Чи може сучасний бізнес бути успішним без креативу та дизайну? Вочевидь — ні, і це зрозуміло всім гравцям. Дизайн є невід’ємною складовою не тільки повсякденного життя, але й креативного бізнесу та державної̈ культурної політики.
Прийшов час, коли в Україні дедалі більшає розуміння, що сектор дизайну є дієвою сполучною ланкою між креативом і економікою. Доказом того, що сфера дизайну, яка переживає період бурхливого розвитку, стає одним із перспективних напрямів як для інвестування, так і для презентації України на міжнародному рівні, є проведення Першого міжнародного форуму Design Invest 2019, ініційованого Міністерством культури України у партнерстві з асоціацією Design for Ukraine.
Створена наприкінці березня 2019 р. Асоціація Design for Ukraine («Дизайн для України») має на меті розробку та реалізацію комплексних заходів, покликаних до впорядкування системи та налагодження всіх необхідних мережевих зв’язків, як локальних, так і міжнародних. Головною амбітною метою Design for Ukraine є побудова інституції Дизайн-центру. Центр буде консолідувати в собі базу знань про галузь, розробляти програми розвитку для інших секторів креативних індустрій із врахуванням підходів дизайн-мислення, займатись кураторством програм із впровадження дизайну у різноманітні сфери суспільного життя. Також у Центрі має постійно здійснюватися моніторинг функціонування сектору дизайну, щоб вчасно виявляти нові та корисні інновації та методи практичного застосування.

Студія дизайну та архітектури O. M. SHUMELDA. Подружжя Мар’ян та Оксана Шумелди. Лавка VERETENO (концепт)

Design Invest 2019, проведення якого заплановано на осінь, покликаний стати місцем зустрічі, взаємодії та синергії представників креативного бізнесу, державних інституцій та українського дизайн-сектору, який є однією з найважливіших складових сфери креативних індустрій.
Дизайн-індустрія в Україні блискавично розвивається — про це свідчить кількість престижних нагород українських дизайнерів на міжнародній арені, що стрімко зростає, успішна участь у знакових міжнародних проектах, а також резонанс у професійній міжнародній спільноті та впливових міжнародних ЗМІ. Дизайн перетворюється на нову мову культурної дипломатії, яка зрозуміла європейцям і дає перспективу комерційної реалізації та монетизації креативного потенціалу та підтримання позитивного іміджу країни.
На форумі будуть презентовані кілька масштабних проектів в сфері креативних індустрій; висвітлені найбільш актуальні питання та презентовані найкращі та найперспективніші кейси.

Керамічний декор з дерев’яною кришкою та кінським волоссям BUHAY, натхнений старовинним фрикційним музичним інструментом українських козаків, який за тембром нагадує ревіння бугая. Бренд FAINA, дизайнерка Вікторія Якуша
Диван PAMPUKH з м’якими геометричними формами вшановує багаті традиції частування в Україні
Будуть представлені також проекти, які зараз є в розробці команди асоціації Design for Ukraine, серед яких каталог «Український етно-роматичний дизайн», що має стати початком каталогізації предметів, створених сучасними українськими промисловими дизайнерами. Також організаторами планується невеличка експозиція-демонстрація декількох артикулів із каталогу.
Ідея створення каталогу стала вирішенням більш глобального завдання асоціації, яке є у планах на найближчі роки — започаткування Музею Дизайну. І, звичайно, якщо говорити про Музей, варто почати з історії, традицій та ремесел, що надихають сучасних творців.
«Ми пам’ятаємо вібрації природних стихій та матусині колискові», – говорять предмети Інни Педан
В Україні сьогодні виділяють три основні великі тематичні поля, в яких творять предметні дизайнери. Свого часу ідея знайти для українських дизайнерів певні характерні описові загальні риси, аби більш зрозуміло промовляти до європейської аудиторії, стала відправною точкою великого дослідження предметного світу українського дизайну. Своїм спрямуванням «сегментація» має на меті донесення знань про інакший спосіб мислення українців до «бази знань» європейської дизайн-спільноти. А також — формування поняття «український стиль», такого собі «свого відбитку» на кшталт «скандинавського», «японського», «італійського». І вже зараз європейські ЗМІ відзначають особливість «україномовних» предметів, які було селекційно обрано компанією Maino France, що на сьогодні є єдиним «свідомим» дилером українського дизайну, до своєї першої «колекції-капсули» українських предметів саме за ознаками «українського звучання».
До колекції «Терра інкогніта», яку було представлено рік тому на вересневому салоні Maison&Objet у Парижі, увійшли окремі «україномовні» предмети Сергія Махна, Вікторії Якуші, Юрія Ринтовта, бренду MZPA та D. Borisov. Французи сприйняли колекцію з подивом та зацікавленістю і вже за півроку розсмакували українські предметні смаколики.
Власне, якщо продовжувати думку, що дизайн стає універсальною мовою, яку розуміють у всьому світі, тематичні каталоги українського дизайну дозволять формувати більш чіткі, спрямовані меседжі. Дозволять європейцям «посмакувати» відповідно до своїх вподобань, обравши присмак — «більш насичений» або «більш континентальний».
Перший каталог «Український етнороматичний дизайн» — про що він? Про предмети «інкогніті» для європейців, що закохують у сучасних українців, які дивують не тільки традиційною ментальною особливістю та багатою, глибокою культурою. А ще й абсолютно сучасним, прогресивним та свіжим мисленням, деколи абсолютно раціональним, але при цьому таким, що зберігає природну емоційність.
Це дизайн, що надихається ремеслами, предмети вібрують енергією, а речі дивують інакшістю та іноді лякають своєю глибиною. В своїй сегментації тих дизайнерів, що створюють подібні речі, я умовно називаю «зелені піраміди». Вони використовують матеріали та техніки, притаманні етносу на конкретній території. Однією з виразних рис є використання елементів ручної праці, любов до природи, до простих і близьких матеріалів — дерева, глини, шкіри, каменю, вовни, повсті, натуральних тканин (льону, конопель). «Дизайнери-піраміди» нібито «заговорюють» об’єкти, використовуючи містичність свого коріння, традиційний родовий зв’язок із первісними силами природи, демонічними силами стихій тощо. Варто згадати тут про цьогорічний Milan Design Week, де серію ваз FAINA Вікторії Якуші авторитетні італійські «відьмачки» від дизайну Аріанна Леллі Мами та Кьяра Ді Пінто (STUDIOPEPE) відібрали до своєї експозиції Les Arcanistes.

