Що таке фіджитальний простір?
Початок XXI століття увійде до історії мистецтва як початок цифрової епохи. Потужні комп’ютери, програмне забезпечення для 3D-моделювання, анімації та інтерактивного контенту дозволили художникам експериментувати з новими форматами. Інтернет став платформою для просування, соціальні мережі, онлайн-галереї та NFT-маркети (наприклад, OpenSea) відкрили художникам доступ до глобальної аудиторії. Це сприяло комерційному успіху цифрових проєктів. Інтерактивні експозиції, що занурюють в атмосферу, імерсивні простори, як-от L’Atelier des Lumières в Парижі або музей teamLab у Токіо, стали новими точками тяжіння. Культурні зміни сприяли тому, що мистецтво відтепер сприймається не тільки як статичний об’єкт, а й як процес, взаємодія.

Микола Каблука, світловий дизайнер, засновник та артдиректор компаній Expolight і Kabluka Light & Digital Sculptures
Все це створило умови для вибухового зростання популярності цифрового мистецтва та пов’язаних із ним заходів. Але еволюція продовжується, упевнений Микола Каблука, світловий дизайнер, засновник та артдиректор компаній Expolight і Kabluka Light & Digital Sculptures: «Після хвилі, яка принесла нам появу цифрових галерей і занурила в інсталяції від світлових художників, ми бачимо нову тенденцію: поява музеїв, де використовуються всі переваги цифрових технологій для того, щоб підкреслити незаперечні якості матеріальних експонатів. Такі простори я називаю фіджитальними — фізично-цифровими».
Закони Келлі для галерейного світла та нові виклики
Існують музейні норми та стандарти освітленості, за якими — роки досвіду та експериментів. Експозиційне світло — це специфічна комбінація трьох головних типів освітлення, які так романтично й образно описав піонер світлодизайну Роберт Келлі ще 1952 року в есе «Світло як невід’ємна частина архітектури».
Галерейне освітлення — це більше, ніж технічний елемент дизайну. Воно задає атмосферу, допомагає розкрити нюанси текстури та кольору й навіть формує емоційний зв’язок
Аmbient luminescence (світлове середовище), або «світло, щоб бачити»: «Ранкове світло на засніженому полі, сутінковий серпанок на широкій річці, де берег, вода та небо невіддільні один від одного. Це безшумне підсвічування, яке мінімізує форму та об’єм».
Focal glow (акцентне освітлення), або «світло, щоб побачити»: «Це промінь прожектора на сцені. Це відблиск сонця на вашому столику. Це сонячний промінь, що висвічує край долини. Акцентне світло привертає увагу, воно допомагає виділити важливе».
Play of brilliants (декоративне освітлення), або «світло, щоб дивитися»: «Це Таймс-сквер уночі, це бальний зал, який висвітлюють кришталеві люстри. Це сонячні зайчики у фонтані чи брижі струмка. Це жменя алмазів при світлі сонця. “Сяйво діамантів” збуджує зоровий нерв, пробуджує цікавість, загострює дотепність».
Пропорції різних типів освітлення, вибір обладнання, точки встановлення джерел світла, температура, інтенсивність світлового потоку, кут падіння — все це складне та відповідальне завдання. Але сьогодні галерейне освітлення — це більше, ніж технічний елемент дизайну: це міст між витвором мистецтва та глядачем. Воно задає атмосферу, допомагає розкрити нюанси текстури та кольору й навіть формує емоційний зв’язок.
«Світло не просто виділяє об’єкт — воно перетворює простір на драматичну виставу, — зазначає Микола Каблука. — Буквально важливо, “в якому світлі” подати витвір мистецтва».
А що як витвір мистецтва, який виставляється в галереї, — це не акварель чи картина олією, не скульптура та не інсталяція, а цифровий об’єкт, захищений NFT-токеном? Завдання ускладнюється.
