Необхідність його створення не викликає запитань і обґрунтована в пояснювальній записці – початок повномасштабної війни росії проти України. На кладовищі планують проводити урочисті поховання українських захисників. Початок будівництва запланований на квітень, а наприкінці 2023 року меморіальний комплекс уже має запрацювати.
Проте каменем спотикання в цьому рішенні стала обрана для кладовища локація. Київрада погодила пропозицію прем’єр-міністра (який, власне і виступив з цією ініціативою) обрати місцем розташування майбутнього цвинтаря урочище “Лиса гора”. Це викликало неабияке обурення в суспільстві.
Активісти і київська громада невдоволені тим, що для розміщення цвинтаря обрали об’єкт історико-культурної спадщини, що очевидно призведе до його знищення.
Фото: Facebook/Віталій Селик
“Те, що вони знайшли-ландшафтний заказник і одночасно об’єкт історико-культурної спадщини національного значення “Бабин яр”, а також регіональний ландшафтний парк і також об’єкт історико-культурної спадщини національного значення “Лиса гора” викликають найжорсткішу критику киян”, – зазначають в Київському еколого-культурному центрі.
Публічні обговорення
Громадська ініціатива “Марш за Київ” наголошує, що ухвалене міськрадою рішення було здійснено без жодних експертних обговорень, що суперечить тим європейським цінностям, за які зараз воює Україна. Визначення ділянки має відбуватися із залученням фахівців, які б і сформулювали майбутню змістовну доцільність розміщення цвинтаря.
Сьогодні вже понад 40 публічних організацій звернулися до Офісу президента, Кабміну та мера Києва, аби розпочати комунікацій з громадськістю щодо вирішення цього питання.
Чому ідея розташування цвинтаря на “Лисій горі” недоцільна
Правові оцінки
Як зазначають активісти, по-перше, за Генеральним планом, територія “Лисої гори” є природно-заповідним фондом. Зміна цільового призначення є порушенням Закону “Про регулювання містобудівної діяльності” і йтиме всупереч Генплану міста.
Окремо є запитання, чи має повноваження прем’єр давати хоч якісь доручення органам місцевого самоврядування. Експерти стверджують, що це є порушенням ст. 19 Конституції України.
Природне та історичне значення
Територія “Лисої гори” майже повністю складається зі схилів, насипів, ровів. Проведення там будь-яких земляних робіт на складному рельєфі буде коштовним та призведе до знищення історичного ландшафту. Тут збереглися 400-річні дуби, а у підніжжя протікає русло річки Либідь. Як зазначають в Українській природоохоронній групі, на Лисій горі водяться 30 рідкісних червонокнижних видів рослин та тварин.
Окрім того, тут збереглися укріплення і цегляні будівлі Лисогірської фортеці, які в разі облаштування меморіального цвинтаря доведеться зносити.
Лисогірський форт, потерна N4. Фото: Вікіпедія
Останні роки Лиса гора сильно заросла деревами, тут сформувалася своя екосистема. Як пише голова Ради з урбаністики Києва Віталій Селик, на Лисій горі ще донедавна жив дикий лось.
“З культурної точки зору – не дуже добре організовувати пантеон слави між капищами на місці збору відьом, нечисті і сатаністів”, – шуткує Сеник. Хоча дійсно, легенди, якими оповита Лиса гора, приваблює різні субкультури своєю таємничою атмосферою. Чи доречне тут увіковічнення героїв? Це питання.
Альтернативні пропозиції
6 листопада за ініціативи депутата Київської міської ради Олесі Пинзеник група екологів об’їздила райони Києва і знайшла одразу п’ять ділянок під розміщення цвинтаря.
- Урочище Доманя, комунальна власність, 150 га, ще не роздано під забудову, прекрасна рівна територія на півночі Троєщини. Є під’їзд.
- Урочище Троїцьке, комунальна власність, не роздано під забудову, 30 га на півночі Троєщини.
- Ділянка біля цвинтаря Берківці, площа 85 га, за Генпланом земля відведена під можливу забудову, і це державна власність. Поруч є гарний під’їзд.
- Ділянка біля Великої кільцевої дороги на Оболоні, площа 29 га, державна власність, земля сільськогосподарського призначення. Поруч є гарний під’їзд
- Ділянка на ВДНГ у районі вул. Ак. Заболотного. Державна власність, земля відведена під рекреацію, господар – ДУСя. Площа близько 100 га. Поруч є гарний під’їзд та метро.
Депутатка Леся Пинзеник розглядає ділянку Урочище Доманя. Фото: Facebook/КЕКЦ
Громада обурюється, чому ці ділянки не були розглянуті та обговорені в публічному просторі та навіщо віддавати під цвинтар природні заповідні об’єкти, які мають історико-культурне значення.
“Вшанування пам’яті військових – важливе і чутливе рішення національного значення. Його у жодному разі не можна приймати без участі військових, родин загиблих, громади міста та без урахування локального контексту”, – наголошують в “Марші за Київ”.
Читайте також
На давньому козацькому цвинтарі в Одесі влаштовують толоки, щоб створити там туристичну локацію
В Україні буде створено експертну групу з захисту, збереження та реставрації культурної спадщини