Bento Box у UNIT.City: від zero point до фінішу

Дизайн Main Plaza, яка стане центром суспільного життя київського інноваційного парку UNIT.City, має символізувати дух інновацій і амбіцій, характерний для всього мегапроєкту. Про концептуальні тонкощі проєктування нового громадського простору PRAGMATIKA.MEDIA розповів автор дизайну, архітектор і засновник міжнародної студії ландшафтної архітектури MADMA urbanism+landscape Хірокі Мацуура.

PRAGMATIKA.MEDIA: Уже наступної весни ми зможемо на власні очі побачити результат вашого проєктування в UNIT.City — ландшафт на головній площі. Зараз у нас є можливість дізнатися більше про концепцію, ідею і є час, щоб осмислити їх. Що саме є ключем до зчитування ландшафту нового київського громадського простору?

Хірокі Мацуура: У UNIT.City кілька публічних площ, розташованих на перетині вулиць у центральній частині інноваційного парку. Main Plaza стане символічним центром, осередком життя в масштабах усього комплексу. Ще до початку нашої участі у проєкті було очевидно, що саме це місце стане головним для проведення масових заходів. Тому я насамперед продумував, як створити гнучку платформу, зручну для різноманітних івентів і безлічі інших функцій у майбутньому. Але й сам дизайн повинен відповідати ідеології та амбітним цілям UNIT.City — він не може бути простим, він просто повинен стати унікальним.

Main Plaza у київському інноваційному парку UNIT.City. Концепція та дизайн: MADMA urbanism+landscape

У плані ділянка має дуже просту геометрію, подібну, наприклад, до традиційної італійської площі. Це замкнутий простір, оточений будинками і, отже, обмежений ними. Але в UNIT.City будинки мають більшу поверховість, ніж у будь-якому середньовічному місті. Тому й відстані між ними набагато ширші, що зумовлено протипожежними нормами. Якщо стояти в центрі Main Plaza, у вас не виникає відчуття стисненості стінами. Навпаки, є відчуття простору, яке створюють вулиці, що розходяться від площі. І я подумав: а чи не дуже тут просторо? Адже це не центр мегаполіса, не центр Києва, а місцева територія, яка має стати зручною насамперед для місцевої громади.

Тому ми вирішили створити більш відповідний для таких умов план простору. Чому б не оточити площу символічними, але прозорими рамками? Для цього ми й скреативили Bento Box. Переосмислення образу традиційної японської коробки для ланчу з різними відділеннями привело нас до створення рамки з безлічі юнітів, яка одночасно є вітриною для демонстрації різноманітних рослин і, обмежуючи простір, робить його пропорційним людині.

Bento Box — це переосмислення образу традиційної японської коробки для ланчу

Київ — дуже зелене, вписане в багату природу місто. Тут так багато природної рослинності та лісів навколо, що жителі звикли сприймати їх як даність. І зазвичай не надто замислюються про значущість дерев і різноманітність рослинного світу. А ось нам хотілося б своїм ландшафтним дизайном якраз підкреслити їхню цінність.

До того ж сама ідея UNIT.City базується на різноманітності — це місце для різних цілей і різних людей. «Давайте сфокусуємося на біологічній різноманітності, підібравши неординарні рослини для наших «контейнерів» Bento Box», — подумав я. Кожен із десяти «контейнерів» має власний характер та ідентичність. Один буде японський — із сакурами. Інший — український, із деревами, ендемічними для України. І так далі. Усе загалом можна розглядати як своєрідний музей рідкісних рослин. Як вітрину, в якій кожне дерево представлене у найвигіднішому світлі.

Думаю, діти, які зростатимуть у UNIT.City, стануть справжніми експертами з ботаніки. Отже, цей ландшафтний проєкт має ще й освітній аспект. Ми даємо людям нову інформацію.

P.M.: Ваша ідея з Bento Box дуже оригінальна. Мало хто зміг би перенести образ ланч-боксу на публічний простір. Яка механіка вашого креативу?

Х. М.: Моя спеціалізація є досить унікальною, оскільки я архітектор, але одночасно займаюся ландшафтним дизайном. Працюю з планами територій у кілька гектарів, а іноді проєктую інтер’єри для ресторанів. Так що бекграунд у мене багатий. Часто найкраща архітектурна ідея народжується саме в процесі споглядання пейзажу, спостереження за природою. Або раптом виникає чудова ландшафтна ідея, коли я займаюся дизайном меблів. Різноманітні, часто контрастні ідеї та втілення впливають одне на одне.

