Генеральним партнером Форуму виступила будівельна компанія «Креатор-Буд», стратегічні партнери — ТОВ «Енвітек», девелопери «Інтергал-Буд», «Нове Століття», Royal House. Офіційна партнерська підтримка події: Penetron Україна, ТОВ «Вюрт-Україна», ДП Caparol Україна, «Міністерство дверей», ТОВ «ФАРБИ КОЛОРИТ». Фінансовий партнер: банк «Глобус».
Мета Форуму — об’єднати в діалозі представників влади, громад, будівельної спільноти, бізнесу задля обговорення поточних викликів та координації зусиль для відбудови України
Програма Форуму складалася з трьох тематичних частин із виступами спікерів.
Перший блок: «Відновлення житлового фонду: як збалансувати потреби держави, громад та бізнесу».
Другий блок: «Відбудова критичної та соціальної інфраструктури: від комфорту до безпеки».
Третій блок, заключний: «Інвестиції у відновлення: потенціал для громад та бізнесу».
Мета цієї, вже другої зустрічі Recovery Construction Forum Ukraine, організованої КБУ, — надати фахівцям якісний майданчик для нетворкінгу, створити діалог між владою, представниками громад і будівельною спільнотою, об’єднати їхні зусилля й досвід для відбудови, розглянути реалізовані кейси.
Відкрили подію Олександр Червак, виконавчий директор Конфедерації будівельників України, та Олена Кононенко, директорка виставки ReBuild Ukraine/Aquatherm Kyiv
Коло питань, які обговорювали на Форумі: забезпечення житлом (будівництво та реконструкція, іпотека, соціальне житло); розвиток громад, безпека й відновлення критичної та соціальної інфраструктури; напрямки для ефективного інвестування, державні та приватні програми підтримки, залучення капіталу до України.
PRAGMATIKA.MEDIA разом із медіа ProfBuild, Build Portal, РБК-Україна, спілкою ZPP, Academy DTEK, Міжнародною Торговою Палатою України ICC UKRAINE виступили медіапартнерами Форуму. Головний редактор PRAGMATIKA.MEDIA Костянтин Ковшевацький також модерував панельну дискусію про відбудову критичної та соціальної інфраструктури і взяв участь у презентації нового проєкту «Архітектурний навігатор». Але про все за порядком.
Олександр Червак, виконавчий директор Конфедерації будівельників України, та Олена Кононенко, директорка виставки ReBuild Ukraine/Aquatherm Kyiv
Із привітальним словом до аудиторії звернулися Олександр Червак, виконавчий директор Конфедерації будівельників України, та Олена Кононенко, директорка виставки ReBuild Ukraine/Aquatherm Kyiv. Олександр Червак розповів, що цьогоріч Форум має особливу соціальну мету — за підтримки партнерів-учасників події буде надана фінансова допомога у відновленні кількох об’єктів інфраструктури.
Олена Кононенко нагадала: Recovery Construction Forum Ukraine є українською частиною глобального міжнародного заходу ReBuild Ukraine, організованого виставковою компанією Premier Expo, який відбувається щороку. Вона подякувала присутнім за внесок у відновлення України та запросила долучитися до цьогорічної виставки Rebuild Ukraine у Варшаві, її заплановано на 13–14 листопада.
Першу дискусію «Відновлення житлового фонду: як збалансувати потреби держави, громад та бізнесу» модерували Лев Парцхаладзе, президент Конфедерації будівельників України, та Іван Слободяник, виконавчий директор Всеукраїнської асоціації громад.
Лев Парцхаладзе, Президент Конфедерації будівельників України, виступив модератором першого блоку Форуму «Відновлення житлового фонду: як збалансувати потреби держави, громад та бізнесу»
Учасниками діалогу стали: Олена Шуляк, голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, голова партії «Слуга народу», Євген Мецгер, голова правління ПрАТ «Укрфінжитло», Дмитро Чейчук, перший заступник міського голови м. Буча, Ірина Захарченко, в. о. селищного голови с. Бородянка, Олександр Харченко, віцепрезидент КБУ та керівник представництва КБУ в м. Харків, Аліна Москаленко, керівниця Інституту житла, Євген Трескунов, радник із житлових питань Агентства ООН у справах біженців, Анна Лаєвська, комерційна директорка компанії «Інтергал-Буд» і голова Комітету КБУ з питань девелопменту, Олексій Білоконь, комерційний директор групи компаній Royal House, Ігор Гуда, засновник будівельної компанії «Креатор-Буд».
В рамках Форуму презентували нову ініціативу КБУ — «Архітектурний навігатор», каталог типових архітектурних рішень для відновлення соціальної інфраструктури, який буде складений для громад
Лев Парцхаладзе: «Попри виклики, дефіцит кадрів, складну логістику й високі ризики, українські будівельники демонструють надзвичайний професіоналізм, витривалість і здатність швидко адаптуватись. Це наш головний актив»
Президент КБУ Лев Парцхаладзе привітав аудиторію та презентував нову ініціативу — «Архітектурний навігатор», який являє собою каталог типових архітектурних рішень для соціальної інфраструктури.
Разом із головним редактором PRAGMATIKA.MEDIA Костянтином Ковшевацьким вони пояснили, як проєкт може стати опорою для регіональної відбудови.
