Сьогодні ми маємо змогу працювати з якісною керамікою від світових виробників із колосальним досвідом. Це відкриває шляхи до нових українських проєктів з унікальними фасадними рішеннями, власного бачення добробуту через архітектуру. Дослідити сучасний шлях кераміки в архітектурі нам допоможуть історії німецьких брендів- флагманів: Agrob Buchtal, TONALITY й MOEDING. А також коментарі експертів: Святослава Шиліна, CEO української компанії BUDZIRKA, Раймунда Квака, директора з експортних продажів MOEDING, та Антона Олійника, архітектора і співзасновника BURØ architects.
Від античності до вентильованих фасадів
Глина в сирому та випаленому вигляді з’явилася на будівельній арені задовго до винайдення бетону. Доступність сировини, м’якість матеріалу на етапі формовки, можливість тиражування виробів зробили кераміку невід’ємною частиною архітектури в різних куточках світу. Від цегли, покрівельної черепиці, труб — і до плитки, сантехніки, декоративних акцентів в інтер’єрах: універсальність кераміки й кількість її ролей у будівлях минулого й сучасності вражає.
1. Кераміка на фасаді в Лісабоні. Фото: Jaime Silva на Wikimedia Commons 2. Фасад будинку «Майоліка Хаус» (Санделя) у Львові. Фото: spadshchyna.lviv.ua 3. Вікно мечеті з турецькою плиткою з Ізніка. Фото: architecture.goturkiye.com
Кольорові глазуровані кахлі використовували ще тисячоліття тому — в Давньому Єгипті, Месопотамії та державах Близького Сходу. Один із перших у світі прикладів фасадної кераміки — Ворота Іштар та Дорога процесій, зведені близько 2500 років тому у Вавилоні. Стіни з насичено-синім тлом і численними барельєфами тварин були вкриті полив’яною цеглою.
Практично кожне суспільство має традиції виготовлення керамічних матеріалів, які розвивалися крізь століття. Геометрична мозаїка та «килимова» плитка ісламського світу, зелені муравлені кахлі середньовічної Русі й Західної Європи, іспанська майоліка, біло-сині португальські плитки азулежу, мистецькі кахлі доби модерну й метласька плитка, дуже поширені свого часу в Європі й зокрема в Україні.
Святослав Шилін, СЕО компанії BUDZIRKA, яка протягом 20 років є амбасадором бренду HPL-панелей Fundermax та фіброцементу Swisspearl, а нині представляє в Україні архітектурну преміальну кераміку німецьких виробників Agrob Buchtal, TONALITY й MOEDING, поділився думками про властивості кераміки, які роблять її актуальною сьогодні.
Святослав Шилін, СЕО компанії BUDZIRKA. Фото: Юрій Ферендович
За його словами, архітектурна кераміка залишається популярною протягом такого довгого часу, бо вирішує низку функціональних і естетичних завдань. Вона є дуже стабільним і витривалим матеріалом, який захищає будівлю від кліматичних та атмосферних впливів. Виразність і художність керамічних продуктів, їхня здатність підкреслювати форми фасаду й забезпечувати додаткову гру світла — унікальні та не можуть бути замінені іншим матеріалом.
Зразки сучасної фасадної кераміки від виробника MOEDING. Фото: sistemasdefachadas.com
Святослав Шилін вважає, що існують і тонші, проте не менш важливі аспекти, — на рівні досвіду та емоцій, які архітектурна кераміка передає користувачеві. Вона здатна створювати відчуття довговічності, добротності й респектабельності, спокійної урочистості будівель. Незалежно від кольору полив, декору чи фактури, матеріал завжди залишається природним і «теплим», привносячи цю ноту в проєкти.
Святослав Шилін: «Байдужих до кераміки в колі архітекторів, дизайнерів, замовників майже немає, зважаючи на похідний матеріал, українське традиційне ставлення до кераміки. Якщо ж так стається — це, скоріше за все, через брак інформації»
Рішення з використанням кераміки не є «випадковими», такі будівлі виходять за рамки утилітарності й комунікують із глядачем і простором як мистецькі об’єкти.