І сьогодні я не можу обрати головний із напрямів своєї діяльності. Я маю освіжати свій мозок, займаючись роботою в різних сферах. Найчастіше ідея народжується саме тоді, коли не замислюєшся над нею. Якщо розробляю рішення, але воно не приходить, то відкладаю це заняття та перемикаюся на інше. І зазвичай через день чи два абсолютно несподівано, наприклад, свіжа ідея раптом з’являється в голові, і далі я вже без проблем можу працювати над нею. Не виключаю, що натхнення приходить до мене завдяки роботі різних мозкових центрів, «м’язів».

Прозора рама Main Plaza складається з 10 юнітів — контейнерів із деревами та багаторічниками. Концепція та дизайн: MADMA urbanism+landscape

P.M.: Саме так і сталося у випадку з UNIT.City?

Х. М.: Випадок із UNIT.City по-своєму унікальний, і розповідь про це може здатися вам трохи сентиментальною. Я приїхав до Києва з іншою метою, але менеджери UDP довідалися, що я в Україні, і запросили мене відвідати UNIT.City, щоб показати, як розвивається інноваційний проєкт. На той момент вважалося, що Main Plaza вже спланована. Мене попросили прокоментувати майстер-план. Без жодної задньої думки я зробив кілька зауважень. Коли прощалися, представники UDP подякували мені та висловили надію на подальшу спільну співпрацю.

Це звичайні ввічливі фрази, і я не припускав, що буде продовження. Через тиждень мені зателефонували з UDP і запитали, чи я готовий попрацювати над цією локацією і подати пропозиції протягом тижня? Роботи на головній площі були практично завершені, і зазвичай ніхто не береться за перепроєктування на такому етапі. Але я все ж таки вирішив ризикнути — нехай це буде моєю добровільною інвестицією. Швидко накидав скетч і надіслав замовникові. Було несподівано, коли в UDP вирішили скасувати вже затверджений проєкт і розпочати все з чистого аркуша. Із zero point.

P.M.: Але у жовтні ви приїхали до Києва не лише заради авторського нагляду за роботами на Main Plaza?

Х. М.: Зараз, коли Main Plaza вже практично готова, настав час працювати над наступним проєктом. «Бізнес-Парк» — це ще один публічний простір UNIT.City зі значно більшою територією. Ми були запрошені на конкурс, виграли його, і я вже представив фінальну презентацію. Новий ландшафт радикально відрізнятиметься від того, що ми створили для головної площі.

Якщо Main Plaza спроєктована як суто урбаністичний простір, то характер «Бізнес-Парку» буде зовсім іншим, набагато більш «диким». Якщо ми подивимося в інтернеті, який вигляд зазвичай мають центри ділових районів, то побачимо безліч картинок офісних будівель із рідкісними деревами між ними і людьми на лавках. Це звичайний міський пейзаж, який ви ніколи не сплутаєте з натуралістичним, природним. Я хочу зробити все навпаки.

Можливо, прозвучить курйозно, але сьогодні найкращий спосіб створити «Бізнес-Парк» — це зробити так, щоб він був абсолютно неділовим. Неформальним. Люди, які чинно сидять на лавочках, — уже нудно.

Ландшафт Main Plaza — вітрина, в якій кожне дерево представлене у найвигіднішому світлі

Через пандемію всі ми перебуваємо у стресі. І що більше стресів, то вищою є потреба в спілкуванні з природою. Містяни не можуть дочекатися суботи, щоб виїхати на озеро чи в ліс. Якщо з погодою не пощастило, то їм доведеться чекати на наступні вихідні. Тому люди потребують контакту з природою в робочий час. Чим старанніше й напруженіше ви працюєте, тим більше природи вам необхідно. Тому наш проєкт можна сприймати як заклик: забудьте про стереотипи щодо бізнес-парків. Необхідно привносити більше дикої, неслухняної природи до бізнес-середовища.

