Вступ
Поштовхом для написання цієї статті стали події, що розгортаються в селищі Гора Бориспільського району на Київщині. Майже добудована школа, де залишилися лише оздоблювальні роботи, не вводиться в експлуатацію через бажання адміністрації територіальної громади добудувати школу як футуристичний проєкт школи майбутнього. Проєкт отримав скептичну назву «Школа за мільярд», про це навіть був сюжет ТСН на телеканалі 1+1 у грудні 2024 року. 400 мільйонів гривень з мільярда планувалося на будівництво укриття згідно з новим ДБН. Тим часом 600 дітей навчаються у дві зміни в школі, збудованій 60 років тому, і на час тривог переходять в укриття саме нової недобудованої школи, яке облаштоване в підвальних приміщеннях. Гірська громада чинить опір такій ініціативі адміністрації. Після візиту на місце подій членів Робочої групи з розробки Містобудівного Кодексу України відбулася доповідь, метою якої було висвітлення громаді факторів, що мають вплив на прийняття рішення, а саме:
Перший чинник: як уже неодноразово наголошувалося, ДБН В.2.2-5:2023 наражає на небезпеку, тоді як він покликаний захищати людей. Вже на першій сторінці цього документа чорним по білому написано, що укриття, збудовані за цим нормативом, не захищають від прямого влучання і концентрують велику кількість людей у цих незахищених приміщеннях. Так, у гірській школі, якщо збудувати укриття за новим ДБН, під загрозою може опинитися 600 дітей різного віку!
Другий важливий чинник: Закон України 2486-ІХ від 29.07.22 директивно зобов’язує викладати всю інформацію стосовно укриттів у відкритий доступ в ЄДЕССБ.
Третій важливий чинник: жодними нормативами не враховується час евакуації до укриттів. Згідно з трагічним досвідом останніх трьох років ми чітко усвідомлюємо, що для Сум, Харкова, Одеси час евакуації становить лічені секунди, в більшості випадків сирена повітряної тривоги лунає одночасно з вибухами; Київ і центральна частина країни мають близько трьох хвилин, і лише на заході країни у людей є 5-6 хвилин на евакуацію.
Про це протягом останніх 2 років говорилося і писалося дуже багато, але одна справа, коли дискусія відбувається між фахівцями та колегами, і зовсім інша – бачити реакцію та очі батьків тих дітей, які будуть ходити до цієї школи.
Ця стаття – ще одна спроба розповісти, як пишуть норми в країнах, де цінується життя і фаховість.
Йдеться про укриття в школах і дитсадках Ізраїлю.
Потрібно наголосити, що укриття в Ізраїлі – це частина цілісної системи захисту цивільного населення. Опікується цією системою Служба тилу Міністерства оборони Ізраїлю, що зрозуміло і правильно для країни, яка 70 років воює безперервно. Подібна практика для дитсадків і шкіл також існує в США і в Сінгапурі, що, на перший погляд, здається трохи дивним. У Сполучених Штатах укриття роблять у школах і дитсадках там, де є загроза торнадо. Головне гасло організації укриттів у США – хвилина рятує життя. Це тема для окремої розмови, а зараз мова про Ізраїль.
Повертаючись до історії укриттів в Ізраїлі – у 60-80-х роках минулого століття Ізраїль ішов шляхом будівництва колективних укриттів (Міклатів). Концепція подібна до тих, які спонукає нас робити ДБН В.2.2-5:2023.
На початку 90-х Ізраїль відмовився від цієї тактики захисту через те, що час, щоб дістатися до укриттів, був недостатнім, і люди, які не встигали укритися, наражалися на небезпеку. На зміну тактиці великих колективних укриттів прийшла тактика індивідуально-колективного захисту невеликих груп у безпосередній близькості до житлових помешкань, у громадських будівлях і, зрозуміло, школах та дитсадках.
Тактика кімнат безпеки. Усі громадські споруди, житлові будинки, офіси, магазини, торговельні центри, школи, дитсадки облаштовані кімнатами безпеки на невелику кількість людей і розташовані відповідно до розрахункового часу на дорогу до кімнати безпеки/укриття. У кожній громадській будівлі є декілька кімнат безпеки, в яких люди розосереджені, щоб не створювати живі мішені.
