Місто змушене розміщувати близько десяти тисяч ВПО, тому виникла необхідність створення в ньому якісного житлового середовища. Виявилося, що, окрім дефіциту квадратних метрів, місто стикається з критичними викликами в енергетиці, управлінні водними ресурсами та наданні медичної допомоги людям із травмами війни.
Шляхи подолання цих криз місцева влада шукає спільно з міжнародними експертами. Про бачення нового житлового району у Фастові PRAGMATIKA.MEDIA поспілкувалася зі співзасновницею XTU Architects Анук Лежандр.
Анук Лежандр, співзасновниця XTU Architects. Фото надане XTU Architects
Проєкт «ReFastiv» фокусується на ревіталізації двадцяти гектарів занедбаної промислової зони в центрі міста. Концепція передбачає створення стійкого, енергонезалежного кварталу із житлом, сучасним медичним хабом, школою та офісними просторами. В основу проєкту покладений принцип «сусідської автономії», що дозволяє району самостійно забезпечувати себе енергією та водою навіть у кризових ситуаціях.
Межі пустиря, на якому планується будівництво нового району. Зображення надане XTU Architects
Ця ініціатива реалізується в межах «Ukraine Fund», що використовує французьку допомогу для відбудови України. Консорціум Ateliers de France — Kamp Alliance, який був обраний лауреатом фонду, виконав містобудівне дослідження у співпраці з французькими та українськими компаніями. «Мета — відповідати на конкретні потреби, висловлені безпосередньо самими українцями, дотримуючись логіки співтворчості, а не втручання зверху вниз», — пояснюють у бюро. Генеральний план території розроблявся в постійному діалозі з громадою, враховуючи необхідність будівництва шкіл, офісів і громадських об’єктів.
Генеральний план майбутнього району. Зображення надане XTU Architects
Ідея проєкту народилася під час дискусії на міжнародній водній конференції в Парижі, де зустрілися співзасновниця XTU Architects Анук Лежандр і мер Фастова. «Під час заходу мер висловив нагальну потребу в гідному житлі, здатному реагувати на надзвичайні ситуації, водночас вписуючись у довгострокову концепцію сталого відновлення», — згадують у бюро.
Український міський простір: поле для експериментів чи радянський бюрократизм
Інтеграція європейської візії в українське правове поле виявилася випробуванням. У бюро відзначають, що українська нормативна база є надзвичайно специфічною: «Ця база є дуже точною та сильно стандартизованою, що безпосередньо впливає на архітектурні та ландшафтні рішення». Частина норм, за словами експертів, фактично блокує впровадження інновацій. Зокрема, це стосується дерев’яного будівництва — технології, яку у Франції вважають однією з найбільш екологічних і давно перевірених. «Незважаючи на те, що ці будівельні системи є ефективними, їхнє впровадження залишається складним у контексті, де вони ще не інтегровані в місцеві стандарти», — зазначає Анук Лежандр.
«Мета — відповідати на конкретні потреби, висловлені безпосередньо самими українцями, дотримуючись логіки співтворчості, а не втручання зверху вниз», — пояснюють у бюро
Водночас не всі регуляторні вимоги сприймаються як проблема. Обов’язкові розрахунки інсоляції, вимоги до дитячих майданчиків і щільності забудови, за словами команди, змушують проєкт бути більш зосередженим на повсякденному комфорті мешканців. «Ці критерії обмежують дизайн, але водночас працюють на якість життя, оскільки ставлять добробут мешканців у центр архітектурних рішень», — додають у XTU Architects.
3D-макет району з місцем розміщення пілотного проєкту. Зображення надане XTU Architects
Команда проєкту визнає складність адміністративного контексту: зміна цільового призначення землі та бюрократичні процедури виявилися тривалішими, ніж очікувалося, проте робота над проєктом продовжується. Наразі завершується стадія «П» (проєктна документація для погодження та/або проходження експертизи). «Ми сподіваємося, що необхідні адміністративні погодження будуть надані вчасно, щоб дозволити нам підтримувати запланований графік», — зазначають в XTU Architects.
