Як народжувалась експозиція в просторі PANOPTIKUM
Галерея PANOPTIKUM на ДВРЗ була заснована у 2023 році співвласниками виробничої майстерні KASSONE Андрієм Руденком і Борисом Пилипенком. Саме в цьому просторі минулого року й було започатковано платформу промислового дизайну ДВРЗ Design Days — організаторів надихнула атмосфера промислової локації та дух виробництва. Другий сезон фестивалю зібрав удвічі більше учасників, тож простір галереї довелося збільшити практично втричі — зі 110 до 300 квадратних метрів. На локації цьогоріч був представлений український функціональний дизайн на межі з артом — 50 унікальних лімітованих предметів від 23-х українських дизайнерів, архітекторів і митців.
До облаштування експозиції був запрошений відомий бельгійський галерист і куратор Жан-Франсуа Деклерк — це його 96-та виставка, яку він компонував як сценограф. Співкураторкою виставки була українська архітекторка Анаіт Данієлян, яка також представила свої роботи як дизайнерка власного бренду AMAZE. Допомагав кураторам співзасновник майстерні KASSONE Андрій Руденко.
Андрій Руденко й Борис Пилипенко із шафою Bubbles від Panoptikum Collections. Фото: Павло Ботанов
«Я вже третій день спостерігаю за відвідувачами, підслуховую їхні розмови — це магія. Така сама магія відбувалась тоді, коли Жан-Франсуа облаштовував цей простір. У день, коли монтувалась композиція в просторі, я потрапив у невеличку казку. Ми виносили й заносили предмети, переставляли їх, аналізували. Я споріднився із Жаном-Франсуа і з предметами, які тут є, — із лампами, стільчиками, диванчиками. Прошу вас підходити до кожного предмета і вдивлятись у найдрібніші деталі, тому що кожен автор вклав у них багато сенсів», — розповів про підготовку експозиції Андрій Руденко.
Як дизайнерський продукт стає колекційним
Історикиня та дослідниця дизайну Лариса Цибіна під час кураторської екскурсії простором PANOPTIKUM дискутувала про сучасний український функціональний дизайн та його перспективи щодо аукціонних продажів. Вона називає об’єкти в галереї лімітованим дизайнерським продуктом XXI століття — водночас, на її думку, не всі предмети можна вважати колекційним дизайном.
«Що робить дизайн XXI століття колекційним? Таким його робить вторинний продаж — якщо предмет хтось купив, щоб зберігати, а потім продав вторинно й заробив. Але річ у тому, що вторинних колекційних продажів на ринку дизайну XXI століття декілька і це штучні продажі. Колекційним об’єкт буде вважатись, тільки якщо має вторинний продаж на ринку з відкритою ціною — тобто на аукціоні. Тоді предмет відчувається і колекціонерами, і галеристами, і ринком як колекційний».
Бельгійський галерист Жан-Франсуа Деклерк та організатори ДВРЗ Design Days Лариса Цибіна, Роман Михайлов та Анаіт Данієлян
Якщо ж дизайнерський об’єкт ще не мав вторинного продажу, то його інвестиційну привабливість визначає не колекціонер, а галерист, а також майстерність та креативність автора. Лариса Цибіна виокремлює ще два важливих фактори, які створюють цінність дизайнерського предмета: сторітелінг (історія, яку автор виношував і заклав у твір) та історичний контекст, у якому дизайнер творив.
“Ми ще ростемо, інколи нам не вистачає ресурсів і потужностей, але навіть з цими можливостями ми створюємо унікальні речі, ми працюємо на перетині модернізму та постмодернізму, ми працюємо з абсолютно скульптурними та артистичними об’єктами” — Лариса Цибіна.
«Історичний контекст — це відповідь на питання, чому ми купуємо українські штучні лімітовані об’єкти. За тим самим принципом французи після Другої світової війни купували на аукціоні Philips лампу Жана Пруве за 175 тисяч доларів. Ми зараз перебуваємо в тому полі, коли наші об’єкти набувають доданої вартості завдяки історичному контекстові — нами він зараз не відчувається, але як тільки мине час, ці об’єкти будуть мати вартість передусім для нас самих, бо відображатимуть нашу креативну думку в найскладніші часи української історії».
Настінний декор Alternative Interference від бренду PlusObject. Фото: Павло Ботанов
Багато дизайнерських об’єктів у PANOPTIKUM вирізняються автентичністю і традиційними мотивами, водночас були представлені й позачасові об’єкти та дизайн для преміумсегмента. Куратори виставки намагались об’єднати у сценографії місцеву креативність авторів із міжнародними підходами, таким чином підкресливши, що вплив українського дизайнерського ком’юніті у світі тільки зростає.
