Міжнародна конференція з відновлення України у Берліні стала третьою подібною конференцією за останні роки.
Її основною метою є створення міжнародних альянсів з економічної та соціальної допомоги Україні. Впродовж двох днів, 11 та 12 червня, близько двох тисяч учасників із 60 країн беруть участь у різноманітних панельних дискусіях, присвячених різним темам.
На одній із дискусій обговорювали таке: “Який вигляд матиме сучасне українське місто: сталий розвиток міст, енергоефективність та посилення стійкості муніципальної інфраструктури”.
Учасники Міжнародної конференції з відновлення України у Берліні. Фото: Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України
До обговорення долучилася федеральна міністерка у справах житла, міського розвитку та будівництва Німеччини Клара Ґайвіц, заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Наталія Козловська, мер Лейпцига Буркхард Юнг, співзасновниця ГО “Металаб” Анна Пашинська, японський архітектор Сігеру Бан, керівник Банку розвитку Ради Європи Карло Монтічеллі, президент Федерації німецької будівельної промисловості Петер Хюбнер та міський голова Чернівців Роман Клічук.
“Коли ми зрозуміли, якого характеру триває війна і які це матиме наслідки для населених пунктів, ми усвідомили, що без допомоги наших міжнародних партнерів самотужки подолати таке лихо буде неможливо”, – зазначила Наталія Козловська.
Наразі в Україні нараховується 320 тисяч знищених або пошкоджених обʼєктів, і це лише на тих територіях, до яких ми маємо доступ, наголошує пані Наталія. Такі величезні пошкодження вимагають великих коштів та цілісного підходу.
Учасники панельної дискусії “Який вигляд матиме сучасне українське місто?”: Наталія Козловська, Клара Ґайвіц, Сігеру Бан. Фото: Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України
“Гроші завжди допомагають. Власне, ця конференція про те, як знайти мільярди доларів на відбудову України. Другий момент – це відновлення спроможностей. Такі величезні збитки вимагають людських ресурсів, які б відбудували це все. Третій момент – це серця та душі людей, яких треба якимось чином повернути додому”, – розповіла пані Клара Ґайвіц.
Вона зазначила, що Німеччина готова ділитися досвідом відновлення Східної Німеччини після обʼєднання. На її думку, не існує універсального рецепту для всіх країн, але необхідно розробити спільну стратегію відновлення. Так, в демократичних країнах саме міста та громадяни мають вирішувати, яким вони бачать розвиток.
Мер Лейпцига Буркхард Юнг навів приклад розвитку Лейпцига та зазначив, що лише органи місцевого самоврядування та громада найкраще розуміють “ДНК” свого міста. Він також наголосив, що концепція міст-побратимів може добре вплинути на відновлення українських міст завдяки обміну досвідом.
Приклад реконструкції набережної у Лейпцигу. Фото: Stadt Leipzig
Заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Наталія Козловська зазначила, що минулого року Верховна Рада вже прийняла зміни до законодавства, які дозволяють органам самоврядування формувати програми відновлення.
До конференції також доєдналася співзасновниця та кураторка ГО “Металаб” Анна Пашинська, яка розповіла про успішні реалізовані кейси співпраці громади, місцевого самоврядування та благодійних фондів. Йдеться про проєкт спільного житла для внутрішньо переміщених осіб “КО-ХАТИ”. Ми вже розповідали більш детально про нього у наших матеріалах.
Приклад відновленого житла для ВПО. Фото: Ко-Хати
Крім стратегій відновлення, на панелі також обговорили підходи у будівництві. Японський архітектор Сігеру Бан навів у приклад декількох своїх проєктів тимчасового житла із переробленої паперової трубки, яке можна швидко та ефективно використовувати як місця першого прихистку для переміщених осіб. Вони добре себе зарекомендували у Туреччині під час руйнівного землетрусу у 2023 році, а також біля кордону з Україною для допомоги біженцям на початку повномасштабного вторгнення.
Приклад тимчасового будиночка. Фото: Shigeru Ban Architects
Зазначимо, Сігеру Бан разом із українською студією abmk спроєктували новий хірургічний корпус реабілітаційного центру “Незламні” у Львові. Його планують збудувати з поперечно-ламінованого бруса (CLT) вже наступної весни.
Проєкт майбутньої лікарні у Львові. Візуалізації: Shigeru Ban Architects
У тимчасовому та сталому будівництві нам готова допомогти німецька будівельна галузь. Однак, як зазначає президент Федерації німецької будівельної промисловості Петер Хюбнер, в Україні необхідно впровадити відповідне законодаство, адже українські будівельні норми досі не відповідають європейським.
“В травні минулого року Німеччина подала документ із пропозиціями за цими нормативним документам”, – зазначив Хюбнер.
В перший день конференції було підписано низку міжнародних договорів із європейськими партнерами. Один із них — це кредитна угода з Банком розвитку ради Європи на 100 мільйонів євро за проєктом “HOME: Компенсація за зруйноване житлове майно”.
Карло Монтічеллі та Наталія Козловська. Фото: Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України
Проєкт спрямований на відновлення та модернізацію основних соціальних послуг у таких сферах, як освіта, охорона здоров’я, житло для внутрішньо переміщених осіб, соціальний захист, а також на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури на територіях, які зазнали руйнувань, і у регіонах, які прийняли найбільшу кількість ВПО.
Крім того, Україна підписала Нову Лейпцизьку хартію – базовий програмний документ відновлення міст. Відповідно до нього нова містобудівна теорія та практика не має покладатися на централізований підхід, а мусить орієнтуватись на залучення громадськості до планування і реалізації проєктів міського розвитку.
Нова Лейпцизька хартія. Фото: The Federal Ministry of the Interior and Community of Germany
Звісно, кожен амбітний проєкт неможливий без залучення коштів. Зі свого боку Карло Монтічеллі, керівник Банку розвитку Ради Європи, висловив готовність надавати фінансову допомогу Україні, зокрема і таким громадським організаціям, як “Металаб”.
Підсумовуючи, додамо, що залучення європейського досвіду та коштів матиме ефект у поєднанні із проведенням якісної житлової реформи в Україні. Відповідний законопроєкт має бути поданий урядом на розгляд Верховної Ради вже у липні 2024 року.