Тиждень українського дизайну та інновацій — найбільший в Україні мультидисциплінарний фестиваль, що об’єднує різні напрями: промисловий, графічний дизайн, дизайн інтер’єру, архітектуру, містопланування, мистецтво тощо. Це також платформа для навчання та дискусій, де професіонали у сфері дизайну можуть поділитися ідеями та досвідом між собою, з молодими спеціалістами та всіма охочими. Це майданчик, де окреслюються нові тенденції та перспективи розвитку українського дизайну — як у нашій країні, так і у світі.
Три змістовні панельні дискусії, організовані нами за кураторства головного редактора PRAGMATIKA.MEDIA Костянтина Ковшевацького та фахівчині НСАУ Ольги Терефеєвої, зібрали під одним дахом відомих дизайнерів, інфлюенсерів та експертів у сфері мистецтва й архітектури.
Лекторій запропонував насичену програму, що була поділена на три тематичні блоки. Зустрічі з експертами та гостями розгорнули захопливу панораму українського дизайну. Їхні виступи охопили широкий спектр тем, від історичних коренів до сучасних трендів і сміливих перспектив розвитку, чітко позиціонуючи український дизайн на світовій артсцені.
Феномен українського дизайну був темою першої жвавої дискусії, учасниками якої стали українська архітекторка, дизайнерка та художниця Вікторія Якуша, засновниця бренду Gunia Project Марія Гаврилюк, співзасновник дизайнерської майстерні loft buro Олег Волосовський, відомий музикант, галерист, куратор і засновник артцентрів «Я Галерея» в Києві та Львові Павло Гудімов і засновник студії vk-decoration Віталій Касинець.
Відкриваючи першу панельну дискусію, українська архітекторка, дизайнерка та художниця, лауреатка численних нагород від українських і закордонних конкурсів Вікторія Якуша зазначила, що війна пришвидшила процес формування українського дизайну як феномену. Вона виділила три характерні риси, що яскраво його характеризують. Це вітальність, відкритість та «дикість», або відмінність від інших країн, інакшість. Саме завдяки цій інакшості Вікторії вдається захоплювати своїми об’єктами закордонних експертів і замовників.
k Відома українська архітекторка, дизайнерка та художниця, володарка численних нагород престижних українських і міжнародних конкурсів Вікторія Якуша долучилася до першої панельної дискусії PRAGMATIKA.MEDIA за допомогою онлайн-зв’язку
«Вітальність проявляється в різних формах: від візуальних образів до захопливих історій. Ці історії про наше життя та дизайн, звичайно, відрізняються від інших. Наївність — усе дуже відкрито, відверто, завжди щиро. А дикість — це зв’язок зі своїми інстинктами. Наші природні інстинкти — це не агресія, а щирі спонукання, які проявляються в наших діях, словах і почуттях. Це дуже важливий зв’язок, який у багатьох втрачений. Ці три риси можуть проявлятися як окремо, так і в комбінації в українському дизайні, формуючи його унікальні та ключові характеристики. На врученні нагороди на Dezeen Awards у 2021 році, де я була однією з переможців із проєктом FAINA, журі прокоментувало наш об’єкт досить несподівано. Мовляв, дуже сучасно та космополітично, але відчувається культурна флотація. Зовнішнє прочитувалось як схоже для багатьох культур, а коли вони заглиблювались у контекст, це викликало великий емоційний відгук, і члени журі казали, що це ні на що не схоже. Чим більше ми будемо вказувати на свою сутність, свою унікальність і свою інакшість, тим більше шансів привернути до себе увагу», — вважає дизайнерка.
Засновниця бренду Gunia Project Марія Гаврилюк згодна з Вікторією. Дизайнерка визнає складність спроби чітко окреслити український дизайн, адже він не піддається однозначному визначенню, яке б однаково сприймалося українцями та іноземцями, асоціюючись із певною течією чи набором образів.
