Невидимий тиран: шум руйнує життя містян
У 2025-му шумове забруднення — це не просто фоновий урбаністичний гул, а дуже вагомий негативний фактор, що краде роки життя та мільярди євро. За свіжими даними Європейського агентства з навколишнього середовища (EEA), понад 20% європейців — близько 100 мільйонів осіб — потерпають від транспортного шуму понад 55 дБ. За жорсткішими нормами ВООЗ (Всесвітньої організації охорони здоров’я, World Health Organization), рівень шуму в містах не повинен перевищувати 53 дБ вдень і 30–35 дБ уночі, але більш ніж половина населення мегаполісів живе в умовах, де рівень шуму значно вищий.
Цей «акустичний смог» не просто дратує: за даними The Guardian, щорічні економічні втрати від транспортного шуму в ЄС сягають 95,6 мільярда євро, або 0,6% ВВП, переважно через знижену продуктивність і медичні витрати. Європейці страждають від хронічного стресу та порушень сну, що призводить до десятків тисяч передчасних смертей щороку. Серцево-судинні захворювання, гіпертонія, депресія й когнітивні розлади — шум краде понад мільйон здорових років життя. Прогрес у боротьбі із цим ворогом повільний, як зазначає EEA: урбанізація та зростання мобільності лише загострюють кризу. В умовах дефіциту доступних ділянок у центрах міст девелопери активно освоюють промзони й санзони, які мають власну специфіку, часто — підвищений шумовий фон.
Микола Морозов, головний архітектор компанії Archimatika
Головний архітектор компанії Archimatika Микола Морозов вважає, що, вирішуючи проблему акустичного забруднення, в містобудівній політиці необхідно враховувати безліч факторів: «Планування міського простору завжди має дуже довгу перспективу — десятки, а то й сотні років. Натомість шумове забруднення — фактор більш змінний, воно може зростати чи зменшуватися із часом.
Візьмемо приклад залізниць. Саме через шум від них свого часу формувалися великі санітарно-захисні зони, фактично “мертві” території вздовж колій, де майже нічого не можна було будувати. Це суттєво обмежувало розвиток міських просторів. І досі залізниця часто розрізає міста на частини, створюючи бар’єри для їхнього розвитку.
«Мертві» території вздовж колій, якщо вони розташовані в центрі міста, можна оживити, передбачивши акустичні бар'єри для комерційної та житлової забудови. Фото: Олександра Галицька
У більш розвинених країнах це питання вирішують технологічно: поступово замінюють тепловозну тягу на сучасні, більш тихі потяги, використовують інженерні рішення для зниження шуму. Тому важливо усвідомлювати: шумове забруднення — не тимчасова незручність, а реальний фактор, що впливає на якість життя й потребує системного врахування ще на етапі проєктування».
Концертні зали як лабораторії тиші: архітектурні уроки для міст
Ще до появи архітектурної чи будівельної акустики як дисципліни архітектори використовували рельєфи й орнаменти на поверхнях стін і стель як звукові пастки. Модерністи вітали більш лаконічний текстурований або рифлений бетон, а максимізація скління в будинках змушувала приділяти акустичним розрахункам проєктів особливу увагу, оскільки скло має високий коефіцієнт відбиття й водночас слабку звукоізоляцію.
«Будівельна акустика — це не лише технічний розділ фізики споруд, а й один із ключових викликів сучасної архітектури, — пояснює Олексій Сверчков, комерційний директор Schüco Ukraine. — Вона визначає, як будівлі впливають на наше звукове середовище: чи захищають вони мешканців від шуму мегаполісу, чи створюють комфортні умови для роботи й відпочинку, чи забезпечують ідеальне звучання в культурних просторах. Сьогодні шум у містах дедалі частіше порівнюють зі смогом: його не видно, але він безпосередньо впливає на якість життя й здоров’я. Тому акустичний комфорт стає рівноцінним завданням архітектора поряд з енергоефективністю та екологічністю. Архітектура має не лише бути красивою й функціональною, а й звучати правильно».
