Ми вирішили не ховати голову в пісок і розібратися, чому участь країни у всесвітніх виставках котрий рік поспіль перетворюється на демонстрацію архітектурної, дизайнерської та загалом організаційної безпорадності.
EXPO — двигун світового прогресу
Кришталевий палац та Ейфелева вежа — ці архітектурні об’єкти сміливо можна назвати символами Всесвітньої виставки та маркерами промислових революцій. За півтора століття WORLD EXPO перетворилася на потужний акселератор прогресу в архітектурі, дизайні та технологіях. І на найбільш престижну платформу для демонстрації досягнень, інновацій і міжнародної конкуренції, де лідери держав реалізовують світову політику. Місія всесвітніх виставок — підтримувати активне міжкультурне спілкування з метою обміну інноваціями.
Кришталевий палац, виставкова зала площею понад 90 000 кв. м, збудована за проєктом архітектора Джозефа Пакстона до Всесвітньої виставки 1851 р. у Лондоні. Джерело зображення: GettyImages
Першу виставку, яка відбулася в 1851 р. у Лондоні, відвідало 6 млн людей. Експозиції Паризької виставки 1937 р. увійшли в історію як приклад «справжнього синтезу архітектури та мистецтва». Рекорд відвідуваності встановив Нью-Йорк. Незважаючи на те, що світ знаходився на порозі Другої світової, у квітні 1939 р. у Нью-Йорку відкрилися національні павільйони 22-х країн, а загалом в EXPO 1939 взяли участь делегації 52-х держав. Виставка проходила під гаслом «Будівництво світу завтрашнього дня». Лише чотири місяці потому звичний світ був зруйнований, та при цьому павільйони були відкриті два літні сезони — до жовтня 1940-го. Їх відвідало близько 44 млн людей.
За півтора століття WORLD EXPO перетворилася на потужний акселератор прогресу в архітектурі, дизайні й технологіях
Організатори EXPO 2020, яка проходитиме під девізом Connecting Minds, Creating the Future, очікують, що за 6 місяців Дубай прийме щонайменше 25 млн відвідувачів. Більшість країн-учасниць уже опублікували вражаючі проєкти павільйонів, над створенням яких працювали архітектори зі світовими іменами, а багато хто вже розпочав роботи на будмайданчиках.
Вежа, яка тепер носить ім’я свого творця, була побудована за проєктом інженера Гюстава Ейфеля до Всесвітньої виставки 1889 року в Парижі. Фото: Neurdein / RogerViollet
Місто EXPO 2020
Павільйони будуються на майданчику District 2020 площею близько 500 га. Оскільки стійкість — один із провідних світових трендів, більшість споруд проєктуються як мультифункціональні. Після завершення шоу будівлі адаптують під бізнес-центри, офіси та об’єкти HoReCa. District 2020 розташований за 15 хвилин їзди від аеропорту, морського порту та за 40 хвилин від центру Дубая. Після проведення Всесвітньої виставки столиця ОАЕ залишиться з абсолютно унікальним інноваційним діловим і житловим районом, наповненим архітектурними лендмарками.
«Місто EXPO 2020» у Дубаї займе територію в 500 га, а після виставки стане серцем нового інноваційного району. Джерело зображення: EXPO 2020
Ядром EXPO 2020 стануть три спільні павільйони, присвячені головним світовим трендам: мобільності (Mobility), можливостям (Opportunity) і сталому розвитку (Sustainability). Проєкти ключових будівель розроблені архітектурними монстрами: бюро Foster + Partners, BIG і Grimshaw Architects. Національний павільйон ОАЕ будується за проєктом Сантьяго Калатрави.