Енергетична децентралізація: як адаптувати місто під вимоги сучасності
Однією з найбільш радикальних ідей проєкту стала концепція повної або часткової автономії району. «У радянській моделі енергетична інфраструктура централізована, і для осіб, які приймають рішення, цілком природно думати про місто як про єдину однорідну систему», — зауважують автори проєкту. Проте війна довела вразливість великих мереж. Тому «ReFastiv» — модель, де район може функціонувати самостійно під час кризи. «Підхід нашого бюро пропонує проєктування району, здатного працювати незалежно в часи кризи, з власною генерацією енергії, системами очищення та дезінфекції води», — наголошують у XTU.
Візуалізація вигляду майбутнього району. Зображення надане XTU Architects
Будівлі проєктуються з використанням високопродуктивної ізоляції, що робить мешканців менш вразливими до перебоїв у постачанні електроенергії. На даху майбутнього медичного центру заплановане встановлення сонячних панелей, які покриватимуть приблизно 40% його енергетичних потреб. «Це локальне виробництво енергії в поєднанні з ефективністю будівель забезпечує часткову роботу центру навіть у разі збою в мережі», — додає Анук Лежандр.
Вода як питання безпеки та комфорту
Вода в проєкті «ReFastiv» розглядається як ключовий елемент безпеки та повсякденного комфорту. Експерти XTU Architects виходять із того, що в українському контексті стабільний доступ до води є критичним чинником життєздатності району, особливо в умовах енергетичних збоїв, пошкодження інфраструктури чи кризових сценаріїв. Саме тому система водопостачання проєкту побудована на принципі автономії та мінімальної залежності від зовнішніх джерел. У бюро пояснюють: «Для забезпечення автономного водопостачання та водовідведення ми впровадили інтегровану систему, що поєднує очищення питної води, управління стічними водами та збір дощової води».
«Підхід нашого бюро пропонує проєктування району, здатного працювати незалежно в часи кризи, з власною генерацією енергії, системами очищення та дезінфекції води», — наголошують у XTU
В рамках проєкту міського розвитку планується будівництво модульної станції очищення стічних вод у центральній частині району, яка на першому етапі обслуговуватиме житлові будинки демонстраційного кварталу та медичний хаб, формуючи базову інфраструктуру автономності ще до повної реалізації району. Тут Kamp Alliance надає свій досвід у сфері очищення стічних вод. При цьому система не ізолюється від міста, а працює паралельно з наявними мережами, що дозволяє поєднати надійність централізованого постачання з локальною стійкістю.
План водної інфраструктури майбутнього району. Зображення надане XTU Architects
«Хоча станція підключена до наявної водопровідної мережі, вона має власні очисні та безпекові потужності, що забезпечує безперервний доступ до питної води, яка відповідає стандартам ВООЗ», — зазначає Анук Лежандр. Станція використовує сучасні технології багаторівневої фільтрації та ультрафіолетової дезінфекції, а наявність буферного резервуара створює запас, достатній для підтримання водопостачання навіть у разі повного знеструмлення, що принципово змінює сприйняття комфорту в кризових умовах.
Окрему роль у концепції відіграє робота з опадами, де вода стає ресурсом просторової та кліматичної адаптації. Замість традиційних бетонних колекторів у районі формують мережу озеленених каналів і ландшафтних ровів, які збирають воду з дахів, доріг і громадських просторів, дозволяючи їй поступово інфільтруватися в ґрунт, охолоджувати середовище та зменшувати навантаження на інженерні мережі.
Цю систему доповнює мікростанція очищення стічних вод, яка, за словами представників XTU Architects, дозволить здійснювати локальну очистку стічних вод, посилюючи відокремленість району від централізованої інфраструктури та підвищуючи стійкість у часи кризи. У підсумку вода в «ReFastiv» стає повноцінною частиною просторової логіки району, інструментом безпеки, елементом кліматичної адаптації та складником щоденного відчуття стабільності.
