Стала архітектура відпочинку. Як збалансувати запити гостей та інвесторів. Стійке та комфортне середовище від YUGMA Design Group: від шаблонів до індивідуальності

Індивідуалізація рекреаційної архітектури й запит, що все частіше трапляється, — на перезавантаження від стресів на самоті і в близькому контакті з природою, але з можливістю користуватися всіма благами цивілізації, — це світова тенденція, надзвичайно актуальна для українців, чия психіка щодня зазнає важких випробувань.

 

Як змінилися запити клієнтів-гостей та чи готові інвестори — власники баз відпочинку їх задовольнити? Як побудувати бізнес-об'єкт, щоб вкладення окупилися навіть у ситуації перманентної економічної та соціальної турбулентності? Експертка у сфері проєктування рекреаційної архітектури та співзасновниця бюро YUGMA Design Group Марина Гарбар ділиться рекомендаціями, ідеями та попереджає про можливі «підводні камені».

Потреби нових поколінь та нові формати відпочинку

Сучасна людина все частіше відчуває емоційне вигоряння. Оператори рекреаційної галузі шукають рішення, що відповідали б потребам людей, які живуть довше, працюють більше й вимагають якіснішого дозвілля. Не дивно, що дизайн об’єктів відпочинку зазнає кардинальних змін.

У місцях масового відпочинку, санаторіях чи турбазах будівлі-коробки з типовими номерами поступаються місцем архітектурним комплексам, які більше нагадують жваві міські хаби, місця змішування вікових груп і пропонують безліч варіантів активностей. З’явилися нові інтровертні типології — місця відпочинку з окремими бунгало, хатинки або «каюти на двох» біля лісу, на острові чи високо в горах.

Архітектори, які працюють у галузі рекреаційної архітектури, намагаються розпізнати та зрозуміти потреби клієнтів. «Головне для нашої галузі — вчасно відчути, як змінюються смаки та вподобання клієнтів. Ми маємо чітко розуміти, для кого створюємо майбутній готель чи заміський комплекс», — пояснює Марина Гарбар, співзасновниця бюро YUGMA Design Group.

Марина Гарбар, співзасновниця та директорка Yugma Design Group

Якщо раніше рекреаційний відпочинок асоціювався з однотипними санаторіями та базами, то сьогодні вимоги значно змінились. Міленіали та представники покоління Z, які виросли в оточенні технологій, шукають способи впоратися зі стресом, часто звертаючись до цифрового детоксу, усамітнення, природи та безконтактного сервісу.

«Традиційний лакшері-сегмент, коли відпочиваючі оточені численним персоналом і можуть задовольнити будь-яку свою примху, як і раніше, має попит. Цей стиль життя, що сягає корінням у 90-ті, зберігає свою привабливість, але з кожним роком стає все більше клієнтів, які воліють відпочивати, не оточуючи себе атрибутами розкоші. Багатьом заможним міленіалам не цікава позолота та постійна увага обслуговуючого персоналу; вони віддають перевагу простоті, можливості насолодитися тишею.

«З кожним роком стає все більше клієнтів, які воліють відпочивати, не оточуючи себе атрибутами розкоші. Багатьом заможним міленіалам не цікава позолота та постійна увага обслуговуючого персоналу»

Ми не можемо ігнорувати ці бажання, оскільки сучасна відпочинкова архітектура повинна відповідати на емоційні запити гостей, створюючи простір, де кожен зможе знайти те, що йому дійсно потрібно», — вважає Марина Гарбар.

Зважаючи на глобальні тенденції, українські проєктувальники передусім мають орієнтуватися на реальну ситуацію в суспільстві та на місцевому ринку.

 

Проєктна пропозиція для бази відпочинку «Трохи далі» від YUGMA Design Group — омаж скандинавській архітектурі в авторському прочитанні. Зображення надане YUGMA Design Group

«Однозначно зріс попит на короткостроковий відпочинок. Сьогодні українці позбавлені можливості подорожувати так само вільно, як це було раніше, а рівень стресу й відповідно втоми зростає. Людина не може полетіти сама або з родиною кудись до моря на тиждень чи місяць, але може виїхати недалеко за місто на вікенд. А оскільки сьогодні багато хто працює дистанційно, то база відпочинку не буде порожньою й під час робочого тижня, — каже Марина. — Крім еволюції потреб клієнта, нові рамки нам задає клімат, що швидко змінюється. Наприклад, за останнє аномально спекотне літо гостро зріс попит на зони відпочинку з басейнами, водоймами. Раніше наші замовники часто відмовлялися від басейну, оскільки утримувати його дорого, а сезон короткий, але зараз і сезон подовжується, і водойми мають більший попит. Особливо це стосується Києва, де мешкають 4 мільйони людей, а пляжі на Дніпрі влітку традиційно закриті із санітарних причин».