«Архітектурний навігатор» — бібліотека проєктів інфраструктурних будівель для громад, як-от центри безпеки, амбулаторії, лікарні, ЦНАПи, школи та дитсадки
За словами Парцхаладзе, йдеться про бібліотеку проєктів інфраструктурних будівель, необхідних громадам, як-от центри безпеки, амбулаторії, лікарні, ЦНАПи, школи та дитсадки. Основна мета — будувати швидко, якісно і з оптимальною вартістю.
«Проєкти будуть розміщені на офіційних державних порталах, щоб кожна громада могла їх узяти, адаптувати, якщо треба, та зекономити час і кошти. В них будуть закладені сучасні технології й рішення», — пояснив президент КБУ та запросив присутніх експертів долучатися до ініціативи.
Костянтин Ковшевацький розповів: ідея створення подібного каталогу виникла у 2016 році, коли в рамках освітньої реформи розпочалося розроблення рішень для сільських шкіл (проєкт «Новий освітній простір»). Ключовими принципами проєкту були визначені енергоефективність і сучасне обладнання, що забезпечує безбарʼєрність. Ці самі цінності перенесені в новий проєкт «Архітектурний навігатор».
«Ми прагнемо створити бібліотеку з десятками перевірених проєктних рішень із різними функціональними сценаріями, для різної кількості осіб, різних кліматичних зон. Це школи або дитсадки, амбулаторії з відповідним функціональним наповненням. Усе з прорахованими конструктивами, кошторисами, адаптацією під ДБН і можливостю модифікацій», — пояснює він.
За словами Костянтина Ковшевацького, громади зможуть використовувати ці проєкти без додаткових витрат на архітектурну частину, брати їх за основу, адаптувати та запускати тендери на реалізацію.
«Мета створення каталогу — не механічна уніфікація. Це підвищення якості життя через ефективність, доступність і прозорість процесів. Ми хочемо донести, що сьогодні гарна архітектура — не розкіш, це інтерфейс, який робить простори інтуїтивними та доброзичливими», — пояснив головред PRAGMATIKA.MEDIA завдання майбутнього сервісу.
Костянтин Ковшевацький: «Ми багато пишемо про те, що відбувається з архітектурою та урбаністикою в регіонах. Можна сказати, є головна риса: навіть за наявності коштів там не завжди достатньо компетенцій. Саме таку проблему, серед інших, ми маємо вирішити цією ініціативою»
Голова правління ПрАТ «Укрфінжитло» Євген Мецгер прокоментував реалізацію програми єОселя
Перейшовши до дискусії, першим заслухали голову правління ПрАТ «Укрфінжитло» Євгена Мецгера, який прокоментував реалізацію програми єОселя.
Він зазначив: протягом останніх двох років єОселя закриває 97% іпотечного ринку. Попри війну й те, що програма не є доступною для всіх категорій громадян та не покриває всю потребу, вона зробила ринок більшим. Так, у 2024 р. було видано іпотек на 15 млрд грн.
Мецгер нагадав, що «Укрфінжитло» не фінансується з бюджету та залучає кошти на відкритому ринку. Прозорість іпотечних інструментів, цифровізація й відповідальність громадян у погашенні кредитних зобов’язань дозволили вибудувати комунікацію з партнерами з-за кордону про залучення коштів іноземних фінансових інституцій. Це добре для розвитку програми й дозволило б масштабувати видачу іпотек. Наразі ведеться робота з МВФ стосовно адаптацій стратегії компанії.
Очільник «Укрфінжитла» зазначив, що єОселя продовжуватиме фокусуватися на первинному ринку.
В першому блоці Форуму говорили про забезпечення житлом (будівництво й відновлення зруйнованого, іпотеку, соціальне житло)
«Більше 100 забудовників акредитувалися в банківській системі, почалася нова ера відносин банків і забудовників. Сподіваюсь, наступним кроком буде фінансування забудовників, і їм стане легше залучати ресурси в нові проєкти. Після останніх змін нашої програми за перший квартал 2025 р. 54% кредитів було видано на купівлю квартир у забудовників. На початку програми цей коефіцієнт становив близько 10%», — підсумував він.
Іван Слободяник, виконавчий директор Всеукраїнської асоціації громад, подякував за ініціативу «Архітектурний навігатор» і запросив авторів ідеї та присутніх на загальні збори Асоціації громад 16 травня, щоб більш детально ознайомитися з місцевою проблематикою. Він говорить: Всеукраїнська асоціація громад об’єднує 903 органи місцевого самоврядування, це переважно невеликі громади, для яких відновлення — не лише будівництво житла, а й величезний спектр економічного відновлення — інфраструктура, переробка тощо.
Слободяник запросив Дмитра Чейчука, першого заступника мера Бучі, розповісти про хід відновлення Бучанської громади.
Дмитро Чейчук, перший заступник мера Бучі, та Ірина Захарченко, в. о. селищного голови Бородянки, розповіли про хід відновлення в громадах
За словами Чейчука, в районі було пошкоджено понад 3800 об’єктів, на сьогодні 2700 із них відновлено, близько 1000 досі потребують уваги.
Ключ до ефективності, на думку представника місцевої влади, у проактивній позиції: участі в програмах, грантах, спілкуванні з потенційними вітчизняними й закордонними партнерами.
