Пітчинг ідей для відбудови: чому вирішили провести Саміт мерів
Всеукраїнський саміт мерів став першим подібним заходом в Україні. Як пояснюють самі організатори, мотивом створити таку масштабну платформу є те, що в Україні досі відчувається нестача якісних проєктів для відновлення громад. Саме тому центральною темою Саміту стала відбудова України, а також — партнерство з бізнесом, міжнародні інвестиції та співпраця з державою як основні інструменти відновлення. Головна мета Саміту, за словами організаторів, — ініціювати, готувати та розвивати проєкти, що спрямовані на відбудову, економічне зростання та модернізацію громад. Саміт мерів планують зробити щорічною платформою.
Подія відбулась у культурному кластері «Краків» у Києві. Тематично Саміт складався з чотирьох секцій.
№1. Міжнародна підтримка на муніципальному рівні.
№2. Державно-приватне партнерство як інструмент відновлення.
№3. Кластерна економіка та індустріальні кластери в контексті співпраці з бізнесом на місцевому рівні.
№4. Архітектурна лабораторія відновлення від IRS, у межах якої відбулось нагородження переможців Хакатону «100 ідей для міст».
Всеукраїнський саміт мерів зібрав міських голів українських громад, а також архітектурну спільноту, щоб обговорити відбудову України
Між кожною тематичною секцією в межах Саміту відбувалась пітч-сесія, де підприємці та представники громад з усієї України представляли свої проєкти й відтак шукали нових партнерів для фінансування.
Саміт залучив декількох впливових іноземних спікерів, зокрема керівницю проєкту USAID «Демократичне врядування в Україні, Схід» Кеті Чумбурідзе та глобального фінансового радника Світового банку, гендиректора компанії «Weaver advisory» Бернардо Вівера. Також до події в режимі відеозв’язку доєднались відомі світові архітектори — головна стратегиня архітектурної компанії Gensler Надія Волчанська та чилійський архітектор Крістіан Віттіг, який допомагав розробляти проєкти відновлення Ірпеня, Бородянки та Кремінної. Волчанська та Віттіг, зокрема, входять до складу журі, яке обирало переможців Хакатону.
Глобальний фінансовий радник Світового банку та генеральний директор компанії «Weaver advisory» Бернардо Вівер
До Саміту також долучилась народна депутатка, голова Комітету Верховної Ради з питань містобудування Олена Шуляк. Зокрема, під час панельної дискусії «Виявлення стратегічних галузей господарювання та вплив на навколишнє середовище» Шуляк розповіла, які кроки держава робить на шляху до відновлення. Депутатка оприлюднила найновіші цифри масштабних руйнувань в Україні, які Світовий банк представив на початку 2024 року. За цими даними, пряма шкода, яку росія завдала Україні за майже три роки війни, становить $152 млрд: знищено або пошкоджено 169 тисяч приватних та 36 тисяч багатоквартирних будинків. Щоб відбудувати зруйновану інфраструктуру та житло впродовж принаймні 10 років, знадобиться $486 млрд. У грудні цього року Світовий банк представить оновлені дані щодо руйнувань, тож цифри тільки зростатимуть.
Народна депутатка, голова Комітету Верховної Ради з питань містобудування Олена Шуляк
«Зруйновано або пошкоджено 60 млн кв. м житла. Щоб розуміти, наскільки це масштабні цифри, порівняємо їх із довоєнною статистикою будівництва — ми щороку вводили в експлуатацію 9–10 млн кв. м. Тобто росія за неповні три роки зруйнувала те, що ми будували протягом останніх шести довоєнних років. Але це ще не остаточні цифри», — сказала Олена Шуляк.
Олена Шуляк: «Росія за неповні три роки зруйнувала те, що ми будували протягом останніх шести довоєнних років. Але це ще не остаточні цифри»
За її словами, Верховна Рада зараз активно працює над законопроєктом, який стосуватиметься ключових засад відновлення. До розроблення проєкту залучили більше ніж 600 експертів, провели три великі серії онлайн-обговорень, в яких узяли участь представники громад, бізнеси та міжнародні експерти. Ключовими принципами відновлення, які визначили під час обговорень, стали людиноцентричність, мінімальне втручання державного апарату в процес відбудови та «зелені» й екологічні підходи до відновлення.