Загалом відпочиваючих можна поділити на кілька категорій:

  1. «Ті, хто шукає розслаблення» — вони хочуть відпочити від повсякденної метушні й насолоджуватися сервісом;
  2. «Ті, хто прагне новизни» — це люди, готові витратити кошти на унікальні враження, вони шукають родзинку в кожному новому місці;
  3. «Середній сегмент» — люди, які бажають провести час комфортніше, ніж удома, і відкрити для себе щось цікаве. Вони шукають оригінальні пропозиції, але не завжди можуть дозволити собі розкіш.

Ці групи не перетинаються, і кожній із них потрібні різні типи об’єктів відпочинку. На думку експертки, архітектурні рішення мають враховувати ці відмінності, створюючи унікальні простори, здатні залучити різноманітні аудиторії. «Архітекторові важливо дивитися на проєкт очима майбутнього користувача, розуміти настрої та бажання споживача. Але не намагатися задовольнити їх усі й одразу, в рамках одного проєкту», — пояснює Марина Гарбар.

Ландшафт території бази відпочинку покликаний наголосити на природній красі місцевості. Зображення надане YUGMA Design Group

Закопати гроші в землю та не програти

Більшість території України не розпещена якісною дорожньою та енергетичною інфраструктурою, тому іноді цікаві в аспекті природи ділянки не підійдуть під проєктування рекреаційних об’єктів. Як правильно проаналізувати ділянку? Із чого почати та як знайти золоту середину між красою, якістю та економічною доцільністю?

Детальний аудит контексту та готовність до компромісів — на думку Марини Гарбар, такі дві головні умови для економічної успішності проєкту. Коли йдеться про будівництво в мальовничих місцях далеко від урбанізованих територій, то особливо важливо детально проаналізувати ділянку: її географічні та інженерні особливості, наявність доступу до води та електрики, можливі рішення щодо утилізації відходів.

На початковому етапі архітектори працюють спільно з інженерами, щоб визначити, які ресурси будуть потрібні. Вони повинні заздалегідь продумати, як забезпечуватимуться основні інженерні комунікації: де взяти воду, як провести каналізацію та електрику. Все це закладається в первинну економіку проєкту.

«Незважаючи на зовнішню простоту архітектури, саме інженерні комунікації можуть відтягнути на себе левову частку бюджету»

Марина Гарбар: «Одним із основних питань часто стає забезпечення електроенергією. Тут є два варіанти: підключення до громадської мережі чи організація автономної системи з використанням сонячних панелей, насосів та інших локальних джерел енергії. Варіативність рішень дозволяє на початковому етапі розвивати об’єкт автономно, а потім підключати його до загальної мережі, забезпечуючи безперервність будівництва.

Оскільки ми вже накопичили великий досвід, працюючи саме з об’єктами рекреації, то, провівши аудит ділянки, ми можемо зорієнтувати замовника, які ресурси йому будуть потрібні: бюджет на інженерію, на саме будівництво й попередній розрахунок, який обсяг води та електрики буде споживати база надалі. Це первинна економіка, і дуже важливо, щоб інвестор одразу уявляв розмір витрат на кожній стадії. Іноді люди навіть не замислюються, що стоїть за красивою картинкою і скільки коштів доведеться буквально “закопати в землю”. Незважаючи на зовнішню простоту архітектури, саме інженерні комунікації можуть відтягнути на себе левову частку бюджету».

Важливо, щоб замовник розумів, скільки він готовий вкласти і який термін окупності його влаштує. Коли йдеться про великий об’єкт і значний обсяг інвестицій, то необхідний системний підхід за допомогою проєктних менеджерів. Ці фахівці допомагають організовувати процес, управляти графіками та бюджетами, а також координувати взаємодію між усіма учасниками.

Унікальні природні якості місця, тиша та комфорт допомагають гостям «бази відпочинку для інтровертів» за лічені дні відновити душевну рівновагу. Зображення надане YUGMA Design Group
Унікальні природні якості місця, тиша та комфорт допомагають гостям «бази відпочинку для інтровертів» за лічені дні відновити душевну рівновагу. Зображення надане YUGMA Design Group

«В Україні часто процес запускається без достатніх розрахунків, що призводить до перевитрати ще на рівні котловану, а потім будівництво заморожується. Критично важливою якістю архітектора є не лише креативний підхід, а й уміння розуміти потреби та можливості замовника. Необхідно чітко визначити пріоритети.

