Легкі, з елегантними циліндричними формами, смолоскипи були вперше представлені одночасно на двох заходах — у музеї Triennale Milano в Мілані та в Італійському павільйоні на Expo 2025 в Осаці, пише Dezeen.
Паралімпійські смолоскипи. Фото: Milano Cortina 2026
Смолоскипи виготовлені в Італії з перероблених матеріалів, включно зі сплавом алюмінію та латуні, і важать приблизно один кілограм (без паливного балона). Олімпійський варіант має синьо-зелений відтінок, що відображає “мінливі італійські пейзажі”, тоді як паралімпійський варіант виконаний у темно-бурштиновому кольорі — символізуючи силу спортсменів і їхньої мужності змінювати світ.
Кожен смолоскип можна заправляти та використовувати повторно до 10 разів, що дозволяє скоротити кількість одноразових екземплярів.
“Сталий розвиток починається з мінімального використання матеріалів”, — зазначив Карло Ратті. “Ми поставили вогонь у центр і зменшили все інше до необхідного мінімуму”.
Уперше в історії Олімпійських ігор смолоскип має відкритий верх, що демонструє механізм утворення полум’я — завдяки цьому вогонь стає центральним елементом дизайну. Вогонь живиться від екологічно чистого виду зрідженого газу, виготовленого з біоматеріалів, зокрема тваринних жирів і кулінарної олії.
Карло Ратті, дизайнер смолоскипів, розроблених для Олімпійських та Паралімпійських ігор Мілано-Кортіна 2026
Для створення іридесцентної поверхні використовувалася технологія фізичного осадження з парової фази (PVD), яка формує тонкі декоративні покриття.
Під час презентації смолоскипів у Мілані та Осаці участь взяли чотири італійські спортсмени: легендарна лижниця Стефанія Бельмондо та фехтувальниця Бебе Віо — в Мілані, бігунка Мартина Кайроні та фігуристка Кароліна Костнер — в Японії.
На кожному смолоскипі викарбувано логотип Ігор Мілан-Кортіна 2026, обраний за результатами публічного голосування у 2021 році, а також символи Олімпійських і Паралімпійських ігор.
Читайте також:
У Франції презентували новий дизайн факела Олімпійських ігор в Парижі
Для Олімпійських ігор в Парижі встановлять сидіння з переробленого пластику
Стійкість дерев’яної архітектури: лекція Ніколя Зізеля в Archimatika