Дмитро Чейчук говорить про те, що з плином часу пріоритети відбудови змінюються. В контексті Бучі три роки тому більше говорили про житло, щоб люди могли повернутися й жити у своїх помешканнях. Сьогодні ж на перший план виходять об’єкти інфраструктурні, проєкти в галузі енергетики, водопостачання, логістики, щоб це життя було гідним.
Водночас програма з відновлення житла триває, Чейчук говорить про попит: мешканці громади отримали сертифікати на зруйноване майно для фінансування придбання іншого житла на більш ніж 500 млн грн і користуються ними. Заразом заступник міського голови звернув увагу на нюанси в отриманні компенсацій для відбудови житла на власній земельній ділянці — цей етап єВідновлення запускається. Складно придбати житло у забудовників і ввести його в експлуатацію, якщо об’єкт не зареєстрований у Держреєстрі речових прав. Через це, незважаючи на низку об’єктів, що є чи будуються, люди не завжди можуть ними скористатися й вимушені залишати громаду.
Ірина Захарченко, в. о. селищного голови Бородянки, нагадала, що Бородянська громада першою на Київщині зустріла ворога у 2022-му, багато об’єктів були понівечені. Вона констатує: у відбудові минулих років було зроблено низку помилок через відсутність дорожньої карти, брак досвіду й можливостей. Бородянка менш розвинена, ніж сусідні Буча чи Ірпінь, але здатна їх наздогнати.
Ірина Захарченко: «Сьогодні немає жодного очільника громади, який би не мріяв, щоб громада була відбудована в рамках “краще, ніж було”, щоб люди залишалися в ній, а для цього мали можливості працювати й відпочивати»
Вона розповіла, що в Бородянці провели опитування серед мешканців для визначення візії розвитку селища на наступні 10 років. Відбудова житлового фонду наразі здійснюється за урядовими програмами (в селищі зруйновано 67 багатоквартирних будинків, у громаді — 80), у відбудові інфраструктурних об’єктів також беруть участь іноземні партнери.
Ірина Захарченко наголосила: навіть якщо створити в невеликих громадах сучасні інфраструктурні об’єкти, туди буде важко залучити висококваліфікованих фахівців за відсутності гідної оплати праці. Проте надання доступного соціального житла може стати для них вагомим стимулом.
Аліна Москаленко, керівниця Інституту житла, заснованого за ініціативою Норвезької ради у справах біженців, окреслила перешкоди, які відділяють українців від доступного соціального житла
Продовжуючи тему соціального житла, Аліна Москаленко, керівниця нещодавно створеного Інституту житла, розповіла, які завдання опрацьовує ця нова для України структура. Інститут житла був заснований за ініціативою Норвезької ради у справах біженців. Мета — підтримати уряд України, органи державної влади й місцевого самоврядування в розробленні законодавчих змін, супроводі житлової реформи, яка дуже на часі в Україні. Недавно експерти Інституту представили дослідження українського муніципального житлового фонду. Москаленко зазначила: на відміну від більшості країн Європи, де муніципальне, комунальне житло є основою житлової політики, в Україні воно практично відсутнє. Водночас муніципальний житловий фонд нерозривно пов’язаний із соціальним житлом.
Аліна Москаленко окреслила перешкоди, які відділяють українців від якісного та доступного соціального житла. Це нестача кадрів і профільних комунальних установ, відсутність житлових програм і видатків на них у громадах. Має трансформуватися саме визначення соціального або комунального житла як метрів для найбільш вразливої чи неплатоспроможної категорії населення. На заміну йому має прийти поняття житла орендного, яке надається на правах доступної орендної плати для широкої категорії людей або ж субсидіювання для певних осіб.
Аліна Москаленко: «На відміну від більшості країн Європи, де муніципальне, комунальне житло є основою житлової політики, в Україні воно практично відсутнє»
Експерти Форуму обговорили проблему доступності житла та хід житлової реформи
Керівниця Інституту житла згадала про проєкт Закону про основні засади житлової політики № 12377, який отримав схвальну оцінку з-за кордону й міг би зрушити ситуацію в кращий бік, до формування окупних і дієвих моделей соціального житла в Україні.
Голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк говорить про те, що власна оселя — важливий компонент гідного життя українців і мотив, що спонукає повертатися в країну. Наявний Житловий кодекс застарів і має бути скасований. Коментуючи законопроєкт № 12377, згаданий Аліною Москаленко, до якого долучилися багато міжнародних партнерів, вона зазначила: він був ухвалений, проте не отримав належної підтримки міністерства й наразі не на розгляді.
Виступ Олени Шуляк, Голови Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, голови партії «Слуга народу», про житлову реформу
Олена Шуляк звернула увагу на те, що використані для законопроєкту відомості щодо черг на житло, демографії, кількості ВПО застарілі або неповні. Тому ухвалення рішень і формулювання політики на їхній базі може призвести до управлінських помилок. Водночас автори законопроєкту зробили багато важливих кроків і описали створення державної інформаційно-аналітичної житлової системи — єдиної інформаційної бази, яка справді може стати основою української житлової реформи.
