Окрім команди Київської школи економіки, Україну на Форумі міст представляли експерти локального офісу ООН-Хабітат, Міністерства розвитку громад і територій України і Проєктного офісу DREAM, як-от заступник директора Департаменту просторового планування територій та архітектури Мінрозвитку Григорій Мельничук і координаторка Відділу міжнародних партнерств і джерел фінансування DREAM Ірина Широкова; архітекторка й народна депутатка Ганна Бондар, представники шведської інституції SALAR, яка підтримує розвиток систем місцевого самоврядування в Україні, урбаністичної коаліції Ro3kvit, Агенції просторового розвитку України ReStart, учасники від Всеукраїнської асоціації об’єднаних територіальних громад, заступник мера Кривого Рогу Євген Удод; онлайн підключались очільники Тростянця та Миколаєва.
Варто відмітити, що наші представники не виступали єдиною делегацією і брали участь з окремими івентами.
Загалом під час Форуму стейкхолдери ініціювали 11 дискусій у контексті української адженди.
12-й Всесвітній форум міст (WUF-12) проходив із 4 по 8 листопада в Каїрі, подію відвідали більш ніж 25 тис. доповідачів і гостей. Фото: UN News/Khaled Mohamed
WUF-12 досить фоново був висвітлений вітчизняними медіа та на платформах організацій-учасників (і то переважно в контексті присутності «представників Криму»), тож ми виправляємо ситуацію.
Тетяна Водотика, докторка філософії, академічна директорка магістерської програми KSE з урбаністики
Співрозмовниками PRAGMATIKA.MEDIA стали Тетяна Водотика — докторка філософії, проєктна менеджерка, академічна директорка магістерської програми KSE «Урбаністика та повоєнна відбудова», і Марина Семенченко, координаторка проєкту UNITAC Hamburg в Україні.
Марина Семенченко, координаторка проєкту UNITAC Hamburg в Україні
Щоб краще пояснити формат, у якому команда KSE виступила на Форумі, та роль UNITAC Hamburg в організації сесій, що відбулися, ми зробимо невеликий екскурс.
Минуле й теперішнє WUF
Всесвітній форум міст був заснований у 2001 році Організацією Об’єднаних Націй для вивчення та подолання викликів, пов’язаних із міським розвитком. Швидка урбанізація впливає на громади, міста, економіку, політику, клімат.
Учасниками події є представники урядів, бізнесу, академічна спільнота, громадські організації, дотичні до урбаністики та суміжних досліджень.
Курується World Urban Forum Програмою ООН із населених пунктів (ООН-Хабітат) і вперше відбувся в Найробі (Кенія) у 2002 році. Відтоді Форум міст проводиться кожні два роки в різних точках світу і у 2024 році повернувся до Африки.
У 12-й сесії WUF у Каїрі 4–8 листопада взяла участь рекордна кількість учасників — більш ніж 25 тис. гостей і доповідачів зі 182 країн. Цього року, окрім звичних програмних заходів — панельних дискусій, круглих столів, стендів, також працював простір Urban Expo з павільйонами країн. На жаль, свій павільйон там представила і москва, бо росія виступає на рівних позиціях з іншими країнами-членами ООН, але про це трохи далі.
Під час Форуму міст у Каїрі українська сторона ініціювала 11 дискусій про локальні проблеми урбаністики та відбудову
Теми, озвучені в програмі Форуму, перегукуються із Цілями сталого розвитку — 17-ма Глобальними цілями до 2030 року, які були визначені ООН для досягнення спільного кращого майбутнього. Ціль номер 11 стосується саме стійких міст і громад.
2030 рік уже не за горами, тож світовій спільноті варто інтенсифікувати зусилля на багатьох напрямках.
Цього року на Форумі очікувано багато говорили про виклики. Під час церемонії закриття Форуму був оприлюднений «Каїрський заклик до дії» — керівний документ із ключовими тезами й запропонованими рішеннями урбаністичних проблем, на які ООН-Хабітат спиратиметься для стратегічного планування у 2026–2029 роках.