Олексій Сверчков, комерційний директор Schüco Ukrainе
Сьогодні, щоб отримати уявлення про сучасні підходи до акустики, студенти архітектурних вишів вивчають проєкт The REACH — це розширення Kennedy Center у Вашингтоні, розроблене Стівеном Голлом та BNIM і реалізоване у 2019 році. Розробники врахували всі недоліки старої концертної зали у формі коробки. Нові павільйони з геометрією ruled-surface — конічними секціями та гіперболічними параболоїдами — розсіюють зовнішній шум трафіку й натовпу. Текстурований бетон із «зім’ятою» поверхнею для внутрішньої акустичної дифузії звуку знижує рівень шуму на 20–30 дБ. Акустична архітектура з її динамічними формами вийшла високоестетичною: павільйони нагадують хвилі чи музичні інструменти, з кривими лініями, що віддзеркалюють ріку та небо, створюючи ілюзію плавучої скульптури в урбаністичному ландшафті.
Угорський будинок музики (2022) у 200-річному парку Варошлігет у Будапешті — ще один показовий приклад. Культурний хаб для концертів і записів, спроєктований японським архітектором Соу Фудзімото, використовує багатошарову скляну оболонку з інтегрованими акустичними панелями для ізоляції від міського гулу: зовнішні фасади з перфорованого скла та подвійні стіни знижують транспортний шум, створюючи всередині ідеальний акустичний простір для оркестрів.
Логічно, що під час проєктування будівель із «музичною спеціалізацією» питання акустики виноситься на перший план. Але тема боротьби із шумовим забрудненням мегаполісів артикулюється дедалі частіше
Аналогічний підхід трохи пізніше використовувався розробниками німецького архітектурного бюро Staab Architekten під час будівництва Форуму Казальса — домашнього концертного залу для Академії Кронберга. Форум був побудований за принципом «коробка в коробці», де кілька скляних стін різної геометрії, встановлені на основі сталевої системи Jansen-Economy 50, виконують різні функції: теплової оболонки, просторово-формуючої й акустичної – так, внутрішня стіна концертного залу виконана зі скляних панелей, які розміщувалися під різними кутами для досягнення ідеальних звукових відлунь. PRAGMATIKA.MEDIA згадувала про цей проєкт у статті «Розчинені в пейзажі: будівля як частина екосистеми — скляний фасад як рішення».
Логічно, що під час проєктування будівель із «музичною спеціалізацією» питання акустики виноситься на перший план. Але тема боротьби із шумовим забрудненням мегаполісів артикулюється дедалі частіше, і архітектори та урбаністи звертаються до комплексних рішень, що поєднують технології з природним ландшафтом.
Міжнародний досвід: як архітектори працюють із шумом у складних умовах
Ситуація диктує: висока щільність забудови й високі темпи урбанізації не дозволяють залишати великих санітарних зон уздовж залізничних та автомобільних шляхів. Архітектори навчилися сприймати шум не як непереборну перешкоду, а як виклик, що формує нову якість міського середовища. В Європі та світі є чимало прикладів житлових комплексів, збудованих буквально «на лінії вогню»: поруч із магістралями, залізницями чи навіть аеропортами.
Перша лінія житлового комплексу NN Kralingen виконує функцію акустичного бар'єра. Фото: Herman De Kovel
У районі Кралінген у Роттердамі реалізований житловий комплекс, що утворює суцільну лінію забудови вздовж траси. Архітектори NN Kralingen використали будинки як бар’єр, що відсікає транспортний шум і створює спокійний внутрішній простір. Таким чином саме житло стало «акустичним щитом», а не жертвою магістралі.
Ще складніше завдання — житло поруч з аеропортами. Дослідження AMS Institute і TU Delft показали, що форма забудови здатна суттєво впливати на рівень шуму: продумана геометрія фасадів і кварталів знижує авіашум у середньому на 10–14 дБ. Це доводить, що акустика — не лише справа склопакетів, а й результат комплексного урбаністичного проєктування.
Проєкт Buitenschot Land Art Park поблизу аеропорту Схіпгол в Амстердамі — інноваційний ландшафтний парк, створений для зниження наземного шуму від злітно-посадкової смуги Polderbaan. Розроблений бюро H+N+S Landscape Architects у співпраці з місцевими жителями та науковцями з Нідерландської організації прикладних наукових досліджень (TNO), цей парк вирішує проблему шуму з мистецькою елегантністю.