На думку Шуляк, важливою роботою в напрямку реформи також є співпраця зі Світовим банком. Наразі його експерти аналізують регуляторне середовище в Україні і надають рекомендації щодо сучасної житлової політики. При уряді створена міжвідомча робоча група, яка працює із цими рекомендаціями. Важливими моментами голова партії «Слуга народу» назвала також перегляд державної антикорупційної програми і створення нової містобудівної документації.
Іван Слободяник звернувся до Олександра Харченка, віцепрезидента КБУ та керівника представництва КБУ в Харківській області, із запитанням про те, як живе місто зараз і чи доречно говорити про відбудову в контексті постійних атак.
Олександр Харченко, віцепрезидент КБУ та керівник представництва КБУ в Харківській області, розповів про ситуацію в місті
Експерт розповів про харківські реалії на прикладі одного з найстаріших і найдосвідченіших забудовників Харкова АТ «Трест Житлобуд-1». До повномасштабної війни підприємство будувало та реалізовувало 5–5,5 тис. квартир на рік, наразі ж більшість проєктів дотичні до відновлення енергетики, будівель, також компанія будує підземні школи. Олександр Харченко зазначає, що близько 500 будинків у Харкові потребують відновлення і, на жаль, їхня кількість збільшується. Практично кожне відновлення вимагає корегування документації, це додаткові бюджетні кошти й час, і цей аспект має бути оптимізований.
Нові квартири в Харкові продаються через єОселю, єВідновлення та міську програму пільгового житла, але масштаб продажів у сотні разів менший, ніж до великої війни.
Харченко привернув увагу до нових будинків, в яких житло частково розпродане, проте через війну продажі зупинилися, а власники та девелопери стали заручниками ситуації. Таке житло могло б викупатися державою чи містом і перетворюватися на орендне. Також він говорить про необхідність створення умов для забудовників і потенційних покупців житла, які б допомагали реалізовувати недобудовані будинки.
(Зліва направо) Олексій Білоконь, комерційний директор групи компаній Royal House, та Ігор Гуда, засновник «Креатор-Буд», є експертами з капітального швидкого будівництва
Ігор Гуда, засновник «Креатор-Буд», розповів про стратегії компанії та можливості швидкого капітального будівництва. Щодо останнього, на думку експерта, Україна має колосальні можливості для впровадження цієї системи. Для цього потрібно, щоб акти й норми відповідали інноваційним проєктам. Другий, «інститутський» підхід — варто створити центри, в яких навчатимуть сучасним технологіям швидкого будівництва. Найважливіша умова, на думку Ігоря Гуди, стосується виділення ділянок і дозволів на будівництво, бо зараз вони забирають більше часу, ніж безпосереднє зведення будівлі. Засновник компанії «Креатор-Буд» вважає, що до таких проєктів може бути застосований особливий статус і спрощені процедури.
Він говорить: будинки, що з’являються завдяки сучасним швидким будівельним технологіям, як правило, енергоефективні. Такі проєкти є привабливими для соціально відповідальних іноземних інвесторів.
Ігор Гуда також поділився з аудиторією інсайтами щодо зміни поведінки покупців після повномасштабного вторгнення, які варто враховувати девелоперам. Люди більше не хочуть жити у високих будинках, бо за відсутності світла не працюють ліфти, також вищі поверхи відчуваються як більш вразливі. Важливою є якісна й безпечна соціальна інфраструктура та сховища.
Анна Лаєвська, комерційна директорка компанії «Інтергал-Буд» і голова Комітету КБУ з питань девелопменту, розповіла про стан ринку нерухомості
Анна Лаєвська, комерційна директорка компанії «Інтергал-Буд» і голова Комітету КБУ з питань девелопменту, констатувала: український ринок нерухомості живе у важких умовах, продажі в минулому 2024 році порівняно з довоєнним 2021-м становлять близько 17% від кількості та вартості реалізованих квартир. Втім, великі компанії, що мають запаси готового житла й акредитовані до участі в держіпотеці, почувають себе ліпше.
Експертка навела статистику втрат житлового фонду через війну, окреслила проблему доступності житла: наприклад, із 4 млн ВПО 2/3 не можуть скористатися програмою єОселя через вік або стан доходів. Ситуація могла б поліпшитися завдяки соціальному житлу під оренду або з подальшим його викупом. На думку Анни Лаєвської, будувати таке житло в Україні зараз не потрібно, цю функцію можуть виконати непродані метри, які є на ринку. Вона розповіла, як такі механізми працюють у Європі.
Анна Лаєвська: «Функцію соціального житла під оренду або з подальшим викупом могло б виконати непродане житло, яке є на ринку»
Завершили 1-й блок Форуму коментарі комерційного директора групи компаній Royal House Олексія Білоконя та радника із житлових питань Агентства ООН у справах біженців Євгена Трескунова.
Євген Трескунов, радник із житлових питань Агентства ООН у справах біженців, доповів про роботу УВКБ ООН в Україні та навів статистику домогосподарств, які отримали допомогу
Олексій Білоконь констатував ріст використання будівельного префабу в Європі та, наприклад, Канаді. Royal House має запатентовану технологію швидкого капітального будівництва та займає провідні позиції в цьому сегменті на вітчизняному ринку. Сучасні матеріали дозволяють скоротити строки будівництва, оптимізувати кошти й людський ресурс в умовах його дефіциту, контролювати якість процесів. Наразі вони також дарують упевненість замовникові та покупцеві, що проєкт не зупиниться. Білоконь навів приклади житлових об’єктів, реалізованих Royal House на Київщині: практично всі будинки комплексу вводяться в експлуатацію з випередженням графіка. Комерційний директор групи компаній Royal House закликав не боятися сучасних типових проєктів і префаб-технологій, адже вони є безпечними, енергоефективними та високотехнологічними.