Христина Гайдамака, арт-килим «Квантум Життя» (фрагмент), створено разом з ткацькою майстернею Zv’yazani
«Ми пам’ятаємо вібрації природних стихій та матусині колискові», — говорять предмети Інни Педан.
«Ми поважаємо рідну землю», — шепочуть речі, створені Юрієм Ринтовтом.
Тож коли ми збираємо в єдину експозицію такі предмети і показуємо їх в інших країнах, чужеземці розуміють на підсвідомому рівні, про що йдеться: про традиційність, про енергію людських рук, про довге коріння та велике та сильне дещо, що вони, може, і не знають, як описати. Це те, про що неможливо сказати словами, і тільки коли торкаєшся предмету — меседж може бути доставлено.
Європейські архітектори вже скучили у проєктах за вжитковими речами-талісманами, і ми це можемо бачити на прикладах масового «вживлення» крафтових та технокрафтових предметів у більшість інтер’єрів, що демонструють на світових преміях. Згадаємо про премію The Architecture MasterPrize, яку отримав інтер’єр від Sergey Makhno Architects у 2018‑му. Об’єкт переміг в номінації Residential поруч зі студіями з Китаю, Сінгапуру та Америки. Якщо раніше люксовий інтер’єр обов’язково мав містити арт-об’єкт, то зараз до арту додають як особливий шик, назвемо його так, «переосмислений етно», «традиційно-романтичний дизайн».
Такі предмети мають історію, що базується на традиції, «етнічну пам’ять», енергію природи і людських рук, енергію фольклору. Ці предмети — обереги простору в метафізичному сенсі. Та навіть у власне прямому значенні — «обереги тіла», якщо це стосується одягу із конопель або льону.
Яскраві творці цієї категорії дизайнерів — Вікторія Якуша, Юрій Ринтовт, Інна Педан, Олена Шабалтас, Михайло Саморіз, «Велика Богаїха» та її кераміка. Серед предметів з українським кодом, які потрапили до фокусу уваги та каталогу «Український етно-роматичний дизайн» — колекція килимів «Осоння» Христини Гайдамаки, створена разом із ткацькою майстернею Zv’yazani, крісло VIL Яни Молодих, модульна лавка «Веретено» Мар’яни та Оксани Шумелди, об’єкти інтер’єру та аксесуари від проекту GUNIA project, декоративна кераміка від Nadiia + Masha Reva, колекція іграшок із дерева від бюро lislis, колекція текстилю від Катерини Моргентал.
Ми інтегровані у світовий контекст, але далекі від розуміння світового запиту та свого власного скарбу
Українські дизайнери продукують також предмети із посланням «ми з вами з одного тіста, у нас спільні цінності, ми вас розуміємо, нам можна вірити». А є такі, про які можна подумати, що вони з майбутнього. І цими предметами можна користуватися, коли треба поговорити мовою майбутніх інноваційних часів та майбутніх майданчиків для дизайн-акселераторів.
Ми справді інтегровані у світовий контекст, але водночас такі далекі від розуміння світового запиту та свого власного скарбу… Ми різні, й це іноді призводить до прикрих несподіванок, коли мрії одних ідуть на «паливо» для нечітких меседжів інших.
Моя власна мета та мотивація — створення зрозумілих, чистих та чітких і гуманних українських меседжів, і предмети українського дизайну є чудовим матеріалом та дієвим інструментом. А для цього треба ще багато працювати над створенням умов чистого середовища для зростання дизайнерів та загалом індустрії і, як результат чистих меседжів і кодів, сектору ефективного продукування умов покращення життя людей. Але про них — у наступних матеріалах.