До початку повномасштабної війни будівництво було в десятці найбільш рентабельних галузей української економіки. Згідно з опитуванням, виконаним дослідницькою лабораторією Rating Lab у червні 2023 року, на думку українців, медицина, будівництво та оборонна промисловість мають першочергово отримати можливості для розвитку після війни.
Дані іншого опитування групи «Рейтинг» свідчать про таке: описуючи образ підприємця, українські респонденти частіше, ніж європейські, говорять про позитивні риси — сміливість, амбітність, створення нового.
Тож у нас є колосальний запит на зміни — і об’єктивний, і зумовлений очікуваннями людей щодо майбутнього. На цей запит треба починати реагувати вже зараз, зокрема й переходячи на більш сучасні й відповідальні моделі ведення бізнесу.
Для українського ринку прозорість дій означає остаточний перехід від застарілих моделей, які ми отримали у спадок і якими користуємося за інерцією, протидію відмиванню доходів та корупції. Особливу роль це може зіграти в післявоєнній відбудові житла, взаємодії із закордонними фондами, які братимуть у ній участь, та в загальній євроінтеграції.
Говорячи про прогрес у сучасному будівництві, поліпшення в цій сфері наразі переважно асоціюють із новими програмами для візуалізації і проєктування — таким, наприклад, стало BIM-моделювання, а також революційними матеріалами, технікою.
Про ще один аспект говорять набагато менше, хоча він ніби лежить на поверхні, — це управління процесами та комунікація між замовниками об’єктів, кріейторами і виконавцями.
Якщо змінити правила гри тут — змінюється вся структура будівельного процесу. Це про злагодженість ланок роботи, прозору звітність і контроль за витратами коштів, зрозумілі результати.
Про прозорість, яка стала головним стандартом роботи, говоримо зі співзасновником і CEO компанії Foreman Agency та спільноти майстрів, керівників проєктів і дизайнерів Foreman Community Артемом Левченком.
Артем Левченко та Антон Рец, засновники і CEO Foreman Agency та Foreman Community
Українська група компаній Foreman Agency заснована у 2018 році Артемом Левченком та Антоном Рецом. Foreman Community — створена засновниками спільнота для реалізації дизайн-проєктів, яка об’єднує майстрів, керівників проєктів і клієнтів. Foreman Agency також є авторами стартапу Foreman Hub — додатку для комунікації і звітності та контролю за фінансами під час реалізації проєктів.
Хто, що і для кого
Історія інтелектуальної боротьби за якість будівництва в Україні почалася у 2018 році, коли підприємці Артем Левченко та Антон Рец об’єднали зусилля.
Прозорість у будівництві — не філософська чи етична сентенція, це про абсолютно практичні речі, наприклад закупівлю матеріалів або звіти про виконані роботи, вартість послуг і ціноутворення, кошторис, попередні прорахунки, документацію, терміни й доступність тих чи інших даних для учасників процесу.
Досвід та ідеї засновників Foreman дозволили створити кілька бізнес-ініціатив, кожна з яких розвивається незалежно, але працює у спільній структурі.
Foreman Agency є групою компаній — командним центром. Тут розробляють стратегії і стандарти для дизайн-проєктів і будівництва та навчають цим речам інших.
«Деталі для мене є показником серйозності підходу до своєї справи. Деталь, закріплена в конкретному просторі та часі, створює атмосферу. За деталями відновлюють будь-яку хронологію — і навіть Історію», — Артем Левченко
Foreman Community — це спільнота фахівців, яка втілює ці стандарти під час реалізації дизайн-проєктів. Її сформували майстри та команди майстрів, менеджери проєктів і замовники.
Для того, щоб інноваційні рішення працювали, засновники з нуля розробили онлайн-інструменти та застосунок для обліку процесів і комфортного спілкування всіх, хто в них задіяний.
