Зустріч у Львові, на яку завітали архітектори, проєктувальники, дизайнери, виробники та підприємці, за словами маркетингової директорки компанії BUDZIRKA Анастасії Веснянки, зібрала в собі найкраще з попередніх заходів (посилання на них тут і тут), які вже відбулися в Києві 6 червня та 1 серпня.
На гостей чекали виступи експертів і розгляд кейсів, практична частина з монтажу керамічних фасадів і творча майстерня, де кожен із присутніх міг створити виріб власноруч.
«Кераміка — особливий, намацальний матеріал, який потребує уваги», — архітектор Марко Савицький
Вітаючи аудиторію, Анастасія Веснянка нагадала про те, що компанія BUDZIRKA, яка має 20-річний досвід роботи на будівельному ринку України й відома багатьом як офіційний представник австрійського виробника HPL-панелей Fundermax, із 2019 року додала до асортименту багато сучасних продуктів і рішень для оздоблення навісних вентильованих фасадів, екстер’єрних конструкцій, дизайну інтер’єру: це і архітектурний бетон, і фіброцемент, й інноваційна кераміка.
Анастасія Веснянка, маркетинг-директорка BUDZIRKA, привітала учасників зустрічі
Наразі BUDZIRKA постачає в Україну керамічну продукцію для фасадів та облицювання брендів Agrob Buchtal, Moeding і Tonality.
У створеному нещодавно виставковому Просторі BUDZIRKA в Києві представлені каталоги та зразки, і кераміці там виділене особливе місце.
СЕO BUDZIRKA Святослав Шилін зазначає: українська компанія має окремий департамент BUDZIRKA POLSKA, що базується у Варшаві. Це відкриває нові можливості для тих українських бюро й архітекторів, які виконують проєкти для європейського ринку або потребують комунікації із закордонними заводами-виробниками щодо тої чи іншої ідеї.
Святослав Шилін, CEO компанії BUDZIRKA, розповідає про особливі якості архітектурної кераміки й потенціал українського виробництва
Анастасія Веснянка: «Вибір фасадів наразі став настільки широким, що це надає майже безмежні можливості. В кераміці можуть бути втілені надзвичайні фантазії архітекторів»
Виступ Гі Перрі, американського архітектора, автора концепції житлового району Miasteczko Wilanów у Варшаві
Щодо Польщі, першим аудиторія заслухала відеовиступ американського архітектора Гі Перрі, автора концепції житлового району Miasteczko Wilanów, розташованого в південній частині Варшави.
Архітектор поділився з українськими колегами досвідом того, які урбаністичні підходи привели його проєкт до успіху, як вибудовувати комунікацію з інвесторами, архітекторами та громадою.
Проєктові, в тріумф якого на момент розробки вірили далеко не всі колеги-архітектори та інвестори, цьогоріч виповнилося 22 роки. Він став еталоном урбаністичного планування в Європі.
Площа «містечка» становить близько 170 гектарів, із розрахованою кількістю мешканців 30 тис. осіб.
Незважаючи на значно вищу щільність населення, ніж у Варшаві (у Miasteczko Wilanów вона сягає 12 тис. мешканців/км2), саме у Віланові найліпші показники тривалості життя, здоров’я мешканців порівняно з рештою країни, а також найнижчий рівень злочинності серед варшавських районів, висока явка під час виборів і суб’єктивне відчуття «щасливості» людей.
В оздобленні будівель Miasteczko Wilanów застосовуються HPL-панелі Fundermaх, комбінації HPL та фіброцементу, керамічні плитні матеріали
Гі Перрі: «У Miasteczko Wilanów найдовша тривалість життя і найвищий рівень народжуваності в Польщі. Рівень дитячої надлишкової ваги становить менше 1%, також дуже низький рівень онкозахворюваності»
Архітектор розповів навіть про таку вузьку статистику, як кількість дітей у жінок із високим рівнем освіти. За типовою демографією, жінки, присвячуючи багато часу освіті чи бізнесу, роблять вибір не на користь збільшення родини. У Віланові такі активні жінки мають більше дітей, ніж жінки в Польщі назагал. Це свідчить про те, що в районі вдалося створити справді зручну інфраструктуру та спільноту, що підтримує людей.