Якщо ви подивитеся на наш новий дизайн, то, можливо, він здасться вам трохи божевільним. Раніше ніхто не міг уявити щось подібне в діловому середовищі. Але зараз нашому клієнтові ідея дуже подобається. А для нас її успішна реалізація — новий виклик. На відміну від Main Plaza, розташованої на ґрунті, що сприятливо для дерев, територія «Бізнес-Парку» знаходиться на даху підземного паркінгу. І для того, щоб утілити наші ідеї, потрібні складні інженерні рішення. Є безліч перевірених технологій, але в Києві у великому масштабі нічого подібного ще не реалізовували. Джунглі над паркінгом? Серйозно? Чому б і ні?

Рамка з юнітів із рослинами обмежує простір, роблячи його пропорційним людині

P.M.: Проєкт Main Plaza ви реалізовували спільно з українською компанією Beloded Landscaping. Наскільки тісним було співавторство з локальним партнером і чому з київських ландшафтних архітекторів ви обрали саме Людмилу Білодід?

Х. М.: Я хотів працювати з людиною, якій справді можу повністю довіряти. Головне для мене — це особистість партнера, але не менш важливі і його професійні якості. Я переконався, що Людмила Білодід має глибокі знання про сучасні підходи в проєктуванні та про самі рослини. Не менш важливим є те, що у нас збігаються смаки! Яке саме дерево обрати, що саме здається гарним, а що ні… Вона так само, як і я, захоплена естетикою японського саду. Часто ми одночасно вголос вигукували: «Оце дерево прекрасне!»

І після спільного досвіду роботи над Main Plaza та близького спілкування я можу впевнено сказати: це та людина, яка ідеально підходить мені для співпраці. І я радий, що вона продовжиться в роботі над новим проєктом, «Бізнес-Парком».

Рамка з юнітів із рослинами обмежує простір, роблячи його пропорційним людині

P.M.: Як ви ділите відповідальність у креативному й технічному сенсі?

Х. М.: Наші ролі в роботі над Main Plaza та «Бізнес-Парком» чітко розділені. Ми повністю, на 100%, відповідаємо за дизайн — це наша компетенція. А партнери Beloded Landscaping допомагають нам утілити ідеї завдяки знанню місцевого законодавства, матеріалів, досвіду роботи з підрядниками. Коли ти працюєш в іншій країні, завжди потрібні місцеві партнери, які занурені в контекст.

І, звичайно, я часто консультувався з Людмилою, оскільки вона має великі знання в дендрології і багатий досвід. Людмила — свого роду амбасадор природи, вона намагається показати всю красу та різноманітність цього світу людям. Що повністю відповідає моїм інтересам.

Засновник студії MADMA urbanism+landscape Хірокі Мацуура та шеф-редактор PRAGMATIKA.MEDIA Костянтин Ковшевацький. Фото: Максим Дробіненко

Нагадаю історію про легендарного ландшафтного бразильського дизайнера Роберто Бурле Маркса, так само відомого, як Оскар Німейєр, оскільки кожен знаменитий архітектурний проєкт Німейєра оточений ландшафтом від Маркса. Юність бразильського дизайнера пройшла у Європі. Це близько мені, тому що я японець, але не живу в Японії. Такі люди мають здатність об’єктивно оцінювати переваги тієї чи іншої країни, ми завжди дивимося ніби трохи збоку.

І коли Бурле Маркс повернувся до Бразилії, він став справжнім новатором у ландшафтному дизайні, людиною, яка наново відкрила всю красу і цінність бразильських ендеміків. Він шукав у джунглях рідкісні багаторічники та дерева, потім викупив колишню бананову плантацію на схилі гори та перетворив її на розсадник, у якому зібрав тисячі декоративних тропічних і субтропічних рослин. Згодом він заповів Sitio Burle Marx уряду, і тепер кожен може приїхати до Бразилії, відвідати його сад і будинок, побачити ботанічну колекцію, зібрану Марксом, і сорти, які він вивів самостійно.

Я розповів цю історію, щоб нагадати: зазвичай люди не цінують те, що мають. Бурле Маркс створював чудові ландшафти з місцевих рослин, які до нього ніхто не використовував у міському озелененні. По суті, він відкрив людям очі на те, що їх оточувало. І у нас із Людмилою Білодід спільна думка, що ми не повинні намагатися вразити людей якимись екзотами. Наша роль полягає в тому, щоб у найвигіднішому світлі показати знайомі, але недооцінені рослини.