Розроблення концепції має супроводжуватися обговоренням бюджету та можливих компромісів. Спрощення проєктів через брак коштів — поширена та цілком природна ситуація. Проєктувальники мають відкрито обговорювати із замовниками, на чому можна заощадити, а на чому ні. Наприклад, після аналізу потреб замовника та загальної концепції архітектор може запропонувати скоротити кількість чи площу басейнів, перерозподілити зони відпочинку. Краще ретельно все опрацювати на папері, ніж зіткнутися з непередбаченими витратами вже під час будівництва», — ділиться досвідом архітекторка.

Переваги гнучких рішень: більше можливостей для розвитку

«Ключем до успіху залишається гнучкість: розробляючи концепцію, ми спочатку припускаємо, що її можна адаптувати під бюджетні чи технічні обмеження. А надалі можна доопрацьовувати, додаючи елементи, що відповідають новим вимогам ринку, новим екологічним стандартам. Наприклад, якщо популярність певних форматів відпочинку чи розваг почне змінюватись, гнучкий проєкт зможе запропонувати гостям нові види послуг без потреби значної реконструкції.

Нові матеріали та технології з’являються постійно, їх використання може якісно покращити експлуатаційні характеристики будівлі. Тому ми уважно відстежуємо всі інновації, відзначаючи для себе ті, що надалі могли б включати наші рішення та дизайн», — каже співзасновниця YUGMA Design Group.

«Розроблення концепції має супроводжуватися обговоренням бюджету та можливих компромісів. Спрощення проєктів через брак коштів — поширена й цілком природна ситуація»

Модульне будівництво стає все більш популярним в архітектурі, зокрема й у сфері, де спеціалізуються YUGMA. Наприклад, «будиночки для інтровертів» для «Трохи далі» — бази відпочинку з мінімальним обслуговуванням та високою автономністю — створювалися саме за такою технологією.

Етапи монтажу модульних будиночків на території бази відпочинку «Трохи далі». Зображення надане YUGMA Design Group

Модульні будиночки виробляються з урахуванням логістичних вимог: конструкції розробляються таким чином, щоб їх можна було транспортувати та швидко збирати на місці. Наприклад, двоповерхові модулі поділяються на два блоки, включаючи дах та основну частину, які монтуються вже на ділянці. Для одноповерхових конструкцій модуль приїжджає в готовому вигляді, що значно прискорює процес установки і зменшує залежність від погодних умов.

«Будиночки “Трохи далі” призначені для тестового запуску вже цієї зими. Це дуже цікавий і перспективний для України експеримент, ця база орієнтована на людей, які віддають перевагу безконтактному сервісу. Фактично на базі відсутній персонал, а комунікація з клієнтом відбувається онлайн. Безумовно, на місці буде інженер, який відповідає за функціонування систем опалення, водопостачання та ремонт. Але жодних консьєржів, офіціантів, садівників… Такий формат привабливий для молодого покоління, яке дбає про екологію і віддає перевагу приватності та автономності», — пояснює Марина Гарбар.

Мінімалістичний, але тактильний дизайн внутрішніх інтер’єрів котеджів бази «Трохи далі». Зображення надане YUGMA Design Group

Докладно про проєкти YUGMA Design Group — базу «Трохи далі» та клуб для егоїстів Selfish Club — PRAGMATIKA.MEDIA розповідала у статті «Calm Down: відпочинок під час війни».

Відпочинок у модульних будиночках із безконтактним сервісом, як правило, не набагато дешевший за традиційний готель з обслуговуючим персоналом. Це пов’язано з тим, що модульні готелі зберігають найвищий рівень комфорту. Хоча такий відпочинок не завжди класифікується як люкс, він орієнтований на аудиторію, яка цінує екологічність, автономність і функціональний дизайн.

Незважаючи на всі переваги, модульне будівництво має свої обмеження. Процес виробництва може вносити зміни до архітектурного задуму: деякі елементи дизайну спрощуються чи видозмінюються для прискорення монтажу та економії на виробництві. Це компроміс, на який часто йдуть виробники. Архітекторів, однак, такі спрощення можуть розчаровувати, оскільки доводиться жертвувати унікальними елементами дизайну.

