На честь 118 років від дня народження архітектора-самоука PRAGMATIKA.MEDIA вирішила розібратися в головних заслугах Жана Пруве.
Стандартний стілець
Пруве народився в родині художника. В юності він освоїв професію майстра художнього кування. У 1923 році Жан відкрив у Нансі свою першу майстерню-кузню. Починав він із виробництва кованих воріт, огорож і ґрат для вікон. А з 1924 року зайнявся проєктуванням меблів. Він вивчив різні техніки металообробки, незабаром відмовившись від кованого заліза на користь листової сталі.
Жан Пруве у своїй майстерні, 1917 рік. Photo courtesy of the Centre Pompidou and Adagp
Меблі Пруве, які відрізнялися функціональністю та відсутністю зайвих деталей, швидко завоювали позиції на ринку. Одним із найвідоміших зразків, створених Пруве, є його Chaise Standard («Стандартний стілець»). Пруве врахував, що більшість ваги сидячого припадає на задні ніжки, тому в дизайні Chaise Standard вони масивніші, ніж передні. Якщо останні зроблені з металевих труб, то для перших він використав складений сталевий лист. Виробництвом цього стільця досі займається відома компанія Vitra.
Будинки-конструктори
Жан вірив, що в дизайні «немає різниці між предметом меблів і будинком» і розробив свій принцип, заснований на функціональності та раціональному виробництві. Така невитончена естетика поєднувалася з доктриною Union des artistes modernes (Союзу сучасних художників), одним із засновників якого — поряд із Ле Корбюзьє, П’єром Жаннере та Шарлоттою Перріан — був Пруве.
У 1930-х–1950-х роках Жан Пруве працював над збірними конструкціями. Під час Другої світової війни він розробив для французької армії військовий барак, який збирався з кухонних плит і велосипедних рам. До речі, Пруве був активістом французького Опору у роки німецької окупації, а після звільнення Нансі був обраний мером міста.
Після закінчення війни Пруве зайнявся виробництвом збірних будинків для людей, які залишилися без даху над головою внаслідок воєнних дій. Виготовлені зі сталі, дерева та алюмінію, компоненти для будинку Maison démontable (1944) можна було легко доставити у віддалені райони та зібрати лише за кілька годин. Причому для монтажу такої конструкції було достатньо пари людей, і після цього житло було доступне до заселення.
У 1947 році Пруве відкрив власну фабрику, на якій виготовлялися досконаліші збірно-розбірні конструкції. Його збірний будинок Maison Tropicale («Тропічний будинок») був спроєктований для вирішення проблеми нестачі житла у французьких колоніях в Африці. Пруве зробив три прототипи Maison Tropicale на рубежі 1940-х і 1950-х років — один із них був відправлений до Ніамея (Нігер) і два — до Браззавіля (Конго). Для зручності транспортування всі деталі були пласкими та легкими.
Зараз будинки-конструктори Жана Пруве, які збереглися, продають на аукціонах.
Світлопрозорі фасади
Як видатний інженер Жан Пруве консультував багатьох архітекторів, включно з Ле Корбюзьє, щодо технічних деталей їхніх проєктів. Пруве зробив вагомий внесок у розроблення світлопрозорих фасадів, які нині використовуються в тисячах офісних будівель по всьому світу. Він надавав перевагу конструкціям з алюмінію — через його легкість і стійкість до корозії. Зокрема, Пруве проєктував фасад для будівлі CNIT і Tour Nobel у паризькому районі Дефанс, для Штаб-квартири французької комуністичної партії за проєктом архітектора Оскара Німейєра у 19 окрузі французької столиці.
Вважається, що Пруве вплинув на багатьох сучасних архітекторів і дизайнерів, як-от Норман Фостер, Жан Нувель і Ренцо Піано.