Рослини й красиві ландшафти створюють множинний ефект, зокрема психологічний

Використання дерев-крупномірів дозволить одразу надати ландшафту проєктного вигляду. Концепція та дизайн: MADMA urbanism+landscape

P.M.: Тему нашого тому ми сформулювали як «Градус благополуччя». Як, на вашу думку, змінилися уявлення про особисте та міське благополуччя у світі, що переживає пандемію?

Х. М.: Я вважаю, що пандемія поки не принесла нам нічого нового. Вона просто нагадала про безліч важливих речей. Колись люди їли руками, але епідемії змусили їх використовувати ніж і виделку. Багато культурних перетворень відбулося завдяки досвіду, отриманому під час пандемій. І часто ці глобальні потрясіння прискорювали прогрес.

Сьогодні люди переважно працюють не в окремих кабінетах, а в опенспейсах. Money talks — будувати опенспейси. Але іноді ви хотіли б мати можливість попрацювати на природі. І тепер багато ділових зустрічей часто так і відбуваються — на відкритому повітрі. Ви можете взяти із собою мобільний гаджет і провести нараду прямо з парку. Невисловлене раніше бажання сьогодні стало вимогою часу. Якщо ми говоримо про квартири, то ви знаєте, що люди завжди любили відкриті балкони чи тераси, а тепер їхня наявність перетворюється на необхідність. Тому безліч тенденцій через COVID-19 уже отримали прискорення.

А рослини та красиві ландшафти мають множинний ефект — не лише біологічний чи екологічний, а й психологічний. Якщо люди прикрашають своє житло гарними кімнатними рослинами, вони роблять це не тому, що переймаються екологією. Насамперед вони дбають про своє психологічне благополуччя. Та й узагалі потенціал озеленення неймовірний! Архітектура ніколи не могла змагатися з природою. І хоча озеленення міст має довгу історію, пандемія зробила його роль очевидною.

Наше завдання — одночасно полегшити контакт між людьми та зробити його безпечним

P.M.: Що ми повинні або можемо зробити, щоб підвищити рівень благополуччя наших міст?

Х. М.: За кілька місяців ми так і не звикли до ізоляції. Це засвідчує, що для щастя недостатньо віртуального, цифрового світу. Нам необхідний фізичний контакт і особисте спілкування, проте на перший план виходить завдання захистити один одного. Тому для дизайнерів і архітекторів дуже важливо пам’ятати, що під час створення публічного простору необхідно продумувати концепцію з погляду безпеки.

Наше завдання — одночасно полегшити контакт між людьми та зробити його безпечним. Якщо ви проєктуєте ресторан, то треба передбачати кілька сценаріїв: робота у звичайний час, у період епідемії, у післяепідемічний період. Необхідно продумати, як скоротити кількість місць, збільшивши дистанцію, щоб ресторан продовжував працювати. Гнучкість завжди була важливою якістю проєктів, але тепер це перетворилося на питання гострої потреби. Тепер безпека стала відповідальністю архітекторів, чого ніколи раніше не було. Але сьогодні це новий стандарт.

Простір Main Plaza дозволяє легко дотримуватися безпечної дистанції між людьми. Концепція та дизайн: MADMA urbanism+landscape

P.M.: Ваші проєкти в UNIT.City, зокрема Main Plaza, яка була спланована ще до пандемії, відповідають цьому стандарту?

Х. М.: Наш новий формат, який ми створили для Main Plaza, став якраз іще більш актуальним через COVID-19. Цей простір дозволяє легко дотримуватися дистанції між людьми. І при цьому він насичений безліччю різноманітних рослин. А наступний паблік, «Бізнес-Парк», — це не просто інноваційна ідея. Проєкт немов відображає нинішню ситуацію і є прямим сигналом про те, що люди потребують нової робочої обстановки. Саме такими будуть робочі простори майбутнього.

 

Розмовляла: Надія Богата

 

А про специфіку та досвід колаборації з Хірокі Мацуурою в роботі над новим київським пабліком Main Plaza PRAGMATIKA.MEDIA поспілкувалася із засновницею бюро Beloded Landscaping, дійсним членом Society of Garden Designers (SGD) і членом правління Гільдії ландшафтних архітекторів України (GLAU) Людмилою Білодід.

Коллаборация как путь к югэн. Людмила Белодед об опыте работы с Хироки Мацуура