Євген Трескунов розповів аудиторії про те, як структурована робота Агенції ООН у справах біженців в Україні та як функціонують офіси щодо надання допомоги у сфері відновлення житла й соціальної інфраструктури. Він наголошує на великих обсягах допомоги, яких нині потребує Харків і Харківщина. Експерт пояснив, що в інженерно-будівельному секторі Агенція допомагає за трьома напрямками: це швидкі ремонти, для яких закуповуються матеріали та створюються готові набори; мобільні ремонтні бригади, які виїжджають на місце руйнації; ремонтування житла для ВПО. Трескунов навів статистику: за 3 роки майже 190 тис. домогосподарств і 1890 об’єктів соціальної інфраструктури (половина з них — заклади освіти) отримали допомогу для відновлення пошкоджень.
Експерт розповів про синергію УВКБ ООН з урядовими ініціативами, як-от єВідновлення, щоб синхронізувати й доповнити механізми відновлення, які пропонує населенню держава.
«За 3 роки майже 190 тис. домогосподарств і 1890 об’єктів соціальної інфраструктури отримали допомогу для відновлення пошкоджень від УВКБ ООН», — Євген Трескунов
Другий блок Форуму розпочався з діалогу про відновлення закладів охорони здоров’я. Модерував розмову виконавчий директор КБУ Олександр Червак.
(Зліва направо) Юрій Сверба, заступник голови Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури України, та Ігор Кузін, заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар України, координатор проєкту HEAL, взяли участь у діалозі про відновлення закладів охорони здоров’я
Ігор Кузін, заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар України, координатор проєкту HEAL, розповів аудиторії про рамковий проєкт HEAL «Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя», що реалізується МОЗ зі Світовим банком. Проєкт спрямований на відновлення та покращення доступу до основних медичних послуг, забезпечення фінансового захисту в надзвичайних ситуаціях; також ним передбачений комплекс заходів для відновлення, модернізації й підвищення ефективності медичних закладів. Це реконструкція, капремонт вибраних лікарень, будівництво нових корпусів. Загальна вартість проєкту становить 500 млн доларів. Наразі в межах проєкту відновлені близько 600 медичних закладів, які потребували допомоги через пошкодження чи руйнування. Кузін розповів про об’єкти для лікування та реабілітації українців, які будуть реконструйовані в рамках HEAL у 2025 р., та умови участі в тендерах.
Юрій Сверба, заступник голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, доповів про структуру та поточну роботу агентства, окреслив мапу об’єктів інфраструктури, з якими наразі працює агентство, — серед них Ягідне, Бородянка, Тростянець, Посад-Покровське, Циркуни, Миколаївщина. В пріоритеті на 2025 рік — початок будівництва соціального житла в різних регіонах України (спершу — 6 тис., загалом — близько 50 тис. квартир), заміна вуличного освітлення в громадах, реалізація системи електронного контрактингу, покликана оптимізувати роботу з даними для контрактів та забезпечення прозорості — від підготовки тендерної документації до закриття актів виконаних робіт.
Модератором дискусійної панелі другого блоку Форуму виступив Костянтин Ковшевацький.
Модератором дискусійної панелі про відновлення критичної та соціальної інфраструктури виступив головний редактор PRAGMATIKA.MEDIA Костянтин Ковшевацький
Спікерами були Катерина Ярошенко, експертка з фінансових питань ГТП ПРООН, Тетяна Коротка, заступниця бізнес-омбудсмена, Дмитро Новицький, президент Асоціації «Укрводоканалекологія», Анжела Макеєва, в. о. міського голови Ірпеня — секретар Ірпінської міської ради, Тетяна Столяренко, радниця міського голови Харкова, Олексій Попов, головний архітектор компанії «Енвітек».
Катерина Ярошенко презентувала особливості технічної підтримки ПРООН у рамках реалізації субпроєктів НКПВУ (Надзвичайна кредитна програма для відновлення України / Ukraine Early Recovery Program) та ПВУ (Програма з відновлення України).
Програми відновлення України фінансуються Європейським інвестиційним банком (ЄІБ). Експертка зазначила, що 9 квітня між Україною й керівництвом ЄІБ була підписана угода про додаткове фінансування відновлення.
Наразі реалізується вже 3-й етап Програми відновлення України. В рамках першого відбору через державну цифрову екосистему DREAM для неї визначили 131 проєкт.
Катерина Ярошенко, експертка з фінансових питань ГТП ПРООН, презентувала особливості технічної підтримки ПРООН у рамках реалізації субпроєктів для відновлення
Пріоритетні напрямки в конкурсі: будівництво та розміщення газопоршневих і газотурбінних установок та когенераційних блочно-модульних котелень; будівництво, реконструкція й капремонт об’єктів комунального житла; модернізація систем водопостачання та водовідведення; реконструкція медичних закладів.
Експертка запросила фахову аудиторію та представників громад брати участь у субпроєктах ПВУ ІІІ, пояснила умови відбору й вимоги до тендерної документації.