Штучний рельєф навколо аеропорту Схіпгол в Амстердамі розсіює звук, знижуючи шум від літаків до 10 дБ. Фото: Irvin van Hemert
Ідея проєкту народилася зі спостереження: місцеві фермери помітили, що шум від літаків зменшується, коли поля зорані, — борозни розсіюють звукові хвилі. Натхнені цим, дизайнери створили систему штучних пагорбів-клинів висотою 3 метри. Ці рельєфні елементи, розташовані на площі понад 30 гектарів між житловими кварталами Хуфдорпа та аеропортом, спроєктовані під точними кутами, щоб відбивати низькочастотні звуки вгору, запобігаючи їхньому поширенню по землі. Розрахунки, проведені в аеродинамічній трубі, підтвердили ефективність: парк знижує рівень шуму на 2–3 дБ, а в деяких зонах — до 10 дБ.
Практика H+N+S Landscape Architects є унікальною тим, що вони здатні побачити естетичний потенціал суто інженерно-технічних споруд: очисних станцій, водозахисних дамб. Робота на околицях Схіпгола не стала винятком: просторовий план розроблявся саме як рекреаційний парк, наповнений артоб’єктами. Так, художник Пол де Корт додав інсталяції, як-от «Listening Ear» — параболічну чашу, що фокусує природні звуки, або басейн із візерунками хвиль, натхненими акустикою. З висоти пташиного польоту пагорби видаються єдиним масштабним твором лендарту. Завершений у 2013 році, Buitenschot став частиною ширшої стратегії аеропорту Схіпгол щодо акустичного комфорту, де ландшафт доповнює будівельні технології.
Сучасні архітектори все частіше працюють із шумозахисними елементами як із частиною дизайну. Наприклад, проєкти «акустичних коридорів» уздовж трас поєднують перфоровані панелі з вертикальним озелененням. Такі бар’єри не лише зменшують шум, а й формують нову ідентичність району, додаючи місту виразності та екологічності. Крім планувальних рішень, часто впроваджуються локальні — лише на рівні фасадів.
Зелений буфер, подвійні фасади та скління успішно захищають мешканців Lühmannpark від шуму поїздів. Джерело фото: service.iftra.de
У передмісті Гамбурга, в Генштедт-Ульцбурзі, житловий квартал Lühmannpark (2019) розташований прямо вздовж залізничної лінії AKN. Архітектори з Hansmann Heitgerken Architekten використали подвійні фасади та засклені веранди, щоб ізолювати мешканців від шуму поїздів, зберігаючи лаконічну естетику будівель. Зовнішній шар фасаду містить шумопоглинаючі панелі та великі скляні поверхні, які знижують рівень шуму на 15 дБ. Балкони перетворені на тихі зони відпочинку завдяки рухомим скляним елементам, які забезпечують панорамні види та захист від шуму.
Ще один приклад — житловий комплекс Ohm Gärten у Тройсдорфі (2020), розташований поруч із залізничною лінією. Цей проєкт, розроблений HERING International, використовує інноваційну систему— прозорі шумозахисні стіни з ламінованого безпечного скла. Дві 12-метрові стіни (по 8 м завдовжки, 48 панелей по 300 кг) створюють акустичний бар’єр, знижуючи шум від поїздів до рівня 37 дБ. Скло з антипташиним покриттям і тонкими металевими опорами забезпечує максимальну прозорість, зберігаючи природне освітлення та вид на зелений двір. Фасади мінімалістичні, але технологічні: скло й тонкі профілі надають комплексові вигляду «прозорого саду». Ця система не лише поглинає низько- та середньочастотні звуки, а й інтегрується з вентиляційними рішеннями, що дозволяють мешканцям насолоджуватися свіжим повітрям без дискомфорту.
Сучасні архітектори працюють із шумозахисними елементами як із частиною дизайну. Наприклад, проєкти «акустичних коридорів» уздовж трас поєднують перфоровані панелі з вертикальним озелененням
Шумозахисні стіни з ламінованого безпечного скла створюють акустичний бар’єр, знижуючи шум від поїздів для мешканців Ohm Gärten у Тройсдорфі. Джерело фото: maxit.de
Розповідаючи про методи, які застосовують проєктувальники в Archimatika, Микола Морозов наголошує, що команда дотримується комплексного підходу, використовуючи передусім просторово-планувальні рішення.