«37x» та імерсивна кімната: портал у нескінченність
Одним зі знакових проєктів компанії стала галерея «37x» у Дубаї, розташована в престижному районі Dubai International Financial Centre у вежі Burj Daman. Замовники, які обрали для нової галереї локацію біля палацу шейха, були не обмежені в коштах. Для реалізації своїх надамбіційних ідей з усіх компаній, зі всіх художників світу зі світовими іменами вони обрали українську команду.
«Почасти це було жестом солідарності з Україною, але вирішальну роль відіграли рекомендації від абсолютно різних джерел, які охарактеризували нас як міждисциплінарну команду з найвищим професійним рівнем і креативним підходом. Галерея створювалася для експозиції колекцій NFT-об’єктів, але не лише. Сучасні галереї — гнучкі творчі простори, які можуть бути місцем проведення найрізноманітніших заходів — від ділових зустрічей і лекцій до клубних вечірок.
Топовим брендам уже нецікаво проводити свої івенти в конференц-залах чи ресторанах, вони обирають для своїх корпоративних зустрічей нетрадиційні локації, зокрема галерейні простори. Концепція галереї “37x” передбачала, що це буде саме таке мультифункціональне місце», — пояснив Микола Каблука.
Інтер’єр галереї вражає мінімалізмом і технологічністю. Фізичний простір — немов полотно для головного артиста — світла.
«Нас підключили до проєкту на етапі архітектурної концепції та планування функціональних зон. До нашого завдання входило створити сценарії освітлення для різних просторів, розробити навігацію, експозиційне світло. Але ми запропонували доповнити список — створити повністю відрізану від інших просторів кімнату для глибокого занурення за допомогою взаємодії світла, звуку й архітектури.

Скульптурна інсталяція «Дерево життя», створена Миколою Каблукою спільно з дизайнером Валерієм Кузнецовим. Фото надане Expolight
Я б сказав, що в підсумку ми досягли абсолютно футуристичного, потужного результату. Для нашої метакімнати (The Metaroom) ми розробили унікальні кругові проєкції з 3D-мепінгом. Це кімната-лабіринт, на вході в яку вбудовані дзеркала з 4К-екранами, прихованими під амальгамою. Вони створюють рекурсію — безліч відбитків, перетворюючи простір на нескінченність. Там є проєкції, які виводяться на підлогу лазерами, інтегрованими в стелю, є димові установки, за допомогою яких ми виводимо світло в четвертий вимір, коли до нього можна буквально доторкнутися. Датчики, аналогічні лідарам, які використовує штучний інтелект в електрокарах Tesla, позиціонують людину, аналізують у динаміці її рух та на цій основі створюють новий, унікальний контент у реальному часі».
Цифрові технології разом із «ламповими» оптичними ілюзіями створюють магічну реальність, яка, проте, підвладна людині й тісно взаємодіє з нею.
«Ми можемо “переодягати” нашу імерсивну кімнату, оновлювати графіку під кожну індивідуальну нагоду. Способи налаштування та розширення можливостей імерсивної кімнати практично безмежні. Ми вже кілька разів створювали кастомні сценарії та контент під різні івенти, наприклад, під презентації Binance або модних брендів рівня Louis Vuitton та Patek Philippe, на які вони запрошували партнерів з усього світу».
Також Expolight розробили декілька унікальних цифрових артоб’єктів, які стали частиною музейної екосистеми. Скульптурна інсталяція «Дерево життя» була створена спільно з дизайнером Валерієм Кузнецовим.
«Ми сконфігурували візуально складну структуру, своєрідну нейронну деревоподібну систему, яка в поєднанні із цифровими технологіями стає матрицею для проєкцій. Кожен відвідувач може створювати свій арт, ставати співавтором, обираючи колірну гаму, варіанти патернів, щільність орнаменту, і задавати рухами свого тіла динаміку для нового об’єкта. І спостерігати, як дерево оживає», — розповідає Микола.
