Столичні активісти розкритикували петицію про приватизацію Житнього ринку: пропонують альтернативну

Петиція за прозору приватизацію Житнього ринку зібрала понад 6 000 підписів, однак викликала критику з боку фахової спільноти. Водночас активісти по збереженнб спадщини заявляють: під прикриттям збереження йдеться про фактичну передачу пам’ятки архітектури в приватні руки, що несе загрозу її автентичності.

У Києві розгортається новий етап дискусії щодо майбутнього Житнього ринку — модерністської будівлі 1980-х років на Подолі, яка давно потребує оновлення. 21 травня інвестиційна компанія Inzhur заявила про успішне завершення збору підписів під електронною петицією №13509, що передбачає виставлення Житнього ринку на відкритий аукціон приватизації через Prozorro.Продажі з обов’язковими умовами щодо його збереження та реконструкції. Пропозиція отримала понад 6 000 голосів підтримки.

«Ми представляємо активну спільноту українців, які хочуть бачити майбутнє Житнього, — зазначив засновник Inzhur Андрій Журжій. — Прозора приватизація з чіткими юридичними зобов’язаннями — це реальний шлях до збереження і відновлення ринку».

Житній ринок, архівне фото

Компанія також подала до КМДА офіційну заяву про внесення об’єкта до переліку комунального майна, що підлягає приватизації. У документі міститься зобов’язання щодо інвестування 600 млн грн у реконструкцію протягом трьох років, а також збереження архітектурного вигляду, поверховості та функціонального призначення ринку.

Активісти: «Це небезпечна маніпуляція»

Водночас дослідниця монументально-декоративного мистецтва періоду 1960-90 рр., письменниця, співавторка книги «Масове мистецтво не для всіх» (2021 р.) Олена Борисова наголошує, що «Петиція за збереження архітектурної спадщини Житнього ринку та чесні правила його приватизації» є маніпулятивною і загрожує Житньому ринку. Вона каже, що назва петиції вводить в оману, адже, попри формальні обіцянки «збереження», йдеться про приватизацію об’єкта, що напряму суперечить логіці його захисту.

«Передача пам’ятки архітектури у приватну власність — це завжди ризик втрати автентичності. В історії українських приватизацій ми неодноразово бачили, як обіцянки залишалися лише на папері, а натомість з’являлися торговельні центри або житлові комплекси», — каже вона.

Серед головних зауважень, які наводить Олена Борисова:

  • Приватизація ≠ збереження: втрачений громадський контроль та відсутність гарантій автентичності;

  • Будівля не аварійна: ринок функціонує, а рішення суду, на яке посилається Inzhur, стосувалося лише планової перевірки ДСНС;

  • Є альтернатива: ринок можна зберегти в комунальній власності, залучивши бюджетне або грантове фінансування.

Альтернативна петиція: реставрація без продажу

Дослідниця запропонувала альтернативну петицію №13492 «На захист та збереження “Житнього ринку”», в якій містяться такі вимоги:

  • надати будівлі статус об’єкта культурної спадщини;

  • розробити державну програму реставрації та утримання;

  • забезпечити фінансування без втрати права власності громади.

«Це не блокування розвитку, а захист важливої модерністської пам’ятки, яка є соціальним і архітектурним надбанням Подолу та всієї столиці», — наголошує ініціаторка петиції.

Читайте також:

На Житньому ринку провели толоку – фото

Трамвайно-тролейбусне депо на Лукʼянівці знову демонтують попри припис

В Україні стартував Національний тиждень безбар’єрності: що сказав СЕО Archimatika про відповідальність архітекторів