Засновниця бренду Gunia Project Марія Гаврилюк
«Український дизайн — це пошук себе. Він ще не знайшов своєї унікальної ідентичності, але перебуває в процесі становлення. І я не впевнена, чи нам узагалі це потрібно. Думаю, що український дизайн не може бути обмежений одним почерком. Він має бути таким же живим та різноманітним, як і сама українська культура. Мені здається, що сьогодні він швидко розвивається. З’являється багато людей, які саме зараз починають себе ідентифікувати з Україною, віднаходити певні культурні коди. Я не можу сказати, що український дизайн для мене має якийсь сталий видимий образ. І не думаю, що це погано», — говорить Марія.
Співзасновник дизайнерської майстерні loft buro Олег Волосовський
Співзасновник дизайнерської майстерні loft buro Олег Волосовський вважає, що будь-який феномен народжується на правильній платформі. Для дизайну це платформа освіти. Свого часу Олег закінчив архітектурний факультет Київської академії образотворчого мистецтва (НАОМА). Потім багато вчився за кордоном, бо вітчизняна освіта його не задовольнила. У команді метра багато молодих хлопців із КНУБА, НАОМА, КДАДПМД ім. М. Бойчука проходять практику, починаючи з ІІІ курсу. Його студія проводить багато майстер-класів для студентів, допомагає їм робити диплом і правильно презентувати себе та свій проєкт. Олег вважає, що якщо ми не дамо українським митцям базову платформу, ні про який український дизайн ітися не може.
«Я не втомлююсь пропагувати якісну освіту. Я вирішив у свої 53 роки вступити в аспірантуру НАОМА, щоб мати можливість повернутися в академію як викладач і запровадити на своєму факультеті викладання дизайну інтер’єру й території як окремих дисциплін. Поки ми не станемо на ноги нашого історизму, культури, стрибати далі нема куди. Я довго навчався та працював в Італії, був дизайнером італійських фабрик. Ми завжди пишалися тим, що ми дизайнери з України. Зараз 90% дітей українських архітекторів і дизайнерів після закінчення третього курсу у вітчизняному ВНЗ навчаються за кордоном, у Бельгії, Нідерландах, у Лондоні. І потім вони в Україну не вертаються!
Я пропагую технологічний напрям дизайну. У нашої країни є всі можливості виробляти якісні товари для різних напрямків дизайну. Після війни італійські майстри в законодавчому порядку на 7 років звільнялися від податків. Це й спричинило бурхливий розвиток технологій. Треба, щоб стілець, на дизайн якого ви поклали багато часу та сил, продався не один, а мільйон разів. Витвір дизайну — це не музейний експонат, а технологічна річ. Я досконально вивчаю всі сучасні технології й витрачаю на це 90% часу під час створення нового продукту. Сьогодні ми, ті, хто був закритий у шкатулці совка багато років, виплескуємося в інший світ, як цунамі. Наші дизайнери та архітектори, попри війну, виграють сьогодні великі тендери. Я буду робити все можливе, щоб виробництво в цій країні стало конкурентоспроможним», — заявляє Олег Волосовський.
Галерист, куратор і засновник артцентрів «Я Галерея» в Києві та Львові Павло Гудімов
Для галериста, куратора та засновника артцентрів «Я Галерея» в Києві та Львові Павла Гудімова дизайн — це дуже широке поняття. Цей феномен не обмежується рамками інтер’єру, предметів, промислового дизайну чи крафту. Це система мислення, яка охоплює всі аспекти життя та потребує системного й послідовного впровадження в усі сфери нашої країни, починаючи з найнижчого рівня. Павло вважає, що дизайн як інструмент освіти виходить за межі освіти власне дизайнерів. Ідеться про освіту кожного громадянина, який готовий приймати цей дизайн, долучатися до цього дизайну, бути носієм цього дизайну й берегти його.
