Храми мистецтв: історія розвитку українських оперних театрів

Поміж неймовірної кількості архітектурних пам'яток, якими пишаються українці, пишні споруди оперних театрів займають особливе місце. Музичні будівлі споруджували з особливим розмахом, не жаліючи ані коштів, ані зусиль, ані часу. Вишукана архітектура та багаті інтер'єри вражають сучасних відвідувачів навіть сьогодні.

Розповідаємо про історію, архітектурні особливості та найцікавіші легенди неймовірних шедеврів архітектури української опери.

Одеський національний академічний театр опери та балету

Фото: vlad_k/Depositphotos

Одеський оперний театр входить до переліку найдивовижніших пам’яток архітектури Східної Європи і сьогодні є пам’яткою національного значення. Театр розташований в історичній частині міста, на півдорозі між Дерибасівською вулицею та Приморським бульваром.

Історія

Задумка театру належить градоначальникові, герцогу Дюку де Рішельє. Його побудували за проєктом архітектора із Петербурга Тома де Томона у класичному стилі з колонадним портиком, і 10 лютого 1810 року театр відчинив свої двері для відвідувачів. Таким чином Одеса стала третім містом Російської імперії, що мало оперний театр. Першою виставою тут була одноактна опера Фреліха «Нове сімейство» і водевіль «Утішена вдова» російської трупи Порфирія Фортунатова.

Перший оперний театр після реконструкції, 1836 р. Фото зроблене у 1840-х.

Для виправлення недоліків в будівлі театру проводилися неодноразові перебудови, втім, через 64 роки місцевий театр (як його називали тутешні мешканці) згорів вщент через загоряння газового ріжка, що висвітлює годинник в нічний час.

Перший оперний театр після пожежі, 1873 рік. Фото: з відкритих джерел

Будівництво нового театру запропонували віденським архітекторам Фердинандові Фельнеру та Герману Гельмеру. Вони були відомі своїми монументальними храмами в Дрездені, Будапешті та інших містах Європи. 

Прототип Одеського оперного театру — Саксонська державна опера Дрездена архітектора Готфріда Земпера. Фото: з відкритих джерел

В результаті їхньої праці за рекордні три роки було зведено абсолютно новий театр.

Архітектура театру

Театр був зведений у трьох архітектурних стилях: віденське бароко, італійський ренесанс та французьке рококо. Найкрасивіша частина будівлі – це зал для глядачів. Він розкішно прикрашений ліпними орнаментами із тонкою позолотою. Підлога будівлі викладена з мармурової крихти, кожен поверх має свій унікальний малюнок. Театр облаштований оксамитовими кріслами, бронзовими світильниками та кришталевими бра.

Одеський оперний театр. Фото: Alex Levitsky & Dmitry Shamatazhi

В театрі є колонади, скульптури, барельєфи, тут витримується симетрія та пропорційність. Під час останньої реконструкції театру було використано 7,5 кг сусального золота, яким вдалося покрити об’єкти театру загальною площею 4 тис. кв. м.

Що всередині Одеського оперного театру

Підковоподібна глядацька зала театру з галереями на 1635 місць виконана в стилі пізнього французького рококо. Зала прикрашена ліпними орнаментами з найтоншою позолотою. Головний мотив орнаменту — мушля у вигляді завитків різної форми. Малюнок орнаменту ніде не повторюється. Поміж лож виділяється «царська» — в центрі бельетажу просто навпроти сцени. 

Фото: Одеський національний академічний театр опери та балету

Усередині театру є два великих дзеркала, вироблених з венеційського скла. Звичайне скло з роками втрачає свої властивості та темніє. Венеційське скло залишається цілісним поза часом, має ефект присутності. Секрет виготовлення венеційського скла давно втрачено, тому відтворити такі дзеркала сьогодні вважається неможливим.

Цікаві факти

Фото: Одеський національний академічний театр опери та балету

  • Під час Другої світової війни саме на балконі театру 10 квітня 1944 р. підняли прапор визволення міста від гітлерівських загарбників (німці планували при відступі підірвати театр).
  • Унікальна акустика підковоподібного залу дозволяє доносити навіть шепіт зі сцени у будь-який куточок зали.
  • В Одеському оперному театрі міститься найбільша костюмерна, що налічує понад 800 костюмів. Найбільш раритетному з них — понад 100 років.
  • Всередині театру міститься найбільша театральна люстра у світі. Заввишки вона 9 метрів та 4 метри в діаметрі. Люстра налічує 214 лампочок та 900 кристаликів і вражає своїм масштабом і розкішшю.

Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької

Фото: Konstantin Brizhnichenko

Львівський оперний театр – це одна з найкрасивіших та найбагатших архітектурних прикрас міста Львова. Він розташований в історичній частині міста та вже понад 120 років вражає містян і гостей міста Лева своєю величчю та пишнотою.

Історія театру

Будівництво театру розпочалось у червні 1897 року за проєктом архітектора Зиґмунта Ґорґолевського — автора багатьох монументальних споруд Польщі й Німемччини. Театр звели на місці, де протікала річка Полтва. Аби задум вдалося здійснити, водоймище перекрили і вивели під театром без шкоди для будівлі.

Проведення робіт із укріплення стін театру. Фото: Державний архів Львівської області/Facebook

Спочатку львіська опера іменувалася Великий міський театр. Відкрився театр для глядачів 4 жовтня 1900 р. прем’єрою лірико-драматичної опери «Янек» Владислава Желенського — про життя карпатських верховинців. Головну партію співав український тенор Олександр Мишуга.

Театр опери та балету на листівці. Фото: з відкритих джерел

Театр закрився 1934 року через скрутне фінансове становище. У 1939–1945 роках театр пережив встановлення окупаційної влади (спочатку російської, потім — німецької). У воєнні роки заклад продовжував працювати, сезон 1941–42 років був відкритий оперою «Запорожець за Дунаєм», згодом ставилися опери переважно італійських та німецьких композиторів.

Архітектура Львівського оперного театру

У стилі будівлі проглядаються кращі риси європейського мистецтва: поєднання ренесансу і бароко з елементами еклектики.

Зовні будівля прикрашена скульптурою «Слава». На верхівці встановлені бронзові статуї – «Геній Трагедії» (з маскою) та «Геній Музики» (з лірою). Головний карниз фасаду вінчають вісім муз. Театр проєктувався таким чином, щоб усередині було максимально природне освітлення. Аби досягти цього, стеля була зведена з прозорого скла.

Скляна стеля Львівського оперного театру. Фото: з відкритих джерел

Вражає й інтер’єр залу, в якому чудово поєднується позолота, різнобарвний мармур, декоративні розписи та різноманітні скульптури. Розпис стелі в головному холі театру виконаний рукою знаменитого художника Яна Матейки. Оперний театр у Львові має 1002 глядацьких місця.

Фото: Львівське конференц-бюро

Цікаві факти

  • Львівський оперний театр зображений на всіх купюрах номіналом 20 гривень.
  • Над самим входом у центрі височить скульпутра «Слава» з пальмовою гілкою у руках. Ця скульптура якось стала предметом суперечки. Один знаменитий професор медицини припустив, що у скульпутури невипадково такий кругленький живіт. Він посперечався, що «Слава» перебуває на 4-му місяці вагітності. Щоб виграти суперечку, лікар звернувся до скульптора, який працював над цією фігурою, і попросив адресу натурниці. Навідавшись до дівчини, виявилось, що у натурниці дійсно була дитина. Вирахувавши число і рік народження малюка, з’ясувалося, що скульптура дійсно була вагітною.

Скульптурам «Слава» на фасадітеатру. Фото: з відкритих джерел

  • Нині протягом театрального сезону тут показують понад 200 оперних і балетних вистав.
  • «Парнас» — головна завіса над сценою театру, виконана польським  творцем Генриком Семирадським, вже понад сотню років прикрашає Львівську оперу. Художник свого часу створив завіси також для Міланського та Краківського театрів.
  • Всередині будівлі встановлений бюст відомої української оперної співачки Соломії Крушельницької, яка співала у Львівському театрі.

Національний академічний театр опери і балету імені Тараса Шевченка

Національний академічний театр опери і балету імені Тараса Шевченка

Київський оперний театр є одним з найстаріших в Україні, його історія розпочалася 150 років тому, і за півтора століття театр здобув визнання далеко за межами України.