В основі цієї потужної платформи генеративного дизайну — програмне забезпечення, розроблене командою Expolight, яке також дозволяє дистанційно створювати новий контент і завантажувати його через хмарні сервіси.
«Усі налаштування “37x” базуються на нашій фірмовій системі інтелектуального управління Expolight Cloud Control, яка дозволяє керувати сценарієм освітлення — від спокійного робочого світла до драматичного підсвічування для вечірніх заходів. Усе підлаштовується під бажання замовника — чи то корпоративна вечеря, чи то прем’єра нової NFT-колекції, — пояснює Каблука. — І це управління надзвичайно просте, людині немає необхідності налаштовувати якийсь складний пульт із безліччю параметрів, адже вона може керувати галереєю за допомогою декількох кнопок. І ми можемо переналаштувати кожну деталь простору з будь-якої точки світу. Навіть не знаю, хто, крім нас, у світі готовий вирішувати подібні завдання в комплексі».

Одна з найкрасивіших старовинних будівель Дніпра стала домівкою Центру сучасної культури DCCC. Фото надане Expolight
Культурний вузол Дніпра: архітектура, світло та інновації у DCCC
Центр сучасної культури в Дніпрі (DCCC) — це культурний хаб, роль якого — стати невід’ємним елементом прогресивного європейського міста. Комплексний проєкт створення просторів для галереї реалізується впродовж останніх п’яти років. У ньому беруть участь відомі українські архітектори та світлодизайнери Expolight. Експозиційні простори розташуються в будівлі колишнього губернського земства, зведеній у XIX столітті.
Історичний будинок став домом для нових ідей. Пам’ятка архітектури має безліч індивідуальних характеристик та особливостей: оголена цегляна кладка, багата ліпнина, дуже високі стелі, декорований фасад. Сам музейний простір настільки самобутній, що здається, немов стіни здатні затьмарити експонати. Завдання дизайнерів світла полягало також у тому, щоб підкреслити гідність архітектури, але наголосити на експозиціях. Чи можливо в принципі подружити атмосферну архітектуру кінця XIX століття та ультрасучасне мистецтво цифрової доби?

Світло дозволяє тактовно виділяти архітектурні переваги будівлі, але фокусуватися на експозиціях. Фото надане Expolight
Микола Каблука вважає, що саме світло є ідеальним посередником та інструментом для цієї мети: «Ми прагнули зберегти шрами часу, адже вони розповідають свою історію. Це не просто будівля — це пам’ять про минуле, і її важливо поважати. Ми впровадили інноваційні технології, що дозволяють повністю адаптувати освітлення під кожну виставку. Наприклад, кожен світильник має свою адресацію, і його можна налаштувати так, щоб світло підкреслювало деталі творів або створювало драматичну атмосферу».
На деякі ідеї українських художників світла наштовхнув приклад реновації Музею сучасного мистецтва в Нью-Йорку (MoMA), проведеної у 2019 році. Масштабний проєкт вартістю близько 450 мільйонів доларів поставив, зокрема, нову планку для галерейного світла. В рамках оновлення в MoMA змінили традиційну концепцію: нові технології дозволили створювати індивідуалізоване освітлення, адаптоване до конкретних творів та експозицій.
Сучасні галереї — гнучкі творчі простори, які можуть бути місцем проведення найрізноманітніших заходів — від ділових зустрічей і лекцій до клубних вечірок
Засновник компанії Expolight ділиться: «Ми були в контакті з колегами, які працювали над світловим дизайном MoMA. Їхній досвід став для нас орієнтиром, але ми адаптували його під специфіку нашого проєкту. Сьогодні простори DCCC оснащені акцентними світильниками для підкреслення деталей творів, світильниками для рівномірного освітлення великих просторів, світильниками з регульованим фокусом, що дозволяють змінювати кут та інтенсивність світла. А також фреймовими світильниками, які виділяють із точністю до міліметра полотно картини, створюючи ефект лайтбоксу, залишаючи стіну в глибокій тіні.