Кераміка в архітектурі — не просто матеріал або інструмент, це і символ також. Вона є маркером епохи, суспільного ладу: розповідає про стиль життя, світосприйняття й цінності суспільства в певний період часу.
На думку архітектора Антона Олійника, керамічні матеріали виступають своєрідним культурним мостом між минулим — початком європейської цивілізації, тогочасним гончарством, ремісництвом — і нашим майбутнім:
«Кераміка — абсолютно натуральна, вона не змінюється із часом або ці зміни відбуваються дуже повільно. Це “вічний” матеріал, який старіє благородно, не так, як будівельні пластики. Він добре проявляє себе в житлових і громадських об’єктах. Я хотів би, щоб ці матеріали знову виготовляли в Україні, і ми почали їх масово застосовувати».
Антон Олійник, архітектор, співзасновник BURØ architects
Одним із поворотних моментів для сучасної архітектурної кераміки стало впровадження навісних вентильованих фасадів у середині ХХ століття. Вся кераміка минулого, про яку ми згадували, закріплювалася на поверхні й фасадах вологим способом. Для такого фасаду були потрібні розчин чи в’яжучі речовини.
Натомість конструкція вентильованого фасаду не потребує вологих сумішей для кріплення плит. Облицювальні матеріали легко монтуються на стіну із шаром теплоізоляції за допомогою спеціальних профілів і кріпильних елементів. Між стіною й оздобленням залишається повітряний прошарок — оболонка будівлі буквально «дихає», а її терморегуляція, вологовідведення та енергозбереження значно покращуються. Такі фасади поєднують енергоефективність, надійність, їх монтаж відбувається дуже швидко.
Те, що колись було інновацією, перетворилося на «золотий стандарт» і широко застосовується в спорудах різного призначення. Ера вентильованих фасадів окреслила нові горизонти для архітекторів: свободу у виборі форм, об’ємів фасадів і варіантів їх декорування. Для керамічної індустрії це стало потужним поштовхом до нових розробок і розширення асортименту продукції.
Антон Олійник: «Керамічні матеріали виступають своєрідним культурним мостом між минулим і нашим майбутнім»
Схема стандартного вентильованого навісного фасаду. Зображення: facade.agrob-buchtal.de
На початку тексту ми згадували, що українських проєктів із використанням кераміки на фасадах досі небагато. Якщо матеріал має безліч практичних переваг і візуально ефектний — то що ж сталося?
У ХІХ — в перші десятиліття ХХ століття застосування керамічних матеріалів загалом збігалося зі світовими тенденціями, хоча Україна була розділена між двома імперіями.
В Європі панував справжній керамічний підйом, спричинений розвитком виробничих ліній. На теренах України матеріал яскраво проявляється в архітектурі, що стилістично належить до української сецесії. Надалі він знаходить нове прочитання в «радянському ампірі» й активно використовується під час післявоєнної відбудови, частково присутній у модерністській архітектурі.
Керамічні рельєфні кахлі з фасаду будинку № 17 на Хрещатику. Фото: Rasal Hague на Wikimedia Commons
Втім, після виходу постанови «Про усунення надмірностей у проєктуванні й будівництві» в 1955 році, доля кераміки у вітчизняній архітектурі вирішується негативно. Вона була визнана занадто індивідуальною, декоративною й поступово зникала з екстер’єрів, залишаючись лише в утилітарних проявах.
Фрагмент монументальних мозаїк із майолікою авторства Олександра Ворони в переході на майдані Незалежності. Фото: vechirniy.kyiv.ua
«Із керамікою боролися як із надлишковою, продуктом митецьким і складним для застосування в архітектурі. Його обережно заборонили використовувати в проєктуванні. Так кераміка зникла з навчального процесу, зникли можливості глибоко вивчати її й проєктувати з нею. Тож не дивно, що сьогодні архітектори-будівельники ставляться до неї як до нового матеріалу. Цей пробіл відчувається, і ми ставимо собі за мету повернути архітектурну кераміку в українську архітектуру», — коментує CEO компанії BUDZIRKA.