Історія Київського оперного театру

Театр опери і балету у Києві був заснований 1867 року на базі постійної оперної трупи. 27 жовтня (8 листопада) 1867 року відбувся дебют на сцені нового театру із постановкою «Аскольдова могила» Олексія Верстовського, яка розповідала про легендарне минуле Києва.

Втім, неодмінною умовою існування театру було виконання російськомовного репертуару, тому тут звучали переважно російські композитори: Михайло Глинка («Життя за царя», «Руслан і Людмила»), Олександр Даргомижський («Русалка»), Антон Рубінштейн («Маккавеї») та ін.

Листівка із зображенням будівлі Київського міського театру на початку 1900-х. Фото: з відкритих джерел

1896 року театр згорів, на його місці за проєктом російського архітектора Віктора Шретера побудували новий і відкрили в 1901 році. Архітектура будівлі не відразу полюбилася городянам, у побуті театр називали «черепахою».

Київський міський оперний театр, 1911 рік. Фото: з відкритих джерел

У 1983–1988 роках було здійснено капітальну реконструкцію театрального приміщення, що дозволило збільшити кількість репетиційних залів, гримувальних кімнат, було обладнано спеціальний хоровий клас. Замість старовинного органу встановили новий та переобладнали оркестрову яму.

Архітектура Київського оперного театру

В інтер’єрі київської опери панує вишукана атмосфера французького ренесансу, її підкреслюють достаток оксамиту, бронзи, кришталю та позолоти. Люстри та крісла глядачів замовляли у Відні. Зал у київському театрі місткий. Він включає партер, амфітеатр, бельетаж та чотири яруси, що вміщують близько 1650 глядачів.

Глядацька зала та сцена Національного оперного театру. Фото: Національна опера України

Над головним входом театру був встановлений офіційний герб Києва із зображенням архістратига Михаїла — покровителя міста, проте за наполяганням Київського митрополита Фіогноста, який вважав театр гріховним закладом, герб замінили алегоричною композицією: геральдичні грифони, що тримають у лапах ліру як символ музичного мистецтва.

Геральдичні грифони на фасаді Київського оперного театру. Фото: з відкритих джерел

Фасад будівлі прикрашали бюсти композиторів Михайла Глинки та Олександра Сєрова, які подарували Києву артисти петербурзького Маріїнського театру.

Під час будівництва сцени застосували незвичайні технології: під підлогою вклали бите скло, під штукатуркою балконів розмістили очерет. Це дозволило забезпечити чудові акустичні властивості зали.

Цікаві факти про Київський оперний театр

Фото: М.Погарцева

  • Театр дивним чином уцілів під час Другої світової війни. Спочатку його вчасно розмінували, а 1943-го року його не змогла зруйнувати навіть авіабомба. Бомба пробила дах і впала між рядів у партері, механічно вбивши кількох німецьких офіцерів, яким не пощастило під неї потрапити, пробила підлогу та загрузла в піску у підвалі. Як потім виявилося, це була єдина несправна зі скинутих бомб.
  • 1 серпня 1911 року під час спектакля «Казка про царя Салтана» в київському міському театрі, як тоді називався Національний оперний театр, на голову Ради міністрів Російської імперії Петра Столипіна було здійснено замах, внаслідок якого реформатор загинув.
  • В 1917 році в приміщеннях київської опери було проголошено Перший Універсал Української Центральної Ради.

Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської

Фото: Сергій Венцеславський

Будівля Чернівецького міського театру розташована на затишній площі, що прикрашена клумбами, кованими лавами та ліхтарями. Жителі Чернівців вже понад сто років пишаються своїм театром, який за красою та архітектурою не поступається віденським.

Історія та архітектура Чернівецького театру

Ця велична будівля в стилі необароко була спроєктована віденськими архітекторами Фельнером і Гельмером, які спорудили в Європі 43 театри. Його звели 1905 року на вимогу інтелигенції міста, яка тоді прагнула позбутися статусу провінції.

Для оздоблення фасаду та інтер’єрів були запрошені майстри з різних частин Австро-Угорської імперії. «Чернівецький театр – це мрія з оксамиту й золота», – відзначали віденські публіцисти. Щоб споруда гармонійно влилася в архітектурний ансамбль міста, разом із театром збудували усю площу на місці колишнього лісу.