Також іде обговорення, щоб загальною та єдиною платформою для всіх на законному рівні стала система DREAM, де в режимі реального часу будуть упорядковані всі запропоновані проєкти відновлення країни. В систему DREAM внесено вже понад 8 тисяч проєктів. Поки що вона працює на рівні експериментальної постанови і не є обов’язковою для громад. «Але якби парламент ухвалив систему на рівні закону і всі почали в ній працювати — це був би дуже добрий знак для міжнародних партнерів, тому що основні гроші на відбудову ми будемо отримувати саме від них», — наголосила Шуляк.
Дискусійна панель про екологічні засади відновлення: народний депутат, голова Комітету екології та природокористування Олег Бондаренко; адвокатка Галина Семенець; аналітик із залучення молоді та волонтерів ПРООН в Україні Дмитро Томенко; експертка з відновлення навколишнього середовища ПРООН Ольга Сютікова
Наступною в межах архітектурного блоку стала панель-презентація проєктів відновлення для українських міст, які наразі перебувають під окупацією: Маріуполя, Бахмута та Кремінної. Заступники міських голів цих міст представили ті візії відновлення, які вже розробили українські та міжнародні експерти. Також вони визначили завдання для проєкту Хакатону «100 ідей для міст» на майбутнє.
Хто переміг у Хакатоні та в чому цінність конкурсу
Фінальною частиною Саміту стало оголошення переможців Хакатону. Загалом призерами конкурсу стали 12 команд українських та іноземних архітекторів, а також студенти українських архітектурних вишів. Переможці отримали дві чи одну тисячу доларів винагороди залежно від призового місця. Призовий фонд Хакатону сформували Програма розвитку ООН (ПРООН), Товариство «Відважних» та група «Молодість». Нагороджували переможців у трьох категоріях: громадський, містобудівний і соціальний напрями. У кожній із категорій нагороду призначали окремо архітекторам, а окремо — студентам.
Серед студентів у громадському напрямі переможцями стали:
І місце — реконструкція котельні в багатофункціональний спортивний комплекс, автор — Бандуляк Ілля (винагорода — $1500);
ІІ місце — рекреаційно-спортивний реабілітаційний простір для військових і цивільних, авторка — Пилипенко Олеся (винагорода — $1000).
Ескізний проєкт реконструкції котельні в багатофункціональний спортивний комплекс, що переміг у громадському напрямі. Джерело зображення: IRS
Серед студентів у містобудівному напрямі переможцями стали:
І місце — проєкт «АРТ-річка» — облаштування набережної річки Тетерів та пляжної зони в селищі Іванків, авторка — Вікторія Віхтюк (винагорода — $2000);
ІІ місце — проєкт «Спортивний» як ідея реконструкції ландшафтного парку в місті Ананьєві, автор — Владислав Луцик (винагорода — $1500).
Проєкт-переможець серед студентів у містобудівному напрямі. Ескізний проєкт передбачає облаштування набережної річки Тетерів у селищі Іванків. Джерело зображення: IRS
Серед архітекторів у громадському та містобудівному напрямі переможцями стали:
І місце — реабілітаційно-спортивний комплекс у Полтаві, авторка — Дар’я Приймак (винагорода — $1000);
І місце — проєкт міського ком’юніті-центру в місті Бахмач, автор — Дмитро Чулков (винагорода — $1000);
ІІ місце — проєкт Olympic Center, реабілітаційний і тренувальний центр для ветеранів у Заліссі, автор — італійське архітектурне бюро Ida Origgi (винагорода — $1000).
Серед студентів у соціальному напрямі переможцями стали:
І місце — веслувальна база дитячо-юнацької спортивної школи, авторка — Остапенко Поліна (винагорода — $2000);
ІІ місце — ідея соціальної будівлі для ВПО та соціально незахищених верств населення «Разом безпечно», авторка — Валерія Соколова (винагорода — $1000);
Приз симпатій отримав проєкт меморіального комплексу в Кремінському лісі, автор — Перепелюк Єгор (винагорода — $500).
