Передісторія
Архітектура світла чи світлова інфраструктура — сьогодні невід’ємні складники міських майстер-планів. Крім утилітарних функцій (освітлення, виділення, навігації), світло чинить глибокий вплив на емоції та підсвідомість людини. Робота із цими тонкими налаштуваннями подібна до роботи композитора й художника. Микола Каблука відомий в Україні та за її межами як засновник і артдиректор компанії Expolight. На сайті PRAGMATIKA.MEDIA ви можете знайти статті про світлові проєкти компанії — камерні інтер’єрні та міські інфраструктурні. Кожен індивідуальний: оригінальна ідея, технічні ноу-хау та бездоганне втілення.
Микола Каблука, засновник і артдиректор компанії Expolight
Микола Каблука має репутацію експериментатора. Він працює зі світлом у різному масштабі та різних вимірах, зокрема в цифровому. Не обмежується ЗD-мепінгом на знакових будівлях, а створює динамічну графіку на нічному небі. Проєктує лайтинг-плани, починаючи не з технологій, а з філософії. Експериментує з digital sculpting’ом та фізичними матеріалами — склом, бетоном, металом. І нетрадиційними, наприклад, із каучуком та нейлоном, створивши в колаборації з Валерієм Кузнецовим інсталяцію Heart for Ukraine для виставки WOW Ukraine. Для Миколи Каблуки важливо зрозуміти, як той чи інший матеріал із абсолютно різними якостями й текстурами здатний взаємодіяти зі світлом: відбивати, проводити, заломлювати, поглинати.
Досвід Expolight та Kabluka Light & Digital Sculptures виходить за рамки управління світлом і перетворюється на досвід управління простором та емоціями з інтеграцією світлових та інтерактивних елементів в архітектуру й міську тканину
З урахуванням такої несамовитої активності не дивно, що в якийсь момент рамки світлового дизайну — магістрального напряму Expolight — стають тісними. Наприклад, захоплення склом, яке Микола Каблука називає інтерпретатором світла, призвело до виділення напрямку Optical Metaphor, що спеціалізується на створенні крафтових скляних виробів, а глибоке занурення у проєктування імерсивних скульптур і скульптурних інсталяцій логічно призвело до виділення дочірнього бренду Kabluka Light & Digital Sculptures.
Досвід, отриманий у реалізації таких мистецьких проєктів, як медіаскульптура «Куб» у столичному ЖК Chicago Central House, світлова інсталяція Beacon для UNIT.City, створена в колаборації з британським художником Себастьяном Кайтом, інтерактивне освітлення площі Свободи в Маріуполі, світлове шоу на Хортиці «Трансформація крізь історію» та інших, уже виходить за рамки управління світлом і перетворюється на досвід управління простором та емоціями з інтеграцією світлових та інтерактивних елементів в архітектуру й міську тканину.
Архітектурний дизайн інсталяції «Хрест Героїв» і майстер-план локації належать компанії Kabluka Light & Digital Sculptures. Зображення надане Kabluka Light & Digital Sculptures
Ідея та її трансформація
Будь-яка, навіть найгеніальніша ідея може розчинитися в повітрі, якщо її не підтримають, якщо вона не актуальна й не викликає емпатії. Тема створення місця вшанування пам’яті полеглих українських воїнів і всього незламного українського народу, місця, яке могло б консолідувати духовну енергію українців, стати для них буквально місцем сили, відгукується в кожному.
Для Олександра Горгана це й особиста, болісна історія. Брат його дружини став жертвою російської агресії в перші дні широкомасштабного вторгнення. Командир роти та бойовий офіцер, Олександр мав намір ініціювати створення місця для поминання загиблих — мешканців Київщини, бойових побратимів. Андрій Вавриш розповідає: коли вперше дізнався про цей задум, сказав, що будь-який об’єкт у суспільному просторі потребує професійної експертизи та продуманої філософії, бо меморизація — художній спосіб вираження суспільної пам’яті.
Хрест — символ козацької доблесті та символ ЗСУ — став універсальною формулою та формою, що дозволила об’єднати безліч смислів. Фото: Євген Завгородній. Фото надане Kabluka Light & Digital Sculptures
«Була ідея поставити хрест, зробити його помітним уночі, але мені не вистачало більш глибокої філософії, розуміння, яким може бути цей символічний жест, який суспільний запит він повинен задовольнити. Якоїсь миті ми зрозуміли, що потребуємо допомоги “згори”, а отець Тарас Валах рекомендував звернутися за порадою до голови УГКЦ.