Foreman Hub — це багатофункціональний додаток для комунікації між майстрами, керівниками проєктів і клієнтами — дизайнерами або компаніями-бюро та забудовниками, фізичними особами тощо; для ведення проєктів, контролю за виконанням будівельних робіт, звітності, транзакцій коштів, статистики. Foreman Hub є повноцінним IT-продуктом.
Користуючись ним у власній практиці, компанія активно розвиває Foreman Hub як стартап. Вибудовувати свою діяльність із використанням додатку зараз безкоштовно можуть інші гравці ринку, компанії та бюро. Завантажити його можна за посиланням.
Застосунок Foreman Hub — «будівництво в кишені», його опції дозволяють слідкувати за виконанням етапів проєктів, звітністю, транзакціями коштів
Левченко розповідає: протягом кількох років у компанії розвивали варіанти для ідеальної взаємодії власників бізнесів із менеджерами, менеджерів із майстрами. Ключовим орієнтиром були якісні зміни та відхід від пострадянських моделей роботи.
«Ми — єдина компанія, яка говорить про прозорість в Україні. Про будівельний ринок завжди була історія — що він складний, що існують відкати та зловживання, багато речей неправильно робляться. Я мав ідею зробити так, щоб усе працювало прозоро із самого початку», — згадує Артем Левченко. Він констатує: на старті діяльності ця ідея видавалася складною тим, кому він її презентував.
«На початку, коли я розповідав про прозорість для будівельного ринку, люди все одно очікували, що щось не так», — Артем Левченко
«Виступаючи на різні аудиторії, я чув схожі запитання. Сформовані архітектори та дизайнери, забудовники казали про те, що вже користуються певними інструментами, що є Excel, CRM-системи, 1С тощо, що перебудовувати структуру складно. Команди, в яких працюють затяті досвідчені виконроби, побоювалися, що якщо щось змінити на нове, ті підуть. Серед певних практиків масового інтересу не було. Я стикався із цим постійно», — продовжує Артем Левченко.
«На той час ще однією людиною в Україні, яка говорила про прозорість, був Антон Рец. Тому зрештою, об’єднані спільною філософією, ми вирішили разом будувати», — підсумовує підприємець.
Частина команди Foreman
Левченко згадує, як після відкриття офісу із заявками на проєкти його відвідували потенційні замовники, проте пропонували працювати за власними правилами, а не за стратегією Foreman, на що в компанії не погоджувалися:
«Мені казали, що менеджерами і майстрами керуватиме виконроб, і наша стандартизація неважлива. Я відповідав, що не зміню своє ставлення».
«Наші менеджери жартували, що так ми залишимося без роботи»
«Прозорість не означає, що ви починаєте менше заробляти. Це означає те, що ви відкрито для клієнта кажете про свої розцінки. Є випадки, коли, наприклад, дизайнери не хочуть деталізувати свою частину роботи і комплектацію, тому що мають великий досвід співпраці з торговими марками й певні дивіденди. Але все одно є бюджет, в який вони вписуються, і цей бюджет можна розкласти прозоро. Можна розкрити будівельну частину — в ній немає нічого такого».
Артем Левченко розповідає: інтерес до ідеї переважно виявляли фахівці з ІТ-сфери й молоді активні підприємці, які хотіли спробувати нові інструменти. Вони казали: ми не розуміємо, як точно це працює, але давайте спробуємо.
Артем Левченко: «Прозорість компанії перед командою, менеджером, усіма партнерами та замовником дає їй силу»
«Наприклад, жодна людина в нашій компанії не їде додому, щоб там щось додумати або додати вартість в Excelʼі. Всі вузли прописуються і приймаються менеджером. Жоден майстер не може зробити щось таке, що не зазначено нашим стандартом. Для наших об’єктів виготовляли багато матеріалів, наприклад Антон Рец розробив профіль, і для нас його виконали. Тому що він технічно більш правильний», — розповідає підприємець.