«Підходи до відбудови з боку влади й учасників могли б бути розділені на дві категорії — це те критичне, що має бути відновлене в найкоротші строки, і більш глобальні стратегії для майбутнього», — Тетяна Коротка
Темою доповіді заступниці бізнес-омбудсмена Тетяни Короткої було залучення приватного сектора в процеси відновлення.
У 2-му блоці Форуму взяли участь Дмитро Новицький, президент Асоціації «Укрводоканалекологія», Тетяна Коротка, заступниця бізнес-омбудсмена, та Анжела Макеєва, в. о. міського голови Ірпеня — секретар Ірпінської міської ради
Тетяна Коротка звертає увагу на те, що підходи до відбудови з боку влади й учасників могли б бути розділені на дві категорії — це те критичне, що має бути відновлене в найкоротші строки, і більш глобальні стратегії для майбутнього, як-от Build Back Better. Для нетермінових завдань можна збирати проєкти та створювати пайплайни для відбору на місцевому та державному рівнях, але для відновлення критичної інфраструктури, яким через безпекові ризики займаються переважно локальні компанії, варто оптимізувати тендерні процеси та документацію, механізми розрахунків. Для цього слід переглянути процедури на час воєнного стану, бо наразі вони перешкоджають участі бізнесу. Відповідні звіти та пропозиції були опубліковані Радою бізнес-омбудсмена.
Дмитро Новицький, президент Асоціації «Укрводоканалекологія», говорить про те, що через війну втрачено 25 тис. км інженерних мереж, це близько 10% від загальної кількості в Україні. Водночас точна цифра невідома, бо відбувається також руйнація труб через вібрацію під час обстрілів. Водопостачання й водовідведення критично важливі для життя громад і потребують відновлення в найкоротші терміни.
Зважаючи на шалену кількість об’єктів, які потребують спеціальних підходів до роботи, та безпекові ризики, Новицький наголошує на необхідності спростити процедури відновлення і введення в експлуатацію об’єктів водопостачання та водовідведення. Це стосується передусім вимог до проєктування, відповідності ДБН. Вимагають оптимізації операційні витрати водоканалів.
Дмитро Новицький: «Через війну було втрачено 25 тис. км інженерних мереж, це близько 10% від загальної кількості в Україні»
Анжела Макеєва, в. о. міського голови — секретар Ірпінської міської ради, поділилася досвідом відновлення соціальної інфраструктури в Ірпені, де було пошкоджено 70% таких об’єктів: 13 дитсадків, 10 шкіл, 10 амбулаторій, 6 закладів вторинної медицини, об’єкти культури та спорту. Наразі переважна більшість їх уже відновлена. Макеєва наголосила, що відновлення соціальної інфраструктури є ключовим завданням, щоб люди поверталися в міста.
На відбудову соціальної та критичної інфраструктури було залучено 1149,77 млн грн. З них обласні програми охопили 4,35%, державні — 30,34%, а благодійні програми — 65,32%.
В. о. Ірпінського міського голови констатує: залучення ресурсів для відбудови залежить від ефективної взаємодії громади, місцевої влади та держави, бізнесу, закордонних партнерів і фондів. Це дозволяє реалізувати не лише критично необхідні, але і знакові, масштабні проєкти для міста, наприклад рекреаційні й ті, що меморіалізують боротьбу мешканців і супротив ворогу.
Тетяна Столяренко, радниця міського голови Харкова, поінформувала аудиторію про пошкодження соціальної інфраструктури та безпекові пріоритети місцевої влади у відновленні
Тетяна Столяренко, радниця міського голови Харкова, поінформувала аудиторію про ситуацію в місті: наразі налічується 4,5 тис. пошкоджених житлових будинків, це майже половина житлового фонду міста. Руйнування є практично в кожному районі міста, найбільше постраждала Салтівка.
Тетяна Столяренко наголосила, що безпека є головним пріоритетом для харківських проєктів, це реалія міста зараз. Саме тут функціонують підземні школи.
Відновлення інфраструктурних проєктів є критично важливим для створення комфортних умов для 1,3 млн мешканців Харкова, з яких 206 тис. офіційно зареєстрованих ВПО. Радниця міського голови поділилася інформацією щодо можливостей участі архітекторів, будівельних компаній, бізнесу в конкурсах, які проводить Харківська міськрада для відбудови.
«Безпека є головним пріоритетом для харківських проєктів, це реалія міста зараз», — Тетяна Столяренко
Головний архітектор «Енвітек» Олексій Попов зазначив: компанія вже понад 30 років займається промисловим інжинірингом, розробкою проєктів у галузі енергетики та промисловості, приділяючи велику увагу енергозберігаючим технологіям і відновлювальним джерелам енергії. Під час війни це ще й будівництво об’єктів житлової та громадської інфраструктури. Цей досвід дає розуміння: розбудова країни можлива лише з комплексним підходом.
Олексій Попов, головний архітектор ТОВ «Енвітек», говорив про комплексний підхід у відновленні критичної та соціальної інфраструктури
В комплекс має входити поєднання традиційних і сучасних підходів в архітектурі, сучасні рішення для інженерного забезпечення територій, застосування енергозберігаючих технологій, безпека. Окремо головний архітектор «Енвітек» підкреслив безпековий складник для енерго- та теплостанцій. Він також поділився досвідом розроблення кількох концептуальних проєктів для міста Тростянець на Сумщині.
