Про це повідомили у Міністерстві культури та інформаційної політики.
Проєкт “Плетіння сіток” розкриває тему бієнале через метафору, яка вказує на процес спільної дії та нагадує про воєнний контекст України. В самих же роботах плетіння сіток не відображається буквально.
“Тема цьогорічної бієнале дуже тісно вплітається в наративи нашої сучасності — як української, так і європейської. Багато наших співгромадян переїхали жити в інші країни. Сподіваюся, тимчасово, але ми розуміємо, що далеко не всі повернуться. Водночас багато іноземців приїхали в Україну допомагати, волонтерити, воювати на фронті. Тому ці сенси нам дуже близькі”, — сказав заступник Міністра з питань європейської інтеграції Тарас Шевченко.
Килим Анни Сапон у процесі створення, з проєкту “Щирі Вітання” Каті Бучацької, 2024. Фото: Олександр Попенко
Український павільйон розмістить у себе чотири проєкти. Зокрема, композиція митця Олександра Бурлаки під назвою “Робота” обʼєднуватиме всі інші проєкти. Вона використовує традиційні практики виготовлення домашнього текстилю, характерні для української культури, одночасно з цим створює тло для особистих досвідів і відображення останніх подій.
Олександр Бурлака, “Робота”, візуалізація архітектурної інсталяції з металу та зітканого полотна, 2023. Фото: Суспільне Культура
Даніїл Ревковський та Андрій Рачинський створили фільм “Цивільні. Вторгнення”. У ньому використані архівні аматорські відеоматеріали з відкритих джерел, у яких українці зафільмували події до та під час повномасштабного вторгнення росії в Україну. З одного боку, робота зберігає свідчення українців в потоці інтернету, з іншого — упорядковує докази злочинів рф.
Андрій Рачинський та Даніїл Ревковський, “Цивільні. Вторгнення”, фільм зі знайдених відеоматеріалів, 57’19’, 2023. Скриншот з фільму
Художниця Катя Бучацька представлятиме серію робіт “Щирі вітання” від 15 нейровідмінних художників та художниць. У ньому осмислюється трансформація привітань і побажань у надзвичайних умовах.
Листівка Ірини Голобородько “Побажання” з проєкту “Щирі вітання” Каті Бучацької, 2023. Фото: Суспільне Культура
Андрій та Лія Достлєви стали авторами проєкту “Сomfort work”, що іронічно досліджує стереотипи та очікування від біженців у Європі. Вони створюють простір, у якому ці стереотипи можуть бути продемонстровані тим, хто їх створив. Сформулювати уявлення — кліше допомогли українські спільноти з різних частин Європи. Унаочнювали стереотипи місцеві професійні актори.
Андрій Достлєв, Лія Достлєва Comfort Work, серія відеоробіт, 2023–2024. Скриншот
Під час роботи над бієнальним проєктом гостро стало питання його фінансування. Формуючи заявку, куратори заклали на проєкт 5 мільйонів гривень, але протягом підготовки з’ясували, що цього буде недостатньо. Та й цих грошей Мінкульт досі не виплатив.
Міністерство культури обіцяє виділити державне фінансування вже в березні.
Презентація українського павільйону в Музеї Ханенків. Вікторія Бавикіна, Даніїл Ревковський, Катя Бучацька, Тарас Шевченко, Ростислав Карандєєв.
Ще однією гіпотетичною загрозою для українського павільйону може стати призначення на посаду президента Венеційської бієнале нового номінанта – П’єтранджело Буттафуоко, відомого прихильністю до праворадикальних кіл.
“Спочатку треба дочекатися його офіційного призначення, дочекатися, чи будуть від нього взагалі якісь недружні до нас заяви”, — пояснює Тарас Шевченко.
У разі перемоги цього кандидата Мінкульт буде думати над стратегією вибудовування зв’язків.
Читайте також:
Визначено кураторів від України на Венеційській бієнале сучасного мистецтва
Український павільйон на Венеційській архітектурній бієнале серед кращих за версією Dezeen