Блаженніший Святослав надихнув нас словами з Євангелія від Івана: “Ніхто не спроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає”. Нагадав, що кожен несе свій хрест. Багато з нас уже віддали життя, багато — страждають, усі ми продовжуємо боротьбу. Навіть коли війна закінчиться, хрест на плечах залишиться. Але в той самий час хрест — не лише розп’яття й важка ноша, а й живий символ надії, символ заступництва, символ майбутнього. Блаженніший підказав, що, можливо, наше завдання полягає у створенні не просто місця поминання, але місця про майбутнє, де люди могли б повернути собі надію, сенс жити. Ми мали зробити так, щоб людина відчула себе всередині хреста, була “огорнутою” ним, а сам хрест набув просторової протяжності, архітектонічної тривалості. Це стало для нас моментом істини.
Але як утілити всі ці сенси у фізичному об’єкті? Як висловити їх архітектурною мовою? Наші ідеї та технічне завдання ми передали Миколі Каблуці, розуміючи, що саме він є тією людиною, яка зможе втілити суть у матеріалі», — пояснив Андрій Вавриш.
Концепція і втілення
В історії створення імерсивної інсталяції «Хрест Героїв» команда Kabluka Light & Digital Sculptures виступає як архітектор суспільного простору, від розроблення концепту до його фізичного втілення, від композиції до благоустрою.
У дизайні простору митці відштовхувалися від такої близької для українців алегорії боротьби між світлом і темрявою, добром і безумовним злом. Війна, яку переживає Україна, є екзистенційною.
Пошук форми для монумента. Зображення надане Kabluka Light & Digital Sculptures
«Ми працюємо в контексті дуже важких, трагічних подій. Я знову й знову переживаю почуття перших днів і тижнів війни. Коли буквально в прямому ефірі, на наших очах знищувався Маріуполь, де, як ви знаєте, ми працювали та створювали унікальне інтерактивне і також наповнене смислами освітлення для площі Свободи. Коли стиралася і продовжує стиратися архітектурна спадщина в різних куточках України. Це максимально болючі переживання. Але… як змінилися наші люди, як вони кинулися допомагати та захищати! Природною реакцією більшості стало не врятуватися самим, а допомогти один одному, тим, хто постраждав. Від історій про героїзм, взаємовиручку, взаємопідтримку стискається серце і хочеться якось передати, втілити величезну подяку та захоплення. Подяку насамперед воїнам ЗСУ та всьому українському народові, тим, хто не здався, не зламався, не боїться жертвувати заради своїх ідеалів та прагнення до свободи», — ділиться Микола Каблука.
Меморизація й робота із сакральними смислами — найвищий рівень майстерності митця та архітектора. Микола Каблука зізнається, що, незважаючи на досвід, завдання викликало певний трепет. Об’єднати в рамках однієї інсталяції омаж воїнам світла ЗСУ — як тим, що пішли в засвіти, так і тим, хто продовжує тримати фронт, релігійний аспект, сакральну символіку та безліч смислових шарів — мегаскладно. Щоб знайти чисте, логічно виправдане, етичне та естетичне рішення, став у нагоді весь 23-річний досвід Expolight.
Об’єднати в рамках однієї інсталяції омаж воїнам світла ЗСУ — як тим, що пішли в засвіти, так і тим, хто продовжує тримати фронт, релігійний аспект, сакральну символіку та безліч смислових шарів — мегаскладно
Пошук форми для монумента. Зображення надане Kabluka Light & Digital Sculptures
«Ми розуміли, що створюємо перший концептуальний меморіал пам’яті героїв війни, коли війна ще триває. Ми відчуваємо неминучість перемоги, але не уявляємо, скільки ще принесемо жертв, не можемо назвати імена всіх. У цій ситуації ми як автори не можемо допустити жодної фальшивої ноти. Ця відповідальність навіть лякала. Як і завдання сплести воєдино релігійний аспект, символіку давнини й сучасності та найглибше коріння праукраїнців, ще з дохристиянських часів. Хрест — символ козацької доблесті, символ ЗСУ — став для нас універсальною формулою та формою, що дозволила об’єднати безліч смислів.
Ще один важливий аспект: ми створювали не пам’ятник, не традиційний монумент, що височіє на п’єдесталі, а середовище, простір для людини».
Локація, форма та контрформа
У лихоліття символіка перестає бути абстракцією, як і вислів «нести свій хрест» — для мільйонів українців. Хрест — не лише релігійний символ, це чотири пори року, чотири сторони світу, перехрестя доріг, символічний вибір шляху.
