Центр щасливих людей. Як мають розвиватися міста у XXI столітті, щоб витримати конкуренцію

Люди прагнуть жити в містах. У Європі до 2050 року рівень урбанізації досягне 80%, в Україні вже зараз — близько 70%. Але мегаполіси, що розширюються, не зможуть функціонувати з єдиним центром, у якому сконцентрований абсолют смислів і форм.

 

На зміну тисячолітній реальності моноцентричних міст приходять міста багатополярні. І від індивідуальності та самодостатності нових центрів/полюсів залежить успіх усього мегаполіса, його привабливість для життя й конкурентність.

 

Діджиталізація як стимул багатополярності

Сама ідея багатополярності — сестра децентралізації, її хвилі змінювали структуру міст із кожним цивілізаційним витком. Мабуть, моноцентричним місто залишалося лише до промислової революції: стародавні та середньовічні поселення концентрували максимум суспільних функцій у компактному просторі, в пішій доступності для мешканців (до 3 км). Перша хвиля — промислова — призвела до деконцентрації виробничої та житлової забудови. Наприклад, у 1802 р. французький архітектор Жан-Жак Юве запропонував будувати нові міста з блоків-районів, кожен із яких мав би свою спеціалізацію.

Олександр Попов, співзасновник archimatika, автор концепції регіонального центру Lucky Land

Подібних ідей ідеальних міст у XIX ст. з’являлося безліч, а деякі прогресивні девелопери-промисловці навіть зважилися на створення «комун» із власними громадськими центрами, що містили школи, лікарні, ринки й навіть клуби: Солтейр (1852), Борнвіль (1879), Порт-Санлайт при миловарній фабриці Ліверпуля (1886).

Рубіж XIX–XX ст. приніс активний процес створення агломерацій із поглинанням найбільшими містами найближчих селищ. Відповіддю на нього стала концепція міста-саду, гармонійного урбанізованого середовища з «розтягуванням» центрів. Проте міста-сади (Лечворт, Велвін, Нова Варшава, Пуща-Водиця та ін.) будувалися та заселялися не так швидко, щоб стати успішними прикладами масової децентралізації.

Багатополярність відображена і в концепціях XX ст.: післявоєнної multi nuclei city model; у 1980–1990-х роках urban village та co-location hypothesis; далі New Urbanism і smart growth…

Найкомплексніша на сьогодні програма розселення на всіх рівнях проводиться в ЄС, де поліцентризм як містобудівна та територіально-планувальна концепція був офіційно прийнятий для Євросоюзу 1999 року.

Істотний поштовх реалізації цих ідей дала діджиталізація економіки. А коронакриза, за всіх своїх негативних рис, розкрила очі на головне: людині необхідний максимум функцій і послуг саме там, де вона живе.

Концепція «центр поза центром» надає людині максимум функцій і послуг саме там, де вона живе

«Які функції зараз має центр? Навіщо людині прагнути до нього? На роботу до офісів центрального ділового району? Вона може за бажання працювати з будь-якої точки світу. Отримати послуги від держави, вирішити свої питання в розміщених у центрі адміністративних установах? Більшість уже можна здійснити дистанційно. Залишається функція дозвілля. Людина прагне в центр за атмосферою: пропорційною та красивою архітектурою, парками, кафе, культурними установами. Ми створимо такий центр поза межами центру», — говорить співзасновник archimatika Олександр Попов, автор концепції регіонального центру Lucky Land.

 

Нові ідеальні міста-лабораторії

Які вони — ідеальні міста XXI століття? Практично всі мегаполіси світу прагнуть створити нові сучасні райони, багатофункціональні та людиноцентричні. Варіантів безліч: кластери з якоюсь спеціалізацією, масштабні райони навколо транспортного хабу чи ландшафтного акценту та багато іншого.

Ядром Aspern Seestadt стало озеро. Планування — радіальне, середньоповерхове, 7–10 поверхів із рідкісними домінантами до 22-х

Мабуть, найбільшим девелоперським проєктом у Європі є Aspern Seestadt (озерне місто Асперн), який реалізується за 7 км від центру Відня. На цьому місці в 1912–1977 роках працював аеропорт Flugfeld Aspern, його злітно-посадкову смугу демонтували в 1992 р. Відень оголосив конкурс на розроблення майстер-плану, переможцем якого у 2006 р. визнане шведське бюро Tovatt Architects and Planners.

