Перш ніж перейти до нашого дослідження, розповімо, як саме відбувається визначення кольору року в лабораторії The Global Aesthetic Center. Нагадаємо, торік ним став Sweet Embrace («Солодкі обійми») — ніжний, огортаючий колір, завдяки якому забуваєш про втому.
Спеціалістка з маркетингу AkzoNobel в Україні Анна Канарська розповідає, що, по-перше, проводиться глибока аналітична робота, залучаються експерти різних галузей для проведення мозкового штурму — це архітектори, дизайнери, культурологи, соціологи та представники великих бізнесів із різних куточків світу. Досліджуються окремо економічні, соціальні, культурні тренди і тренди в загальній колористиці. Результатом цієї роботи є прогнозування трьох глобальних тенденцій. Так, минулого року були спрогнозовані тенденції до пошуків приналежності, радості та прагнення спокою.
«Наступним кроком є робота з кольорами, текстурами й матеріалами. В підсумку ми отримуємо колір, який буде відповідати глобальним ідеям і нашим потребам у майбутньому, а також 3 палітри кольорів, що відображають 3 глобальні світові тенденції», — зазначає Анна Канарська.
Психологія кольору
Вплив кольору на емоції вже давно викликає особливий інтерес митців, поетів і філософів. У XIX столітті німецький поет і прозаїк Йоганн Вольфганг фон Гете написав свою «Теорію кольорів», трактат про природу та функцію кольору у зв’язку з настроєм. Твір Гете швидше поетичний, ніж науковий, і заснований на його власному суб’єктивному досвіді, але є захопливим описом емоційного досвіду кольору. Художник Йозеф Альберс провів фундаментальне дослідження, яке виклав у роботі «Взаємодія кольору» 1963 року. Книга практично відразу стала бестселером, яким залишається й донині. Увага в ній зосереджена на впливі кольору на зміну людського сприйняття. Альберс змінив підхід до його розуміння та продемонстрував такі принципи, як відносність кольору, інтенсивність і температура; тремтливі та контрастні межі; оптичні ілюзії прозорості й об’єму.
Сторінки з книги «Взаємодія кольору», Йозеф Альберс
Є також певні психологічні дослідження кольору, які умовно можна поділити на два основні погляди щодо звʼязку між ним та емоціями. Перший: цей звʼязок є культурно зумовленим, тому має відмінності в різних культурах. Другий погляд передбачає більш психофізіологічну основу цього звʼязку, маючи на увазі, що він універсальний. На нашу думку, обидва ці погляди існують паралельно, доповнюючи один одного. Дизайнерка та засновниця студії Obrazyuk Design Ольга Образюк наводить приклад такого емоційного впливу: «Чорний викликає асоціації з таємничістю, елегантністю, силою, глибиною, трауром, строгістю та інтригою. Коли ми пофарбуємо приміщення в чорний колір, то в когось це спричинить пригнічений настрій, а в когось, навпаки, буде викликати відчуття захищеності та безпеки, створюючи психологічний барʼєр від зовнішнього світу».
Ольга Образюк, дизайнерка, засновниця студії Obrazyuk Design
Дизайнерка, засновниця креативної студії Fateeva Design Олена Фатєєва розповіла на своєму прикладі, як білий колір впливає на неї: «Для мене як для людини, що багато працює з кольором, найкращим способом заспокоїтися є заглиблення в абсолютно білий простір. У мене це викликає відчуття чистоти та зовнішньої свободи. Мені вистачає моєї внутрішньої наповненості, щоб комфортно почувати себе в такому просторі. Однак, якщо помістити середньостатистичну людину в такий простір, в неї може виникнути навіть депресивний стан, тому що вона відчуватиме себе в холоді, порожнечі, що зовсім не спонукатиме до заспокоєння. Тому колір дуже по-різному впливає на людей, але є певні правила, які можна принципово використовувати для більшості».