«Якщо ви подивитесь на всі об’єкти в приміщенні, то зрозумієте, наскільки ми багатогранні та в які різні боки рухаємось. Так, у багатьох сенсах ми ще ростемо, інколи нам не вистачає ресурсів і потужностей. Але навіть із наявними можливостями ми створюємо унікальні речі, ми працюємо на перетині модернізму та постмодернізму з абсолютно скульптурними й артистичними об’єктами та надаємо їм функцію. Адже у будь-якого об’єкта, що перебуває в полі функціонального мистецтва, функція має залишитись», — підсумувала Лариса Цибіна.
Про що виставка в галереї PANOPTIKUM: запитуємо дизайнерів
Експозиція в PANOPTIKUM нараховує 50 об’єктів від 19 українських брендів, зокрема, багатьох харківських виробників, які продовжують працювати в складних умовах уже третій рік. Загалом у галереї були представлені предмети 23-х дизайнерів і авторів. PRAGMATIKA.MEDIA поспілкувалася з деякими дизайнерами та креаторами у виставковому просторі й запитала, які сенси вони вкладали у свої об’єкти.
Бренд із Харкова LOFU, який був заснований на початку повномасштабного вторгнення, представив на ДВРЗ Design Days світильник HOLY BUBBLE. Дизайнером виступив декоратор інтер’єрів Віталій Касинець (vk-decoration) — це його перший реалізований кейс предметного дизайну. Назва світильника HOLY BUBBLE перекладається як «свята бульбашка», об’єкт символізує пошук світла всередині себе та обмірковує дуальність духовності — релігії та віри.
Віталій Касинець, автор світильника HOLY BUBBLE для бренду LOFU. Фото: Павло Ботанов
«Віра — це щось чисте, первинне, що прямо пов’язує тебе із чимось вищим, у моєму розумінні — з Богом. У цьому об’єкті символом віри є німб — він опускається над бульбашкою, символізуючи відданість духовному, і підіймається — в такому положенні цей об’єкт не що інше, як просто куля, бульбашка. Виріб оздоблений нарочитим глянцем золота — це натяк на те, як часто ми любимо себе прикрашати», — пояснює Касинець філософію об’єкта, який входить до капсули True Religion. Капсула складається з трьох світильників, які бренд LOFU планує просувати як лімітований продукт.
“Кожен ресторан, кожен готель, якщо він хоче виділятись, то має шукати свого автора та свій дизайн-код. Це створює поле для роботи й допомагає виховувати ринок, бо у замовників відчуття стилю не завжди на висоті” — Олександр Максимов.
«Складні часи — це потужний стимул для творчості. Так було завжди: всі складні епохи, всі війни та катаклізми світу давали величезний сплеск творчого продукту. І ось тепер ми бачимо, що український дизайн — це дизайн класний, якісний і змістовний. Це дизайн українських авторів. Треба пам’ятати, що ми створюємо власний, сповнений сенсами та сторітелінгом продукт. Тоді це буде відгукуватись і в нас, і у світі».
Засновник бренду LOFU Олександр Максимов додав, що платформа ДВРЗ Design Days за два роки існування створила потужний запит на український дизайнерський продукт, наприклад, цікавитись функціональним дизайном почав корпоративний клієнт.
Засновник бренду LOFU Олександр Максимов і харківський дизайнер Сергій Фомічов. Фото: Павло Ботанов
«Якщо минулого року ми рефлексували щодо всіляких відомих авторів, то сьогодні ми робимо власний автентичний дизайн — для мене це показник того, що ми зростаємо. Два роки тому багато дизайнерів не наважувались на якісь сміливі експерименти через те, що не було запиту. Клієнт думав так: купимо іноземний бренд — і все. А тепер люди приходять і кажуть: ми хочемо щось індивідуальне, не для масового споживання, а для свого конкретного проєкту. А це вже вкладена душа дизайнера, автентичність. І кожен ресторан, кожен готель, якщо він хоче виділятись, має шукати свого автора і свій бренд, шукати свій дизайн-код. Це круто, оскільки це створює поле для роботи й допомагає виховувати ринок, бо у замовників відчуття стилю не завжди на висоті».