Ключовими принципами Гі Перрі в роботі над Miasteczko Wilanów було створення атмосфери добробуту; умов, які б не обмежували мешканців, а сприяли покращенню і збереженню їхнього здоров’я (за рахунок міського планування, розташування доріг та об’єктів інфраструктури, доступності прогулянкових зон тощо), створення активної і дружньої громади.
Кожен із присутніх на зустрічі міг створити власний керамічний виріб
До речі, велике інтерв’ю PRAGMATIKA з паном Перрі можна переглянути тут і тут.
«Секрети» успіху Miasteczko Wilanów: людські масштаби архітектури, низькоповерховий район із квартальною забудовою, в якому зручно рухатися та спілкуватися, громадянська активність. Практично вся територія відповідає принципу mixed–use використання
Перрі розповів про те, що Віланув став досить заможним районом, хоча головно не задумувався як такий. Першочерговим було створити привабливу громаду, і пропозиції житла в районі передбачали одиниці для людей із різним рівнем доходу.
Спікери BUDZIRKA додають: зараз Miasteczko Wilanów — не лише приємне місце для життя, але й привабливе інвестиційно. Середня вартість квадратного метра зросла майже вдвічі, стартувавши від 2,5 тис. дол. у 2012 році.
За словами СEO компанії Святослава Шиліна, майже в кожній будівлі Miasteczko Wilanów застосовуються HPL-панелі Fundermax, комбінації HPL- та фіброцементних панелей, керамічні плитні матеріали для оздоблення фасадів і, наприклад, вхідних груп. Усі ці продукти можна знайти в портфелі BUDZIRKA. Гості зустрічі ознайомилися з презентацією, яка демонструє особливості архітектури району.
Практична частина з монтажу керамічних фасадів. Максим Пархоменко, директор з продажів Західного регіону BUDZIRKA, демонструє зразки архітектурної кераміки
Наразі Гі Перрі палко підтримує Україну в її боротьбі за свободу та виступає амбасадором вітчизняного проєкту Vlasne Misto. Це перше місто-кластер в Україні, яке будують на Київщині. Ідеї, втілені ним у Польщі, можуть знайти місце в цьому великому проєкті та проєктах післявоєнної відбудови, архітектор також планує освітню ініціативу для українських фахівців.
Святослав Шилін: «Склад глиняного горнятка й архітектурної кераміки — однаковий. Розуміння того, що ваш будинок, його фасад можуть бути виконані саме із цього гарного екологічного матеріалу — особливе»
Святослав Шилін, який є головним дослідником кераміки в компанії і сам практикує експерименти з глазур’ю та випалами, згадує: його особливе ставлення до кераміки в архітектурі народилося під час відвідування виставки BAU в Мюнхені.
«Кераміка — особливий матеріал. Склад глиняного горнятка і архітектурної кераміки, за великим рахунком, однаковий. Розуміння того, що ваш будинок, його фасад можуть бути виконані саме із цього гарного екологічного матеріалу — особливе», — говорить він.
Святослав Шилін зазначає: керамічне оздоблення є незамінним під час проєктування параметричних фасадів
За словами головного виконавчого директора BUDZIRKA, в нашій країні архітектурна кераміка має великий потенціал не лише в контексті застосування, але й виробництва. Українські надра багаті на основні складники — каолінову та звичайну глини, польовий шпат, і технології й виробничі лінії досить нескладні.
Кераміку варто вважати матеріалом №1 для проєктування параметричних фасадів
«Зараз у нашому асортименті поки переважають закордонні продукти, а терміна “українська архітектурна кераміка” як такого нема навіть в інтернет-просторі. В наші з вами завдання входить створити культуру її використання та попит на вітчизняну архітектурну кераміку, — звернувся він до аудиторії. — Я вже згадував раніше, що в середині минулого століття в Україні, поки не почалася урядова “боротьба з архітектурними надмірностями”, панував справжній керамічний бум. Можливо, тенденції, як і мода, циклічні, і саме зараз настав час кераміці повертатися в архітектуру».
Святослав Шилін розповів гостям про переваги цього типу оздоблення. Він говорить: кераміку варто вважати матеріалом №1 у проєктуванні параметричних фасадів. Навіть пласкі плитні матеріали, що переважають в асортименті від виробників, дозволяють досягати нетривіальних ефектів. Якщо ж ідеться про об’ємні елементи, глибокі профілі та їхню синергію зі світлопрозорими конструкціями, природним світлом і підсвітками, то можна говорити про дуже вдалі результати.