«Переїхавши з Києва до Львова 4,5 роки тому, я опинився в місті, яке кипить життям, на відміну від столичного “перехідного періоду”. Мене одразу залучили до роботи в міськраді, де я консультував із питань збереження спадщини, парків і дизайну міста. Із самого початку я був вражений нехтуванням історичною спадщиною. Це неминуче веде до її руйнування наступними поколіннями. Тому я запропонував створити Бюро спадщини, яке б займалося популяризацією та реставрацією історичних пам’яток. Мою ідею втілили в життя, і Бюро стало найпопулярнішою структурою в цій сфері. Окрім спадщини, я багато уваги приділяв паркам, тому що моя базова освіта — це ландшафтна архітектура.
«Дизайн не повинен бути привілеєм для обраних, він має стати невіддільною частиною життя кожного, інтегруватися в усі сфери суспільства, включаючи владу. Нам потрібно максимально докластися професіонально, щоб створити більш естетичний простір у кожному місті, селі, районі тощо», — Павло Гудімов
Ландшафтний дизайн може творити красу й гармонію, як, наприклад, наша інсталяція “Тюльпанні хвилі”, створена в партнерстві зі Стрийським парком та нідерландськими колегами, яка зібрала мільйон відвідувачів. Також за моєю ініціативою була розроблена типологія лавок і сміттєвих урн, проведений конкурс, і тепер вони інкорпоровані в міський простір.
Важливу роль у розвитку дизайну відіграє освіта. Це не лише про базові знання, а й про самоосвіту та постійний розвиток. Для цього я створюю платформи для обміну досвідом і розширення аудиторії дизайнерів. Переїзд Харківської школи архітектури та Академії дизайну і мистецтв до Львова створив нові можливості для співпраці та обміну ідеями. Дизайн не повинен бути привілеєм для обраних, він має стати невіддільною частиною життя кожного, інтегруватися в усі сфери суспільства, включаючи владу. Нам потрібно максимально докластися професіонально, щоб створити більш естетичний простір у кожному місті, селі, районі тощо. Війна додала в наше життя зацікавленість собою. Ми прокинулися від довгої 30-літньої сплячки й тепер шукаємо себе, свій зміст, свій почерк», — вважає Павло Гудімов.
Засновник студії vk-decoration Віталій Касинець за основною професією — декоратор. Але при цьому займається й дизайном інтер’єрів, бо вважає: щоб гарно задекорувати об’єкт, краще зробити інтер’єр самому й отримати ідеальний результат.
Засновник студії vk-decoration Віталій Касинець
«Історія нашої країни — це постійне відродження після руйнування. І саме ця стійкість та прагнення до краси — ось що, на мою думку, лежить в основі українського дизайну», — Віталій Касинець
«Український дизайн для мене не обмежується чіткими рамками. Це феномен, що виявляється у творчості талановитих людей, які борються за збереження нашої спадщини. Історія нашої країни — це постійне відродження після руйнування. І саме ця стійкість та прагнення до краси — ось що, на мою думку, лежить в основі українського дизайну. Мої колеги, Віка та Марія, — це не просто бренди. Це люди, які вкладають у свої роботи душу, читають українську культуру, етніку та сучасність. Звісно, ми не можемо жити в ізоляції від світу. Ми черпаємо натхнення з різних джерел, але творимо саме в Україні. І те, що ми створюємо, — це і є український дизайн. Дизайн, який щиро робиться з любов’ю до своєї країни та професії, не може не мати успіху. Адже кожен українець, який творить красу, робить свій внесок у розвиток нашої культури та естетики», — наголошує Віталій Касинець.
На другій панельній дискусії в атмосфері творчого діалогу та обміну досвідом засновники провідних дизайн-студій і архітектурних бюро України зібралися, щоб розкрити таємниці синергії дизайну й архітектури. У ролі ведучого та координатора виступив головний редактор PRAGMATIKA.MEDIA Костянтин Ковшевацький. У дискусії брали участь керівник проєктного бюро та творчої майстерні Ryntovt Design Юрій Ринтовт, засновник Design Studio of Yuriy Zimenko Юрій Зіменко, засновник AIIX Studio та Ilab.design Олександр Босенко, засновник студії Aranchii Architects Дмитро Аранчій, засновник Goldakovskiy Group Architects Влад Голдаковський, керівник компанії Solmix Lighting і засновник бренду Lights of Ukraine Олександр Максимов, архітектор та співзасновник офісу міських проєктів «Урбанина» Максим Головко.
