений у красивій, доглянутій і безпечній території», — каже Олійник.

Тому із самого старту в RYBALSKY втілюється ідея продажу всіх приміщень на перших поверхах, адже їхні потенційні власники залучені більше, ніж орендарі. Наразі у кварталі вже функціонують невеликі кафе, магазини, галереї. За словами архітектора, під офіси купують не лише перші, а й другі поверхи.

RYBALSKY має на меті максимально залучити людей як активних учасників процесів

Ще один важливий аспект безпеки — змішана функція забудови. «Житлові райони частіше порожні вдень, оскільки люди їдуть на роботу, діти на навчання, залишаються пенсіонери. У монофункціях із житлом не можуть прижитися кафе та послуги, їм недостатньо клієнтів. Створюючи активні перші та другі поверхи, ми застосовуємо принцип змішаного використання. Люди їдуть на роботу із комплексу, а інші приїжджають на роботу сюди. Паркування зайняте, трафік рівномірний, двосторонній. Кафе та послуги отримують достатньо клієнтів. Синергія», — наголошує Антон Олійник.

За відносно невисокої поверховості всі перші поверхи в RYBALSKY відведені під комерційну функцію

Незважаючи на те, що RYBALSKY поки що (до запуску мосту та обіцяного рейкового транспорту) дещо віддалений від загальноміського контексту, ефективність відкритих просторів і активних вулиць як інструмента «зв’язування» середовища вже підтверджується на практиці. Як місце дозвілля RYBALSKY користується популярністю не лише у мешканців ЖК, але й усього Києва.

Інший проєкт Perfect Group і SAGA Development — «Новий Поділ» — ще сильніше розвиває тренд «відкритості й активності». На відміну від RYBALSKY, квартали тут будуть не у вигляді закритих каре, а формуються Г- і С-подібними архітектурними об’ємами, що створюють частково закриті дворики, відокремлені невисоким живоплотом. Родзинка — майже кілометрова набережна.

Проєктуються універсальні приміщення під комерцію, щоб будь-яка функція могла бути втілена

Перший квартал, розташований біля Рибальського мосту, складається з трьох будівель: двох житлових будинків і дугоподібного бізнес-центру, що прикриває комплекс від шумної розв’язки.

«Наш проєкт розташований поблизу широкосмугової розв’язки. Але загальноєвропейський тренд — звужувати дороги, знижувати трафік і швидкість. Україна прийде до цього, хай навіть років через 20, коли розв’язка та магістралі не матимуть такого значення для міста, і їх позбуватимуться. Тоді офісний будинок-дуга зможе перетворитися на житло. Кількість сходових кліток дозволить змінити в майбутньому функцію всієї будівлі», — розповідає засновник голландської архітектурної студії Architectural Prescription і автор проєкту «Нового Подолу» Гриша Зотов.

Гриша Зотов, засновник голландської архітектурної студії Architectural Prescription

Під комерційні функції в «Новому Подолі» виділені приміщення на двох перших поверхах, що виходять на набережну та вулиці. Деякі з просторів перших поверхів із видом на подвір’я, там, де достатньо сонця, можна використовувати і як житло, але архітектор сподівається, що все-таки вони краще проявляться як комерційні.

«Ми робимо універсальне приміщення під комерцію, так, щоб будь-яка функція могла бути втілена. Найскладніший момент щодо вентиляції: ми прораховуємо й надаємо для кожного блоку можливість підвести потрібні потужності. Ринок диктуватиме спеціалізацію: два-три роки тут буде кафе, потім, можливо, книгарня чи нотаріальна контора», — розповідає Зотов.

Архітектор перераховує плюси комерції на перших поверхах будівель: відсутність МАФів, прибудованих терас, які відбирають простір у пішоходів, мешканців і клієнтів.

Візуальна межа між інтер’єром і екстер’єром повинна розмитися

«Відкритість, доступність і безпека — ті цінності, які ми хочемо втілити. Насправді це просто: не робити сходинки перед входом на перший поверх комерції чи під’їзду, забезпечити доступність для всіх груп населення в будь-яку точку території, — зазначає Гриша Зотов. — Багато скла, прозорість, «незаштореність», хороша інсоляція. Не повинно бути візуального кордону між інтер’єром і екстер’єром, він повинен розмитися. У тебе має бути можливість влітку відчинити вікно. Підлога в приміщеннях першого поверху має бути на одному рівні з тротуаром — усе це допоможе активізувати комерцію».

Саме пішохідна інфраструктура, відкритість і безпека комплексу стануть його магнітами. «Новий Поділ» має унікальну для центра столиці абсолютно пішохідну набережну завдовжки близько 1 км. За словами Зотова, вона з’єднає район із Поштовою площею, а сам комплекс — із Подолом наземними переходами та містком через Набережно-Хрещатицьку вулицю.

«Нам треба привести людей до набережної, відкрити доступ до Дніпра. Впевнені, що вона зокрема й комплекс загалом стануть точкою тяжіння», — каже Гриша Зотов.

 

Активні вулиці — інструмент комунікації

Американський філософ і соціолог Льюїс Мамфорд вважав одним із найважливіших завдань міста бути місцем, призначеним для надання найширших можливостей для значущої розмови.

Унікальна діджитал-скульптура CHICAGO Central House показує на екрані невидимий ритм міста. Фото: Іван Авдєєнко

«І якщо умови для діалогу та драми у всіх їхніх відгалуженнях є однією з найважливіших функцій міста, то ключ до міського розвитку очевидний: він полягає в розширенні кола тих, хто здатний брати участь у діалозі, поки, зрештою, всі не візьмуть участь у розмові», — писав він у знаменитій книзі «Міста в історії».

Як цього досягти? Окрім громадських просторів, із функцією запрошення до діалогу чудово справляються активні фасади вулиць.

Саме вулиці об’єднують квартали в міста. Саме вони задають темп і стиль міста, створюють умови для комунікації, розвивають емпатію, стимулюють співпрацю і творчість.

Вулиці об’єднують квартали у міста, створюють умови для комунікації, розвивають емпатію, стимулюють співпрацю і творчість

Ось, наприклад, як описаний чек-лист створення активних фасадів у мануалі Оклендської мерії:

1. Будівлі розташовуються настільки близько до межі вулиці, наскільки дозволяють фасади вулиць, що існують або плануються.

2. Комерційне використання передбачають приміщення першого поверху, що виходять на вулицю.

3. Усі житлові юніти на першому поверсі, що виходять на вулицю, ретельно спроєктовані, щоб забезпечити мешканцям усамітнення.

Льюїс Мамфорд: «Ключ до міського розвитку полягає в розширенні кола тих, хто здатний брати участь у діалозі, поки, зрештою, усі не візьмуть участь у розмові»

Дотримуючись цих трьох нескладних правил, можна досягти балансу інтересів комерції та мешканців. Активні доброзичливі вулиці — активне місто, що допомагає впоратися із найскладнішими викликами часу.