Ключова теза, якою у Foreman Community описують підхід до втілення проєктів, така: реалізація (не ремонт)
За п’ять років Foreman Agency втілили низку проєктів, співзасновник компанії називає їх «складною і гарною роботою». Це реалізації дизайн-проєктів, будівництво під ключ, проєкти від девелоперів. Підприємець зазначає: диджиталізація процесів управління дозволила залучити майстрів і керівників із високою кваліфікацією, які після цього досвіду вже не хочуть продовжувати співпрацю з іншими учасниками ринку.
Термінологія — важлива!
У словнику Foreman немає слова «ремонт». А також «виконроб» — замість цієї посади є керівники проєктів. Так само немає бригадирів і бригад. Це не тільки про визначення, але й про стосунки і відповідальність, які вибудувані інакше.
Артем Левченко розповідає:
«Менеджер проєкту — це визначення прийшло до нас із IT, там його використовують давно. Менеджери проєктів в IT реалізують девелоперські кампанії, створюють групи та команди. Це така ж історія, як і у нас, бо у нас керівник проєкту теж — та людина, яка об’єднує, відповідає на всі питання замовникові, майстрам, дизайнеру, архітектору, якщо потрібно».
На думку Foreman, виконроб із досвідом реалізує близько 70% роботи досвідченого менеджера проєктів.
Останні відповідають за більшу кількість ланок і працюють із цифровими інструментами менеджменту, наприклад онлайн-звітністю, є юридичним обличчям проєктів.
У новому, щойно побудованому житлі не потрібно робити ремонти. Там немає нічого зламаного
Підприємець констатує: через такі особливості ведення процесів неможливо інтегруватися в команду швидко або ж багатьом людям одразу, бо треба увійти в цей диджитал-світ і вивчити структуру. Але правильно і зворотне: після цього майстрам, підрядникам і керівникам проєктів важко працювати інакше.
Перед початком повномасштабної війни в пікові моменти кожен із менеджерів Foreman, яких тоді в компанії було п’ятеро, керував п’ятьма-шістьма великими проєктами.
«Наразі ми працюємо над тим, щоб створити технічний план для будівельників. У комʼюніті будуть надаватися креслення й розгорнуті пояснення в єдиному стандарті. У майстрів не буде потреби видумувати якийсь вузол чи щось ще, все буде детально прописано. Це буде просто, як конструктор.
Ми робимо це для того, щоб збільшити комфорт і продуктивність роботи майстра, щоб він мінімально витрачав час на обмірковування задачі, поїздки або взаємодію з менеджером проєкту», — пояснює співзасновник та CEO Foreman Community.
Інтерфейс застосунку Foreman Hub
Щодо майстрів, то завдяки інтеграції робочих процесів у додатку Foreman Hub вони бачать, як їхні результати зростають.
Артем Левченко розповідає: будівельна спільнота Foreman Community побудована таким чином, що в ній присутні незалежні майстри різного фаху, але вони не працюють у заздалегідь створених бригадах і не є співробітниками компанії. Кожен із них, беручи участь у проєкті, зважає на об’єми робіт, які планує виконувати, і може працювати самостійно або додатково залучати фахівців ззовні, теж інтегруючи їх у спільноту. Так деякі майстри формують власні команди, наприклад, електриків.
До повномасштабної війни у проєктах Foreman Community були задіяні майже 40 майстрів, завдяки участі в спільноті їм доступні нові знання, великі за масштабом проєкти й база клієнтів.
«Коли почалась повномасштабна війна, я бачив, як розформовуються деякі великі компанії. Ми розуміли, що треба зробити все, щоб компанія і фахівці спільноти були забезпечені роботою. З нами були й залишаються майстри великого рівня, вони не виїхали, і я хотів би їх бачити з компанією.
Клієнти підтримали нас, від початку війни вони сказали, що співпраця продовжується незалежно від обставин», — говорить Артем Левченко.
Ключова теза, якою у Foreman Community описують підхід до втілення проєктів, така: реалізація (не ремонт).