Мамам
(ממ”מ – з івр. «мамам») – захисний простір у громадських будівлях або в офісних спорудах і це, зазвичай, кімнати для нарад. У торговельних центрах укриття розташовані, в основному, біля сходів та інших ядер жорсткості. В школах і дитячих садках мамами розташовуються індивідуально, адже типового проєкту школи чи дитсадку в Ізраїлі просто не існує. Для різних типів будівель площа укриттів становить 2-3%.
Мамак/Мамам почали будувати і використовувати з початку 90-х років.
Розберемо це на прикладах.
Початкова школа Номі Шемер на 24 класи в місті Номі
Школа розташована в густонаселенному районі міста. Як видно з креслень, принципи розосередження та мінімізації часу евакуації досягаються тим, що, укриття розташовуються в кожному крилі з учбовими класами. На школу такого розміру заплановано 6 укриттів на 4 класи кожне.
Схема генплана та фасади школи Номі Шемер
Схема генплана та фасади школи Номі Шемер
Зверніть увагу – не одне велике укриття, до якого 600 дітям під час тривоги неможливо добігти, а 6 невеликих, куди можна майже миттєво укритись. Цілком зрозуміло, що, при розосередженні значно знижується ризик загибелі всіх дітей при влучанні. З конструктивної точки зору всі укриття розташовані одне над одним таким чином, щоб створити ядро жорсткості. У разі наявності підвальних приміщень ядро жорсткості повинно пройти крізь підвал та мати власні фундаменти.
4-поверховий муніципальний дитячий садок в місті Тель-Авів
Дитячий садок збудований як прибудована будівля до нового муніципалитету міста Тель-Авів. Оскільки дитячий садок розташований у центральній частині міста, ігровий майданчик розташували на даху будівлі. У дитсадках застосовуються ті ж самі принципи, що й для мамамів у школах. На кожному поверсі розташовано по одному укриттю.
Для дитячих садків ізраїльські норми передбачають наявність укриття в кожній групі, адже найменшим дітям треба більше часу для евакуації в укриття. Розмір укриття стандартизований – 12 квадратних метрів.
Один з поверхів муніципального дитсадка в місті Тель-Авів
Так, відносно невелика площа передбачається виходячи з практики, що під час війни чи загострення конфліктів велику кількість дітей до дитячих садків не водять. Як видно з креслень, час евакуації для малечі складатиме від декількох секунд до максимум хвилини. Принцип ядра жорсткості обов’язковий для всіх типів укриттів.
Підсумовуючи, треба зазначити, що, неможливо зробити укриття, які захищають від прямого влучання на 100% населення. Один із учасників нашої панельної дискусії спробував провести розрахунок, скільки років потрібно було б для досягнення цієї мети. Після того як цифра перевалила за 100 років, він вирішив облишити цей розрахунок.
У разі застосування принципу розосередження, резонно захисні властивості розраховувати на захист лише від уламків та вибухової хвилі. У цьому випадку ризик того, що ворог буде пробувати поцілити в укриття потужною зброєю, знижується пропорційно кількості людей в укритті. Вірогідність атаки потужними, а, значить, дорогими ракетами, на кшталт балістики або гіперзвукових ракет, по укриттям з кількістю людей до 50-60 знижується в геометричній прогресії зі зменшенням кількості людей з 600. Шість укриттів, як це запроєктовано у школі міста Номі в Ізраїлі в десятки разів знижує вирогідність потужної атаки порівняно до укриттів на 600 дітей в школі села Гора Україна.
Доцільно навести приклад, як у нас професіонали працюють над цим питанням. Нижче ви бачите приклад конкурсного проєкту школи групи молодих архітекторів UA057. Ідея авторів полягає в тому, щоб розосередження та зниження часу евакуації досягалось за рахунок створення укриттів у загальному просторі школи.
Наостанок хочу запросити читачів Pragmatika на курс лекцій «Попереджений – значить озброєний». Протягом 10 днів ми детально розглянемо український та ізраїльський досвід. На прикладах розберемо принципи та підходи до проєктування укриттів.
Читайте також:
Ілюзія безпеки? Розповідаємо про «біди» українських укриттів і способи їх подолання
Небезпечна безпека: що не так з укриттями України за новими нормами ДБН
На Дніпропетровщині будують протирадіаційне укриття для ліцею на 900 осіб