Микола Морозов: «Сьогодні у фасадних системах усе частіше з’являються нові шумозахисні рішення: подвійні фасади, спеціальні екрани. Це особливо актуально в офісних комплексах біля залізниць, де можна уникнути потреби відступати на 50–100 метрів, компенсуючи шум технологічними засобами. Тобто питання вирішується не забороною будівництва, а інженерією.
У нормах поступово з’являється розуміння, що різні функції можна розташовувати навіть у зоні шумового забруднення, якщо застосувати компенсаційні заходи: роботу з рельєфом, зеленими насадженнями, екранами чи спеціальними конструкціями. І це правильний підхід. Залізниця, до речі, не завжди є найбільшим джерелом шуму. Люди живуть і біля аеропортів. Так, там є проблема нічного шуму, але її вирішують за рахунок якісних вікон і конструкцій, що забезпечують тишу в приміщенні навіть під час зльоту літака.
Моя позиція така: в плануванні міста шумове забруднення треба враховувати, але розв’язувати проблему технологічно. Якщо будівництво ведеться в зоні підвищеного шуму, то проєктові мають ставитися індивідуальні технічні вимоги. Це значно ефективніше, ніж забороняти будівництво взагалі.
Що ж до практичних рішень, то ми завжди починаємо з просторового планування. Якщо ділянка виходить на шумну магістраль, то на фасад із вулиці ми ставимо громадські функції: офіси, торговельні площі, апартаменти. А житлові приміщення розміщуємо у внутрішньому просторі, захищеному від шуму.
Також активно працюють зелені екрани: висаджені дерева, озеленені двори. Часто буває, що безпосередньо на проспекті шумно, і перебувати там майже неможливо. Але варто лише відійти на кілька десятків метрів за будівлю чи зелену смугу — і акустичний комфорт зовсім інший. Такі архітектурно-планувальні прийоми дійсно працюють і дозволяють робити міські простори більш зручними для життя».
Абсорбуючі фасади Schüco стають стильним елементом сучасного міського дизайну. Фото надане Schüco Ukraine
Фабрика тиші: акустичний центр Schüco в Німеччині
Якщо будинок уже збудований, а архітектори свого часу не врахували акустику або ж девелопер не надав цьому значення, мешканці фактично залишаються наодинці з дискомфортом. Буває й так, що зовнішні умови змінюються: поруч прокладають нову дорогу чи збільшується транспортний потік — і колись тихий район опиняється в зоні підвищеного шуму. У таких випадках на перший план виходять локальні рішення: від точкових — наприклад, встановлення шумоізоляційних вікон у конкретній квартирі — до комплексних програм реконструкції цілого будинку з використанням сучасних фасадних систем та інженерних технологій.
У Schüco Technologiezentrum, розташованому у штаб-квартирі компанії (Білефельд, Німеччина), працює одна з найсучасніших акустичних лабораторій у Європі — частина акредитованого тестового комплексу, де щороку проводиться близько 800 випробувань на шумоізоляцію вікон, фасадів і дверей. Заснована у 2005 році з акредитацією DAkkS за DIN EN ISO/IEC 17025, лабораторія оснащена спеціальним стендом (Bauakustik-Prüfstand) для моделювання реальних сценаріїв: від проникнення вуличного шуму до поширення звуку між поверхами. Фахівцями лабораторії розроблені ключові інструменти, як-от хмарна Digital Acoustics Lab (DAL), що симулює звукоізоляцію Rw до 55 дБ, і SoundCal для точних розрахунків за стандартами DIN 4109-2:2016-07 та DIN EN 12354. Асортимент Schüco охоплює широкий спектр систем, що відповідають найвищим вимогам до звукоізоляції.
Кінцевий результат залежить не тільки від рамної частини конструкції або фасаду — акустичного бар’єра, а й від правильно підібраного склопакета. Сучасні склопакети здатні «гасити» до 55 дБ, але головний виклик виникає саме тоді, коли приміщення потрібно провітрити. Вам хотілося б дихати свіжим повітрям, але нічний шум із магістралі чи залізниці не дає відчинити вікно? Знайома ситуація для більшості мешканців великих міст. І тут на перший план виходить баланс між вентиляцією та акустичним комфортом — завдання, яке в Schüco почали вирішувати ще у 2007 році.