Фото: chernivtsi-city.com

Портал театру прикрашає скульптура Мельпомени, а головний вхід — композиція з горельєфом Аполлона в оточенні інших персонажів грецької міфології. Перед будинком встановили пам’ятник українській письменниці Ользі Кобилянській, на честь якої назвали міський театр.

Всередині театру святкову та урочисту атмосферу створюють розкішні оксамитові крісла, позолочена ліпнина, орнаментальний розпис і старовинні люстри. Овальний вестибюль гармонійно поєднаний з біломармуровими сходами, що ведуть на другий та третій поверхи. Зал вміщує трохи більше 800 глядачів і скаладється з партеру, 35 лож бельєтажу та амфітеатру.

Цікаві факти про Чернівецький театр

«Театр-близнюк» Чернівецького театру в німецькому місті Фюрт. Фото: з відкритих джерел

  • У німецькому місті Фюрт розташований близнюк театру в Чернівцях. Поки чернівецька адміністрація шукала кошти на будівництво, проєктантам вдалося продати те саме креслення ще раз.
  • Для прикрашення театру було використано 4,8 кг золота.
  • Раніше в сидіннях стільців у залі для глядачів була вкладена спеціальна морська трава, яка поглинала звук. Під час реставрації 1980 року її замінили на поролон, тож акустика змінилася.

Харківський державний академічний театр опери та балету імені М. В. Лисенка

Фото: planetofhotels.com

Харківський оперний театр має велику і непросту історію. Він бере початок від кінця XIX століття та встиг переїхати з будівлі, що належить нині Харківській філаомонїї, до сучасного приміщення, побудованого в 90-ті роки.

Історія та архітектура театру

Наприкінці XIX століття в Харкові здебільшого інсували антрепризи – форми театральних постанов, у яких приватні підприємці збирали акторів для участі в спектаклях. Так, 1880 року утвердилась постійна оперна антреприза, на базі якої через півстоліття створили Українську Державну Столичну Оперу.

Старий будинок до реконструкції 1930-х років.

Будинок по вул. Римарській був зведений 1829 року невідомим архітектором. У 1884–1885 роках його капітально реконструювали саме для оперного театру. Тоді прибудували сценічну частину, а глядацький зал оформили у стилі французького ренесансу з використанням мотивів одного з парадних залів палацу Тюїльрі у Парижі. Після чергової реконструкції 1938 року фасад театру набув рис російського класицизму. Нині ж в цій будівлі розташована Харківська обласна філармонія.

Харківська обласна філармонія, де раніше базувалася оперна трупа. Фото: з відкритих джерел

Оперний театр ім. Лисенка переїхав до нової будівлі 1991 року. Будівництво розпочали 1970 року і планували закінчити його за п’ять років – до 30-ї річниці Дня Перемоги, проте грошей на проєкт не вистачило, і процес законсервували. Проєкт будівлі в стилі радянського модернізму був розроблений колективом архітекторів Українського зонального науково-дослідного і проєктного інституту по цивільному будівництву, і спочатку будівлю планувалося будувати не в Харкові, а в Києві.

Фото: Pinterest

Архітектура монументальної будівлі зведена на контрасті потужної нависної «плити» двох верхніх поверхів. Сама будівля розташована на шести стовпах розміром 3 на 6 метрів. Всередині споруджені два зали для глядачів на 400 і 1 500 місць. Фасади театру оздоблені артікським туфом. Каскад сходів та фонтанів перед вхідною групою створює велику міську зону для зустрічей та прогулянок.

Глядацька зала ХНАТОБу. Фото: з відкритих джерел

Цікаві факти

  • Оперний театр отримав назву на честь видатного українського композитора Миколи Лисенка після звільнення від німецької окупації в 1944 році.
  • Від 9 березня до 19 квітня 1930 року в приміщенні Харківської опери відбувся так званий Процес Спілки визволення України, на якому було засуджено до ув’язнення 45 представників української інтелігенції. Більшість з них після повторного засудження розстріляли.
  • 2012 року театр передав в комунальну власність приміщення малого залу у новій будівлі, де згодом приватні підприємці почали влаштовувати дискотеки та інші розважальні заходи. Неодноразово були зафіксовані ситуації, коли шум таких дискотек заважав проведенню оперного спектаклю на великій сцені.
  • Будівля театру постраждала під час російського повномасштабного вторгення 12 березня 2022 року. Внаслідок обстрілів було пошкоджене скло у вікнах та дверях.