Серед архітекторів у соціальному напрямі визначили одного переможця:
І місце — проєкт реконструкції центру культури і дозвілля «Кнєжа», автор — Олександр Новицький (винагорода — $2000).
Організатори та переможці Хакатону «100 ідей для міст», а також представники громад, проєкти яких перемогли в конкурсі. Фото: Вікторія Урбан
Передбачається, що Хакатон стане щорічним конкурсом і сприятиме ще активнішому залученню студентів та архітекторів до відбудови України. В цілому в першому Хакатоні взяли участь близько 500 українських та іноземних фахівців, розробивши сумарно 63 проєкти. Усі ці ідеї українські громади можуть використовувати для подальшої розробки та втілення у своїх містах. Організатори оцінюють вартість ескізних проєктів, які учасники Хакатону створювали на волонтерських засадах, у три мільйони гривень.
PRAGMATIKA.MEDIA також поспілкувалась зі співзасновницями та координаторками проєкту IRS, Іриною Ярмоленко та Зоряною Тихончук, й запитала організаторок Хакатону, у чому цінність першого українського конкурсу ідей для відбудови міст.
CEO IRS Ірина Ярмоленко та креативна директорка IRS Зоряна Тихончук. Фото: Артем Нікіфоров
PRAGMATIKA.MEDIA: Які шанси, що проєкти-переможці Хакатону будуть втілені в громадах? Яка доля чекає на проєкти, що не перемогли?
Ірина Ярмоленко: Жоден із проєктів, який переміг або не переміг, не має жодних гарантій реалізації. Втілення цих проєктів — це вже питання подальшої співпраці з муніципалітетами, з інвесторами тощо. Ми створюємо цей проєкт, щоб мотивувати архітектурну спільноту брати участь у відбудові. А проєкти-переможці визначаємо з огляду на їхню інноваційність, соціальну значущість, резонанс. Наприклад, меморіал у Кремінній — це резонанс. Цей проєкт узяв найкращі вкраплення з різних світових проєктів, це резонанс, ми його за це відзначаємо.
Ескізний проєкт меморіального комплексу в Кремінському лісі, автор — Перепелюк Єгор. У межах Хакатону проєкт отримав приз симпатій. Джерело зображення: IRS
Зоряна Тихончук: Щоб зрозуміти, в чому насправді глобальна місія Хакатону, треба зробити крок назад і подивитись, який вигляд має класична модель залучення архітекторів та архітектурних компаній до реалізації проєктів на державному рівні — наприклад, до будівництва садочків, шкіл, парків. Ми говоримо про невеликі міста, які мають інституційну спроможність. Ми говоримо про маленькі громади, де мешкає 5, 8, 10 тисяч людей, що не мають значних ресурсів, відповідного штату та компетентності. У таких громадах, коли потрібно побудувати новий садок чи реабілітаційний центр, технічне завдання на проєктування формує дуже невелика команда. Ви розумієте, якого рівня це завдання? Нерідко воно може бути описане на аркуші паперу — і все. Потім це завдання відправляється на платформу Prozorro, через неї залучаються проєктанти, і переможцем обирають того, хто запропонує найменшу ціну.
«Завдяки Хакатону ми підіймаємо цінність і важливість концепції. Ми хочемо, щоб у майбутньому ставало більше тих концепцій, що розробляються на конкурсній основі. Тільки тоді вони можуть перетворюватись на якісне проєктне завдання», — Зоряна Тихончук
Рівень проєкту, який ми отримуємо на виході, дуже низький, але вартість проєктно-кошторисної документації стала й залежить від складності об’єкта. Тобто чим складніший об’єкт, тим вища його вартість. А ідеї для реалізації все одно на рівні примітивних утеплених і пофарбованих будівель. Завдяки Хакатону ми підіймаємо цінність і важливість концепції. Ми хочемо, щоб у майбутньому ставало більше таких концепцій, що розробляються на конкурсній основі, щоб вони проговорювались із громадськістю, експертними колами. Тільки тоді, коли це відбувається, вони можуть перетворюватись на якісне проєктне завдання.