Модератор дискусії, головний редактор PRAGMATIKA.MEDIA Костянтин Ковшевацький майстерно керував обговоренням, охоплюючи широкий спектр тем
На початку лекції головний редактор PRAGMATIKA.MEDIA Костянтин Ковшевацький задав тон дискусії, визначивши її проблематику.
«В історичній ретроспективі добре видно єдність архітектури, інтер’єрного дизайну, промислового дизайну на прикладах великих архітектурних стилів. Згадаємо, як у єдиному естетичному ключі були реалізовані об’єкти модерну: фасад, інтер’єри, меблі. Наприкінці двохтисячних років Патрик Шумахер проголосив виникнення нового архітектурного стилю — параметрики. Але якщо ми погодилися, що це новий великий архітектурний стиль, чому ми досі не бачимо тотальної синергії між фасадом, інтер’єром та меблями?» — запитав пан Костянтин в учасників.
Юрій Ринтовт, дизайнер, керівник проєктного бюро та творчої майстерні Ryntovt Design, висловив стурбованість дисбалансом між архітектурою, дизайном і предметним дизайном в Україні. Він зазначив, що цей розрив існує не лише між різними галузями, але й між очікуваннями та реальністю життя більшості людей у нашій країні.
Дизайнер, керівник проєктного бюро та творчої майстерні Ryntovt Design Юрій Ринтовт
«Мені близький природний дизайн, шлях цілісного мислення та всеохопна любов до природи, до планети. Я вважаю, що культуру не можна просто запозичити, її потрібно творити. Ми повинні створити свою історію, прорости крізь неї, а потім ділитися нею з іншими. Коли ти ділишся своїми думками, говориш про них уголос, тоді формується твій шлях, еволюція твоєї країни, міста, сім’ї…», — розповідає дизайнер.
Засновник AIIX Studio та Ilab.design Олександр Босенко, досвідчений дизайнер інтер’єру, стурбований відсутністю зв’язку між архітектурою та різними видами дизайну в Україні. Він вважає, що кожен фахівець повинен глибоко занурюватися у свою сферу, як це роблять медики, адже лише так можна досягти справжньої майстерності. Босенко переконаний, що спеціалізація є ключем до успіху і неможливо бути експертом у всьому одночасно. Тому кожен дизайнер і архітектор повинен зосередитися на своїх сильних сторонах. На його думку, в Україні бракує довіри та співпраці між фахівцями. Замість того, щоб об’єднувати зусилля, вони часто конкурують один з одним, що негативно впливає на загальну якість проєктів. Олександр закликає до зміни цієї ситуації та вважає, що лише спільна робота фахівців із різних сфер може сприяти створенню кращих просторів, які відповідають потребам людей.
Дизайнер, засновник AIIX Studio та Ilab.design Олександр Босенко
«Гарний архітектор повинен запрошувати до співпраці гарного дизайнера інтер’єру. Це дозволить їм створити дійсно якісний проєкт, що буде враховувати всі аспекти. Тому для мене було б дуже добре, якби в нас з’явилися топові фахівці, які створюють меблі, архітектуру та інтер’єр. І якби між ними була тісна співпраця. Від цього виграли б усі: і замовники, і ті, хто працює, — вважає дизайнер. — Мені цікаво почути про таку перспективу зі штучним інтелектом, коли ми віддаємо йому творчу частину роботи, а він генерує архітектуру та дизайн. А самі, наприклад, відстежуємо процеси виробництва. Я не вірю, що так буде. І процеси виробництва, і екологічність потрібно доручити штучному інтелекту, щоб там не було корупції. А творчу частину роботи все ж таки не можна йому віддавати».
