Одна з таких подій відбулася нещодавно в Елізіан-парку. 28-річна дизайнерка ландшафтів Керріган і 31-річний документаліст і ландшафтник Сем Річман разом з іншими волонтерами виривали агресивні чужорідні види, зокрема чорну гірчицю та суху траву, щоб звільнити місце для диких квітів і стійких до посухи місцевих видів, повідомляє The Guardian.
«Це експеримент у дизайні через догляд», — пояснює директорка проєкту Test Plot Дженні Джонс. — «Ми використовуємо свої навички дизайнерів, але працюємо просто, з мінімальними витратами, і максимально орієнтовано на спільноту».
Проєкт відповідає на актуальну проблему, яка постала перед багатьма парками на заході США: як адаптуватися до зміни клімату в умовах обмеженого фінансування? Місцеві рослини краще переносять посуху і не перетворюються на легкозаймисте сміття, на відміну від багатьох чужорідних видів, які з часом висихають і стають джерелом загрози під час пожеж.
Зокрема, одна з ділянок — Burn Scar Test Plot — раніше була заросла евкаліптом і чорною гірчицею, двома вогненебезпечними немісцевими видами, які згоріли під час пожеж у 2023 році.
Окрім пожежної безпеки, ці сади приваблюють птахів та запилювачів — у парку з’являються червонохвості яструби та червоноволі колібрі.
Серед волонтерів — і ті, хто залишає індустрію кіно та телебачення, яка нині переживає кризу.
«Ми бачимо, як люди знаходять сенс у турботі про природу. Це місце, де можна прикласти свою енергію», — додає Джонс.
Читайте також:
Динамічне бачення, або які вони, сади майбутнього? Новий мейнстрим у ландшафтному дизайні
Відсутність автівок, геотермальне опалення і сонячні панелі: який вигляд має новий екорайон Парижа