Кераміка дозволяє створювати об’ємні фасадні елементи; в синергії зі світлопрозорими конструкціями, природним світлом і підсвітками це завжди ефектно
«Завдяки кераміці успішно реалізуються різноманітні купольні форми, радіусні колони чи радіусні елементи на фасадах, віконні прорізи, складні вузли. Звертаю увагу архітекторів на те, що з боку виробників є дуже гарна технічна підтримка щодо таких рішень. Якщо у вас є певна ідея, то достатньо візуалізації — і далі ставиться завдання заводам, які можуть запропонувати кілька варіантів для проєкту», — зазначає він.
«Архітектурна кераміка декого відштовхує від себе певною незрозумілістю роботи з нею. Але це міф, який сьогодні дуже легко розвіяти», — Святослав Шилін
СEO BUDZIRKA розповів: використання кераміки в сучасній архітектурі — це ключ до різноманіття форм, об’ємів, фактур і кольорів. Її легко зберігати на об’єктах, вона стійка до погодних впливів і не є тендітним матеріалом, який вимагає особливих умов для роботи.
Монтаж керамічних фасадів швидкий, потрібно лише враховувати вагу матеріалу.
На третю зустріч, присвячену архітектурній кераміці, завітали архітектори, проєктувальники, дизайнери, виробники та підприємці
Шилін пояснює, що для кераміки переважно використовується звична сьогодні вентильована фасадна система з алюмінієвими профілями та утепленням, виняток — популярні в Європі панелі CRAFT від Agrob Buchtal, які вкладаються на вологий фасад.
Під час створення керамічної плити в ній одразу передбачаються можливості для кріплення. Замінити окремий елемент і розібрати частину фасаду в разі потреби нескладно.
Святослав Шилін із колегами передав до залу кілька взірців кераміки з проєктів, де була використана продукція, яку постачає компанія, продемонстрував аудиторії об’єкти з фасадною керамікою в Данії, Австрії, Польщі й Україні в презентації.
Завдання для архітекторів і дизайнерів — створити культуру використання архітектурної кераміки й попит на вітчизняну продукцію
Український архітектор, засновник студії Savytskyy Design Марко Савицький називає кераміку особливим, намацальним (тобто практичним, таким, який треба відчувати. — Прим. ред.) матеріалом.
«Це не простий матеріал, із ним треба взаємодіяти, він потребує уваги», — зазначив Марко на початку свого виступу.
«У Львові на початку ХХ ст. кераміка була дуже популярною. Так побудовані половина української сецесії, український модернізм. Галицька фабрика Левинського постачала архітектурну кераміку до Європи», — Марко Савицький
Взаємодія Савицького з керамікою теж почалася на виставці BAU, яку він відвідав у 2019 році після перемоги проєкту студії Savytskyy Design у міжнародному конкурсі.
«На цій виставці я вперше доторкнувся до кераміки. Слово “доторкнувся” не є аморфним, воно реальне й буквальне. Перші враження від стенду компанії Moeding описати важко. Я не міг уявити матеріал, більш складний у своїй архітектурній подачі й одночасно більш притульний та природний у сприйнятті», — згадує він.
Марко Савицький, архітектор, засновник студії Savytskyy Design
Марко Савицький розповів, що саме тоді задумав створити український проєкт, у якому буде використовуватися архітектурна кераміка, і чекав нагоди реалізувати цю ідею. Згодом нею став готель у Львові.
«Це був перший проєкт в Україні з параметричною керамікою, візуалізацію було презентовано нами на Lviv Design Day того ж року», — говорить архітектор.
Марко Савицький поділився з гостями зустрічі рефлексіями щодо цього проєкту. За словами спікера, він задумувався як такий, що архітектурно збагатить місто, додасть нового досвіду фахівцям студії, продовжить українські традиції використання будівельної кераміки, але на практиці все виявилося не так просто.
Savytskyy Design були першопрохідцями, тому «набивали гулі» і вчилися долати технологічні виклики, працювати з певними упередженнями замовників і забудовників.
Савицький зазначає: з погляду економіки проєктів кераміка — найкоштовніший фасадний матеріал, також є різниця у вартості самого матеріалу й готового фасаду, де він був використаний. Тому в таких проєктах важлива коректна бізнес-модель, розуміння комплексного бюджету, доцільності архітектурних рішень і пояснення ефекту від них замовникові.