Засновник студії Aranchii Architects Дмитро Аранчій — український дизайнер, який прагне знаходити нові сенси в сучасному дизайні. Він вважає, що архітектура та дизайн повинні не просто відповідати потребам людей, а й створювати комфортний простір. Аранчій виступає за єдиний підхід до дизайну, який охоплює як маленькі предмети, так і великі міські масштаби. Він не розділяє дизайн на просторовий, предметний і урбаністичний, адже всі ці напрямки слугують одній меті — створенню функціонального та естетичного простору. Його приваблює концепція так званого тотального дизайну. Дизайнер стурбований проблемою нераціонального використання простору в сучасній архітектурі. Він вважає, що архітектори повинні черпати натхнення з минулого, зокрема з вернакулярної архітектури, де враховуються природні умови та потреби людей. Аранчій вірить у безмежні можливості дизайну, але зазначає, що не всі ними користуються. Він закликає до активного використання цих можливостей для створення кращого світу.
«Епоха ШІ вже настала. Чим раніше ми це зрозуміємо, тим краще», — Дмитро Аранчій
Дизайнер, засновник студії Aranchii Architects Дмитро Аранчій
«3D-принтери не виправдали очікувань. Моделювання, друк, ремонт — усе це не так просто, як здавалося. Тому штучний інтелект допоможе тим, хто вже багато досяг і знає, чого хоче. ШІ подолає перепони на їхньому шляху. Без ШІ нічого не буде. Ми пройшли шлях від малюнків на скелях до олівців, кульманів, AutoCAD, новітніх фасадів. Це не просто мода, це функціональність. Фасади краще переносять сонце та дощ, служать людям. Епоха ШІ вже настала. Чим раніше ми це зрозуміємо, тим краще, — стверджує Дмитро. — ШІ підвищить нашу майстерність, прискорить інновації та творчість. Він допоможе нам стати нацією зі своєю унікальною архітектурою, промисловим дизайном і дизайном інтер’єрів. ШІ — це не ворог, а друг. Він допоможе нам творити краще та швидше, зберегти нашу майстерність і створити унікальний стиль».
Влад Голдаковський, архітектор, засновник Goldakovskiy Group Architects, говорить про такі світоглядні поняття, як цілісність космосу в дизайні й архітектурі. Він вважає, що формальний бік дизайну із часом зникне, а на його місце прийде цілісне сприйняття простору. Голдаковський підкреслює, що людина поперед усього несе цінність, а не формальний дизайн. Архітектор, на його думку, може створити цілісний космос у своєму проєкті, незалежно від того, чи використовує він параметричні методи, чи інші. Ця цілісність, за словами Голдаковського, не про декорацію, а про життя, про людину та її місце у світі. Вона проявляється не лише в архітектурі, але й у дизайні інтер’єрів, предметному дизайні та інших сферах. Владислав вірить, що саме цілісний підхід до дизайну й архітектури дозволить створювати найкращі простори для людей.
Архітектор, засновник Goldakovskiy Group Architects Влад Голдаковський
«ШІ вже використовується для генерації ескізних проєктів у стилі студії Zaha Hadid за допомогою Мidjourney. Це факт. І хоча вони стверджують, що мають на це авторські права, використовуючи попередні роботи, це вже відбувається. ШІ стає здатним створювати об’єкти, в яких закладене відчуття предмета, космосу та глибоких сенсів, пов’язаних із ними», — вважає архітектор.
Архітектор і співзасновник офісу міських проєктів «Урбанина» Максим Головко
Максим Головко, архітектор і співзасновник офісу міських проєктів «Урбанина», зазначає, що ШІ, зокрема платформа Midjourney, здійснює значний вплив на світ дизайну. На думку Головка, штучний інтелект не має замінити архітекторів, а мусить стати для них потужним інструментом. Завдяки Midjourney та подібним платформам значно більша кількість людей може отримати доступ до інструментів для створення дизайнів і проєктування інтер’єрів, що зробить ці професії більш доступними та демократичними.