Переможцем конкурсу на розроблення майстер-плану розвитку 240 га у Відні визнане шведське бюро Tovatt Architects and Planners

Кожен із кварталів створюється за результатами відкритих конкурсів

До 2028 р. на 240 га будуть побудовані багатофункціональні квартали з квартирами, офісами, торговим, науковим, дослідницьким і освітнім районами. Загалом це житло для 20 тис. осіб і приблизно стільки ж робочих місць. Реалізація всього проєкту коштуватиме 5 млрд євро, зараз інвестовано вже понад мільярд.

Ядром озерного міста стало, звісно, озеро. Планування — радіальне, середньоповерхове, 7–10 поверхів із рідкісними домінантами до 22-х. Половину ділянки забудови відведено під громадські простори, вулиці, площі, зелені насадження та зони відпочинку.

Реалізація Aspern Seestadt почалася з інфраструктури — з 2009 по 2017 тут створили водойму, проклали дороги й метрополітен

Реалізація почалася з інфраструктури — з 2009 по 2017 тут створили водойму, проклали дороги й метрополітен. Станції метро Aspern Nord і Seestadt були здані у жовтні 2013 р., перші житлові будинки — у вересні 2014 р. Потім було збудовано залізничну станцію Асперн-Норд. Головна вулиця району закільцьовується навколо озера — пішоходам і велосипедистам до метро швидше, так тут вирішено корегувати мобільність.

У кварталі D8 реалізовано проєкт Slim City від PPAG architects, із компактними та ємними житловими об’єктами

Кожен із кварталів створюється за результатами відкритих конкурсів, тому озерне місто не буде «нудним». Наприклад, у кварталі D8 реалізовано проєкт Slim City від PPAG architects, із компактними та ємними житловими об’єктами. А за проєктом Querkraft і Berger+Parkkinen було збудовано інноваційний семиповерховий квартал D12 із клеєної деревини.

Інноваційний семиповерховий квартал D12 із клеєної деревини побудований за проєктом Querkraft і Berger+Parkkinen

У Seestadt також знаходиться один із найвищих у світі 84-метровий дерев’яний хмарочос HoHo Wien (RLP Rüdiger Lainer + Partner).

Озерне місто створюється з великою увагою до екологічних стандартів та інклюзивності. У будівництві доріг був повторно використаний бетон, що залишився після демонтажу злітно-посадкових смуг. Частина будівель живиться фотоелектричною, сонячною енергією, гібридними системами, тепловими насосами; вони обладнані різними варіантами збереження тепла та електроенергії.

У 2010-му генплан Гамбурзького Наfencity був переглянутий, до екологічності та мобільності додали ще фокус на соціально стійкому розвитку.

Назви вулиць, площ і парків — переважно жіночі. Від Дженіс Джоплін до першого президента Національної ради Австрії Барбари Прамер. Площа на північному березі озера названа на честь Захи Хадід, парк — Пеппі Довгапанчохи.

На сайті проєкту наголошується, що Seestadt — це міська лабораторія Smart City Wien, місце, де можна випробувати інтелектуальні ідеї, концепції та технології.

Статус «експериментальної лабораторії» утримує і ще один великий проєкт — гамбурзький HafenCity, розташований на кількох островах у гирлі Ельби, що загалом займає 157 га. У 1997 р. міська влада вирішила перетворити цей портовий район на новий діловий центр із люксовими апартаментами та штаб-квартирами корпорацій. У 2010-му генплан було переглянуто — до екологічності та мобільності додали ще фокус на соціально стійкому розвитку міста.

HafenCitу реалізує ідеї «радикального змішування» функцій і способів використання території, від коворкінгів і колівінгів до міських садів і громадських кухонь

І тепер, окрім візитки-магніту — Ельбської філармонії, — HafenCitу може похвалитися яскравою реалізацією ідеї «радикального змішування» (radical mix) функцій і способів використання території. Наприклад, один із десяти кварталів HafenCitу — Баакенхафен — адаптується до потреб найрізноманітніших груп: людей з обмеженими фізичними можливостями, літніх людей, сімей із дітьми, а також освітніх закладів, які там розташовуватимуться.