Ядром EXPO 2020 стануть три спільні павільйони, присвячені світовим трендам: мобільності, можливостям і сталому розвитку
Pavilion Mobility
Pavilion Opportunity
Не відстають від головних будівель і концептуальні пропозиції, висунуті архітекторами для національних павільйонів: тут і високий сучасний дизайн, і глибина занурення в тему Connect. Create. Innovate. Нейроархітектура, цифровий дизайн, дослідження кліматичних змін, інновації в роботі з відновлюваною енергією, синергія людини та природи — павільйони стануть не просто майданчиками для експозиції, а й живими лабораторіями для генерації ідей.
Pavilion Sustainability
Україна на EXPO: анонси та констатації
Україна зобов’язалася розпочати будівництво національного павільйону в District 2020 уже цього літа. До жовтня павільйон має бути збудований — так відрапортували в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України. Терміни лімітовані організаторами виставки: планувальники проєктів намагаються завершити всі основні будівельні роботи у жовтні 2019 р., залишаючи 12 місяців для випробувань і «тонкого налаштування». Голова Міністерства економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів наголосив на важливості та пріоритетності події словами: «Виставка EXPO — це подія масштабу Олімпійських ігор».
Історія попередніх проявів України на всесвітніх виставках читається як негативний анамнез. Уперше незалежна Україна взяла участь в EXPO 2000 в Німеччині, потім у 2005 р. в Японії. Судячи з поодиноких малесеньких фото з подій, якість оформлення українських стендів можна порівняти хіба що зі шкільним музейним куточком.
Такий вигляд мав павільйон України на EXPO 2005 у Японії
До Всесвітньої виставки 2010 р. в Китаї Україна готувалася 4 роки і мала презентувати в Шанхаї власний павільйон площею 500 кв. м. Оцінка ЗМІ коливалася від захоплених анонсів («Тут виступатимуть фольклорні колективи, працюватимуть народні майстри, що презентують для світової спільноти українські ремесла — гончарство, ткацтво, розпис») до жорсткої констатації: «Пункт швидкого харчування — найяскравіший і найбільший «експонат» національного павільйону».
Того року Китай на свій національний павільйон витратив $203 млн, з українського ж бюджету на участь у Всесвітній виставці виділили 9 млн гривень. На ці кошти було орендовано павільйон-коробку, який обтягнули плівкою з національними орнаментами. Через кілька днів вона обтріпалася, і споруда набула неохайного вигляду. Ніхто з представників українського владного нобілітету на церемонію відкриття не приїжджав. Відкривав експозицію посол України в Китаї.
У Міланському EXPO 2015 Україна взагалі не брала участі. А скромний національний стенд у загальному павільйоні на EXPO 2017, що проходила в Астані, удостоївся бурхливого обговорення в соцмережах. «Країну, яка має технології будівництва літаків, автомобілів, купу НДІ та університетів було представлено невеликим стендом, на якому демонструвався якийсь електроплуг, який виявився «Колектором сонячної енергії», — писали користувачі ФБ. А ось враження віцепрем’єр-міністра Геннадія Зубка були іншими: «Ми показали чудовий стенд України на EXPO 2017. Ми привезли наш ансамбль «Козак Системс». Ми сьогодні драйванули».
Павільйон України на EXPO 2005 у Японії
Ще в лютому 2017 р. Кабмін ухвалив рішення про будівництво на Дубайській виставці національного павільйону площею 1035,03 кв. м на ділянці площею 1652,46 кв. м. Але перші реальні ознаки підготовки до події з’явилися лише восени 2018 року.
Через систему ProZorro Міністерство економічного розвитку й торгівлі провело тендер «71240000-2 Архітектурні, інженерні та планувальні послуги (послуги з розробки Концепції, підготовки ескізів та оцінювання витрат щодо представлення експозиції Національного павільйону України на Всесвітній виставці EXPO 2020)». Єдиним критерієм оцінки пропозицій традиційно було позначено ціну з ПДВ. Охочих взяти участь було небагато: свої пропозиції подали лише чотири компанії. У підсумку перемогла пропозиція ТОВ «ТД ПРОМФІНІНВЕСТ». Загалом за 2 млн 990 тис. гривень, що на мільйон менше від задекларованої міністерством суми, компанія взяла на себе зобов’язання підготувати Україну до участі у Всесвітній виставці.