Буває й так, що зовнішні умови змінюються, і колись тихий район опиняється в зоні підвищеного шуму. У таких випадках на перший план виходять локальні рішення
Олексій Сверчков: «Спочатку приховані петлі стали частиною базової комплектації віконних систем. Їх монтаж не потребує переривання центрального ущільнювача, завдяки чому формується безперервний контур герметизації між рамою та стулкою. Це не лише покращує захист від шуму, а й запобігає накопиченню пилу та сажі в зоні накладних петель, а також зводить нанівець ризик промерзання та появи локальних “акустичних містків”. У підсумку вдалося підвищити рівень шумоізоляції систем із 35 до 42 дБ.
Подальший розвиток цієї тематики привів до створення в технологічному центрі Schüco однієї з найсучасніших лабораторій для дослідження передачі шуму в огороджувальних конструкціях. Тут можна зводити тестові будівлі заввишки 2–3 поверхи й аналізувати не лише проникнення шуму з вулиці всередину, а і його поширення між приміщеннями та між поверхами. Результати досліджень чітко довели: двопролітна схема монтажу стійково-ригельних фасадів у житлових будинках є небажаною. За такої схеми одна стійка довжиною, наприклад, 7,2 м монтується відразу на два поверхи, і звук передається нею практично безперешкодно. Це рішення може бути прийнятним для офісних, торговельних чи громадських будівель, але не для житлових. Для висотного житлового будівництва Schüco рекомендує використовувати однопролітну схему монтажу або переходити на рамні рішення, зокрема елементний фасад. Актуальні дані щодо шумоізоляційних характеристик усіх систем Schüco інтегровані в розрахунковий комплекс SchuCal. Це дає змогу архітекторам і проєктувальникам ще на етапі розроблення фасаду оцінювати акустичні властивості конструкцій та обирати оптимальні комбінації профілів і ущільнювачів для досягнення заданих параметрів».
Окрім систем шумоізоляції, Schüco активно розвиває напрям вентиляції — як природної, так і примусової. Для цього створено повну продуктову лінійку Schüco VentoTherm, яка дозволяє забезпечувати приплив свіжого повітря та покращувати його якість у приміщенні без необхідності відчиняти вікно. Системи відрізняються за пропускною здатністю, наявністю вентиляторів, рівнем рекуперації відпрацьованого повітря, а також додатковими функціями — зокрема озонуванням та зволоженням повітря. Всі ці можливості інтегровані безпосередньо у віконні системи Schüco. При цьому компоненти повністю сумісні як із погляду монтажу та експлуатації, так і щодо інтеграції в системи «розумного дому». Важливим аспектом є й дизайн: рішення Schüco відповідають найвищим вимогам сучасної архітектури, поєднуючи технологічність з естетикою.
Розробка Schüco Acoustic Window AWS 90.AC.SI дозволяє користувачам отримувати свіже повітря без компромісів щодо акустичного комфорту. Зображення надане Schüco Ukrainе
Олексій Сверчков: «Додатково, для оптимального поєднання вентиляції та акустичного комфорту, Schüco розробила систему AWS 90 AC.SI (Acoustic Window). Це вікно, що одночасно “дихає” та захищає від зовнішнього шуму. Завдяки інтегрованим у профіль шумоізоляційним касетам система здатна знижувати шум до 34 Дб у відкидному стані та до 47 Дб у закритому положенні. При цьому зберігається можливість природного повітрообміну у відкидному режимі, що дозволяє користувачам отримувати свіже повітря без компромісів щодо акустичного комфорту. На відміну від класичних вентиляційних рішень, AWS 90 AC.SI залишається повноцінним поворотно-відкидним вікном, яке можна повністю відчинити для наскрізного провітрювання чи догляду зсередини. Крім того, воно доступне й у варіанті бокового поворотного вікна з двома режимами відкривання. Таким чином, архітектори отримують універсальний інструмент для проєктування житлових і громадських будівель у жвавих міських районах».
Фасад, що вміє «слухати» й поглинати шум
Пошуки ефективних архітектурно-акустичних рішень тривають у різних країнах. Один із яскравих прикладів — студентський проєкт Alternative Ceramic Designs від Яо Чжена та Цзяде Вана з Бартлеттської школи архітектури. Молоді архітектори запропонували революційний фасад для міських будівель: керамічні панелі зі спеціальними порожнинами у формі резонаторів Гельмгольца. Вони здатні «відфільтровувати» низькочастотний шум (приблизно від 100 Гц), перетворюючи його енергію на кінетичну. Хвилеподібні плитки в блакитно-білій глазурі знижують вуличний гул на 15–20 дБ, а різні відтінки водночас працюють як візуальний маркер: колір підказує, які частоти поглинаються. Такий фасад стає артоб’єктом, що буквально вчить місто «слухати» себе.