«In Carpathian Mountains», дизайн інтер’єру для житлового будинку від студії Fateeva Design. Фото: Behance
Олена Фатєєва, дизайнерка, засновниця креативної студії Fateeva Design
Для більшості людей відповідно до їхньої культури діють сталі асоціації з базовими кольорами, зокрема білий викликає асоціації з чистотою, свіжістю, світлом, невинністю, простотою, спокоєм, свободою, безмежністю. Відштовхуючись від цих базових знань, ми можемо корегувати вплив простору на наш психоемоційний стан. Архітектор проєктів archimatika Ярослав Захарченко розповідає: «Синій і зелений в інтер’єрі офісів і житлових приміщень допомагають створити відчуття стабільності та спокою. Жовтий і помаранчевий активують мозкову діяльність, сприяють спілкуванню. Червоний використовується як акцент, щоб привернути увагу або підвищити енергію простору, проте через надмірну кількість він може дратувати людей, якщо вони бачать його постійно перед собою».
«Колір дуже по-різному впливає на людей, але є певні правила, які можна принципово використовувати для більшості», — Олена Фатєєва
Ярослав Захарченко, архітектор проєктів archimatika
Саме тому Ольга Образюк орієнтується у своїй дизайнерській практиці на замовника. Вивчає його характер, уподобання, а також зважає на приміщення, локацію, на стилістику та призначення обʼєкта. «Часто буває, що замовники в технічному завданні вказують улюблені кольори і ті, які категорично не хотіли б бачити у своєму інтер’єрі, і на це необхідно звертати увагу. Є замовники, які більш сміливі й готові до експериментів. Це дає більший діапазон для творчих ідей і цікавих поєднань кольорів. Але насправді все вже давно створене самою природою. Нам залишається тільки вміти помічати ці шедеври, надихатись і застосовувати на практиці. А якщо відштовхуватися від більш практичного підходу, то існує так зване колірне колесо — це схематичне зображення спектра кольорів у вигляді кола, на якому кольори розташовані в певному порядку. Воно допомагає зрозуміти взаємозв’язки між кольорами і знаходити гармонійні комбінації», — додає Ольга.
Дизайн інтер’єру квартири в Києві від студії Obrazyuk Design. Фото: Behance
Так, для динамічного контрасту можна використати комплементарні кольори, які знаходяться один навпроти одного на колесі: наприклад, червоний і зелений, синій і помаранчевий. Спокійну та гармонійну комбінацію створює використання аналогічних кольорів — будь-яких трьох, які стоять поруч на колі (наприклад, жовто-зелений, жовтий, жовто-помаранчевий). Тобто за цим нібито емоційним сприйняттям стоять певні закони та правила.
П’ять основних схем поєднання кольорів: комплементарна, аналогічна, тріадна, змішана комплементарна, тетрадична
Федір Возіанов, український дизайнер одягу, засновник бренду vozianov
Кольорами ми не лише наповнюємо свій простір, але й прикрашаємо себе. Одяг може багато розповісти про людину, її стан, про культурний контекст тощо. Для вдалих колірних поєднань стилісти також використовують певні «математичні» розрахунки. У своїй практиці український дизайнер одягу Федір Возіанов зазвичай не використовує прийоми «спонукання» або «заспокоєння» психоемоційного стану, крім випадків створення уніформ чи одягу для рекламних кампаній: «В усіх інших випадках я прагну створювати одяг, який партнерствує з людиною, а не намагається впливати на неї».
Кольори та емоції. Фото: Nir Segal
Гра світла
Важливим «напарником» кольору є світло, яке також впливає на наш емоційний стан. Спеціальні світлочутливі клітини сітківки ока виявляють світло та посилають сигнали в мозок, які регулюють настрій. Так, у робочих просторах без природного освітлення синє або холодне світло може підвищувати пильність працівників і знімати напругу з очей. Тепле освітлення використовується для створення привабливих, інтимних або розслаблюючих просторів. Крім того, доведено, що червоне світло покращує пам’ять і увагу до деталей. Також саме через взаємодію світла з поверхнями та матеріалами формується наше відчуття кольору.