Її пояснення — в тому, що вони справді не роблять ремонтів. Бо ремонт — це повернення чомусь (предметові, приміщенню або квартирі) стану, в якому це щось перебувало, коли було новим. Або ж полагодження зламаного чи усунення недоліків. І це зовсім не про те, чим займається Foreman Community.
У новому, щойно побудованому житлі не потрібно робити ремонти — його треба наповнити життям. Foreman втілює дизайн-проєкти з нуля, тож послідовно називати це саме реалізацією.
Команда відмічає, що інші українські фахівці теж використовують саме це визначення, але поки не більшість у галузі.
«Ідея в тому, що нам нічого приховувати. Ми запрошуємо клієнтів, дизайнерів, майстрів відвідати будь-який об’єкт на різних етапах його виконання», — Артем Левченко
Найчастіше замовниками послуг Foreman Community виступають архітектори та дизайнери, дизайн-бюро, комплектатори інтерʼєрів. Першочергова цінність співпраці для них — рівень виконання експертами Foreman технічних проєктів, будівельної частини та зрозуміла комунікація, коли всі «дійові особи» і дані є в одному додатку.
Артем Левченко розповідає: спочатку йому дуже хотілося дійти до кінцевого замовника, такі проєкти теж є, але їх не дуже багато. Згодом компанія переосмислила це прагнення.
«Наразі ми не орієнтуємося на великі девелоперські компанії і поки що через додаток не можемо реалізовувати великі девелоперські проєкти. Проте розуміємо, що потрібно решті ринку, і зараз надаємо ці інструменти для фахівців безкоштовно, щоб вони їх побачили й почали ними користуватися», — зазначає він.
Будь-який об’єкт, де працюють майстри та менеджери Foreman, можна відвідати для екскурсії потенційним і дійсним клієнтам, зацікавленим дизайнерам
Ідея, яку неможливо вкрасти
PRAGMATIKA.MEDIA: Чи не боїтеся ви вирощувати собі конкурентів, показуючи майстрам, дизайнерам, іншим бізнесменам інструменти для більш ефективної роботи?
Артем Левченко: Так, після того, як вони з ними знайомляться, не всі приходять працювати до нас. Вони відкривають нові компанії. Мені дуже приємно, коли інші починають це застосовувати. Все одно Foreman були першими в Україні — це знаю я, команда, соцмережі. В мене була ідея, і наодинці неможливо змінити всю країну.
Інколи, наприклад, коли ми заїжджаємо в якийсь ЖК, я бачу, що там зроблені речі, схожі на ті, як це робимо ми. Я розумію, що це буде приємно замовникові, це ж дуже круто, якщо так будуть усі робити.
«Багато людей досі не знають, як це може бути ще по-іншому»
По-друге, коли інші щось повторюють за вами, то це — завжди копія. Коли вони так само встановлюють камери, роблять наліпки на дверях або сейфи, чи місця загального користування, чи щось ще…
Зараз ми реалізуємо безкоштовну інтеграцію в різні бізнеси. Ми будемо взаємодіяти з кожним, по додатку у нас є супорт і підтримка. Ми часто робимо зустрічі для бажаючих і розповідаємо про функціонал, відкриті для екскурсій.
Ідея в тому, що нам дійсно нічого приховувати, і ми запрошуємо клієнтів, дизайнерів, майстрів приїхати на будь-який наш об’єкт на різних етапах його виконання. Ці об’єкти різного рівня, в різних ЖК, є вже готові будинки, відкриті для візитів. Наші клієнти знають, що ми можемо їх показувати.
Ми не капсульні, а відкриті для взаємодії, для інтеграції.
Будівництво у вас в кишені
Як часто буває, історія створення застосунку Foreman Hub зав’язана на потребі, яку не вдалося закрити за допомогою ресурсів, що вже існували. Артем Левченко згадує: під час пандемії, вивчаючи платформи для прозорого ведення проєктів, знайшов лише один подібний додаток з обмеженим функціоналом. Цей варіант не міг розглядатися й не забезпечував усі запити, тому ідея створити український IT-продукт тоді сформувалася остаточно і згодом була реалізована.
