У фільмі зібрані звернення 63 українських архітекторів, багато з яких звертаються до світу просто з лінії фронту.
Під час події копію фільму було передано до Фільмофонду Довженко-Центру на довічне зберігання.
“Цим жестом ми розпочинаємо інституційну співпрацю між Спілкою Архітекторів України та Довженко-Центром, адже нас єднають теми урбаністики, дружнього і людиноцентричного простору, боротьба за інституції і суб’єктність”, – зауважила переможниця конкурсу на посаду Гендиректора Довженко-центру Олена Гончарук.
Як зазначила співкураторка проєкту “Українська ДНК” Анна Манако, цей фільм є кульмінацією проєкту і фіксує голоси українських архітекторів, які говорять про свою роль у сучасному суспільстві для майбутніх поколінь.
“У контексті нинішніх подій, коли весь світ спостерігає за українською трагедією, а частина глядачів вірить неправдивим наративам російської пропаганди, проект “Українська ДНК” набуває особливого значення як культурна подія та акт культурної дипломатії, спрямований на зміну уявлень і стереотипів про Україну”, – зазначила місткиня.
Архітекторка і народна депутатка Анна Бондар своєю чергою наголосила, що голос українських архітекторів має бути почутим, так само, як і голоси інших фахівців, мешканців, місцевого самоврядування. “Це надважливо в ситуації, в якій опинилася Україна внаслідок широкомасштабного вторгнення російської федерації і страшних руйнацій наших міст і селищ”, – зазначає Бондар.
Нагадаємо, цього року Україна була представлена на Венеційській архітектурній бієнале одразу двома проєктами. Один було створено за участі Мінкульту на державному рівні, інший – проєкт “Українська ДНК” під кураторством Роберто Б’янконі – розробили за власної ініціативи група українмьких архітекторів і митців. Проєкт був зосереджений на дослідженні Genius Loci української культури та української території та мав на меті встановити загальноєвропейський генезис України, яка завжди була Європою, з цінностями, закладеними у попередніх століттях. Докладно про проєкт ми писали в нашому матеріалі тут.