Дніпропетровський державний академічний театр опери та балету

Фото: Дніпропетровський академічний театр опери та балету/Facebook

Історія опери в Дніпрі розпочинається 1931 року, коли був відкритий Дніпропетровський робітничий оперний театр. 1941 року театр було евакуйовано до Красноярська, там трупу об’єднали з одеською. Втім, після завершення війни діяльність театру не стали відновлювати.

Лише через 30 років після відповідної ухвали Ради міністрів СРСР та зведення нової будівлі діяльність оперного театру була відроджена.

Фото: bezviz.co.ua

Сучасний театр збудовано на місці парку імені А. Войцеховича за проєктом авторського колективу на чолі з Борисом Жежериним. Архітектор Павло Нірінберг своєю чергою спроєктував притеатральну площу, виразним акцентом якої став світломузичний фонтан «Муза». 26 грудня 1974 року театр відкрився балетом «Лебедине озеро» Петра Чайковського. Нині репертуар театру нараховує 18 опер, 18 балетів, 8 оперет та мюзиклів.

Донецький академічний державний театр опери та балету імені Анатолія Солов’яненка

Фото: planetofhotels.com

Донецький оперний театр є одним з наймолодших оперних театрів України, проте з найтрагічнішою історією. Від 2014 року театр перебуває під російською окупацією і контролюється сепаратистами.

Історія оперного театру

Оперний театр у Сталіно (таку назву мав Донецьк в ті часи) вирішили звести під час масштабної реконструкції міста. Процес будівництва розпочався 1936 року за проєктом українського архітектора Людвіга Котовського. Перша прем’єра опери Михайла Глинки «Іван Сусанін» відбулась 12 квітня 1941 року.

Архітектурний проєкт театру архітектора Людвіга Котовського. Фото: wikipedia

Втім, під час війни колектив театру було евакуйовано до Киргизстану, де трупа продовжувала працювати та створювати нові вистави. Колектив реевакуювали 1944 року. 2009 року президентським указом театру присвоїли статус національного. 2012 року на сцені Донецької опери було вперше в Україні поставлено оперу «Летючий Голландець» Ріхарда Вагнера.

Архітектура Донецького оперного театру

Будівля театру виконана в класичному стилі, має підходи з трьох сторін. Цікавий факт: котлован під театр викопаний лопатами вручну, і він був дуже глибокий, оскільки передбачалось, що під будівлею будуть розміщені підземні гаражі.

Фото: з відкритих джерел

Глядацька зала і фоє пишно декоровані ліпними деталями з легкою позолотою. Зал розрахований на 976 місць. Над бельетажем і балконами залу для глядачів, а також в окремих нішах фоє встановлені скульптурні бюсти композиторів, поетів, драматургів і декоративні вази.

Окупація «ДНР»

Після окупації сепаратистами частини Донецької області та Донецька зокрема, оперний театр повністю перейшов під контроль сепаратистів. Хоча сезон в оперному театрі в 2014 році розпочався, його репертуар змінився: були повністю виключені всі твори українських авторів. 27 жовтня на сцені Донецької опери дебютував лідер сепаратистів Олександр Захарченко, заспівавши дуетом з Йосипом Кобзоном пісню «Я люблю тебя жизнь». Пізніше в приміщеннях театру відбувалася «інавгурація» нового ватажка Дениса Пушиліна. Наразі «Донбас Опера» продовжує функціонувати під контролем окупаційної влади. 

Оперні театри України в 3D

Скріншот з сайту “Оперні театри України”

Кілька років тому компанія Google Україна запустила 3D-тур українськими оперними театрами. Компанія оцифрувала п’ять українських оперних театрів в різних містах та створила спеціальний сайт, де будь-хто зможе оглянути унікальну архітектуру будівель, зазирнути за лаштунки, відчути дух і атмосферу театру і навіть побувати в тих місцях, які зазвичай закриті для відвідувачів, за допомогою технологій віртуальної реальності.

 

 

Читайте також:

Оперні театри Одеси та Львова здобули престижну нагороду на конкурсі в Мадриді

Віднині без “Лебединого озера”. Національна опера України прибрала з репертуару всі російські вистави

Німеччина допоможе Україні у відбудові та реставрації зруйнованих війною пам‘яток