«ШІ дає можливість величезній кількості людей спробувати стати архітекторами. Це відкриє двері для нових талантів та інноваційних проєктів», — Максим Головко
«Нарешті людство позбудеться догми головного архітектора, який знає, як правильно, — стверджує Максим Головко. — ШІ дає можливість величезній кількості людей спробувати стати архітекторами. Це інструмент, який дозволить зробити дизайн і архітектуру більш доступними. Не доведеться витрачати десятиріччя на навчання. Це відкриє двері для нових талантів та інноваційних проєктів».
Юрій Зіменко, дизайнер, засновник Design Studio of Yuriy Zimenko, вважає, що ШІ може становити певну загрозу для творчої людини, якщо вона делегує цьому інструментові всі свої творчі функції. Погоджуючись із Владиславом Голдаковським, Юрій Зіменко переконаний, що дизайн — це не просто про окремі елементи, а про створення цілісного, гармонійного простору. Як приклад він наводить об’єкти Френка Ллойда Райта, де все продумано до дрібниць і всі деталі ідеально поєднуються між собою. Це підтверджує, що такий підхід не лише можливий, але й дієвий. Юрій не згоден із думкою, що синергія між дизайнерами зникає, і вірить, що її можна й потрібно розвивати. На його думку, немає сенсу конкурувати, а краще шукати шляхи для співпраці та спільного створення кращих проєктів.
Дизайнер, засновник Design Studio of Yuriy Zimenko Юрій Зіменко
«Якщо студія Zaha Hadid Architects використовує свою ж ідею, тобто те, що народила людина, то ми можемо втратити іншу людину, яка народить щось принципово нове. Ми постійно говоримо, нібито турбуємося про всіх, про все: світ, космос, природу тощо. А я вас хочу трохи спустити на землю.
Кожен із нас насамперед піклується про себе. Наприклад, як я буду проживати своє життя без творчості? Якщо у цієї людини забрати таку функцію й віддати комусь, вона може загинути. Людині як повітря необхідна творча реалізація, — стверджує дизайнер. — Я абсолютно згоден із Владом, що ШІ не лише не зашкодить, але й зможе зробити багато корисного, якщо використовувати його правильно. Ми повинні зосередитися на його основному внеску. ШІ може зробити нас більш креативними та продуктивними. Наприклад, використання студією ZHA у своїх проєктах промпту з власною абревіатурою — це не що інше, як концентроване навчання нейромережі на конкретні бажані результати, — пояснює дизайнер. — І це не обмежує результат, а навпаки, його покращує. В цьому випадку цінність — це архітектура для людей, якість простору, мультикомфорт, якість світла та повітря в цій архітектурі. ШІ лише допоможе нам зробити все ефективніше, краще та швидше».
Олександр Максимов, керівник компанії Solmix Lighting, засновник бренду Lights of Ukraine (LOFU), вважає, що ШІ можна використовувати для швидкої подачі інформації. Але всі свої творчі функції передавати ШІ не можна, тому що ми справді можемо забути свою ідентичність і творчість, і частину себе, і цінність свого виробу.
Керівник компанії Solmix Lighting, засновник бренду Lights of Ukraine (LOFU) Олександр Максимов
«Безсумнівно, використання цих інструментів для створення нового та цікавого дизайнерові інтер’єру, ландшафтному дизайнерові та спеціалістам інших галузей відкриває безліч можливостей. Проте для того, щоб цей рух розвивався гармонійно, можливо, варто визначити координатора, який би задавав його глобальний вектор. Ця роль, імовірно, може належати архітекторові. Зосереджуючись на чіткій ідеї, архітектор стає оператором цього процесу, гарантуючи, що задум буде втілений саме так, як він його бачить. Команда ж і собі має підтримувати його та рухатися в тому самому напрямку», — вважає Олександр Максимов.
