Олег Волосовський і Віра Зінченко на зустрічі архітекторів, присвяченій серії семінарів у «Музеї просто неба»
Українські архітектори чудово знають історію європейської архітектури, але досить посередньо обізнані в тому, як давні українські майстри будували хати, церкви й громадські споруди та які техніки й матеріали вони при цьому використовували. Втім, впізнавані національні архітектурні та дизайнерські стилі були сформовані саме на базі етнічних традицій. Щоб допомогти українській архітектурній спільноті віднайти ті етнічні риси, завдяки яким створюватимуться продукти, які відразу впізнаватимуть так, як нині впізнають скандинавський дизайн, Олег Волосовський, власник loft buro та радник із питань архітектури й дизайну в Національному музеї народної архітектури та побуту України («Музеї просто неба» в Пирогові), спільно з керівницею музею Оксаною Повякель вирішили провести серію наукових архітектурних семінарів.
Олег Волосовський, архітектор і радник «Музею просто неба» в Пирогові: «Нам казали: “Це не на часі. Хто до вас зараз прийде?!” Але до нас прийшло дуже багато людей. Разом із ними ми пройшли весь музей — від початку й до кінця»
На них учасникам розповіли про давню архітектуру різних українських регіонів — Полтавщини, Слобожанщини, Середньої Наддніпрянщини, Поділля, Полісся, Півдня та Карпат. Усі семінари завершувалися майстер-класом, влаштованим однією з компаній-співорганізаторів. Зрештою фахівці, які взяли участь у семінарах, переконалися в тому, що стару українську архітектуру слід розглядати в тому самому контексті, в якому прийнято говорити про такі визначні приклади давньої архітектури, як японські чи китайські пагоди, а також що продукт, виготовлений із використанням знань про етніку, може стати «зіркою» ринку.
Олег Волосовський розповідає гостям про завершення серії семінарів, що пройшли в «Музеї просто неба»
«Нам казали: “Це не на часі. Хто до вас зараз прийде?!” Але до нас прийшло дуже багато людей. Разом із ними ми пройшли весь музей — від початку й до кінця. Ми не лише вчилися, але й допомагали: командою з 39 осіб ми відновили частину локації “Карпати” під назвою “Ґражда”, де пізніше пройшли майстер-класи, що завершували семінари. Це був дуже продуктивний час», — поділився враженнями Олег Волосовський.
Архітектор зізнався: раніше він знав про архітектуру Парижа та Лондона значно більше, ніж про українську, але коли почалися семінари, заглибився в тему й відкрив для себе, що українська архітектура була значно складнішою, ніж прийнято вважати, а окремі її зразки заслуговують на дуже глибоке вивчення, зокрема триверхі та тризрубні церкви («тризуби»).
Костянтин Ковшевацький ділиться враженнями, отриманими на семінарах, присвячених історії української архітектури
Костянтин Ковшевацький, головний редактор видання PRAGMATIKA.MEDIA: «Це були не просто екскурсії музеєм, а справжні наукові семінари. Ми не тільки слухали й дивилися, але й запам’ятовували, проникалися, говорили та дискутували»
Спадщина, що справді надихнула
Семінари проходили у форматі екскурсій із подальшим обговоренням побаченого й почутого, тому учасники щоразу проходили кілька кілометрів на день і дізнавалися десятки, якщо не сотні нових фактів. Кожна екскурсія перетворювалася на майданчик для запеклих дискусій.
«Сім семінарів, і на кожному із них ми проходили в середньому по десять кілометрів за день. І це були не просто прогулянки музеєм, а справжні наукові семінари. Ми не тільки слухали й дивилися, але й запам’ятовували, проникалися, говорили та дискутували. Мені як журналістові завжди цікаво говорити про сенси, яких ми не торкалися раніше», — розповів головний редактор видання PRAGMATIKA.MEDIA Костянтин Ковшевацький.
Учасники останньої зустрічі архітекторів, які цього року взяли участь у серії наукових семінарів від «Музею просто неба»
Олег Волосовський додав: він повністю згоден із тим, що головним засобом впливу на відвідувачів була атмосфера, адже музей — це одухотворений простір. «Для мене це живий підручник, де не треба гортати нудні сторінки. Жива книга, прочитавши яку, можна зрости. Тому приходьте на майбутні заходи!» — запросив Олег Волосовський.
Віра Зінченко, речниця «Музею просто неба»: «Зараз музей робить багато тематичних свят і запрошує до себе майстрів… Приходьте! Тут можна дуже багато побачити й відчути, а ще — дізнатися тонкощі, про які не пишуть у підручниках»
Атмосфера семінарів зачарувала і ще одну учасницю фінальної зустрічі — речницю «Музею просто неба» Віру Зінченко. «Я людина натхнення. Мені потрібно бігати, торкатися й дивитися. Тому фотографії в підручнику — це добре, але коли ти можеш побачити все на власні очі, відчути атмосферу, долучитися до якогось процесу і приміряти його на себе — це зовсім інша історія. До речі, зараз музей робить багато тематичних свят і запрошує до себе майстрів… Приходьте! Тут можна дуже багато побачити й відчути, а ще — дізнатися тонкощі, про які не пишуть у підручниках», — розповіла вона.
