Про важливість проєкту розповідає народна депутатка, заслужена архітекторка України Ганна Бондар.
“Уперше за довгі роки в місті підійшли до району як до окремого містобудівного утворення, а не за точковим об’єктним принципом, і якісно дослідили всі аспекти його життя: містобудівну структуру (вона різна в районі), демографію (навіщо будувати більше, якщо мешканців більше не стає), культурну спадщину (найбільша концентрація в місті), озеленення (на старому Подолі — недостатньо, а Виноградар — один з найбільш озеленених), екологію (малі річки, забруднення тощо), соціальну (не вистачає!) та медичну інфраструктуру, транспорт (серйозна проблема) і мобільність, освітні заклади (не вистачає!) та інші”, – йдеться в публікації.
Над розробкою Концепції інтегрованого розвитку Подільського району впродовж року працювали експерти з 12 сфер на чолі з німецьким ментором-містопланувальником. Мета документу – окреслити ключові просторові та змістовні принципи розвитку району на найближчі 10 років.
Дослідження здійснювали не тільки за міською планувальною документацією, а й враховували думки мешканців району і поради фахівців. Таким чином кожен етап розробки проєкту супроводжувався залученням людей для збору думок і перевірки гіпотез – публічні заходи проводили у всіх частинах району протягом двох років.
Концепція інтегрованого розвитку Подільського району, на думку Ганни Бондар, може стати початком розробки подібних ініціатив по всьому Києву.
Водночас Влодко Зотов, міський планувальник і керівник бюро ініціативної архітектури GA, виділяє головні аспекти ухваленого документу:
- Заборона на забудову цінних ландшафтів (парків, скверів, лісів, садів, Київських гір тощо), визначення їхніх меж і розвитку забудови району виключно за рахунок урбанізованих територій.
- Ревіталізація мікрорайонів і промзон, розвиток економічних кластерів і субцентрів з необхідною інфраструктурою поруч з домом. Боротьба з монофункційністю спальників, розвиток рівноцінної міської тканини та зменшення причин поїздок на приватному транспорті.
- Ревіталізація малих річок та водойм, відкриття доступу до набережних Дніпра.
- Збереження історичної спадщини, зокрема й охорона кварталів постмодерністської забудови та цінних археологічних шарів”
“Ми розпочали думати над концепцією в 2013 році ще в Департаменті містобудування та архітектури. На початку 2014 року ми запропонували три варіанти: концепція старого Подолу, концепція вулиці Хрещатик, концепція мобільності міста. У 2015 році нам і керівництву міста вдалося впевнити Мінрегіон, що Київ також потребує фахової європейської підтримки, і місто включили в Міжурядову програму України і Німеччини, куди вже входили деякі західноукраїнські міста.
У 2016 році розпочалися перемовини між містом і Німецьким товариством міжнародного співробітництва GIZ щодо розробки концепції для всього Подільського району. У 2017 році був підписаний договір про розробку концепції. У 2018-19 роках проводилася робота. У 2020-21-х — узгодження рішень концепції з департаментами КМДА та комісіями Київради. У 2022 році концепцію затверджено рішенням Київської міської ради, як це і має бути”, – резюмує Ганна Бондар.
Із презентаційними матеріалами можна ознайомитися тут.
Читайте також
Петиція з вимогою не встановлювати новорічну ялинку за добу набрала 6 тисяч підписів
У Києві хочуть облаштувати військове кладовище на Лисій горі: громада проти