Абсорбуючі ламелі Schüco мають подвійне призначення: шумопоглинання та сонцезахист. Зображення надане Schüco Ukrainе
Цей приклад добре демонструє, що архітектурна оболонка поступово перетворюється на активного учасника акустичного середовища. І тут Schüco має власний шлях. Раніше у статті «Ловці та відбивачі сонця: як керувати світлом за допомогою архітектури й технологій» PRAGMATIKA.MEDIA розповідала про текстильні фасади FACID NOX, здатні очищати повітря від шкідливих домішок, а сьогодні йдеться про створення фасадів, які вміють поглинати шум. Це новий вимір архітектурної якості: коли стіна не просто відбиває звукову хвилю, а й активно працює з нею, роблячи міський простір тихішим і комфортнішим.
«Абсорбуючі панелі завдяки формі та пористій структурі значно знижують рівень шумового забруднення міських вулиць. Такі ламелі мають подвійне призначення: шумопоглинання й сонцезахист», — Олексій Сверчков
Олексій Сверчков: «Як уже згадувалося, сьогодні ми активно працюємо над тим, щоб мешканцям мегаполісів було комфортно не лише всередині приміщень, а й на вулиці. Для цього розробляються спеціальні зовнішні абсорбуючі панелі, які завдяки формі та пористій структурі значно знижують рівень шумового забруднення міських вулиць. Такі ламелі мають подвійне призначення: шумопоглинання й сонцезахист. Водночас вони дозволяють архітекторам надавати фасадам естетичну цілісність та індивідуальність. Це дуже перспективний напрям, адже подібні рішення одночасно вирішують кілька завдань, перетворюючи фасади будівель на активних помічників у створенні комфорту та якості міського середовища. На відміну від звичайних будівельних елементів, які відбивають звук, звукоабсорбуючі конструкції здатні його поглинати. У фасадних рішеннях цього типу застосовується вбудований атмосферостійкий звукопоглинач на основі гранул спіненого спеченого скла. Зовнішні перфоровані листи чи текстильні панелі мають близько 30% відкритої площі, крізь яку звукові хвилі потрапляють усередину. У випадку мікроперфорованих профілів акустичний ефект досягається завдяки численним отворам діаметром менше ніж 1 мм, при цьому їхня сумарна площа становить близько 1% поверхні. Фасадні елементи можуть мати різні форми та конструктивні рішення:
- звукопоглинаюча панель із перфорованого листа;
- панель на базі системи FACID;
- звукопоглинаючі ламелі ALB;
- мікроперфоровані профілі».
У сучасній практиці важливо дивитися ширше: не лише на будівлю, а й на те, як вона впливає на цілий квартал. Саме тому архітектори працюють разом з акустичними інженерами, щоб передбачити ризики ще на стадії проєкту. Звукопоглинаючі фасади «працюють» із шумом так само, як теплоізоляція з енерговитратами. Але, як нагадує Олексій Сверчков, не варто забувати й про класичні містобудівні прийоми: зелені двори, захищені внутрішні простори.
Технологія Schüco VentoTherm забезпечує приплив свіжого повітря в приміщенні без необхідності відчиняти вікно. Зображення надане Schüco Ukrainе
Український контекст: забудова в умовах шуму
Проблема шумового забруднення для українських міст є не менш актуальною, ніж для європейських мегаполісів. Водночас цей аспект часто залишається «за дужками» під час проєктування житла, хоча, як пояснює Олексій Сверчков, українські будівельні норми майже не відрізняються від європейських.
«В Україні норми звукоізоляції будівель регламентуються ДБН В.2.6-31:2020 “Будинки і споруди. Захист від шуму”, тоді як у Європі та Німеччині застосовується стандарт DIN 4109 “Sound Insulation in Building Construction”.
Якщо порівняти вимоги до вікон, фасадів і зовнішніх стін, вони здебільшого схожі: Україна — ≥ 30–35 дБ, Європа — ≈ 32–35 дБ (мінімум), у преміумкласі — 38–40 дБ.