Влад Голдаковський, архітектор, засновник Goldakovskiy Group Architects, у фінальній частині панельної дискусії провів непересічну історичну аналогію, використовуючи приклад Київської фортеці та гетьмана Івана Мазепи.
«Стоячи тут, на території Арсеналу, що колись був частиною Київської фортеці, ми не можемо не замислитися над тим, як історичні події минулого резонують із сьогоденням. Цей район, значна частина якого була збудована за наказом гетьмана Івана Мазепи на початку XVIII століття, став свідком епохи бурхливих змін. Саме в цей час світ пережив дві знакових події: винайдення парової машини в 1690 році, що ознаменувало початок індустріальної революції, та початок Великої Північної війни в 1700 році, фактично війни росії з Європою.
«Сьогодні, коли ми стикаємося з викликами штучного інтелекту, нам як суспільству необхідно чітко розуміти, куди рухається світ і де в цьому процесі буде Україна. Чи розуміють ті, хто зараз виконує роль лідерів, як штучний інтелект змінить наше життя? Чи готові вони до цих змін?» — Влад Голдаковський
Максим Головко, Влад Голдаковський та Юрій Ринтовт
Сьогодні, коли ми стоїмо на порозі нової епохи — епохи штучного інтелекту, багато хто порівнює її з початком індустріальної революції. Зараз знову фактично йде війна росії з Європою. Чи міг гетьман Іван Мазепа, який керував Україною на початку XVIII століття, передбачити масштаби змін, які чекають на світ? Чи розуміли тодішні українці, як індустріальна революція трансформує суспільство? І найголовніше: чи мали вони чітке бачення майбутнього України в цьому новому світі?
Сьогодні, коли ми стикаємося з викликами штучного інтелекту, нам як суспільству необхідно чітко розуміти, куди рухається світ і де в цьому процесі буде Україна. Чи розуміють ті, хто зараз виконує роль лідерів, як штучний інтелект змінить наше життя? Чи готові вони до цих змін? Це риторичне запитання, але відповідь на нього буде визначати наше майбутнє», — резюмував Влад Голдаковський.
Ведуча та координаторка лекторію, фахівчиня НСАУ Ольга Терефеєва
У рамках третьої панельної дискусії тему «Креативні індустрії та держава» обговорили керівник національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні Микола Ульянов, народна депутатка України та членкиня комітету ВР із питань економічного розвитку Людмила Буймістер і співзасновниця ГО Design4Ukraine та видавництва Creative woman Publishing, менеджерка та кураторка проєкту Музею Авангарду Орнелла Остапенко.
Орнелла Остапенко, співзасновниця ГО Design4Ukraine, видавництва Creative woman Publishing, менеджерка та кураторка проєкту Музею Авангарду, Chief Marketing and Development Officer у BKD (Бельгія), закликає до співпраці між креативними індустріями та державою і вважає, що це необхідна умова для розвитку культури й мистецтва в країні, а також для гідного представлення українських митців на міжнародній арені. Остапенко навела приклад Бельгії, де є система підтримки митців, що містить доступ до архівів, можливості для кураторів, а також податкові пільги. Вона підкреслила, що в Україні такої системи немає, а митці змушені самостійно вирішувати всі питання, пов’язані з просуванням своєї роботи.
«Завдяки активній взаємодії державних органів і представників креативних індустрій українські проєкти повинні здобувати фінансування та можливості для реалізації за кордоном, формуючи стійкий і цілісний образ України на міжнародному ринку. Щоб ми залишили багатоголосся, але під парасолькою держави як бренду, — заявляє Остапенко. — Бельгія використовує добре знайомі в Україні інструменти: профспілки, конкурси, програми післядипломної освіти, обміни студентами. Тамтешні фахівці вкладаються в дизайн-освіту, запрошують сучасних практиків і зірок індустрії викладати у вишах. Різниця з Україною в тому, що для Бельгії ці інструменти працюють. А те, що не працює, просто закривається. Нам потрібно викорінити імітацію діяльності. Імітація діяльності в часи війни — це надто дорого»..