Фасад бібліотеки в Дорнбірні, Австрія, з керамічними багетами від виробника MOEDING. Фото: Stefan Müller-Naumann, www.moeding.de
Німецький досвід: три флагмани кераміки
Сьогодні ми маємо змогу працювати з якісними керамічними продуктами від закордонних виробників із колосальним досвідом. Це відкриває шляхи реалізовувати нові українські проєкти з унікальними фасадними рішеннями, формувати власне бачення добробуту через архітектуру.
Про історії брендів Agrob Buchtal, TONALITY й MOEDING, чию кераміку можна без перебільшення назвати дорогоцінною для архітектури, — далі.
Святослав Шилін: «Архітектура потребувала й досі потребує широкоформатні панелі в різних варіантах і технологіях виготовлення. Архітектурна кераміка відповідає на особливий запит: геометрію та об’ємність»
Agrob Buchtal: історія та інновації
Agrob Buchtal [А́ґроб Бу́хталь] — історичне підприємство з кількома виробничими заводами. Центральне виробництво розташоване в місті Шварценфельд, Баварія.
Компанія заснована в 1992 році, проте її корені сягають 1755 року, враховуючи порцелянові та керамічні підприємства, які існували раніше й мають зв’язок із сучасним брендом. На фабриках у різний час виготовляли плитку для підлоги, мозаїку, черепицю. Під час Другої світової війни потужності були повністю зруйновані й пізніше відроджені.
У 1980-х роках технологічні лінії ускладнюються і розпочинається виготовлення керамограніту, керамічних продуктів із цифровим друком, спеціальної кераміки — наприклад, надтовстої, посиленої, яка витримує високі навантаження, стійкої до впливу кислот.
Фасадні системи Agrob Buchtal дозволяють реалізувати численні варіанти дизайну: як класичні, так і нестандартні. Розміри плит — від великоформатних до тонких смуг або мозаїк, а також тривимірні форми, багети та трубки
Одна із чотирьох фабрик Agrob Buchtal у місті Зінциг недавно відсвяткувала 150 років існування. Фото: agrob-buchtal.de
Одна із чотирьох фабрик Agrob Buchtal у місті Зінциг недавно відсвяткувала 150 років існування. Фото: agrob-buchtal.de
Зважаючи на такий досвід, Agrob Buchtal пропонує широкий спектр керамічних рішень. Насамперед це фасадні системи: керамічні панелі для вентильованих фасадів та ЗD-фасадні елементи. Також компанія виготовляє плиткові продукти для громадської й житлової архітектури: підлоги в приміщеннях і публічних просторах (зокрема вокзалах, супермаркетах), фасадів, кухонь, ванних кімнат, терас, басейнів.
Agrob Buchtal є автором інноваційних розробок, які базуються на особливих якостях поверхні керамічних матеріалів. Це надає кераміці «суперсилу». Наприклад, поверхня Hytect вивільнює активний кисень під впливом світла завдяки процесу фотокаталізу. Це забезпечує антибактеріальний ефект: на такій плитці не розвиваються мікроби, мох чи цвіль, тому її доцільно використовувати в об’єктах з особливими вимогами до гігієни, вологих приміщеннях. Hytect також є гідрофільною, тож брудові та жиру на ній важко закріпитися. Плитка з Hytect нейтралізує небезпечні речовини, зокрема формальдегіди та оксиди азоту, і покращує мікроклімат у приміщеннях. Ця властивість зберігається протягом усього терміну експлуатації.
Застосування фотокаталітичних поверхонь на фасадах міських будівель може нейтралізувати суттєву кількість автомобільних викидів.
Інноваційна поверхня Hytect, розроблена Agrob Buchtal, нейтралізує небезпечні речовини й підтримує особливу гігієну просторів. Зображення: www.abk.com.sg
Плити Agrob Buchtal з інноваційною поверхнею Hytect нейтралізують небезпечні речовини, зокрема й автомобільні викиди
Фасадні системи Agrob Buchtal дозволяють реалізувати численні варіанти дизайну — від класичних до абсолютно нестандартних. Палітра компанії налічує близько 20 тис. рецептів кольорів полив. Розроблені різні розміри плит — від великоформатних до тонких смуг або мозаїк, також варіативні фактури поверхонь: монохромні, з фото- чи шовкотрафаретним друком, глазуровані або неглазуровані, матові чи глянцеві. Також є тривимірні форми, багети та трубки.