«Втім, часом інвестори теж не готові приймати інновації, а вважають за краще використовувати перевірені матеріали та конструктивні рішення, навіть якщо це робить проєкт менш унікальним. Це обґрунтовано прагненням швидкої окупності, проте такий підхід обмежує креативність архітекторів, а сам об’єкт втрачає індивідуальні риси, які б йому допомогли виділитися на ринку. Цей аспект гальмує розвиток галузі», — вважає експертка.

Вже взимку 2024–2025 рр. база «Трохи далі» готується прийняти перших гостей. Зображення надане YUGMA Design Group

Благоустрій, безбар’єрність, безпека

Благоустрій території — це не те, чим можна знехтувати. Але вуличні меблі з дорогих порід дерева чи кованого металу, мармурове мощення, фонтани та партерні газони перестають бути обов’язковими атрибутами рекреаційного ландшафту. Дика природа інтегрується в архітектурний ансамбль без значних змін. Водопроникні покриття з гравію або настили з дерева, трохи підняті над землею, допомагають гостям вільно пересуватися, але дозволяють зберегти природний ґрунт і рослинність. Такий підхід не лише візуально привабливий, а й екологічний.

Важливо не забувати про безбар’єрність, нагадує Марина Гарбар: «Ще один важливий аспект у проєктуванні сучасних об’єктів відпочинку — це доступність для всіх категорій гостей. За українськими нормативами щонайменше 10% усіх номерів у готелях адаптуються під потреби людей з інвалідністю. Але ми намагаємося, щоб усі наші будинки були максимально безбар’єрними. На мою думку, інклюзивний підхід має стати базовим елементом архітектурного плану». Навіть там де територія має перепади або виражений рел’єф  ми намагаємось його  максимально змоделювати без використання сходів.

«Ми намагаємося, щоб усі наші будинки були максимально безбар’єрними. На мою думку, інклюзивний підхід має стати базовим елементом архітектурного плану»

Згідно з оновленими українськими будівельними нормами, рекреаційні комплекси, що стосуються громадської архітектури, мають бути обладнані сховищами. «Це не означає, що під кожним будиночком у нас має бути бункер, достатньо передбачити загальне укриття на території комплексу», — пояснює експертка.

Залежно від розташування комплексу може виникнути питання про встановлення огорож. Відмова від огорож, особливо в оточенні природних ландшафтів, підкреслює ідею вільного доступу до природи, дозволяючи відвідувачам занурюватися в унікальну атмосферу та насолоджуватися мальовничими краєвидами. Однак в умовах міського середовища огорожі часто стають необхідним елементом для запобігання несанкціонованому проникненню та для захисту майна. Альтернативою класичним парканам можуть стати відеосистеми та сигналізація.

Експериментальна для України концепція готелю з безконтактним сервісом дозволяє клієнтам відчути себе вдома. Зображення надане YUGMA Design Group

Будівництво з нуля чи модернізація?

Будівництво з нуля дозволяє максимально реалізувати всі найкреативніші ідеї, не обмежуючись рамками, та відкрити для людей абсолютно нову локацію — десь у горах чи на островах посеред Дніпра. Ефект новизни дає проєкту шанс «злетіти», проте освоєння дикої території, як ми писали вище, — це капітальні вкладення в комунікації.

Марина Гарбар: «Якщо інвестор вирішує придбати та повернути до життя територію занедбаної турбази чи санаторію, то отримує низку переваг.

  1. Наявність готової інфраструктури. До ділянки вже підведені комунікації — електрика, водопостачання, дороги.
  2. Сформоване призначення та документи на ділянку. Землі, які раніше використовувалися під рекреацію, часто мають дозвільні документи. На нових територіях архітектурний проєкт може вимагати тривалого узгодження, особливо якщо йдеться про екологічно чутливі зони.
  3. Історична та культурна цінність. Старі рекреаційні бази, що іноді мають багату історію, дозволятимуть створити унікальну атмосферу. Збереження оригінальних будівель з адаптацією може підвищити привабливість об’єкта.
  4. Економія ресурсів і менше навантаження на екологію. Будь-яке нове будівництво — це навантаження на екологію. Будь-яка реновація — це повернення територій людині.

Типова база відпочинку радянських часів на Волині. Джерело фото: інтернет-видання «БУГ»

Іноді реконструкція вимагатиме повної заміни фундаменту, інженерних комунікацій або несучих конструкцій. У випадках, коли технічний стан об’єкта вкрай незадовільний, повний демонтаж і нове будівництво можуть бути економічно обґрунтованішими. Однак навіть тут архітектор може запропонувати креативні рішення, які дозволять зберегти зв’язок із місцем».