Один і той самий колір має різний вигляд під теплим, холодним і природним освітленням. Фото: відкриті джерела
Ольга Образюк розповідає: часто буває так, що один і той самий відтінок на різних об’єктах абсолютно по-різному себе проявляє. «Це елементарна фізика, тому немає універсального рецепта, як зробити один колір для всіх проєктів; це можна зробити лише індивідуально, лише методом підбору. В моєму досвіді було так, що, маючи номер кольору з міжнародної палітри, знаючи, який вигляд колір має наживо, в обʼємі він проявився досить несподівано і, на жаль, не з кращого боку. Наприклад, красивий пісочний відтінок міг виглядати хворобливо-зеленуватим, а кавово-бежевий відтінок проявлявся як пудрово-рожевий. А це не завжди те, чого хотілось би досягти. Тому потрібно зважати на багато аспектів під час вибору кольору для стін і на освітлення зокрема».
«У моєму досвіді було так, що, маючи номер кольору з міжнародної палітри, знаючи, який вигляд колір має наживо, в обʼємі він проявився досить несподівано і, на жаль, не з кращого боку», — Ольга Образюк
Ярослав Захарченко наводить приклад гарної взаємодії світла та кольору в проєкті термальних лазень Петера Цумтора у швейцарській комуні Вальс: «Архітектор використовував місцевий кварцитовий камінь темного кольору, який поєднується з природним ландшафтом і підсилює відчуття спокою й тиші. Також Цумтор уміло використовує природне світло, яке проникає через вузькі прорізи та отвори в масивних стінах лазень. Ці вузькі джерела світла не просто освітлюють простір, а створюють відчуття таємничості та спокою. Світло поступово проникає в приміщення, взаємодіючи з темними стінами з місцевого кварциту, підкреслюючи текстуру матеріалу та створюючи гру світла й тіні. Вода — центральний елемент комплексу, і Цумтор використовує світло для взаємодії з її поверхнею. Невеликі отвори в стелі пропускають світло на поверхню басейнів, де воно розсіюється і створює ефекти відблисків. Це робить воду не тільки функціональним елементом, але й візуально динамічним компонентом простору».
Лазні у Вальсі, проєкт Петера Цумтора. Фото: Fernando Guerra
Впізнаваний почерк
У певних колористичних палітрах навіть може читатися почерк того чи іншого митця. Так, уже згаданий Цумтор часто використовує темні відтінки, зокрема чорний, темно-сірий і коричневий, що підкреслює серйозність і монументальність його будівель. Олена Фатєєва розповідає, що за вмінням працювати з кольором і загалом за наявністю свого почерку навіть можна визначити рівень фаховості художника, дизайнера чи архітектора.
Лазні у Вальсі, вигляд ззовні. Проєкт Петера Цумтора. Фото: відкриті джерела
«Є професійні дизайнери, архітектори, які дуже люблять працювати в певних кольорових або гамах, або підходах. Наприклад, дизайнер Карім Рашид, якого ніколи не сплутаєш ні з ким іншим, тому що він завжди використовує відкриті кольори та дуже життєствердні кольорові комбінації. Або французький дизайнер Філіп Старк, у роботах якого читається театральність і навіть трохи драматизму», — доповнює пані Олена.
«KR House», проєкт будинку від Каріма Рашида. Фото: stir.pad
Ярослав Захарченко згадує також архітектора Ле Корбюзьє, який активно використовував кольори як частину своєї концепції поліхромії для підкреслення геометрії будівель і трансформації простору. У його роботах кольори виконують не лише декоративну функцію, але й впливають на сприйняття об’єму та структури. Наприклад, у проєкті Villa Savoye кольори допомагають «завуалювати» переходи між поверхами та створюють взаємозв’язок із природним оточенням.
Villa Savoye у Франції. Проєкт французького архітектора й теоретика архітектури Ле Корбюзье. Фото: LStrike
«Його палітра зазвичай обмежувалась такими базовими кольорами, як червоний, синій, жовтий, а також натуральними відтінками. Його книга “Polychromie Architecturale” підкреслює важливість кольору як елемента композиції, а не просто декоративної частини», — додає Ярослав.
За вмінням працювати з кольором і загалом за наявністю свого почерку навіть можна визначити рівень фаховості художника, дизайнера чи архітектора
Також британський архітектор Девід Чіпперфілд відомий своїм мінімалістичним і елегантним підходом до дизайну, продовжує Ярослав Захарченко: «Він використовує кольори стримано, зосереджуючись на природних матеріалах і відтінках. Його почерк у колірній палітрі виражається через нейтральні, м’які відтінки, які підкреслюють текстури матеріалів і спрощують сприйняття простору».