Компанія виготовляє матеріали за індивідуальними замовленнями, відтворюючи у фасадних продуктах авторські креативні дизайни.
Житловий будинок Ilot Queyries у Бордо, проєкт MVRDV. Використана керамічна фасадна система KeraTwin® від Agrob Buchtal із покриттям Hytect. Фото: www.mvrdv.com
Деякі архітектурні проєкти з керамікою Agrob Buchtal:
- житловий комплекс Ilot Queyries у Бордо (проєкт MVRDV для Kaufman & Broad та ADIM). Використана індивідуальна версія фасадної системи KeraTwin ® із технологією Hytect;
- Музей культури в Базелі (проєкт Herzog & de Meuron). Для даху використані шестикутні пласкі й ЗD керамічні елементи;
- Finchley Memorial Hospital у Лондоні (проєкт Murphy Philipps Architects). Використана індивідуальна версія фасадної системи KeraTwin ® у 10 кольорах та різних форматах.
Дах Музею культури в Базелі, проєкт Herzog & de Meuron. Кераміка від Agrob Buchtal створює неповторний об’єм, глибокий колір, гру світла. Фото: ©Iwan Baan, www.herzogdemeuron.com
Дах Музею культури в Базелі, проєкт Herzog & de Meuron. Кераміка від Agrob Buchtal створює неповторний об’єм, глибокий колір, гру світла. Фото: ©Iwan Baan, www.herzogdemeuron.com
Дах Музею культури в Базелі, проєкт Herzog & de Meuron. Кераміка від Agrob Buchtal створює неповторний об’єм, глибокий колір, гру світла. Фото: ©Iwan Baan, www.herzogdemeuron.com
TONALITY: індивідуальні фасадні системи
Якість продукції TONALITY [Тона́літі] забезпечується якісною сировиною — це глина з Вестервальду, регіону, відомого давніми гончарними традиціями. Його навіть називають Kannenbäckerland — «країна гончарів».
Вестервальдська глина практично не містить домішок заліза та має досить багато каоліну. Завдяки особливим фізико-хімічним властивостям маси добре підходять для складного формування та випалювання.
Бренд був заснований у місті Верот в 1999 році компанією Creaton зі 150-річним досвідом виготовлення кераміки. Поступово розвиваючи виробництво, TONALITY стає одним із найбільш сучасних фасадних заводів у Європі і згодом виходить «з-під крила» Creaton.
У 2020 році TONALITY був придбаний родинною баварською компанією Leipfinger-Bader. Вектори розвитку на майбутнє — розширення сфер діяльності та асортименту керамічної продукції для житлових, комерційних і промислових приміщень.
Компанія TONALITY має науковий центр, де створюються унікальні та нові поверхні чи кольори кераміки, індивідуальні рішення для проєктів. Фото: tonality.de
На відміну від багатовекторної компанії Agrob Buchtal, наразі продукція TONALITY призначена саме для фасадів.
Один із принципів TONALITY — індивідуальний підхід, спрямований на конкретний проєкт: кожен фасад — як костюм, скроєний за унікальними мірками.
Керамічні плити для навісних фасадів можуть бути дуже великими за форматом. Системи кріплення дають змогу вкладати елементи горизонтально, вертикально, в будь-який бік, на стіни або дахи
TONALITY пропонує величезну лінійку кольорів і варіантів поверхонь, зокрема ті, що імітують природні матеріали й текстури. Плити для вентильованих фасадів виготовляються з точністю до міліметра у форматах 150 x 300 мм, 400 x 1600 мм та 600 х 2000 мм (тобто дуже великих форматів!) за індивідуальним замовленням.
Також виробник пропонує керамічні планки в розмірі 1250 х 150 мм і керамічні об’ємні елементи — ламелі (Lammella), багети (Baguette) і квадрати (Square). Їх можна монтувати горизонтально або вертикально для сонцезахисту, забезпечення конфіденційності чи створення декоративних акцентів.