Пропонуються численні сценарії «концепції спільного проживання» — від шерингових автомобілів до громадських кухонь для прийому їжі, музичних залів. Будівельне товариство Halbinsulaner реалізує міксовий малоповерховий проєкт Creative Blocks для фрілансерів (переважно з творчих індустрій, архітектури та побуту, засобів масової інформації). І він також різноманітний — його блоки втілюють KSP Jürgen Engel Architekten, WERK Arkitekter, Кістер Шайтхауер. А ще є community garden в одному з трьох парків і багато інших форм залучення мешканців.

 

Новий центр — повернення Києва містянам

Саме в центрі (або центрах) можна зрозуміти місто й відчути, чим воно є, його історичну роль і нинішню функцію, його стиль і амбіції. На жаль, за всієї любові до Хрещатика та Майдану доводиться визнати, що там навряд чи можна насолоджуватися та відчувати гордість, відпочивати самим і показувати гостям міста.

Житловий комплекс Lucky Land створює гармонійний баланс між приватним і громадським

«На жаль, сьогодні навіть історичний центр столиці не має всього того, що називається якісне середовище. По периметру міста у нас як гриби ростуть спальники, де, крім житла, нічого немає. Виходить не місто, а суцільне багатоповерхове село. Це дуже далеко від повноцінного міського середовища. Сформувався гострий дефіцит, якому можна відповісти новою якісною пропозицією. І це може бути цікавим для всіх — і для містян, і для забудовників», — так пояснює Олександр Попов появу ідеї центру поза центром як основи концепції житлового комплексу Lucky Land від групи компаній DIM.

Проєкт Lucky Land буде реалізований на 35 га у Святошинському районі Києва. Девелоперу ділянки було запропоновано кілька концепцій, він підтримав ідею архітекторів — створити не просто спальний район чи компаунд, а гармонійне архітектурне середовище, яке своєю появою сформує новий центр.

Схема співмасштабності забудови центральних районів Києва

«Закриті території з різноманітною інфраструктурою — це зараз мейнстрим, підтверджений попитом. Однак покупці ще не спроможні дивитися вперед, при цьому змушують своїми очікуваннями забудовників і архітекторів робити такі рішення. Але ми розуміємо, що можна знайти гармонійний баланс між приватним і суспільним. У Lucky Land ми робимо напівприватний простір для мешканців усередині кварталів і відкриті вулиці, доступний усім периметр. У такий спосіб створюємо повноцінне міське середовище», — розповідає Попов.

Проєкт Lucky Land на 35 га у Святошинському районі Києва пропонує гармонійне архітектурне середовище, яке сформує новий центр

Завдяки Lucky Land простимулюється активний розвиток цього району. Тут уже є «торгове» ядро — найбільший ТРЦ у місті Lavina Mall, «Епіцентр К», «Ашан». На ділянці поряд буде ритейл-парк, один із блоків якого проєктується під медичний центр. На території, суміжній із Lucky Land, іде будівництво критого ринку, а також планується будівництво бізнес-центру.

«Набір брендів у ТРЦ Lavina Mall такий, що і Хрещатик може позаздрити. З іншого боку, ми створюємо якісну архітектуру та різноманітне міське середовище, де точно захочеться погуляти, посидіти в кафе, провести час із друзями. Ще один київський момент — центр сусідить із природним ландшафтом. Як історичний центр виходить на берег Дніпра, так і тут у нас є 100 га лісу», — розповідає Олександр Попов.

Передбачаються комерційні перші поверхи з максимумом функцій, від кав’ярні та ветклініки до коворкінгу, таким чином формується активна міська вулиця

Дубовий гай, що знаходиться на території забудови, буде збережений і включений у загальну архітектурну композицію як ділянка «міського лісу», lucky forest — з облаштованими місцями для дозвілля та маршрутами для рекреації, які не порушують природну екосистему. Оскільки з архітектурного погляду зараз ця ділянка tabula rasa, Lucky Land напевно зможе задати тон подальшій забудові.

Тут з’являться шість кварталів із 23-ма житловими будинками висотністю від 9 до 26 поверхів. Загалом у Lucky Land буде близько 4 тис. квартир, 10–12 тис. мешканців.

В основі містобудівних рішень — переосмислення історичного центру Києва з ядром-площею й вулицями, що розходяться від неї віялом

В основі містобудівних рішень — переосмислення історичного центру Києва з ядром-площею й вулицями, що розходяться від неї віялом, променадом уздовж основної осі. На фасадні рішення та дахи вплинула архітектура історичних європейських міст: вежі, мансардні поверхи, скошені покрівлі формують індивідуальність і створюють ритм.