Прояви України на EXPO — демонстрація архітектурної та дизайнерської безпорадності
«Промфінінвест», безумовно, має досвід виставкової діяльності: наприклад, компанія була організатором XXIX Міжнародної агропромислової виставки «АГРО-2017», яка відбулася на території столичного ВДНГ у червні 2017 р. Оформлення було традиційним — велика кількість пластикових торгових наметів і сільгосптехніки. А ось про досвід компанії у сфері архітектурного проєктування у відкритих джерелах інформації немає.
На конгресі Business for Smart Cities у Києві PRAGMATIKA.MEDIA вдалося поставити запитання про перебіг підготовки України до Всесвітньої виставки міністру економічного розвитку і торгівлі України Степанові Кубіву. Відповідь прозвучала інтригуюче: «Унікальність EXPO 2020 буде в тому, що конструкція не буде дешевою, вона буде реальною, вона буде [зроблена] на конкурсній основі, вона буде [затверджена] рішенням нашого комітету, і вона буде використана [у подальшому], а не просто розібрана для іншої виставки, вона буде максимально використана для потреб української держави, презентації нашої держави в цій країні».
Зі слів міністра можна зробити висновок, що будівля українського павільйону буде капітальною й використовуватиметься надалі. Тим не менш, залишається під питанням, хто її спроєктує, який вигляд матиме будівля і в яку суму обійдеться.
Стенд України на EXPO 2017 в Астані, Казахстан
7 грудня 2018 р. Мінекономрозвитку опублікував відеоролик із трьома варіантами українського павільйону. Втім, вигляд у них досить шаблонний, а автори цього шедевру не названі.
Ми спробували домовитися з чиновниками міністерства про інтерв’ю, але, пославшись на зайнятість, чиновники з Мінекономрозвитку відбулися короткою письмовою відповіддю. У ній стверджується, що презентована візуалізація — це лише попереднє концептуальне рішення. А ось реального проєктувальника, як і фірму, яка відповідатиме за дизайн інтер’єрів павільйону, ще тільки належить обрати. Витяги з листа наводимо дослівно та зі збереженням авторського стилю:
«Наразі планується проведення відкритих торгів в електронній системі громадських закупівель ProZorro у контексті проєктування та будівництва українського павільйону на Всесвітній виставці «Експо-2020» у відповідність до вимог та графіку, визначених Організаційним комітетом виставки. У цьому контексті Мінекономрозвитку запрошує усіх архітекторів та архітектурні бюро взяти участь у цьому тендері.
В архітектурному колі концепція національного павільйону України для EXPO 2020 викликала розчарування
Наступним етапом підготовки участі України у виставці стане оголошення відкритих торгів на внутрішнє облаштування павільйону (дизайн інтер’єру, виготовлення та встановлення експонатів тощо) та роботу виставки (утримання та забезпечення роботи павільйону протягом 6-ти місяців, проведення ділової / культурної та презентаційної програм, утримання персоналу, комунальні послуги, інші операційні витрати тощо)».
4 лютого відео тієї самої безіменної архітектурної концепції перекочувало на офіційну сторінку заходу EXPO 2020 Dubai у Facebook. Отже, архітекторам, які бажатимуть узяти участь ще в одному тендері, доведеться орієнтуватися вже на офіційно презентований образ, народжений невгамовною фантазією безіменних авторів і схвалений чиновниками.