Наступний WUF-13 відбудеться у 2026 році в Баку.
Спільні місії UNITAC та KSE
UNITAC Hamburg — проєкт-акселератор інновацій для міст, що допомагає ефективно використовувати цифрові технології й новітні методи роботи з даними для досягнення Цілей сталого розвитку ООН. Зображення: unitac.un.org
UNITAC Hamburg (United Nations Technology Accelerator for Cities) — інноваційний технологічний акселератор ООН для міст, що базується в Гамбурзі.
Проєкт, заснований у березні 2021 року, являє собою партнерство між Програмою ООН із населених пунктів (UN-Habitat), Управлінням ООН із питань інформаційних та комунікаційних технологій (UN-OІCT) і Гамбурзьким університетом HafenCity за фінансової підтримки уряду Німеччини.
Це акселератор інновацій для міст, створений для того, щоб максимально ефективно використовувати потенціал цифрових технологій, новітніх методів роботи з даними для досягнення Цілей сталого розвитку.
Результатом роботи UNITAC мають стати випробувані ідеї та цифрові інструменти, що будуть застосовуватися в різних куточках світу для вирішення урбаністичних проблем
Фахівці UNITAC — міждисциплінарна команда експертів з урбаністики, розробників програмного забезпечення, tech-спеціалістів, які розробляють цифрові інструменти, платформи, що використовуються для прототипування, картографування, просторового аналізу та візуалізації даних. І поширюють їх задля покращення містопланувальної, відновлювальної спроможності громад, їх орієнтованості на «розумні» міста. Отже, результатом роботи UNITAC мають стати випробувані ідеї, інструменти та продукти, що будуть застосовуватися в різних куточках світу для вирішення урбаністичних проблем.
В Україні метою проєкту є підтримка органів влади у відновленні.
Тому співпраця UNITAC та Київської школи економіки для участі у Форумі міст більш ніж логічна.
Експерти Київської школи економіки працюють із даними щодо масштабу збитків і руйнувань, над оцінюванням санкцій проти агресора, над розробленням сценаріїв післявоєнного відновлення економіки України. Фото: kse.ua
Висвітлюючи збитки, завдані інфраструктурі Україні, та аспекти відбудови, ми не раз спиралися на дослідження і статистичні відомості аналітичного центру KSE Institute Київської школи економіки, їх публікують міжнародні медіа.
Від початку повномасштабного вторгнення фахівці Київської школи економіки співпрацюють з українським урядом та світовими організаціями в оцінці ефективності санкцій проти агресора, масштабу руйнувань, у розробленні сценаріїв відновлення економіки країни після війни.
Так, аналітики KSE Institute брали участь у підготовці матеріалів для Міжнародних конференцій із відновлення України в Лугано та Лондоні (2022 та 2023 рр. відповідно), входять до складу міжнародних фахових груп, які працюють над рекомендаціями щодо післявоєнного відновлення України, і нових, дотичних до цього програм.
Саме в KSE Institute розробили низку проєктів, як-от Russia Will Pay (росія заплатить), damaged.in.ua, започаткований спільно з ОП України та Міністерством економіки, LeaveRussia — про компанії, які залишилися на російському ринку.
У травні 2023 р. була створена платформа для напрацювання рішень з економічного відновлення KSE Economy Recovery Lab.
KSE також започаткувала платформу Global Minds for Ukraine за участі нобелівських лауреатів і впливових дослідників у суспільних науках, економіці та історії. Вона стала першим українським майданчиком, на якому світові інтелектуали публічно підтримали Україну.
Магістратура в KSE University серед інших має унікальні програми з економіки, врядування, IT. «Урбаністика та повоєнна відбудова» — якраз для тих, хто прагне долучитися до роботи з міськими контекстами розвитку України, відновлення, розбудови українських міст та їхніх просторів.