У проєктах така об’ємна кераміка гармонійно комбінується з металами, склом або тиньком, пласкими керамічними плитами.
Якщо певну керамічну плиту чи фрагмент треба буде замінити, для цього не потрібно розбирати всю фасадну конструкцію — можна зняти саме ту окрему плитку чи ряд
Фасади ТОNALITY монтуються за принципом «підійми та заблокуй». Застосовують лише дві системи: рейкової фіксації (BAS) і адаптивну систему (ADS), з кількома конфігураціями. На схемі й фото ADS із горизонтальним розташуванням. Фото: tonality.de
TONALITY— це фасадні елементи з низькою вагою, підвищеною міцністю, стійкістю до стирання й ультрафіолету, захистом від графіті. Вони оснащені невидимими системами кріплення, що дозволяють без зусиль монтувати плити. Системи кріплення дають змогу вкладати елементи горизонтально, вертикально, в будь-який бік, під кутами, пропонуючи свободу реалізації творчих задумів, наприклад, для вигнутих фасадів чи оздоблення даху.
Аспект, який варто виділити додатково: навісні фасадні системи з керамікою переважно є розбірними. Такий підхід має і TONALITY, і Agrob Buchtal, і MOEDING; він стає золотим стандартом для виробників. Якщо певну плиту чи фрагмент треба буде замінити, для цього не потрібно розбирати всю конструкцію — можна зняти саме ту окрему плитку або ряд, залежно від типу розміщення.
Тож кераміка в проєктах — не лише ефектність, а і зручність експлуатації та догляду. Ані вандальні дії, ані різноманітні пошкодження поверхні, яких, на жаль, нині в Україні багато, не стануть вироком для всього керамічного фасаду. Для витривалої, стійкої архітектури ці переваги є важливими.
Комплекс The Wave у Вайле, Данія, проєкт Henning Larsen. Оболонка будівлі, включаючи вигини даху, оздоблена керамікою TONALITY. Фото: henninglarsen.com
Дитячий садок Forfatterhuset у Копенгагені, проєкт Cobe. Цегляний фасад TONALITY (елементи Square). Фото: ©Adam Mørk
Деякі архітектурні проєкти з керамікою TONALITY:
- дитячий садок Forfatterhuset у Копенгагені (проєкт Cobe). Елементи Square в цегляно-червоному кольорі, встановлені вертикально;
- житловий комплекс The Wave у Вайле, Данія (проєкт Henning Larsen). Керамічний фасад і дах з елементами натурального та глянцевого білого кольорів, тип поверхні G1-1;
- бізнес-школа Сіднейського університету (проєкт Kann Finch Group). Керамічний фасад з елементами кольорів CR2, OR1, натуральних світло-сірого, світло-кремового, антрациту, тип поверхні G1-1.
Фасадна кераміка TONALITY також використана для оздоблення клініки «Оберіг» у Києві, про цей проєкт ми будемо детальніше розповідати в наступних матеріалах.
Новий корпус клініки «Оберіг» у Києві з керамічним фасадом TONALITY. Фото: osnova-group.com.ua
Святослав Шилін: «У нашому розумінні можливостей і асортименту компанії не конкурують, а доповнюють одна одну, забезпечуючи різноманіття вибору для замовників і архітекторів»
CEO BUDZIRKA зазначає: виробників архітектурної кераміки не так багато. Фасадна архітектурна кераміка — особлива ніша з кропіткими й цікавими технологіями, і цей ринок не є масмаркетом.
«У нашому розумінні можливостей і асортименту компанії не конкурують, а доповнюють одна одну, забезпечуючи різноманіття вибору для замовників і архітекторів. У кожному випадку це неповторні форми, рецептури полив, майстерність і мистецькі підходи. Важливо, що німецькі компанії, про які йдеться, сповідують прагматичний конструктивізм: для кожної керамічної плити вже на етапі формовки враховані елементи кріплення, що гарантує швидкість і надійність монтажу.