Таким чином, українські стандарти майже збігаються з мінімальними європейськими вимогами. Для забезпечення комфорту в житлових приміщеннях, розташованих біля активних магістралей або в центрі міста, архітектори та інженери часто застосовують двокамерні склопакети та утеплені фасади, що дозволяє досягти Rw ≥ 38–40 дБ — рівня, який відповідає європейському стандарту комфорту. Водночас ці норми не враховують розташування будівлі, інтенсивність транспортних потоків та інші фактори міського середовища».
Наприклад, у Львові, буквально впритул до аеропорту, планується масштабна житлова забудова, розрахована приблизно на 14 тисяч мешканців. Державне підприємство «Міжнародний аеропорт “Львів” ім. Данила Галицького» заявляє, що проєкт не був із ним погоджений, та вже попередило, що територія потрапляє в зону постійного авіашуму — до 85 дБА. Для порівняння: це рівень шуму, близький до роботи відбійного молотка. Через війну аеропорт усе ще зачинений, але коли він відновить роботу, мешканцям нового кварталу (якщо його збудують без спеціальних акустичних рішень) буде дуже некомфортно.
Зовнішні абсорбуючі панелі завдяки формі та пористій структурі значно знижують рівень шумового забруднення міських вулиць. Зображення надане Schüco Ukrainе
Інший львівський кейс — плани звести новий житловий масив на вул. Луганській у Львові, просто поруч із залізничними коліями. Це класична ситуація, де ще на етапі проєкту мали б бути передбачені подвійні фасади, орієнтація житлових кімнат у двір, зелений буфер. Але публічні матеріали не містять жодних пояснень, як саме планують боротися із шумом. У гіршому випадку проблема фактично перекладається на мешканців, які будуть вимушені шукати власні рішення.
«На жаль, реалізація акустичних рішень під час будівництва об’єктів в Україні досі залишає бажати кращого. До речі, така сама ситуація спостерігається і з заходами щодо сонцезахисту. Девелопери переважно не вважають цю проблему нагальною, а витрати на її вирішення — необхідними. Як наслідок, усі питання, пов’язані з боротьбою із шумовим забрудненням, перекладаються на плечі мешканців і власників нерухомості, — розповідає Олексій Сверчков. — Якщо говорити про ті результати, яких уже вдалося досягти нам, то насамперед варто відзначити застосування прихованої фурнітури, яка зводить нанівець “акустичні містки”. Ми стали першими, хто почав впроваджувати її повсюдно, і сьогодні вона є базовим стандартом на всіх наших проєктах. Це стосується як вікон на основі алюмінієвих систем середнього класу, так і рішень вищого сегмента. Ми також бачимо великий потенціал у розвитку систем текстильних фасадів Schüco FACID. Вони вже продемонстрували свою ефективність на проєкті Unbroken у Львові, і цей досвід підтвердив, що такі рішення можуть стати дієвим інструментом у боротьбі з міським шумом, одночасно збагачуючи архітектурну виразність будівель. Ми відкриті до співпраці з архітекторами, інвесторами та спеціалізованими будівельними компаніями. У нас є не лише практичний досвід, а й чітке розуміння актуальності цієї проблематики».
На думку експерта, зрушити ситуацію з місця можна лише на рівні державної політики. Потрібні чіткі законодавчі ініціативи, які б встановлювали мінімально допустимі параметри рівня шуму для новобудов. Аналогічний шлях Україна вже проходила в галузі енергозбереження: свого часу впровадження нових норм змусило девелоперів звернути увагу на теплоізоляцію фасадів, вікон і дверей. У підсумку сьогодні рівень енергоефективності житла можна вважати достатньо високим — саме завдяки нормативам, які стали обов’язковими. Це показовий приклад того, як регулювання здатне стимулювати якісні зміни в будівельній практиці.