Ініціатори ідеї обрали локацію у Вишгороді. Вишгород — одне з сакральних місць України, колиска православ’я Русі, де було збудовано першу християнську церкву святих Бориса та Гліба й собор Вишгородської Богородиці — парафіяльний храм Київської єпархії УКГЦ. Настоятель собору, отець Тарас Валах, пропонував встановити монумент на території храму. Але Андрій Вавриш пояснив, що місце сили, призначене для всіх українців, має бути в громадському просторі й бути помітним. Тож меморіал вирішили розташувати в міському парку поряд із греблею. Проєктувальники погодилися, що запропоноване місце — найкраще з можливих.
Церемонія відкриття інсталяції «Хрест Героїв» у Вишгороді. Фото надане Kabluka Light & Digital Sculptures
«Коли я вивчив контекст, то зрозумів, що це енергетично потужне місце на Київському водосховищі, на перехресті маршрутів. А ще це місце першого перелому у війні. Як пам’ятаєте, російські гелікоптери рухалися на Київ рукавом Дніпра і розверталися над дамбою для висадки десанту в Гостомелі. І тут у них уперше все пішло не за планом — наші військові почали ці гелікоптери збивати. Ця контратака запобігла захопленню столиці. Логічно, що тут мав з’явитися пам’ятний знак», — пояснює Микола Каблука.
Пошук форми для монумента. Зображення надане Kabluka Light & Digital Sculptures
Пошук форми для монумента. Зображення надане Kabluka Light & Digital Sculptures
Пошук форми для монумента. Зображення надане Kabluka Light & Digital Sculptures
Для фізичної маніфестації задуманого багатошарового образу проєктувальники обрали контрформу — складну геометричну композицію з чотирьох усічених призматичних елементів, що утворюють тривимірний хрест.
«Ми намагалися уникнути буквалізму й очевидності. Не хотілося створювати чергового хреста, яких у фізичному просторі України і так існує чимало. Ми не хотіли, щоб форма домінувала над суттю, але водночас не хотіли ненароком зачепити почуття віруючих. Хотілося зробити щось нове. Знайти нові засоби трансляції ідеї, передачі думки.
Криволінійні дзеркала, орієнтовані на різні сторони світу, вловлюють світло в будь-яку погоду і в будь-який сезон за високого сонця влітку та низького сонця взимку
Тому ми обрали контрформу, обіграли тривимірність і триєдність вимірів, у яких ми всі існуємо. Композиція має хрест у плані та інверсивний хрест, утворений порожнечами, вирізами на внутрішніх гранях призм. Намагалися покрити всі аспекти реальності. Концепція відкривається не з першого погляду. Імерсивність — це умова взаємодії між глядачем і об’єктом. Коли людина потрапляє до центру композиції, всередину хреста, то наша ідея трансформується в особисте переживання, у відчуття причетності та єдності, зокрема і з героями, які пішли в засвіти.
Як альтернативу ми запропонували й більш традиційну версію, але керівництво Української греко-католицької церкви підтримало саме художній, такий індивідуальний і складний варіант утілення ідеї».
Світло — універсальний провідник та інтерпретатор для подібної мети. Потрібно, щоб скульптура і простір навколо неї були буквально пронизані світлом. Багаторічний досвід роботи з оптичними ефектами підказав рішення. Зовнішні грані призм виконані з гнутих сталевих дзеркал. Геометрія вигинів продумана до тонкощів — вона подібна до брижів на поверхні моря, що відображає сонячні або місячні промені, запускаючи мільйони відблисків. Криволінійні дзеркала, орієнтовані на різні сторони світу, вловлюють світло в будь-яку погоду і в будь-який сезон за високого сонця влітку та низького сонця взимку. Сталеві поверхні також звернені одна до одної, віддзеркалюють людей і навколишню природу.
Такий вигляд має інсталяція у темний час доби. Фото: команда А. Вавриша та Kabluka Light & Digital Sculptures
Темрява — час, коли світло не зникає, а стає помітнішим
Для реалізації установки «простір, пронизаний світлом навіть уночі» недостатньо було використовувати традиційні джерела штучного освітлення. Незважаючи на різноманітність вибору світлових пристроїв, нічого не підходило для здійснення специфічного завдання. Як ми вже говорили, кожна робота Миколи Каблуки та його команди — це унікальний експеримент, інновація та ноу-хау. Щоб наповнити скульптуру зі сталі й бетону внутрішнім світлом, у Kabluka Light & Digital Sculptures вирішили використати оптоволокно.
Процес інтегрування світлодіодів до сталевих дзеркальних поверхонь. Фото надане Kabluka Light & Digital Sculptures
«Найтонші нитки оптичного волокна є найкращим провідником для джерел, які ми приховали під постаментом. Ці світловоди ми інтегрували в бетон і сталь, створивши унікальний ефект внутрішнього мерехтіння. Я хотів, щоб світло просто приходило зсередини».