Спокій і єдність із природою: чого бракує українським містам
Ландшафтна концепція «ReFastiv», що в проєкті позначена як «життя в лісі», вибудовується навколо уважної роботи з уже наявним природним середовищем. Ділянка, що тривалий час залишалася занедбаною, за цей період сформувала власну екосистему, і саме її автори проєкту розглядають як основу для подальшого розвитку.
Анук Лежандр пояснює: «Скрізь, де це можливо, ми зберігаємо дерева навколо майбутніх будівель, щоб підтримувати природний характер ділянки». Такий підхід зменшує втручання в ландшафт і одразу створює відчуття зрілості та природної тяглості, яке зазвичай формується роками.
Анук Лежандр, архітекорка, членкиня Французької академії архітектури. Фото надане XTU Architects
Нові насадження підбираються як частина екосистеми, що працює на рекреацію, біорізноманіття та повсякденне користування. «Ми плануємо створити невеликі сади поблизу житлових будинків і медичного центру, де будуть яблуні, груші, вишні та сливи, а також кущі, як-от смородина й бузина», — зазначають у бюро. Вздовж транспортних артерій з’являться берези, а пішохідні маршрути формуватимуться серед ясенів, горіхів і кленів, створюючи середовище, де озеленення стає частиною щоденного досвіду мешканців.
Як війна вплинула на планування українських міст
Центральним соціальним елементом району стає оздоровчий квартал, у якому медична, соціальна та освітня функції поєднані логікою реабілітації. Медичний центр проєктується як спеціалізований хаб, орієнтований на фізичну, психологічну, неврологічну та кардіологічну реабілітацію, і як простір підтримки для різних груп населення. «Ці послуги будуть надаватися ветеранам, цивільним особам і всім жертвам конфлікту», — наголошують в XTU Architects, акцентуючи на відновленні повсякденного життя.
Для Анук Лежандр і команди XTU Architects проєкт «ReFastiv» — можливість довести, що архітектура здатна перетворити травму на ресурс
Важливою частиною проєкту є професійна реінтеграція постраждалих від війни. «У довгостроковій перспективі мета полягає в тому, щоб присвятити майбутній навчальний центр професійній реінтеграції ветеранів у сферах, пов’язаних з охороною здоров’я», — пояснюють автори проєкту. Саме така логіка формує середовище, де, за їхніми словами, «переміщені особи, постійні мешканці та люди, травмовані війною, зможуть жити разом», без поділу за статусом чи досвідом. Безпосереднє ж будівництво навчального центру заплановане на наступних етапах реалізації проєкту.
План медичного центру. Зображення надане Kamp Alliances
Показовим є підхід до формування функціональної програми медичного центру, яку детально опрацьовували разом із місцевим фастівським лікарем. Це дозволить наповнити будівлю функціями, що відповідають реальним медичним потребам міста.
Питання фізичної безпеки в умовах війни інтегроване в проєкт на рівні архітектурних рішень. «Інфраструктура безпеки району була розроблена з урахуванням ризику бомбардувань, — зазначає Лежандр, пояснюючи розміщення ключових вузлів життєзабезпечення в укріплених структурах. — Крім того, житловий комплекс міститиме бомбосховища, інтегровані в підвальні рівні». Це дозволить забезпечити захист без порушення цілісності простору та без перетворення району на оборонний об’єкт.
Комфорт і ефективність: стандарти майбутнього, що втілюються сьогодні
Зазираючи в майбутнє, архітектори бачать Фастів як взірець стійкого урбанізму. «Якщо ми повернемося до Фастова через десять років, ми хотіли б побачити спокійний, повністю функціональний район». Для Анук Лежандр і команди XTU Architects цей проєкт — можливість довести, що архітектура здатна перетворити травму на ресурс. «Образ, який ми хочемо передати, — це образ живого та стійкого району, де місто успішно трансформувало постконфліктний об’єкт у стале та привітне міське середовище».
План зонування району. Зображення надане XTU Architects
Війна змушує українські міста адаптуватися до надскладних викликів. Те, що ще кілька років тому здавалося питанням комфорту чи планування, сьогодні перетворилося на базові питання функціонування: чи буде вода, чи буде тепло, чи зможе район бути стабільним під час блекауту або після обстрілу.