Оксана Повякель запросила архітекторів до фондів «Музею просто неба»
Оксана Повякель, директорка «Музею просто неба» в Пирогові, додала, що охочі можуть скористатися пропозиціями закладу вже сьогодні. «Наприклад, цього року учасники “Design Week” попросилися до нас на події, і ми провели для них кілька цікавих речей. По-перше, вони пройшли майстер-клас із виготовлення скирт сіна — ми запрошуємо вас на аналогічну подію наступного року. По-друге, вони взяли участь у толоці, адже найбільшою популярністю в нас користується майстер-клас із мастіння хат. Бачили б ви за цією справою учасників “Design Week”: як вони топталися по глині, замастилися оливою з ніг до голови… І були дуже щасливі, адже побачили справжню українську хату і справжню українську толоку. Гадаю, зараз толока як культурний феномен — це те, що допомагає нам триматися разом. Те, що тримає нас в Україні», — розповіла вона.
Майстер-класи від українських архітектурних і дизайнерських компаній
Друга частина зустрічі була присвячена майстер-класам від українських компаній, що відбулися в рамках проєкту «Спадщина, що надихає»: співорганізатори поділилися враженнями та представилися. Зокрема, Святослав Шилін, СЕО BUDZIRKA, розповів про історію гончарства в Україні та запросив гостей на виставку скульптури в Софії Київській, яку компанія підтримує нині, а представники «Вітекс Україна» подякували учасникам і вручили їм фрагменти натурального лінолеуму, які ті виготовили на майстер-класі 6 липня.
«Дякую всім, хто започаткував цей рух за життя і всім партнерам, які доклали зусиль для завершення цього сезону. Нагадаю, ми провели майстер-клас у день, коли гості вивчали архітектуру Півдня, тому тоді ми принагідно розповіли про коротку, але цікаву історію Одеського лінолеумного заводу та провели майстер-клас із виготовлення натурального лінолеуму. І зараз ми вручимо вам фрагменти покриття, які ви виготовили того разу — вони вже готові», — розповів Гліб Синявський, співзасновник «Вітекс Україна».
Костянтин Ковшевацький, головний редактор PRAGMATIKA.MEDIA, Гліб Синявський, Андрій Куліш та Олександр Звєрков, співзасновники «Вітекс Україна», Віра Зінченко та Олег Волосовський, loft buro
Вікторія Лубенець, співзасновниця компанії L.Decor, теж роздала гостям готові вироби. «Ми провели майстер-клас після семінару про село XX століття. Було дуже круто! Зараз я роздам вам декор для стін, який ви виготовили того дня. Я вам казала, що коли ви побачите результати, то будете здивовані, і зараз доведу, що була права», — пообіцяла вона.
Останніми гостей привітали представники компанії «Gudani Group furniture manufacturing company». «Як ви знаєте, на нашому майстер-класі гостям запропонували вибір — робити петриківський розпис чи різьбу по дереву. І ось результат! Дякую вам за участь: це був дивовижний день!» — запевнила дизайнерка Тетяна Гончаренко.
Тетяна Гончаренко, дизайнерка інтер’єрів
Насамкінець Вадим Назаренко, провідний екскурсовод музею, який провів три із семи семінарів серії, розповів, як насправді було створено «Музей просто неба» в Пирогові і чому варто завітати туди ще раз. Виявилося, що «Пирогово», як звикли називати цей заклад українці, — це найбільший музей під відкритим небом у Європі. На його локаціях зберігається 298 будівель, а у фондах — 100 тисяч окремих експонатів.
Оксана Повякель, директорка «Музею просто неба» в Пирогові: «Гадаю, зараз толока як культурний феномен — це те, що допомагає нам триматися разом. Те, що тримає нас в Україні»
«Музей створили в 1969 році: саме тоді активно йшла модернізація, і старі будівлі швидко зникали. Процес перевезення пам’яток зайняв кілька років. Ми маємо експонати за період із XVI по ХХ століття, наприклад, найстаріший експонат зони “Полісся” — це хата 1587 року, а “Середньої Наддніпрянщини” — церква 1600 року. Всі будівлі, які ви тут бачили, — це не модельні зразки, а справжні хати, в яких роками народжувалися, вінчалися, жили й помирали українці. Тепер кожен із нас може побачити, як усе це було насправді, і уявити себе людиною минулого. І хай ми не зрозуміємо їхніх почуттів і життєвих практик, але зможемо зрозуміти, що у нас із ними спільного, як ми розвивалися та стали тими, ким є зараз», — розповів Вадим Назаренко.
Вікторія Лубенець, співзасновниця компанії L.Decor
Проєкт продовжиться вже навесні наступного року. Нині майбутні учасники мають змогу запропонувати музею своє бачення формату співпраці.