Глядач бачить лише мерехтіння безлічі іскор або світлячків на поверхнях, що множаться дзеркалами. Із центру монумента ці іскри розбігаються майданчиком, який стає схожим на зоряне небо
Використана технологія не має аналогів. Проєктувальники здійснили безліч проб, щоби вмонтувати світловоди в архітектурний бетон, залити форму та відполірувати поверхні так, щоб їх не пошкодити. Джерело світла та провідник, занурений у бетон або поліровану дзеркальну сталь, візуально не помітні. Глядач бачить лише мерехтіння безлічі іскор або світлячків на поверхнях, що множаться дзеркалами. Із центру монумента ці іскри розбігаються майданчиком, який стає схожим на зоряне небо.
Тисячі іскор символізують душі загиблих воїнів ЗСУ та жертв російської агресії. Фото: команда А. Вавриша та Kabluka Light & Digital Sculptures
Микола Каблука: «Про що ви подумаєте, побачивши ці іскри? Я думаю про воїнів, які віддали свої життя за нас, а також про тисячі українців, які стали жертвами неспровокованої агресії. Вони залишилися світлом у пам’яті».
Сценарії взаємодії
Комунікація з інсталяцією побудована за висхідною — від візуального знайомства до взаємодії, тактильного контакту й тонких налаштувань — апелювання до підсвідомості та прапам’яті. Наближаючись до інсталяції, людина ознайомлюється з формою. Потім — із легендою. Інформація представлена на скляних площинах, що ніби ширяють у повітрі. Скориставшись QR-кодом, глядач може увійти до цифрового простору та ознайомитися з подробицями й технічними деталями. Але лише коли людина потрапляє до центру скульптури, настає момент граничної ясності й ототожнення. Щоб передати всі глибинні значення, закодовані авторами інсталяції, вони вирішили використовувати також звук.
Сталеві поверхні, звернені одна до одної, віддзеркалюють людей і навколишню природу. Фото: команда А. Вавриша та Kabluka Light & Digital Sculptures
«Щоб людина поринала максимально глибоко і відчувала єдність з українцями, ми додали у внутрішній концентрований простір ще й аудіальний канал. Він допомагає сформувати особливу атмосферу та посилює ефект взаємодії. Обираючи аудіо, ми й у цьому випадку намагалися уникнути буквалізму. Хотілося, щоб це був звук, що нагадує материнський голос, такий, як його може чути ще ненароджена дитина. Щось неявне, нерозбірливе, але що впливає на підсвідомість, — пояснює Микола Каблука. — Ми зібрали, сплели воєдино звуки природи, такої різноманітної природи України. Це шепіт степів у Донецькій і Луганській областях, шум моря в Одесі, Маріуполі, в Криму, дзюрчання струмків у Карпатах, шум північних лісів на Київщині, Чернігівщині, Харківщині. Українці дуже гостро відчувають зв’язок зі своєю країною, зі своєю землею, ми ставимося до неї як до матері. Думаю, саме тому ми так відчайдушно готові боротися за неї».
Комунікація з інсталяцією. Зображення надане Kabluka Light & Digital Sculptures
Комунікація з інсталяцією. Зображення надане Kabluka Light & Digital Sculptures
Комунікація з інсталяцією. Зображення надане Kabluka Light & Digital Sculptures
Микола Каблука, який вважає цифровий простір повноцінним новим виміром, передбачив можливість дистанційного знайомства з інсталяцією «Хрест Героїв» для людей, які перебувають в інших містах чи за межами України: «Цифровий вимір — це елемент сучасного коду. Цифра допомагає донести всі шари закодованих смислів, наративи, нюанси філософії та дизайну, допомагає відчути та пережити. Розкрити нашу ідею повністю, донести її до будь-якого куточка світу без цифрового простору було б неможливо. Тому ми створили сайт проєкту».
Увійшовши на сайт, кожен із будь-якого куточка світу може дізнатися більше про імерсивну інсталяцію, побачити її в 3D та навіть почути «Пісню України» — ті самі звуки, що лунають у центрі «Хреста Героїв».
Результатом роботи такої великої та різнопланової команди — керівника церкви, воїнів ЗСУ й родичів загиблих, девелоперів, художників, архітекторів — став унікальний, масштабний і позачасовий об’єкт, делікатно вписаний у громадський простір, такий, що дозволяє кожному дійсно відчути себе частиною єдиного цілого з людьми, які боронять світло і продовжують гідно нести свій хрест.