Побачивши візуалізації, хтось, звичайно, може вигукнути, мовляв, прогрес очевидний! Якщо порівнювати з попередніми проявами, — мабуть. Але, по-перше, анонси й результат часто відрізняються, а по-друге, в архітектурному колі представлена концепція викликала відверте розчарування. Чому? Архітектор Олег Дроздов у коментарі PRAGMATIKA.MEDIA пояснив це так:
Візуалізація національного павільйону України для EXPO 2020, презентована Міністерством економічного розвитку і торгівлі. Автор проєкту невідомий
«Традиційно архітектура для EXPO — це маніфест амбіцій та позначення особливих якостей і цілей у конкурентному світовому контексті; це заявлення технологій і засобів досягнення; це продуманий наратив / послання / сюжет / сценарій, який легко починає зчитуватися, залучати чи інтригувати. А якщо говорити про елементарні якості архітектури, це реакція на кліматичні умови (в цьому разі екстремальні), на передбачувані потоки гостей, на циркуляційні можливості плану. Якщо судити з тієї архітектурної концепції українського павільйону, що була представлена, навіть не проглядається те, що організатори задалися хоча б одним із цих питань».
Чи це означає, що в Україні відсутній ресурс для проєктування національного павільйону, який не змусить глядача сором’язливо відводити погляд? Адже про величезний потенціал українських зодчих можна судити хоча б за результатами участі у престижних міжнародних дизайнерських і архітектурних змаганнях, де були представлені і концепції, і реалізовані проєкти. Місцю сучасного українського дизайну та архітектури в загальному світовому контексті ми присвятили кілька статей у сьомому томі PRAGMATIKA.MEDIA, темою якого стала «Україна на експорт». Можна згадати і про прототип національного павільйону, який архітектор Дмитро Аранчій спроєктував до EXPO 2015 у Мілані.
Дмитро Аранчій:
Участь у минулих EXPO демонструє архітектурну безпорадність України
Дмитро Аранчій
Ще понад 5 років тому Архітектурна майстерня «Дмитро Аранчій Architects» розробила прототип українського національного павільйону до EXPO 2015 у Мілані. Мобільна збірно-розбірна конструкція складної геометричної форми мала символізувати прозорість українських процесів, їхню адаптивність (контекстну чутливість) до світової ситуації та можливість швидкої реконфігурації. І зокрема показати, що українські зодчі йдуть в ногу з часом, працюючи і в галузі параметричної архітектури. Чому проєкт так і не був реалізований і чи зберігся в архітектурному середовищі інтерес до проєктування для національних іміджевих проєктів, нам розповів Дмитро Аранчій.
PRAGMATIKA.MEDIA: Кому належала ініціатива розроблення проєкту виставкового павільйону для ЕXPO 2015 у Мілані — особисто вам або «Мінекономрозвитку» проводив конкурс? Чому ви вирішили працювати над цим проєктом?
Дмитро Аранчій: Власне, ініціатива розроблення проєкту павільйону до EXPO 2015 належала нам. Це було пов’язано з результатами представництва України на Всесвітній виставці 2010 р. у Шанхаї, на якій Україна, на нашу думку, не продемонструвала гідного ставлення до архітектури.
У 2013 р., починаючи викладати обчислювальне проєктування в КНУБА — мабуть, уперше в українських вишах — я дав студентам завдання виконати саме проєкт павільйону для Міланського EXPO, використовуючи параметричні застосування. Це викликало певний інтерес серед студентів, але головне, що і в нашій майстерні ми поставилися до цієї ідеї серйозніше й вирішили продовжити із цим працювати. Ми розробили павільйон, який був динамічним і адаптивним.
P.M.: Як надалі розвивалася історія, чому проєкт залишився лише пропозицією?
Д. А.: Ніякого конкурсу не було проведено. Наскільки я читав у пресі, ще у 2012-му тодішній президент Янукович начебто призначив головою комітету з підготовки до EXPO 2015 Петра Порошенка, який займав крісло міністра економічного розвитку і торгівлі з березня по грудень 2012 р. Але потім — революція, війна, нестача грошей, і нічого не було збудовано.