Костянтин Ковшевацький запросив експертів згодом продовжити розмову про аспекти інфраструктурної відбудови на платформі PRAGMATIKA.MEDIA.
Експерти-учасники 3-го блоку Форуму «Інвестиції у відновлення: потенціал для громад та бізнесу»
У 3-му блоці Форуму, присвяченому інвестиціям та залученню капіталу в Україну, взяли участь Наталія Перехейда, заступниця начальника управління індустріальних парків та супроводу інвестицій Мінекономіки України, Валерій Кирилко, СЕО ГК «Індустріальні парки України», Геннадій Чижиков, президент Торгово-промислової палати України, Олександр Мельниченко, в. о. виконавчого директора UkraineInvest, Сергій Войцеховський, Член ради директорів BGV Group Management, Ярослав Горбушко, директор департаменту ринків капіталу CBRE Ukraine, Наталія Грищенко, заступниця голови правління Німецько-Української промислово-торговельної палати, керівниця «Команди відбудови України».
Модерували дискусію Павло Козирєв, голова Асоціації малих міст України, та Віталій Верещагін, гендиректор Caparol Україна.
Коло питань, які обговорювали експерти: інвестиції в Україну як потенціал доступу до ринку збуту, державні та недержавні програми підтримки інвестиційного клімату, механізми залучення капіталу, способи підвищення інвестиційної привабливості України в поточний період та в короткостроковій перспективі.
Наталія Перехейда розповіла про державну підтримку інвестиційних проєктів, яка була започаткована у 2024 році. Ця програма підтримки бізнесу передбачає низку переваг: звільнення від сплати окремих податків і зборів, звільнення від оподаткування в’їзним митом нового устаткування й обладнання, забезпечення переважного права землекористування, компенсацію витрат інвестора на підключення, компенсацію збудованих заявником або інвестором об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, звільнення від відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.
Наталія Перехейда, заступниця начальника управління індустріальних парків і супроводу інвестицій Мінекономіки України, та Валерій Кирилко, СЕО ГК «Індустріальні парки України»
Загальна вартість такої підтримки може сягати 30% капітальних вкладень (CAPEX). За словами Наталії Перехейди, на 2025 р. для реалізації цієї програми в бюджеті передбачено 500 млн грн.
Заступниця начальника управління індустріальних парків та супроводу інвестицій Мінекономіки України пояснила, як працюють індустріальні парки, які пільги та підтримку надають для учасників та в чому є переваги для громад, на території яких вони працюють. На сьогодні налічується близько 100 індустріальних парків у різних регіонах України.
Голова Асоціації малих міст України, співмодератор дискусії Павло Козирєв назвав індустріальні парки «локомотивом місцевого економічного розвитку» та запросив до розмови Валерія Кирилка, СЕО ГК «Індустріальні парки України».
Експерт розповів, що за допомогою ГК «Індустріальні парки України» було зареєстровано 33 парки, для 28 парків група компаній здійснює супровід, для 7 виступає керівною компанією.
«Індустріальні парки — це, по суті, вільна економічна зона в мініатюрі. Виділена територія, де діють відповідні державні стимули або податкові стимули», — говорить він.
Валерій Кирилко пояснив правила, за якими створюються індустріальні парки, розповів про українські особливості й поточні тренди у сфері: це бурхливий ріст, поява приватних індустріальних парків, спеціалізованих кластерів, тренд на екологічність та екоіндустріальні парки.
Ярослав Горбушко, директор департаменту ринків капіталу CBRE Ukraine, розповів про інвестиції в складську та промислову нерухомість. Модерує дискусію Віталій Верещагін, гендиректор Caparol Україна
Ярослав Горбушко, директор департаменту ринків капіталу CBRE Ukraine, виступив із невеликою доповіддю про стратегічні інвестиції в комерційну, складську та промислову нерухомість у період невизначеності та поділився аналітикою складського сегмента за минулий рік.
Він говорив про те, що ринок комерційної нерухомості дуже змінився за останні п’ять років, починаючи з пандемії. Були переглянуті моделі користування приміщеннями. Складська та промислова нерухомість від початку повномасштабного вторгнення пережила безпрецедентні зміни.
Найголовнішими трендами в промислово-складській нерухомості експерт назвав стійкість (бо більш ніж 20% гравців ринку вибуло через окупацію або руйнації, а попит зберігся) та відновлюваність.
Ярослав Горбушко: «Ринок складської і виробничої нерухомості має суттєві перспективи для розвитку та привабливий для інвестицій»
Горбушко відзначив: локальні та іноземні компанії активно інвестують у купівлю наявних складів, виробничих приміщень, земельних ділянок і пошкоджених об’єктів. Ринок має суттєві перспективи для розвитку та привабливий для інвестицій.