Ще один харківський бренд PlusObject, який створює об’єкти на межі дизайну й арту, цьогоріч представив вісім власних авторських робіт та три у спільній колаборації з іншими брендами. Найпопулярнішим серед відвідувачів став скляний скульптурний диптих Bubbles, автором якого є харківський дизайнер Сергій Фомічов. Bubbles — це скляне скульптурне панно, емальоване титаном. Дизайнерський об’єкт розрахований на аудиторію преміумкласу, такі вироби популярні в США, кажуть у PlusObject.
Настінна скульптура Сергія Фомічова Bubbles для бренду PlusObject. Фото: instagram_an.kiva
«Асоціативний ряд виник після споглядання піни в морі, але кожен знайде там свій сенс. Чим більше ти заклав у декоративний виріб, тим більше буде сенсів прочитання. Я спостерігаю за гостями й бачу, що ця річ у 99% людей викликає відчуття радості, мені це подобається. Цей об’єкт ніколи не набридне, бо скло залежно від сценарію освітлення змінює відтінки та палітру. Як на мене, ця робота поза часом: складно сказати, чи це минуле, чи сьогодення, чи вже наступна епоха», — розмірковує про свій витвір Сергій Фомічов.
Cкульптура Сергія Фомічова Space Expansion для бренду PlusObject. Фото: Павло Ботанов
Наступна робота Фомічова, експонована на ДВРЗ Design Days, — вулична скульптура Space Expansion, яку встановили перед входом до галереї PANOPTIKUM. Це скляний різноколірний фонтан, який символізує «різноманіття душ, що існують у Всесвіті» та пов’язує глядачів із контекстом Харкова: «Space Expansion виготовлена в Харкові під час обстрілів. Бомби літають, а люди, які звикли робити щось прекрасне, живуть і продовжують робити це. Це символ боротьби світла з темрявою. Цей об’єкт матиме суперлімітований випуск — лише 10 штук».
Серію власних дизайнерських виробів також представила Анаіт Данієлян — архітекторка, кураторка локації PANOPTIKUM та співорганізаторка другого ДВРЗ Design Days. Колекція AMAZE Vase — це керамічні декоративні вази, виготовлені у формі арки або напіварки. Це пілотна серія власного бренду Данієлян AMAZE, надалі вона планує масштабувати бренд і лінійку продуктів. У своїх роботах дизайнерка поєднує екологічні способи формотворення та виготовлення предметів — це концепція так званої екоархітектури, яку Анаіт досліджувала в науковій роботі.
Анаіт Данієлян, кураторка ДВРЗ Design Days і засновниця бренду AMAZE (праворуч). Фото: Павло Ботанов
«Екологічним архітектурним об’єктом може вважатись тільки той, який екологічний на кожному з етапів свого життєвого циклу — від створення до розпаду. Побудувати таку будівлю я навряд чи зможу сама в Україні, тож я почала проєктувати “предметку” з кераміки. Я довго шукала форму, яка не набридне і буде екологічною за своєю суттю. Цією формою стала арка — конструктивний елемент, який пройшов із нами через десятки століть, залишився актуальним і цікавим, часто використовується сьогодні. Тобто він працює як конструкція і сталий як концепція. А через те, що цей предмет глибоко закорінений у нашій генетичній пам’яті, людина сприймає арку як частину природного ландшафту. Вона не може набриднути — вона з нами від народження й до смерті», — коментує Данієлян.
Другий сезон фестивалю відзначився й успішними колабораціями: український бренд kint, який із 2020 року просуває лаконічний предметний дизайн та молодих українських авторів, цьогоріч об’єднався у сміливій колаборації з мануфактурою GUSHKA. Результатом стала лімітована серія крісел puffa m4 stranded та puffa m4 brushed, які автори планують просувати як колекційні. В основі серії — крісло-бестселер бренду Puffa system, створене відомим львівським дизайнером Ростиком Сороковим.
Співзасновниця бренду GUSHKA Дарина Луканюк та дизайнер Ростислав Сороковий. Фото: Михайло Лукашук
«Ми хотіли поєднати український сучасний дизайн із ремісничими традиційними технологіями. Виникла ідея одягти наш серійний виріб у матеріал від бренду GUSHKA, а отже, показати його з іншого боку, змінити ракурс і погляд на серійний об’єкт, зробити його не серійним, а колекційним. У нас із GUSHKA стався справжній метч. Унаслідок колаборації цінність нашого продукту зросла в рази», — каже Ростик Сороковий і додає, що лімітовані пуфи будуть представлені в шести кольорах.