Ці виробники є беззаперечними лідерами ринку архітектурної кераміки з великим досвідом виробництва», — пояснює він.
Втім, особлива сторінка в його професійній діяльності повʼязана з продукцією МОЕDING. Перше знайомство відбулося на архітектурній виставці BAU, де виробник демонстрував рішення для хмарочоса 1865 Broadway у Нью-Йорку.
«Я досі пам’ятаю ці неймовірні об’ємні елементи з кераміки — оздоблення для стіни, а найголовніше — для віконних відкосів. Це цілісне просторове рішення, яке особливо вражає в масиві. Мені приємно, що я бачив ці перші зразки, а пізніше — готовий проєкт».
Хмарочос 1865 Broadway у Нью-Йорку, проєкт SOM Architects. Використані плити LONGOTON® MOEDING, які виготовили індивідуально для будівлі. Фото: Sinziana Velicescu|Shildan Group
MOEDING — об’ємність і масштаби
За спостереженнями Святослава Шиліна, архітектурна кераміка МОЕDING особливо вирізняється об’ємністю:
«Технології, які застосовуються, габарити печей і фільєр (форми з отворами, через які пропускають глину, що працюють як матриця та надають глині чіткої форми. — Прим. ред.) дозволяють виготовляти кераміку справді великих масштабів.
Профіль МОЕDING за розмірами й висотою, а також візуально суттєво відрізняється від інших виробників. Це стає можливим завдяки колосальному досвіду технологів: їхнім знанням процесів, геометрії, коефіцієнтів усадок під час сушки та випалу, тримальних спроможностей».
Історія керамічних фасадів MOEDING [Мьо́дінґ] розпочалася в Нижній Баварії в 1980-х роках, коли мюнхенський архітектор Томас Герцог розробив ідею інноваційної фасадної системи з навісними керамічними елементами. Для практичного втілення цієї системи було започатковане партнерство між кількома цегельними заводами.
Навісні фасади з теракоти тоді були застосовані вперше, і ця подія стала епохальною для подальшого розвитку сучасної фасадної кераміки.
MOEDING також належить розробка горизонтального опорного профілю.
Професор Томас Герцог, архітектор, «батько» сучасних навісних керамічних фасадів; виробничі простори MOEDING. Фото: ©Inge Zimmermann та ©Andreas Süß
Раймунд Квак: «Саме кераміка дозволяє створювати форми, неможливі для інших матеріалів»
З 1990-х років виробник зосереджується на виготовленні фасадної плитки. У 2001 році MOEDING стала частиною Girnghuber GmbH (GIMA), яка має давні традиції виробництва керамічних матеріалів. Завдяки цій синергії були розроблені флагманські фасадні системи ALPHATON® і LONGOTON®.
Наразі продукція MOEDING, крім прямокутної цегляної плитки для вентильованих фасадів, містить численні спеціальні рішення — наприклад, багети та сітчасті цегляні системи SERATON®. Компанія виготовляє керамічні плити нестандартних форматів, зокрема дуже великих розмірів, із вигинами чи унікальною колористикою за індивідуальними замовленнями.
Раймунд Квак (Raimund Quack), директор з експортних продажів MOEDING. Фото: www.moeding.de
Сьогодні MOEDING поєднує технологічну спадковість із відкритістю до індивідуальних рішень для архітекторів. Щоб зрозуміти, як компанія працює з професіоналами та бачить роль кераміки в сучасній архітектурі, ми поспілкувалися з директором з експортних продажів MOEDING Раймундом Кваком.
Його аргументи прості й переконливі: «На мою думку, це один із найкращих матеріалів, які можна використовувати. Глина — найперший будівельний матеріал у світі, який походить із самої землі, — він природний і чистий. Наразі фактично немає обмежень за типологією будівель для застосування цього матеріалу. Керамічні фасади добре проявляють себе в умовах помірного клімату, притаманного як Німеччині, так і Україні».