Багато на Форумі говорили про оцінку інвестиційних можливостей в Україні для міжнародного бізнесу, залучення партнерів до відбудови
Наталія Грищенко, заступниця голови правління AHK Ukraine та керівниця «Команди відбудови України», говорить про те, що турбулентні часи є моментом, коли для підтримки бізнесу, адвокації інтересів, єднання заради спільних цілей активізуються палати й асоціації. Зараз така мета — швидка відбудова. Наталія Грищенко розповіла про структуру та функції Німецько-Української промислово-торговельної палати та описала динаміку залучення німецького бізнесу, міжнародних партнерів-інвесторів до відбудови й оживлення української економіки. Міжнародний бізнес зацікавлений в оперативній інформації щодо ситуації в Україні, оцінці можливостей бути присутнім на ринку.
Наталія Грищенко, заступниця голови правління Німецько-Української промислово-торговельної палати, керівниця «Команди відбудови України», розповіла про міжнародне партнерство для відбудови й оживлення економіки
Наталія Грищенко також згадала про новий інформаційний продукт, започаткований «Командою відбудови України» для комунікації з українськими громадами. Це серія вебінарів, присвячена інвестиційному потенціалу міст і регіонів.
Експертка нагадала аудиторії про низку програм, ініційованих німецькими партнерами, за якими український бізнес чи громади можуть отримати фінансову підтримку або взяти участь у тендерах.
Геннадій Чижиков: «Для малого й середнього українського бізнесу наступні 20–30 років — це робота з різними грантами, по суті, це інвестиції. До цього треба готуватися»
Геннадій Чижиков, президент Торгово-промислової палати України, говорив про необхідність оперативної роботи для презентації інвестиційної привабливості України та підвищення рівня інвестиційної грамотності
Геннадій Чижиков, президент ТППУ/Ukrainian CCI, наголосив на необхідності презентувати можливості України, привертати увагу світової спільноти до її сильних сторін зараз, коли на нас концентрується увага. Також варто провести «домашню роботу», щоб зрозуміти найбільш вигідні напрямки для розвитку інвестицій. Геннадій Чижиков говорить: якщо ми самі не інвестуємо в себе, чому це має робити іноземний бізнес? Не варто очікувати інвестиційного буму, коли закінчиться війна, засади для нього варто закладати сьогодні: створювати канали зв’язку, спрощувати умови для ведення бізнесу в Україні, підвищувати рівень інвестиційної грамотності.
«Для малого й середнього українського бізнесу наступні 20–30 років — це робота з різними грантами, по суті, це інвестиції. В Польщі більшість закладів, більшість економіки побудовані на європейські кошти. До цього треба готуватися», — говорить президент Торгово-промислової палати України.
Гендиректор Caparol Україна, співмодератор дискусії Віталій Верещагін звернувся до Члена ради директорів BGV Group Management Сергія Войцеховського за коментарем про досвід компанії, бачення перспективних галузей для інвестицій в Україні.
(зліва направо) Олександр Мельниченко, в. о. виконавчого директора UkraineInvest, Сергій Войцеховський, член ради директорів BGV Group Management, Ярослав Горбушко, директор департаменту ринків капіталу CBRE Ukraine, Віталій Верещагін, гендиректор Caparol Україна
Сергій Войцеховський розповів: група компаній BGV Group Management інвестує в 5 ключових секторів: це видобуток, енергетика, ритейл, девелопмент та освіта.
Більшості українців знайомі роздрібні проєкти КОЛО чи АТБ, проте близько 10 років тому компанія побачила потужний потенціал у критичній сировині (CRM), що тоді не було мейнстримом. Наразі тема критичних матеріалів активно обговорюється Україною та США: Україна володіє 22 CRM із 34 визнаних Європою та 23 із 50 визнаних США.
На думку Сергія Войцеховського, нашій країні необхідна нова індустріалізація.
Він акцентував увагу на необхідності економічної екосистеми для гармонійного розвитку регіонів, щоб збалансувати рівень життя, доступ до сервісів, умов для праці в різних містах.
Олександр Мельниченко, в. о. виконавчого директора UkraineInvest, говорить про те, що важливою віхою для українського інвестування стало ухвалення Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями в Україні» («Про значні інвестиції»). UkraineInvest є уповноваженою установою, визначеною урядом для підтримки інвестиційних проєктів, які мають намір отримати державну підтримку.
Мельниченко пояснив аудиторії, як відповідно до законодавства працює система захисту та супроводу інвесторів, який перелік вимог визначає проєкти зі значними інвестиціями, та заохотив звертатися до експертів UkraineInvest за безкоштовним саппортом щодо майбутніх інвестицій.
Recovery Construction Forum 2.0 зібрав близько 350 учасників і став важливим майданчиком для обговорення рішень у сфері відновлення житла, інфраструктури та залучення інвестицій
В якості прикладу того, як працюють заохочення, визначені законом, експерт навів цифри: в разі інвестиції в сумі 12 млн євро без ПДВ преференції та стимули для інвестора становитимуть близько 3,6 млн євро.
Олександр Мельниченко розповів, що за підтримки UkraineInvest також проводяться інформаційні зустрічі для потенційних інвесторів з-за кордону та українських дипломатів, щоб занурити їх в економічні реалії й підсвітити можливості для інвестування.
Завершуючи Форум, Віталій Верещагін зазначив: ми маємо виклики, і відсутність в Україні певних механізмів, які вибудувані в інших країнах, — не перешкода, а потенціал для подальшого зростання. Український бізнес та інститути адаптуються до змін, включно з тими, що були спричинені війною, і всі перебувають на одному полі заради спільної мети.