Колаборація kint + GUSHKA увібрала в себе автентику Прикарпаття
Колаборація з GUSHKA увібрала в себе автентику Прикарпаття, популяризуючи локальні традиції ткацтва. Крісла вкриті тканинами, для виготовлення яких використовують традиційні місцеві гуневу та чесану техніки. «Ці техніки ткацтва локалізовані в Косові, на Прикарпатті. Виробники самі вирощують овець, самі стрижуть їх і збирають вовну. Весь цикл виробництва від початку до кінця відбувається на старовинних українських верстатах, за старовинними техніками, тобто виготовляють ці тканини люди з досвідом — і перекладають свій досвід на сучасні форми й матеріали», — додає Макс Войтенко, креативний директор бренду kint.
“Ця платформа здатна народити таких потужних авторів, якими свого часу стали скандинавські дизайнери”, — Анаіт Данієлян.
Відсилає до українського національного коріння також колекція меблів DUALITY від бренду llab.design. Обідній стіл і табурет, виготовлені з натурального мармуру, пов’язують нас із трипільською культурою та українською керамічною палітрою, розповідає для PRAGMATIKA.MEDIA авторка концепції, архітекторка та урбан-дизайнерка Роксолана Денис.
Колекція DUALITY від бренду llab.design, дизайнерка — Роксолана Денис
«Я надихалася трипільськими “біноклями” — ритуальними посудинами, які використовувались у давнину як обрядові об’єкти. “Біноклі” являли собою дві чаші, спрямовані на небо та землю, — так трипільці “викликали” родючість. Назва DUALITY втілена в ніжці кожного предмета, адже ніжка, як і трипільські “біноклі”, складається з двох чаш. Ця дуальність відсилає також і до жіночого та чоловічого начал як до об’єднання неба й землі. Коли я працювала над колекцією, для мене було важливо створити не просто журнальний столик, а вкласти наш культурний код, та при цьому висловлюватись не через контекст болю і страждань, а передати силу нашого народу», — коментує дизайнерка.
У галереї PANOPTIKUM також представила свій продукт Катерина Соколова (NOOM) — дизайнерка та кураторка другої виставкової локації фестивалю (у просторі «КультМотив» на Подолі). В експозицію на ДВРЗ потрапив стілець-бестселер Соколової Flock, який перебуває на межі серійного дизайну й арту. Історія створення предмета пов’язана з контекстом пандемії в Україні. «Коли ми його створювали, в країні були часи ковіду, ми всі сиділи вдома. Тоді так хотілось мати поруч якесь м’якеньке френдлі-звірятко. Саме цей образ дав поштовх до створення цього об’єкта. Тобто первинною ідеєю була потреба в затишку та комфорті в непрості часи», — розповіла Соколова.
Стілець Flock від бренду NOOM, дизайнерка — Катерина Соколова
Дизайнерка додає, що в PANOPTIKUM відбувається справжній ренесанс українського галерейного дизайну: «Цей простір балансує на межі арту та дизайну, що дуже тішить. Раніше цей дизайн майже не був представлений в Україні, а був більш популярний за кордоном. Тепер є змога побачити його в Україні, це надзвичайно».
Окремою експозицією в межах ДВРЗ Design Days стала мінівиставка кінетичного мистецтва від дніпровської студії-лабораторії Smith & Winken, заснованої у 2020 році дизайнером Валерієм Кузнецовим та архітектором Олександром Чикуровим (Otto Winken). Об’єкти Smith & Winken були експоновані в мобільному просторі-вагоні поруч із PANOPTIKUM, куратором цього проєкту виступив співзасновник ДВРЗ Design Days Роман Михайлов. Глядачам представили кінетичну скульптуру ERNST із відсиланням до мистецтва Босха та перформативне виконання — посудину, в яку падають краплі води, звуки яких лунають у гучномовці. Обидва об’єкти гості могли побачити, заглянувши в прозір крізь чорне панно.
Скульптура ERNST Валерія Кузнецова, проєкт Smith & Winken
«Що таке Smith & Winken? Це створення позачасових об’єктів, скульптур, які дозволяють прочитати внутрішній стан людства та спробувати відшукати відповіді на загадки Всесвіту. В об’єкті ERNST ми бачимо підтекст Ренесансу, елементи картин Босха, структура руху формує образи іншопланетних істот, якихось природних мотивів і явищ. Ми черпаємо натхнення з навколишнього світу, намагаємось через один предмет дати відповіді на дуже багато запитань — і в кожного глядача вони будуть свої. Це як мистецтво. Тільки мистецтво працює, розкриваючи якісь проблеми. А наші об’єкти розкривають красу», — пояснює ідею творчості Smith & Winken Валерій Кузнецов.