На думку експерта, зрушити ситуацію з місця можна лише на рівні державної політики. Потрібні чіткі законодавчі ініціативи, які б встановлювали мінімально допустимі параметри рівня шуму для новобудов
Комерційний директор Schüco Ukraine відзначає кілька найпоширеніших помилок у проєктуванні огороджувальних систем, що впливають на енергоефективність та акустичний комфорт в українських будівлях, і пояснює, чи можливо їх виправити за допомогою технології Schüco під час ремонту й реконструкції: «Найчастіше ми стикаємося з тим, що системи скління обирають неправильно. Досить поширена ситуація, коли архітектори чи девелопери застосовують рішення, призначені для офісних центрів або торговельних будівель, у багатоповерхових житлових комплексах. Це суттєво впливає як на енергоефективність, так і на акустичний комфорт мешканців. Друга поширена помилка — неврахування взаємозв’язку фасадних рішень із внутрішнім плануванням. Інколи трапляється, що міжквартирні перегородки “накладаються” безпосередньо на площину скління. Це створює серйозні технічні проблеми для тих, хто виконує фасадні роботи, і зрештою погіршує якість проєкту. Не менш важливе питання — тип відчинення вікон. Тут необхідно знайти баланс між високою звукоізоляцією та можливістю ефективного провітрювання. На практиці ми бачимо, що часто про цей аспект забувають.
Шумозахисне скління стає надійним бар’єром на шляху звукових хвиль із вулиці. Зображення надане Schüco Ukrainе
Schüco пропонує ефективне рішення — інтегровані вентиляційні прилади VentoTherm. Вони монтуються разом із вікном і не вимагають додаткових отворів у стінах, як це робиться для встановлення класичних бризерів. Це дозволяє зберегти цілісність огороджувальних конструкцій і забезпечити комфортний мікроклімат у приміщенні.
Ще одна порада стосується будівель, що зводяться поруч із зонами високого шумового навантаження: залізничними станціями, аеропортами, автомагістралями. У таких випадках варто одразу передбачати акустичні рішення, наприклад, віконні системи Schüco AWS 90 AC.SI. Вони суттєво знижують рівень шуму ззовні й дозволяють мешканцям почуватися комфортно, навіть якщо будинок розташований у непростих умовах. Це прагматичний підхід, який, крім усього іншого, підвищує ринкову вартість і привабливість об’єкта нерухомості.
Загалом можна сказати, що фасадні системи — це дуже складна сфера, де кожна деталь має значення. Помилки на стадії проєктування коштують дорого, і їх складно виправити під час будівництва чи реконструкції. Тому ми завжди радимо архітекторам, девелоперам і замовникам звертатися до фахівців на ранніх етапах. Лише комплексний підхід дозволяє створити сучасну будівлю, яка буде комфортною і з погляду енергоефективності, і з погляду акустики».
Застосування прихованої фурнітури зводить нанівець «акустичні містки». Зображення надане Schüco Ukrainе
Акустичний моніторинг як основа тиші в місті
У 2023 році науковці Національного університету біоресурсів і природокористування України провели ґрунтовне дослідження рівня шумового забруднення та його впливу на життєдіяльність людини. Замірювання здійснювалися на вулицях Голосіївського району Києва, зокрема, на проспекті Голосіївському та вулиці Героїв Оборони, і паралельно в місті Кельн, Німеччина. Для чистоти експерименту обиралися ділянки з різними умовами руху: біля житлових будинків, безпосередньо поруч із дорогою та на відрізку з різким вигином траси. Порівняння показало, що саме в Києві спостерігається критичне перевищення допустимих норм: на проспекті Голосіївському рівень шуму виявився вищим за нормативи на 20–25 дБА. За оцінками експертів, близько 80% мешканців столиці проживають у зонах постійного акустичного дискомфорту, що прямо впливає на їхнє здоров’я та психологічний стан.
У Європі й США вже десятиліттями діють стаціонарні станції акустичного моніторингу, створюються стратегічні «карти шуму» та застосовуються прогностичні моделі поширення звуку. Сучасні алгоритми штучного інтелекту здатні в режимі реального часу ідентифікувати джерела шуму — від автомобільного транспорту до промислового обладнання — та допомагають містам своєчасно реагувати. У підсумку акустичний моніторинг стає не лише засобом контролю, а й основою для прийняття містобудівних рішень.
Для України впровадження подібних систем могло б стати важливим кроком, що дозволяє формувати якіснішу міську політику. Акустичний дизайн і продумане планування — це одна з найефективніших стратегій боротьби із шумовим забрудненням, але, як будь-яка стратегія, вона має спиратися на точні дані. Вони дозволяють не тільки покращувати якість життя мешканців, а й задають нові стандарти міського розвитку.