P.M.: Чи є серед цьогорічних переможців і загалом конкурсантів такі проєкти, що мають потенціал утілення?
І. Я.: Так, наприклад, Авангардівська (Одеська область. — Прим. ред.) громада розмістила запропонований для них студентами проєкт на платформі DREAM. Вони зараз мотивують студентів рухатись далі, подавати цей проєкт на проєктно-кошторисну документацію. І тут уже питання інституційної стабільності тих, хто розробляв цей проєкт, піти на другий етап. З іншого боку, дуже багато залежить від готовності самих громад. Сьогодні ви чули, що міський голова Дубна заявив про намір реалізувати проєкт, який став переможцем Хакатону. Проєкт Міланської політехніки для Шацька теж рухається до втілення — міська рада звітує, що провели вже четверту зустріч, триває визначення кошторису проєкту. Треба розуміти, що втілення цих проєктів — не одноденний масштаб, це комплекс заходів, які треба провести, потім пролобіювати, а потім довести національному обласному рівню, що це доцільно.
Ескізний проєкт Меморіалу пам’яті жертв Голодомору в Ірпені. Автор — чилійський архітектор, один із членів журі Хакатону Крістіан Віттіг. Джерело зображення: IRS
P.M.: Як ви самі оцінюєте рівень проєктів, які беруть участь у Хакатоні? Чи здатні їхні автори зараз та в майбутньому протистояти тим викликам, які диктує повномасштабне вторгнення? Адже, як ми знаємо, війна не закінчується, і кількість викликів може тільки зростати.
І. Я.: Ми розуміємо, що втілення значної кількості проєктів може бути не на часі до закінчення війни. Але якщо ми сьогодні не будемо показувати громадам, як треба готувати проєкти, що треба починати з концепцій, що слід працювати ідейно і з громадами, і з молоддю, і з різними соціальними групами, то нам буде ще складніше готуватися до великого відновлення, до модерації процесів, коли нам доведеться співпрацювати з міжнародними партнерами та донорами. Ми сьогодні весь день фактично навмисне «маринували» учасників, щоб вони дізнались і про міжнародну допомогу, і про державно-приватне партнерство, і про інші можливості та взаємодію з бізнесом. Тому я вважаю, що ми створили прецедент для України в сенсі демонстрації важливості концепцій.
P.M.: Які ще проєкти чи ініціативи впроваджує IRS поза межами Хакатону для відбудови України?
І. Я.: Наша команда зараз працює над відновленням Кремінної, яка в окупації. Ми допомагаємо місту в підготовці плану відновлення. Зокрема, ми підписали меморандум із чилійським архітектором Крістіаном Віттігом, який уже спроєктував один кейс для Кремінної. Також ми надаємо консультації щодо встановлення побратимських відносин із містами для того, щоб обмінюватися ідеями та проєктами. Тобто в цілому ми надаємо комплексну підтримку муніципального менеджменту, ком’юніті-менеджменту, допомагаємо в залученні громадськості. У нас дуже велика експертиза в залученні людей до громадських процесів, до відновлення Ірпеня нам вдалося долучити близько 100 фахівців.
Ірина Ярмоленко, Зоряна Тихончук та адвокатка Галина Семенець
З. Т.: Я дуже пишаюся тим, що ми об’єднуємо такі громади, як Кремінна, з іноземними амбасадорами, і модеруємо цю співпрацю. Так, це місто в окупації, мешканці роз’їхалися по всій країні, але ми можемо своєю роботою їх надихати, об’єднувати, залучати, ми створюємо для них майданчик комунікації. Я вважаю, що це потрібно робити вже зараз, не чекати деокупації, тому що, як сказала заступниця начальника Кремінської міської військової адміністрації із житлово-комунальних і соціальних питань Наталя Макогон, громада — це не тільки територія, це насамперед люди.