Ядром Lucky Land стане будівля школи, яка покликана грати роль ком’юніті-центру для всіх жителів кварталів, із сучасним технологічним конференц-залом, майданчиками та залами для занять спортом і парком публічного використання.

Завдяки Lucky Land простимулюється активний розвиток цього району

«Передбачені окремі входи, не через класи, для проведення заходів у конференц-залі та спортивному ядрі. Школа стане справжнім громадським центром, орієнтованим на різноманітні види активностей», — наголошує Олександр Попов.

У комплексі буде два своїх лінійних парки: один навколо школи та громадського центру, другий, з акцентом на спортивний відпочинок, — уздовж лісу, що примикає до ділянки Lucky Land. До «шкільного» парку-променаду будуть звернені парадні фасади житлових будинків. Передбачаються комерційні перші поверхи з максимумом функцій, від кав’ярні та ветклініки до коворкінгу, таким чином формується активна міська вулиця.

Передбачаються комерційні перші поверхи з максимумом функцій, від кав’ярні та ветклініки до коворкінгу, таким чином формується активна міська вулиця

Розробляючи планування квартир, archimatika використовувала принцип PRO-планувань, що заслужив визнання в ефективності. Є варіанти 1–4‑кімнатних квартир, а також видові пентхауси. «Враховані сучасні вимоги, наприклад, відкриті тераси збільшеної площі», — розповідає Попов. Машини мешканців і гостей розміщуватимуться в підземних і наземних паркінгах.

Планування квартир Lucky Land засноване на принципі PRO-планувань від archimatika

Lucky Land буде доброзичливим та інклюзивним, «розумним» та екологічним. «Ми зберемо тут усі найкращі елементи, які можна втілити: використання сонячних батарей для вуличного освітлення; локальна котельня як оптимальний варіант із погляду екології та економії ресурсів і багато іншого. Розглядаємо створення на території ЖК озера, в яке скидатиметься дощова вода, а навколо облаштуємо сквер — і це буде елементом якісного середовища», — наводить приклад Олександр Попов.

У Lucky Land будуть смарт-вулиці з розділеними смугами руху для пішоходів, машин, транспорту та велосипедистів, із зеленими паркінгами, зарядними станціями для електрокарів, а також «розумним» освітленням

Зокрема, на території комплексу організовано смарт-вулиці з розділеними смугами руху для пішоходів, машин, транспорту та велосипедистів, із зеленими паркінгами, зарядними станціями для електрокарів, а також «розумним» освітленням — енергозберігаючими LED-ліхтарями. Двори, дитячі майданчики та всі елементи благоустрою будуть спроєктовані індивідуально та з інтеграцією точок Wi-Fi, заряду гаджетів і кнопок виклику екстрених служб.

У проєкті також передбачене ландшафтне підсвічування, система автоматичного поливу, дренування, прихованого збору води з кондиціонерів. В інженерних системах застосовано диспетчеризацію всього обладнання для моніторингу його роботи та запобігання аваріям.

А ще Lucky Land створюється не просто розумним, а й дуже гарним, з ефектними фасадами. «Ми повертаємо Києву глазуровану кераміку на фасадах. Це класний, природний, гарний, емоційний матеріал. Ми радіємо йому на Хрещатику, тепер зможемо насолоджуватися таким рішенням і у Lucky Land», — наголошує Олександр Попов. Керамікою, створеною вже за новітніми технологіями XXI ст., будуть облицьовані парадні фасади будинків Lucky Land.

«Ми робимо ставку на естетику. Людина буде там, де їй буде добре. Архітектор разом із забудовником робить якісне, комфортне середовище, а воно як магніт притягує до себе і людей, і функції, і комерцію. І все це разом називається центром», — пояснює Попов.

Парадні фасади будинків Lucky Land будуть облицьовані глазурованою керамікою

Він також наголошує, що цим проєктом створюється регіональний центр. «Ключовий момент: у мільйона людей, які мешкають довкола, — від Бучі та Ворзеля до Виноградаря — з’являється альтернатива, куди їхати за якісним простором — на Хрещатик чи Lucky Land», — каже Олександр Попов.

Олександр Насіковський, керуючий партнер групи компаній DIM

Олександр Насіковський, керуючий партнер групи компаній DIM, про проєкт і його концепцію.