Прототип українського національного павільйону до EXPO 2015 у Мілані. Джерело зображення: Архітектурна майстерня «Дмитро Аранчій Architects»
Нашою місією було не лише показати, як воно може бути по-сучасному з технологічного та інноваційного погляду, але й привернути увагу до проблеми взагалі. Тобто якщо конкурс не проводиться, то можна показати, як щось може бути підготовлено, і цікавіше, ніж до EXPO 2010. Тоді 20 мільйонів людей побачили повну архітектурну безпорадність України, що орендувала павільйон Китаю. Його обтягнули ПВХ-плівкою з орнаментами, начебто з трипільськими, ніяк не стилізованими, і намагалися провести паралель між українськими та китайськими символами… У підсумку ніхто з відвідувачів нічого не зрозумів.
Ми працювали не лише над архітектурною і концептуальною частинами павільйону Мілана, а й з одними підрядниками проробляли з погляду механіки всі ці чарунки, які стискаються-розтискаються під дією сонця, з іншими відпрацьовували конструктив. Тобто в принципі, якщо б у когось були серйозні інтенція й намір це побудувати, я вважаю, ми би впоралися.
P.M.: Чи залишився сьогодні в архітектурному середовищі інтерес до участі в подібних проєктах, до презентації країни в глобальних заходах? Які умови та обставини можуть стимулювати цей інтерес?
Д. А.: Інтерес є, але головно до комерційного проєктування… Навіть тоді інтерес з’явився тільки, якщо не помиляюсь, в одній компанії, окрім нас, але я на сто відсотків упевнений, якщо б ми цього не робили, то й наші колеги не стали би працювати над цим.
Система ProZorro ніяк не стимулює інтерес архітекторів. Тендери — це взагалі не зовсім про архітектуру. Як можна за ціною обирати проєкт? Хтось виграє і щось проєктує, той, у кого на тисячу гривень дешевше. Тобто архітектурі потрібен конкурс. Або суто український конкурс, або нехай бюро Захи Хадід чи Річарда Роджерса, чи якась інша світова величина зробить Україні павільйон, що буде безапеляційно класним, якісним, ефективним і крутим. Якщо якісно буде проведений конкурс, особливо якщо якусь світову зірку запросять, — ось такі умови й можуть стимулювати цей процес.
Ажурна та легка конструкція, яку розробили в Архітектурній майстерні «Дмитро Аранчій Architects» до EXPO 2015 у Мілані, мала символізувати прозорість і адаптивність. Джерело зображення: Архітектурна майстерня «Дмитро Аранчій Architects»
P.M.: Які ваші прогнози щодо представництва України на EXPO 2020? Чи варто очікувати, що національний павільйон буде вирізнятися якимсь проривним дизайном?
Д. А.: Мої прогнози невтішні й не надто оптимістичні. З того, що я бачив, не варто очікувати, що він буде виділятися проривним дизайном.
P.M.: Якби ви сьогодні проєктували національний павільйон, то на чому б сфокусувалися, в якому напрямі працювали?
Д. А.: Ми працювали б у тому напрямі, в якому зазвичай рухаємося: у напрямі обчислювальної архітектури. Але наша ідея павільйону до EXPO 2015 інноваційна і до сьогодні. Я вважаю, якщо ми до неї колись повернемося, то не важливо — чи у 2020-му, чи у 2050-му. Тому що ідея досить цікава з погляду технологічних рішень, і не тільки в Україні, але й у світі. Це поєднання архітектури з трансформацією, з адаптацією, стеженням за людиною, це не лише увімкнення-вимкнення світла кнопкою вашого смартфона, а вже штучний інтелект.
Тобто якщо б ми проєктували сьогодні, то зробили би той самий павільйон, тільки, можливо, більш ефективний, ніж раніше. Ми б адаптували його під ділянку, під бюджет і намагалися б зробити так, щоб було мінімум імовірностей виходу з ладу елементів. Бакмінстер Фуллер ще в Монреалі на EXPO 1967 намагався зробити подібні динамічні чарунки, і, незважаючи на те, що він був інженером і архітектором першої величини, вони зламалися, не увімкнувшись… Зараз інша ситуація, інші технології, інші матеріали, та й ми вже інші, і це зробити набагато легше. Аби було бажання.