Докторка філософії Тетяна Водотика є академічною директоркою саме магістерської програми з урбаністики й відбудови.
Події на World Urban Forum
Київська школа економіки — єдиний український університет, що взяв участь у Всесвітньому форумі міст
Тетяна Водотика і координаторка UNITAC Hamburg в Україні Марина Семенченко розповідають: обираючи формат участі у Форумі, спочатку планували провести панельну дискусію про посилення можливостей для відновлення в громадах завдяки використанню цифрових інструментів. Проте пізніше зупинилися на ідеї тренінгу.
«Планувальний інструмент, про який ідеться, розроблений у рамках трирічного спільного проєкту HafenCity University, UN-Habitat і Управління ООН із питань інформаційних та комунікаційних технологій співпраці OICT, який розпочався у 2023 році й триватиме до кінця 2025 року. Його презентація не обмежується лише Форумом і продовжиться на конференції, яка одночасно відбуватиметься в Києві та Гамбурзі 19–20 лютого та буде присвячена відновленню України через використання цифрових інструментів і даних», — пояснює Тетяна Водотика.
Спільно з Київською школою економіки UNITAC Hamburg розробили курс Urban Data Science про використання даних у міському управлінні
Марина Семенченко додає: «Ця конференція є результатом співпраці з Київською школою економіки. Також зазначу, що спільно зі Школою ми розробили курс Urban Data Science про використання даних у міському управлінні. Під час Форуму ми хотіли провести певну рефлексію стосовно власного досвіду. Подумати, що можемо робити разом, щоб підтримати локальну українську спроможність у цьому напрямку. Колеги з Гамбурга, які брали участь у попередньому Всесвітньому урбан-форумі в Катовіце, подали ідею, що в нашому випадку логічним було б саме продемонструвати цифрові інструменти, які ми розробили для України.
Ми практикуємо орієнтований на результат підхід, тому доцільно показати, як цими інструментами користуватися, перевірити на практиці, як усе працює. Так ми додали до виступів спікерів тренінговий компонент, який завершився практичною дискусією».
Під час тренінгу про використання цифрових інструментів для ухвалення містопланувальних рішень учасники в групах мали знайти оптимальне розташування для об’єктів інфраструктури
На тренінгу «Спільне нарощування потенціалу для повоєнного відновлення в Україні. Цифрові інструменти для прийняття обґрунтованих рішень в умовах кризи» учасники у двох групах мали знайти оптимальне розташування для об’єктів інфраструктури певного типу.
«Ми практикуємо орієнтований на результат підхід, тому на Форумі доцільно було показати, як працюють цифрові інструменти і як ними користуватися», — Марина Семенченко
Марина Семенченко пояснює особливості розробки для відбудови:
«Це система для планування відновлення, в якій є певні тематичні модулі. Цифрова платформа з даними про соціальну, транспортну інфраструктуру, освітні об’єкти, зелені насадження тощо — все, що громада вирішила і змогла зібрати разом із нами.
Ми розуміємо, що місто — це комплексна система, тому ці шари є інтегрованими один в інший, платформа дає можливості візуалізувати ці дані й вирішувати локальні завдання.
Передбачений модуль, який підтримує перехід до зеленої енергетики, зокрема до сонячної. Завдяки йому можна буде оцінювати можливості для окремої будівлі або окремого даху — наприклад, скільки можна встановити панелей і якої потужності, скільки це вимагатиме коштів і як допоможе зекономити в майбутньому, наскільки зменшить викиди CO2. Також буде модуль, що стосується партисипації, залучення громадськості.
Зазначу, що це не софт, який треба встановлювати на комп’ютер, а вебзастосунок, що працює в браузері. Наступного року платформа буде завершена нашими фахівцями».