Ми розробили кастомний софт, який робить процес налаштування інтуїтивно зрозумілим навіть для авторів, художників, які вперше працюють із таким обладнанням. Це дає їм свободу експериментувати зі світлом та створювати унікальні сценарії для своїх робіт», — зазначає Каблука.
Ще одна інновація — можливість зміни спектра світла. «Художник може обрати — використовувати тепле світло, що нагадує світло свічки, або нейтральне денне, яке розкриває всі нюанси роботи. Ця гнучкість відкриває абсолютно нові грані сприйняття».
Енергія ідей
У DCCC проходять театральні постановки, кінопокази, воркшопи, хакатони та фестивалі. Простір організований так, щоб легко трансформуватися під різні заходи. Світлові сценарії дозволяють буквально перезавантажувати сприйняття приміщень. Вдень це може бути галерея, а ввечері — театральна сцена чи майданчик для фуршету.
«Ми бачимо, як освітлення трансформує зали: їхні розміри, атмосферу, настрій. Це неначе магія, яка дозволяє створювати нові світи всередині одного простору. За всього різноманіття технологій і багатства нашої фантазії ми прагнемо тактовного впливу, розуміючи, що галерейне світло має працювати на мистецтво, а не руйнувати його контекст, — зазначає Каблука. — Проте DCCC — це не традиційний музей, а місце, де вирує творче життя. Тут розташовані резиденції для молодих художників, реалізуються освітні проєкти та відбуваються міжнародні фестивалі. Тому це завдання для нас — не про стіни та експонати, а про людей, їхні ідеї та енергію».
Важливою частиною центру є відкритий двір, де проводяться заходи просто неба. Освітлення патіо адаптується для використання в різних режимах. Наприклад, для вечірніх заходів світло підлаштовується так, щоб створити камерну атмосферу або святковий, парадний настрій.

Художник може обрати: використовувати тепле світло, що нагадує світло свічки, або нейтральне денне, яке розкриває всі нюанси роботи. Фото надане Expolight
Оскільки Україна сьогодні стикається з енергетичними викликами, то проєкт для DCCC адаптований до нових реалій. «Ми розробили рішення на основі потужних акумуляторів, які дозволяють проводити виставки навіть в умовах відсутності електрики. Це обладнання можна використовувати для pop-up експозицій на виїзних майданчиках», — пояснив артдиректор Expolight.
Успенська площа та DССС
Музейний комплекс тісно пов’язаний із прилеглою локацією — оновленою Успенською площею. Ці два простори формують єдиний ансамбль. Раніше дорога розривала територію, перетворюючи площу на ізольовану незадіяну ділянку. Тепер простір став доступним і пішохідним, що підкреслює його синергію з музеєм.
«Ми бачили необхідність пов’язати музейний простір із містом, щоб не просто відкрити двері центру для людей, а й зробити довкілля продовженням його ідей. Expolight відповідав за світловий дизайн обох об’єктів, — розповідає Микола Каблука. — Ми прагнули створити ефект плавного переходу від внутрішнього простору музею до відкритої площі. На площі встановлені інтерактивні світлові лінії, що реагують на рух пішоходів. Коли люди проходять площею, світло буквально оживає, взаємодіючи з ними. Це символізує енергію, яка походить від центру й поширюється далі в місто».
Успенська площа та DCCC не просто доповнюють один одного, а й створюють унікальний культурний вузол, магніт і каталізатор творчих процесів у місті. Сьогодні площа використовується як відкрита сцена для культурних подій. Тут відбуваються тимчасові виставки, інсталяції, концерти та інші заходи. Для розміщення тимчасових експозицій на площі передбачені спеціальні зони з гнучким освітленням.
Більше про тенденції та професійні секрети моделювання атмосфери за допомогою світла в сучасних громадських просторах, міських і заміських, PRAGMATIKA.MEDIA розповість у наступному матеріалі, підготовленому спільно з Expolight та Kabluka Light & Digital Sculptures.