Інтерфейс застосунку Foreman Hub
Тож чи справді можливості Foreman Hub дозволяють назвати його «будівництвом у кишені», як зазначено в описі додатку? Відкриємо завісу, скоро ми тестуватимемо його функції на практиці й розповімо про особливості сервісу в деталях.
Артем Левченко пояснює: так, застосунок об’єктивно можна вважати інструментом, який суттєво полегшує контроль за процесами.
«Наприклад, якщо виходить апрув якогось етапу, то всі, хто є в додатку, бачать це підтвердження. Можна подивитися фотозвітність. По-друге, якщо з балансу йдуть гроші, то зрозуміло, куди вони пішли. У нас є попередній розрахунок, а потім — фактичний, усі вони потребують підтверджень. Клієнти не задають ці питання менеджеру, менеджерові проєкту не потрібно їхати на майданчик, щоб подивитися, що там зараз коїться. Він бачить у додатку, що майстер виконав етап, зробив фото, підтвердив рахунок, і вже тоді їде і приймає роботу.
Замовники можуть подивися на об’єкт крізь встановлені камери. Інколи вони приїжджають особисто, подивитись на зміни, але роблять це для себе. По факту в цьому нема нагальної необхідності, — говорить Артем. — У майбутньому ми хочемо, щоб у додатку був також електронний підпис договорів між клієнтом, майстрами і менеджером».
Ініціатива «Хочу додому»
Ще один проєкт, який реалізують у Foreman, — соціальний. Це волонтерська ініціатива з відбудови зруйнованого внаслідок російської збройної агресії та окупації житла.
Ця історія особиста також. Артем Левченко родом із Харкова, Антон Рец — з Ізюма. В назву проєкту винесли прохання, яке, напевне, чули від кожного й кожної, хто був вимушений залишити свій дім через війну або втратив його, зокрема й від рідних людей учасників команди.
Волонтерська ініціатива «Хочу додому» — допомога у відновленні будинків, пошкоджених внаслідок російської збройної агресії. Джерело фото: instagram.com/hochudodomu
Рішення допомагати у відновленні пошкоджених домівок ухвалили навесні 2022 року, одразу, як тільки змогли повернутися до основної діяльності.
Щотижня працівники Foreman з іншими волонтерами працювали на подвір’ях приватних будинків в Ірпені, Бучі та в прилеглих районах і допомагали мешканцям приводити їхні оселі до ладу.
Артем Левченко розповідає:
«На початку повномасштабної війни ми чекали, поки наші замовники продовжать роботу. Були на зв’язку з майстрами, мали багато матеріалу, кошти на балансі компанії, тому могли своїми силами почати допомагати».
Спочатку велася більш активна робота, наразі волонтери завершують процеси, розпочаті раніше. Цю роботу координує Антон Рец, який був ініціатором благодійного проєкту. У Foreman Community виділяють кошти на наповнення фонду і ремонтують будівлі.
Долучитися до ініціативи фінансово чи іншою допомогою може будь-хто, всі звіти про виконані або заплановані роботи та потреби «Хочу додому» публікують в instagram-акаунті.
Волонтерська ініціатива «Хочу додому» — допомога у відновленні будинків, пошкоджених внаслідок російської збройної агресії. Джерело фото: instagram.com/hochudodomu
Будівництво називають одним із найперспективніших напрямів після завершення повномасштабної війни. Застосунок, розроблений фахівцями Foreman, може стати допоміжною можливістю для стандартизації і прозорої комунікації з іноземними донорами, залучення інвестицій.
Будь-який закордонний фонд чи замовник бачитиме через додаток, куди і на що в проєктах, які реалізують в Україні, витрачають закладені кошти. Ці інструменти в перспективі також можливо застосувати в державних програмах відновлення. Компанія готова надати свій продукт у користування для розроблення прозорих сервісів, які допоможуть відбудувати країну.