І про бюджети…
«Орієнтовний і попередній бюджет участі України у Всесвітній виставці «Експо-2020» може складати до 12 млн дол. США. Поряд із цим остаточна сума витрат буде відома тільки за результатами проведення відкритих торгів і цінових пропозицій компанії-переможця тендеру», — повідомляється в тому ж отриманому нами офіційному листі Мінекономрозвитку. $12 млн — це багато чи мало для побудови капітального будинку площею 1000 кв. м? Якщо порівняти з бюджетом, виділеним на наш павільйон у Шанхаї у 2010 р., то багато. А якщо все ж таки спробувати порівняти з бюджетами інших країн і врахувати прайси будівельних компаній-підрядників, які працюють у Дубаї…
Наприклад, провідною підрядною будівельною організацією на EXPO 2020 Dubai стала Arabtec Construction, нещодавно вона виграла тендер на будівництво громадських об’єктів «вагою» в $85 млн. Ця сама компанія веде будівництво національного павільйону ОАЕ. Зведення павільйону Калатрави, про який ми говорили вище, почалося ще влітку 2017 р., а закінчиться наприкінці 2019 р. Бюджет будівництва — $96 млн (без урахування гонорару архітекторові).
За аж ніяк не інноваційним характером самопрезентації України на всесвітніх виставках ховаються загальні системні помилки
Будівництво павільйону США за проєктом Кертіса Фентресса, засновника Fentress Architects, потягне на $60 млн. У цій сумі не враховані витрати на дизайн інтер’єрів, презентацію інновацій і технологічних ноу-хау та культурні програми.
Одним із найбільших павільйонів країни на виставці EXPO 2020 у Дубаї стане павільйон Німеччини. Бюджет, виділений на весь проєкт, становить 50 млн євро. Підготовкою та управлінням Німецьким павільйоном від імені Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини займається компанія Koelnmesse, організатор міжнародних виставок і ярмарків. Заявки на конкурс з архітектурного та інтер’єрного проєктування німецького павільйону приймалися з усіх країн ЄС. Переможця оголосили в листопаді 2018-го. Ним стала Лабораторія візіонерської архітектури LAVA.
Запаморочливі фінансові зусилля інших експонентів можна обговорювати безкінечно, адже участь в EXPO 2020 підтвердили 160 країн, багато з яких економічно й політично набагато заможніші, ніж Україна, що воює. А загальний бюджет капітальних вкладень у EXPO 2020 Dubai становитиме близько $6,8 млрд.
Такий вигляд матиме на EXPO 2020 національний павільйон Німеччини, який збудують за проєктом Лабораторії візіонерської архітектури LAVA. Джерело зображення: EXPO 2020
Чи зможе наш павільйон і його наповнення повною мірою продемонструвати «культурну спадщину та інноваційний дух країни»? Чи зможуть презентація електричного велосипеда, здатного проїхати 380 км без підзарядки, і 3D-принтера для кераміки затьмарити прем’єру Virgin Hyperloop One в американському павільйоні? Очевидно, що ні. І навіть архітектурою ми здивувати не зможемо.
За аж ніяк не інноваційним характером самопрезентації України на всесвітніх виставках ховаються загальні системні помилки: відсутність комунікації між організаторами, громадськістю та ЗМІ, нераціонально складені й обмежені бюджети, відсутність змагальності (не так фінансової, як концептуальної) у сфері архітектурного та інтер’єрного проєктування. І це далеко не вичерпний перелік.
Можливо, якби у 2018 р. Міністерство економічного розвитку і торгівлі вирішило розірвати шаблони та провести не торги, а відкритий архітектурний конкурс на найкращий проєкт національного павільйону, то вже зараз ми б обговорювали й детально розбирали не хроніки ганьби, а одразу кілька цікавих та інноваційних проєктів.