Марина Семенченко: «Місто — комплексна система, її шари інтегровані один в інший. Цифрова платформа дає можливості візуалізувати ці дані й вирішувати локальні завдання з планування»
Координаторка зазначила, що в рамках цього проєкту UNITAC співпрацює з чотирма українськими громадами: Ірпінською, Макарівською, Дрогобицькою та Кам’янець-Подільською. Після завершення цифрова система буде передана їм для оптимізації містопланувальних рішень.
У межах секції UNI Booth, в якій виступали найкращі світові університети- члени Habitat UNI, представники KSE прочитали лекцію «KSE для відновлення та сталого розвитку міст України»
За словами Марини Семенченко, інструменти є доступними для всіх, хто хоче їх використовувати.
«Це є важливим принципом роботи UNITAC. Ми працюємо з відкритим кодом, який є доступним для всіх, хто має кваліфікацію його взяти й адаптувати під свої потреби.
Звичайно, в українському контексті питання безпеки даних є дуже важливим. Ми не публікуємо дані, які не хочуть оприлюднювати громади відповідно до законодавства або інших обмежень, або ж і тоді, якщо рамок для них немає, але люди так вирішують.
Інший наш принцип полягає в тому, що ми не володіємо даними. Працюємо з локальними стейкхолдерами, місцевими урядами — надаємо їм інструментарій, знання, навички, організуємо тренінги, як застосовувати ці інструменти. Вони залишаються власниками всіх даних і користуються ними на власний розсуд».
У рамках свого проєкту UNITAC співпрацює з чотирма українськими громадами — Ірпінською, Макарівською, Дрогобицькою та Кам’янець-Подільською
Цифрові інструменти для прийняття рішень щодо відбудови можна використовувати не лише в контексті воєнних руйнувань, це, наприклад, і подолання наслідків стихійних лих, розбудова міст, ревіталізація деградованих територій.
Павло Білик, асистент магістерської програми KSE «Урбаністика та повоєнна відбудова», під час тренінгової події, організованої UNITAC Hamburg та KSE
На Форумі представники Київської школи економіки презентували власну дослідницьку роботу щодо сталого розвитку та відновлення міст у межах секції UNI Booth, в якій виступали найкращі світові університети — члени Habitat UNI.
Habitat UNI є глобальною ініціативою для університетів світу, яка була започаткована у 2014 році для інтеграції наукової роботи вишів зі стійкої урбаністики з місіями ООН.
Тетяна Водотика і Павло Білик, асистент програми «Урбаністика та повоєнна відбудова» KSE, розповіли аудиторії про особливості цієї навчальної програми, яка існує з 2023 року. Її студенти вже працюють над проєктами відбудови на різних рівнях.
«Ми були єдиним українським університетом, який брав участь у Всесвітньому форумі міст і звертався до аудиторії в такому форматі», — Тетяна Водотика
«Подія відбувалася у відкритому форматі, люди могли доєднатися до неї в різний час. На UNI Booth ми мали не так багато часу, але його вистачило і на презентацію, і на запитання та відповіді. Я розцінюю цей виступ як корисну нетворкінгову подію, яка дозволила зрозуміти, що відбувається у світі в цьому полі, щоб познайомитися з новими людьми та розширити горизонти. Фідбек показав, що програма урбаністики в KSE має значний потенціал, а мультидисциплінарний підхід цілком відповідає розвитку схожих програм у світі.
Ми були єдиним українським університетом, який говорив на Форумі в такому форматі, і єдиним українським університетом, який брав участь у Форумі міст тим чи іншим чином», — зазначила академічна директорка.
Як це було? WUF-12: рефлексії
Форум міст повернувся до Африки через 23 роки після заснування, цьогоріч його відвідали багато регіональних представників. Фото: UN-Habitat
Ми запитали у наших експертів думку щодо того, наскільки ефективною була комунікація під час Форуму в Каїрі, до яких проєктів або співпраці для зміцнення позиції України вона може привести згодом. Які теми, запропоновані українською стороною, викликали найбільший відгук у світової академічної спільноти та який зворотний зв’язок вдалося отримати? Чи передбачає місце проведення Форуму менше інтересу до подій в Україні, ніж, наприклад, у Європі? Чи була помітна менша поінформованість аудиторії щодо масштабів військової агресії росії?