«Кераміка надає можливості робити фасади й архітектурні об’єкти більш виразними, під потреби архітектора. Ці комбінації можуть бути дуже різними», — Марко Савицький
«У світовій практиці забудовники рахують загальний бюджет, ніхто не рахує окремі елементи або прагне здешевити якийсь із них. У цьому проєкті був створений дорожчий фасад і якісне, більш аскетичне внутрішнє оздоблення. За рахунок цього бюджет не перевищив заплановані суми.
В Україні часто прийнято робити акцент на інтерʼєрних роботах, забуваючи про те, що архітектура формує й середовище поза межами будинку. Цей проєкт став “дорогим” із погляду естетики», — пояснює Марко Савицький.
За словами архітектора, після того, як готельно-офісний центр відкрився, він швидко отримав великий попит в орендарів, і один з інструментів цього успіху — використана кераміка.
Досвід Марка Савицького та бюро Savytskyy Design — робота над першим проєктом із параметричною керамікою в Україні
Марко Савицький згадує: «Тоді у нас не було де взяти практики й розуміння про монтаж систем, ми комунікували із самим виробником Moeding, опрацьовували самостійно технічну документацію, надану заводом, була бригада, яку ми навчали. Через специфіку європейських замовлень довго очікували на матеріали, і все це впливало на строки. Через наш вибір зробити фасад більш естетичним, більш архітектурним, мистецьким, ми стикнулися зі складнощами проєктування й реалізації. Зараз інші часи, BUDZIRKA має виконавців, монтажників, набагато більшу гаму компаній-виробників, портфоліо робіт, які дозволяють задовольнити більше можливостей».
Архітектор розповів аудиторії про парадокс техніко-економічних показників кераміки: маючи вищі показники теплопровідності, порівняно з HPL-панелями або фіброцементом, у змонтованій вентильованій фасадній системі кераміка проявляє себе краще й відсікає тепловтрати. Також вона є паропроникною, а це означає, що у фасадах не збиратимуться волога й конденсат. Такі якості архітектурна кераміка має через своє природне походження.
Кераміка є природним матеріалом, якого хочеться торкатися, ці установки пояснюються теорією біофілії
Марко Савицький поділився з аудиторією цікавою тезою: людині притаманний потяг до природних форм і матеріалів, ця установка закладена в нас еволюційно, її пояснює теорія біофілії. Саме тому ми прихильні до кераміки і сприймаємо такі простори як безпечні й особливо комфортні.
«Через те, що кераміка — матеріал, який треба бачити і якого треба торкатися, я не дуже сприймаю керамічні фасади у висотних будівлях, це моя суб’єктивна думка. Вище п’ятого-шостого поверху вже немає візуального контакту, важко розрізнити, чи це є керамікою і якою саме — шамотною чи звичайною, чи це, наприклад, фіброцементні плити, — пояснює архітектор. — Там, де ми можемо відрізнити керамічні матеріали за текстуризацією від інших, вони виглядають дуже гарно. Наш досвід це підтверджує».
Марко Савицький: «Суспільство, де і люди, і матеріали старіють швидко та знецінюються, є неповноцінним. Кераміка дуже гарно старіє і з кожним роком стає тільки красивішою»
СЕO BUDZIRKA Святослав Шилін розповідає гостям про типи керамічних панелей і сучасні системи кріплення
Наприкінці виступу Марко Савицький звернув увагу гостей на ще одну особливість керамічних матеріалів, яка не є вирішальною під час їхнього вибору або в економічних розрахунках, проте важлива ціннісно й естетично: «Кераміка дуже гарно старіє і з кожним роком стає тільки красивішою, набуває певної вінтажності. На відміну від інших матеріалів, вона і через 50–100 років за нормальної системи кріплень буде естетично привабливою. Красива старість — дуже важливий фактор стабільного суспільства й сталого розвитку. Суспільство, де і люди, і матеріали старіють швидко та знецінюються, є неповноцінним.
Процитую знайомого німецького архітектора: неможливо збудувати архітектуру ціннісну, якщо вона не з натуральних матеріалів. Кераміка — один з елементів, який допомагає створювати це важливе сприйняття».
Наприкінці зустрічі її учасники разом зі Святославом Шиліним на практиці вивчили, як монтується сучасна будівельна кераміка, ознайомилися з принципами монтажу фасадів і системами кріплень.