На території України розташовано безліч старовинних замків і садиб, які перебувають у катастрофічному стані. Незважаючи на їхнє мальовниче розташування та історичну цінність, руїни не знаходять нових власників і залишаються занедбаними. Стан цих об’єктів ілюструє складну правову та економічну проблему, що перешкоджає їх відновленню та використанню з рекреаційною метою.

«Безумовно, нам як архітекторам хотілося б працювати з проєктами, що повертають нашу національну спадщину до життя, — зізнається архітекторка. — Але я бачу кілька перешкод, головна з яких — невизначеність права власності та відсутність гарантії для інвесторів щодо збереження вкладених коштів. Навіть за значних інвестицій немає впевненості, що через деякий час об’єкт не буде націоналізований. Відсутність таких гарантій закономірно відлякує приватних інвесторів. Чинне законодавство не передбачає механізмів для часткового чи повного викупу та відновлення історичних об’єктів».

Покинутий замок Фальц-Фейнів. Новоолександрівка, Херсонська область. Фото: © 2013 - 2024 #FINDWAY

Тим часом потенціал занедбаних садиб як туристичних і рекреаційних об’єктів надзвичайно великий. Це можливість зберегти історичну цінність місця, одночасно адаптуючи його до сучасних стандартів.

Марина Гарбар: «Наведу кілька прикладів:

  • Поєднання старого та нового. Відновлення садиби з можливістю будівництва невеликих готелів чи будиночків на прилеглій території. Це дозволяє зберегти та підкреслити історичну атмосферу, забезпечуючи комфорт відвідувачам.
  • Підтримка за рахунок туризму. У таких місцях можна організувати екскурсії, культурні заходи, невеликі музеї, що може стати основою для регулярного доходу. Однак для підтримки комплексу потрібні не тільки екскурсії, а й інфраструктура, як-от готелі, ресторани та кафе.

Ми можемо звернутися до міжнародного досвіду: у Великій Британії та інших країнах Європи аристократичні садиби та замки, часто залишаючись у приватній власності, частково відкриті для туристів і підтримуються за рахунок платного входу. Це створює баланс між приватними інвестиціями та громадським доступом».

Територія бази відпочинку «Трохи далі» не ховається за високими парканами, а зливається з лісом. Зображення надане YUGMA Design Group

Архітектор як сполучна ланка: від замовника до споживача

Проєктування — процес, де архітектор виступає посередником між замовником і кінцевим споживачем.

«Як архітектор із досвідом я усвідомлюю, що ключ до успішної реалізації ідеї полягає в умінні слухати та розуміти обидві сторони. Замовник часто приходить із чітким уявленням про те, чого він хоче. Але завдання архітектора полягає не тільки в тому, щоб втілити цю ідею в життя, але й щоб допомогти замовникові зрозуміти, як його вимоги можуть бути реалізовані на практиці. Можливість обговорювати, сперечатися та відстоювати свій погляд стає невід’ємною частиною цієї роботи. Це дозволяє архітекторові запропонувати більш цілісне та функціональне рішення, яке задовольнить як вимоги клієнта, так і потреби кінцевого користувача.

На початку кар’єри я недооцінювала значення спеціалізованого знання, мене приваблювала можливість проєктувати будь-яку будівлю в будь-якому місці. Проте сьогодні я впевнена, що архітектори також мають знаходити свою нішу. Досвід, отриманий в одній галузі, дозволяє нам швидше приймати рішення та мінімізувати помилки. Архітектор загальної практики — це як терапевт у системі охорони здоров’я, але нам потрібні й вузькі спеціалісти, — впевнена співзасновниця бюро YUGMA Design Group. — Замовники найчастіше бачать в архітекторах лише художників, ігноруючи той факт, що архітектор також є організатором процесу, який містить взаємодію з інженерами, будівельниками та іншими фахівцями. Архітектор — наче диригент, який координує роботу всіх учасників процесу, щоб створити гармонійний і функціональний простір.

Наше завдання — не просто будувати, а створювати стійке та комфортне середовище, яке служитиме суспільству протягом багатьох років. Коли ми дивимося на проєкт із погляду як замовника, так і споживача, ми створюємо простір, який дійсно відповідає їхнім потребам і матиме попит довгі роки».