«Якщо порівнювати Форум міст у Каїрі з попереднім, який відбувся два роки тому в Катовіце, різниця є, — говорить Марина Семенченко. — Тоді в Катовіце все було про Україну. Це було дуже свіжою темою, повномасштабне вторгнення тільки розпочалося. Польща в той момент приймала мільйон українських біженців. Минулий Форум був абсолютно центрований навколо української теми.
На Форумі в Каїрі ми не відчули такої пріоритетності, але Україна з’являється в дискусіях абсолютно точно.
Нашу тренінгову подію відвідала міжнародна аудиторія: представники з Єгипту, Америки, країн Європи. Було багато людей з арабських та африканських країн, бо до Каїру їм легко подорожувати.
Тож публіка із цієї частини світу була, і їхній інтерес був помітним. Я тішуся, що ми мали можливість безпосередньо донести українську тему до людей, які, можливо, не дуже багато про неї знали».
Експертка зазначила, що з такої комунікації виростають і міжнародні, і українські партнерства. Під час Форуму вона отримала запити від представників громад, які б хотіли адаптувати цифрові інструменти для своїх потреб.
Тетяна Водотика: «Українські масштаби і складність українських викликів є унікальними, але схожі проблеми існують не лише в нас. Тому треба знаходити меседжі, які будуть почуті»
Тетяна Водотика, докторка філософії, академічна директорка магістерської програми KSE з урбаністики
Тетяна Водотика говорить: «Для Київської школи економіки ця подія про позиціонування, про нетворкінг, публічність і творення іміджу. Краще зробити, ніж не зробити, або зробити 10%, ніж 0%.
Повторюся, це подія про позиціонування, це голос України на ще одному великому майданчику. Навіть якщо ви відчуваєте, що щось іде не так, як очікувалося, або середовище не видається дружнім — це не привід НЕ їхати або не говорити.
Наприклад, факт наявності на Форумі в Каїрі російського павільйону і представників тимчасово окупованого Криму.
Головний акцент події цього року був на Цілях сталого розвитку, їх досягненні. На тому, що треба пришвидшувати рух у цьому напрямку, бо 2030 рік уже скоро, і деякі із Цілей на різних ступенях досягнення.
Проте будь-який форум передусім про комунікацію, співпрацю, перспективи й напрямки потенційної роботи для кожного, хто туди приїхав».
PRAGMATIKA.MEDIA: Можливо, ви констатували, що якісь теми більш дражливі або знаходять у аудиторії різний відгук? Яким чином подавати інформацію, щоб вона викликала більший інтерес?
Тетяна Водотика: Для мене було очевидним, що для української адженди це такий стрес-тест. Я говорила про це і в публічній комунікації перед Форумом, і коли давала йому оцінку. Що Build Back Better — це не лише про Україну, а, наприклад, і про Нагірний Карабах. Що відбудова здійснюється не лише в Україні й не лише в Карабасі, а ще й у деяких частинах Африки, інших частинах світу, але про це не так говорять.
Марина Семенченко: І не лише через війну.
Т. В.: Так, і не лише через війну. Що проблема замінування й розмінування території — не виключно українська проблема.
Зрозуміло, що українські масштаби і складність українських викликів є унікальними, але схожі проблеми існують не лише в нас. І для того, щоб конкурувати й вигравати конкуренцію за публічну увагу, комунікацію і врешті-решт за кошти (тому що без коштів цих проблем не вирішити), треба знаходити такі меседжі, які будуть почутими.
Якщо ми говоримо про Африку — треба говорити про деколонізацію, якщо ми в Європі чи в Британії — треба говорити про щось інше. Потрібне розуміння різних контекстів. І розуміння того, що проблеми Донбасу й Нагірного Карабаху можуть порівняти. Треба бути готовим до цього і не впадати в паніку — як же так могли зробити?