Людмила Буймістер, народна депутатка України, членкиня комітету ВР із питань економічного розвитку, вважає, що інтеграція України до Європейського Союзу відкриває нові горизонти для розвитку креативних індустрій, які є одним із ключових драйверів європейської економіки. За її словами, адаптація українського законодавства до європейських норм у цій сфері є одним із пріоритетних завдань. Також є низка програм і можливостей для розвитку креативних індустрій в Україні, як від держави, так і від ЄС. Одним із прикладів є план Ukraine Facility, який передбачає підтримку нового середнього бізнесу, зокрема й креативних індустрій.
Народна депутатка України, членкиня комітету ВР із питань економічного розвитку Людмила Буймістер
Важливу роль у цьому процесі відіграє співпраця з органами влади та місцевого самоврядування, а також із європейськими партнерами. Людмила закликала громадськість і професійні спілки активно долучатися до процесу розвитку креативних індустрій, надавати зворотний зв’язок органам влади щодо розроблюваних стратегій, вивчати європейське регулювання та співпрацювати з європейськими партнерами.
«Розвиток креативних індустрій є важливою складовою частиною інтеграції України до ЄС. Є багато можливостей для розвитку цієї сфери в Україні, але для їхньої реалізації потрібна активна співпраця всіх зацікавлених сторін. Вектор прогресу насправді задають не люди в кабінетах, а представники громадського сектора, зокрема креативної індустрії. Чиновників треба брати за руку та вказувати їм шлях до розвитку міста, громади або держави», — резюмує Людмила Буймістер.
Керівник національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні Микола Ульянов вважає, що зростання креативної індустрії є важливим індикатором переходу до постіндустріальної економіки.
Керівник національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні Микола Ульянов
Він підкреслює, що інтеграція України до Європейського Союзу та співпраця з європейськими організаціями в цій сфері мають ключове значення для розвитку креативних індустрій у країні. Ульянов навів приклад гейм-девелопменту, який має високий експортний потенціал. Він зазначив, що розвиток цієї індустрії може стати значним драйвером української економіки. На його думку, креативні індустрії не потребують значних ресурсів у традиційному значенні, як-от металургія чи видобуток нафти та газу. Найважливішим ресурсом для них є людський капітал, а розвиток креативних індустрій сприяє трансформації суспільства в правильному напрямку.
Ульянов висловив задоволення взаємодією з Міністерством культури та інформаційної політики України, яке усвідомлює необхідність співпраці з європейськими організаціями в цій сфері. Він закликав креативні індустрії України використовувати можливості, які пропонує програма «Креативна Європа», для розвитку та зростання.
«Болюча тема для мене — це тема упередженості представників громадського сектора, бізнесу, зокрема й креативного, щодо держави, — зазначив Микола Ульянов. — На мою думку, вона на сьогодні не відповідає реальному стану справ. Коли я прихожу до Міністерства культури та інформаційної політики й починаю говорити про гранти, то часто-густо знаходжу відгук у чиновників досить високого рівня. Як це не дивно, вони можуть бути досить близькими за своїм складом розуму та життєвим досвідом до представників громадського та культурного сектора. З ними треба спілкуватися, їх треба зацікавлювати, і результати можуть вас щиро здивувати в гарному сенсі. Наголошую, що я не є державним службовцем або чиновником».
Лекторій PRAGMATIKA.MEDIA перетворив Мистецький Арсенал на центр дизайну й архітектури, зібравши під одним дахом відомих дизайнерів, інфлюенсерів, експертів і численну аудиторію, яка цікавиться новинками та трендами у сфері дизайну й архітектури
Дякуємо організаторам Тижня українського дизайну та інновацій та компаніям, які виступили партнерами заходів — HIS, ELIO HOME, LOFU, «Домосфера», United 24 — та підтримали ініціативу лекторію від PRAGMATIKA.MEDIA, а також усім спікерам і гостям заходу.