PRAGMATIKA.MEDIA: Розкажіть, будь ласка, за якими принципами ви обираєте ділянки, щоб забезпечити потенційним інвесторам нових житлових комплексів DIM Group гідне оточення та інфраструктуру.

Олександр Насіковський: Головна умова ділянки, яка може бути нам цікава, — наявність поряд зеленої зони чи водойми, розвинена інфраструктура району чи можливість створити таку, якщо наявної буде недостатньо.

Сьогодні ми будуємо комплекси, які схожі на гаджети: це безліч корисних функцій для комфортного життя. І головна з них — інтеграція природи до міського середовища. І навпаки — міського середовища в природу. Екологічні якісні матеріали, продумана до дрібниць інфраструктура та сучасні технології допомагають створити для людини здорову атмосферу, яка сприяє продовженню її життя.

Lucky Land стане епіцентром роботи, комунікацій і дозвілля всіх киян

P.M.: Чому для проєкту Lucky Land було обрано концепцію «центр поза центром»? У чому її переваги?

О. Н.: Ми прагнемо створювати проєкти в дусі часу, а поліцентризм — нова світова тенденція розвитку міст. Центр — місце тяжіння людей: економічне, соціальне, культурне. І житловий комплекс Lucky Land стане такою точкою міського розвитку. Чому саме Lucky Land? Ми хочемо довести українцям, що навіть проєкт, який знаходиться не в центрі міста, при грамотному підході та плануванні здатний стати центром поза центром.

Унікальне поєднання лісу та інфраструктури, як магніт, притягує людей, які без проблем зможуть закрити всі свої потреби, не виїжджаючи в центр міста. Незабаром тут з’явиться алея, на якій вируватиме міське життя. Торгові та бізнес-центри, фітнес-клуби, освітні та культурні комплекси. По суті, це місто в місті, яке стане повноцінним регіональним центром столиці.

P.M.: Розкажіть про соціальний складник Lucky Land. Чим він буде представлений? Як проєкт інтегруватиметься в сусідні проєкти?

О. М.: Ми створюємо не просто новий спальний район, а регіональний центр столиці. Поруч із Lucky Land найбільший в Україні торгово-розважальний центр Lavina Mall з найкращою добіркою брендів у місті. Також неподалік житлового комплексу планується будівництво бізнес-центру. Ну і сам Lucky Land не поступатиметься центрам європейських столиць — ми створюємо тут відкритий зелений публічний простір із сучасною архітектурою.

Територія стане епіцентром роботи, відпочинку, комунікацій і дозвілля всіх киян. У той же час мешканці Lucky Land матимуть власне закрите подвір’я з ігровими майданчиками, алеями для прогулянок і місцями для відпочинку. На території комплексу збудують школу на 680 учнів, яка стане культурним і спортивним центром не лише для дітей, а й для дорослих. Оператором навчального закладу стане КМДШ — мережа приватних ліцензованих шкіл. Для маленьких мешканців комплексу передбачено п’ять дитсадків, які будуть розташовані на перших поверхах будинків у кожному кварталі.

Lucky Land — це місто в місті, яке стане повноцінним регіональним центром столиці

До реалізації проєкту ми залучили найкращих партнерів, наприклад бюро archimatika, з яким розпочали реалізацію нового кварталу. Наша мета — створити для мешканців Lucky Land максимально комфортні умови для життя, розвитку та відпочинку. Щоб вони, вирішуючи щоденні питання побуту, не витрачали час на корки, а присвячували його рідним і близьким, створюючи центр свого життя там, де їхній дім.

P.M.: Чи плануєте цю концепцію або її елементи використовувати в інших проєктах? Де саме?

О. М.: Безумовно, ми будемо використовувати напрацьований досвід концепції поліцентризму і в інших проєктах. Хоча вже сьогодні можу сказати, що всі наші проєкти тією чи іншою мірою відповідають цій концепції. Всі комплекси, що будуються, матимуть розвинену і продуману інфраструктуру, поруч є зелена зона або вона буде реалізована у складі самого проєкту. Ми будемо розвивати концепцію та впроваджувати її в наші проєкти дедалі глибше та ефективніше.

Центр — це місце, куди хочеться повертатися. Це місцеві жителі та туристи, яким однаково комфортно та цікаво. Вулична торгівля й артоб’єкти. Піші прогулянки та споглядання. Це зустрічі. Це місце сили та смислів. Київ потребує більшої кількості центрів-ядер, щоб бути успішним у світі, який стрімко змінюється.