Потрібно розуміти, чому люди проводять такі паралелі. Як аргументовано на це відповідати, як відстоювати свою позицію і що є українською позицією в такому разі.
Тому для мене Форум — подія, що дуже «витвережує». Це дуже про конкуренцію і про те, що треба бути адаптивними до різних типів аудиторій і різних типів подій.
Марина Семенченко та українські делегати під час тренінгу «Спільне нарощування потенціалу для повоєнного відновлення в Україні. Цифрові інструменти для прийняття обґрунтованих рішень в умовах кризи»
Тетяна Водотика: «Комунікація — це завжди дорога з двостороннім рухом»
М. С.: Цільова аудиторія Форуму здебільшого експертна. Це профільні фахівці, академічна спільнота, також студенти, які відвідували цю подію, щоб почути нове для себе, позайматися нетворкінгом для майбутньої кар’єри. Тож у нас нема ілюзій щодо того, що ми мали донести якісь свої меседжі до єгипетського суспільства в широкому сенсі — ми мали контакт саме з професійною спільнотою, учасниками, які репрезентували країну, місто чи інституцію.
Так, певною мірою ми відчули, що в Єгипті рівень інформованості про український порядок денний не такий, як хотілося б. У культурному контексті ми не в фокусі їхньої уваги, що є доволі логічним, але, звісно, прикрим. Звичайно, ми б хотіли, щоб до українського питання було більше інтересу в цій частині світу.
Т. В.: Проте це завжди дорога з двостороннім рухом. Якщо ми спитаємо пересічного українця про Єгипет, він завше згадає про курорти, чи не так?
P.M.: Яким чином на Форумі міст були присутні представники окупованого Криму?
М. С.: Зазначу, це власна думка, та не є офіційною відповіддю ООН.
Принцип роботи ООН полягає в тому, що вони працюють і практикують рівний підхід до роботи з країнами-членами ООН. Організації, країни чи міста подають заявки на участь в Експо або на проведення заходів, процедура для всіх одна. Під час заповнення індивідуальної заявки вказується базова інформація, кого ви репрезентуєте і з якої галузі — з боку бізнесу, студентства, академічного боку тощо. Найімовірніше, ці представники отримали підтвердження участі на загальних підставах.
Участь в Експо платна, і павільйон москви був величезним, його масштаб просторово репрезентував, на яке місце москва претендує в дискусії, публічній сфері.
Проте варто відмітити: ніяких офіційних подій з учасниками з Криму в якості спікерів у Програмі Форуму заявлено не було.
UNITAC Hamburg та Київська школа економіки організують конференцію про відновлення України через використання цифрових інструментів та даних. Вона відбудеться в лютому
«Важливо, щоб бачення відновлення України за рахунок даних і цифрових інструментів формулювали саме українці», — Марина Семенченко
P.M.: Як продовжуватиметься співпраця Київської школи економіки і UNITAC Hamburg? Що ми можемо анонсувати для читачів?
М. С.: Насамперед це конференція «Liberty, Equality, Innovations. Digital Tools and Data for Ukrainian Recovery», присвячена відновленню України через використання цифрових інструментів і даних, про яку згадувала Тетяна.
Вона відбудеться 19–20 лютого одночасно в Києві та Гамбурзі, з онлайн-трансляцією для широкої аудиторії.
Будемо говорити про цифрові інструменти та дані для українського відновлення, це низка тем — від сільського господарства до захисту спадщини.
У конференції візьмуть участь топові спікери. Виступатимуть відомі закордонні експерти, але особливу увагу ми акцентуємо на українських спікерах і на українських цифрових розробках.
Важливо, щоб бачення відновлення України за рахунок даних і цифрових інструментів формулювали саме українці. Тому ми прагнемо надати платформу для вітчизняних експертів і спільноти.