Килим Крістіана Лакруа для ToolsGalerie. Фото: Cabana Magazine
У світі моди також є впізнавані яскраві імена. Федір Возіанов згадує французького кутюрʼє Крістіана Лакруа, який навіть отримав прізвисько «майстер із чарівним пензлем». Лакруа любить використовувати дуже яскраві, помітні фарби й несподівані колірні поєднання. «Фірмові» кольори його палітри — пурпуровий, яскраво-рожевий, помаранчевий, жовтий, усі відтінки червоного, синього й зеленого.
Денис Музика, ювелір, дизайнер
На думку ювеліра та дизайнера Дениса Музики, впізнати автора лише за кольором неможливо: «Почерк чи стиль формується завдяки комбінації кольору, фактури, форми та ідеї. Наприклад, мене певний час можна було впізнати за використанням чорного, срібла, золота і глибоких природних фактур у прикрасах. Зараз я працюю з титаном. Мій стиль вирізняється матеріалом, гладкими рівними поверхнями, геометричними формами, іншими ідеями. Та якщо подивитися на прикраси різних моїх періодів, усе одно зчитуюся в них саме я, бо в кожного автора своє відчуття гармонії форми та способи її досягнення».
Роботи Дениса Музики, створені у творчій майстерні «Міфологізація Трипілля»
Роботи Дениса Музики, створені у творчій майстерні «Міфологізація Трипілля»
Формування культурних наративів
За допомогою кольору можна не лише впливати на емоції людей і дізнаватися про митця, також цей інструмент невіддільний для формування культурних наративів. Цю особливість дуже добре демонструє українська вишиванка. Ми з точністю можемо визначити, що орнамент білими нитками по білому характерний для полтавської вишивки, а використання відкритих насичених відтінків фіолетового та зеленого властиве традиційному строю Закарпаття. Олена Фатєєва за першою своєю художньою освітою вивчала вишивку та моделювання народного одягу. Вона говорить, що Україна дуже різноманітна, тому транслювати її культурний код через декілька стандартизованих кольорів було б помилкою.
Традиційні хати на території Чернігівщини. Вирізняються яскравими кольорами, деревʼяним декором. Фото: Re:Ukraine Villages
«У мене Україна асоціюється з безкраїми просторами, зеленими полями, лісами, галявинами в Карпатських горах. Це дуже яскрава асоціація. Не варто обмежуватися лише бежевим чи білим кольором традиційної хати-мазанки, яка, безумовно, є частиною нашого культурного надбання. Але якщо взяти інші регіони, зокрема Захід нашої країни, то ми побачимо яскраво розфарбовані деревʼяні будинки. Тому палітра нашої країни дуже велика та складніша, ніж ми звикли вважати», — додає Олена Фатєєва.
«Почерк чи стиль формується завдяки комбінації кольору, фактури, форми та ідеї», — Денис Музика
Ярослав Захарченко зараз працює над апарт-готельним комплексом у Буковелі, де в одному з готелів буде поєднуватись переосмислена форма української хати-мазанки та елемент традиційних церков Карпат, а саме шпиль. «Готової палітри немає, але є розуміння, які це матеріали та яких кольорів вони можуть бути. Для мене традиційні українські кольори — білий та світло-бежевий (як колір мазанки), червоний, синій, зелений (кольори, які є акцентами на фасаді в обрамленні вікон, розписах) і, звісно ж, коричневий (дерев’яні дахи, дерев’яні балки перекриття, віконниці)», — підсумовує архітектор.
Проєкт апарт-комплексу ESCAPE City. Візуалізація: Ярослав Захарченко
Денис Музика вважає, що наша палітра ґрунтується на кольорах традиційних ремесел нашого народу та природи: «Нещодавно я повернувся з подорожі, де в Тульчинському коледжі культури вивчав кераміку й торкнувся трипільської культури. Кераміка має багату палітру природних кольорів, додаємо сірий і коричневий колір землі, природну зелень, червоний та чорний, які часто трапляються у вишивці. Ці кольори не лише відображають матеріали, з якими працювали наші предки, наші кольори — це кольори життя».