«Архітекторам використовувати ці продукти зазвичай дуже легко: вони можуть звертатися до нас з ідеєю, ескізами чи ще із чимось. Ми здатні підтримати їх своїм досвідом — як можна реалізувати задум за допомогою кераміки. Разом з архітектором ми розробляємо його будівлю: якщо є особливі ідеї щодо кольору керамічних плит, пропонуємо відтінки й поливи для цього проєкту. Ми знаємо, що можливо технічно, а архітектор знає, який вигляд повинна мати його будівля», — говорить він.
ALPHATON® — перший ринковий продукт MOEDING, який залишається бестселером. Будинок Plein Ciel у Страсбурзі з глазурованими плитами, форми виготовлені для проєкту індивідуально. Фото: Sébastien Brillais, Magellan, www.moeding.de
Раймунд Квак: «Бестселер MOEDING — плити ALPHATON®. Їх довжина, ширина, товщина, поверхневі структури та кольори можуть бути розроблені відповідно до будь-якої мети архітектора»
За словами Раймунда Квака, саме кераміка дозволяє створювати форми, неможливі для інших матеріалів:
«Поверхня кераміки абсолютно відрізняється від, скажімо, алюмінієвого листа з порошковим покриттям. Там немає гри світла, блиску, “живої” поверхні. У керамічній поверхні більше життя, ніж у композитному матеріалі, вона не така індустріальна. Це велика перевага кераміки порівняно з іншими матеріалами».
Відповідаючи на питання про характеристики й місце кераміки в сучасній архітектурі, він називає її преміальним і майже вічним матеріалом, завдяки якому народжуються особливі фасади. Водночас кераміка не є «елітарною»: вона дуже адаптивна, добре проявляє себе в різних проєктах.
Бестселером MOEDING директор з експортних продажів називає плити ALPHATON®: «Хоча системи кріплення плиток ALPHATON, орієнтованих вертикально чи горизонтально, стандартизовані, самі плитки можуть бути настільки індивідуальними, наскільки цього потребує архітектор. Довжина, ширина, товщина, поверхневі структури та кольори можуть бути розроблені відповідно до мети».
Для кераміки ALPHATON® є спеціальні системи укладання: L² Rapid та Gen.06-Rapid для плитки, що лежить, і L² Rapid VERTICAL для орієнтованої вертикально. На опорну конструкцію плитка монтується без інструментів. Схеми: www.moeding.de
Розмірковуючи про минуле, розвиток виробництва й напрямки, які будуть розширюватися в майбутньому, Раймунд Квак зазначає: «Якби ви запитали мене про “золоту добу” компанії 10 років тому, я б відповів: “Прямо зараз ми перебуваємо в “золотій добі”. Ніколи раніше ми не мали стільки зацікавлення від архітекторів у наших продуктах”. Якщо ви запитуєте зараз — моя відповідь абсолютно така сама. І я можу припустити, що й у майбутньому моя відповідь залишиться незмінною».
Будівля 520 Fifth Avenue у Нью-Йорку, бюро Kohn Pedersen Fox. Вигнуті теракотові елементи для вікон розроблені MOEDING спеціально для проєкту. Візуалізація: Binyan Studio, www.kpf.com
Раймунд Квак: «Просто зараз ми створюємо новий спектр можливостей. І я думаю, що майбутнє саме за цим: робити щось особливе, а не лише пласкі фасади»
Навіть за наявності виважених продуктових стратегій і досліджень ринку реальність корегує плани виробників. Найголовніший у ній — споживач.
«На початку цього століття нас здивувало стрімке зростання попиту на глазуровану плитку. Щоб задовольнити його, ми розширили штат лабораторії та встановили нове обладнання для глазурування. Це дозволило нам розробляти й виготовляти навіть високоспеціалізовані глазурі на замовлення архітекторів. Хоча протягом десятиліть більшість плиток були пласкими, з 2010 року виник високий попит на індивідуально розроблені обʼємні плитки з новими поверхнями. На щастя, наші роликові печі були спроєктовані так, щоб дозволяти створювати подібні форми, тому ми легко задовольнили цей новий попит. Щодо майбутнього — думаю, що напевне сказати важко. Адже те, який матеріал буде популярним, завжди вирішує архітектор чи дизайнер. Наразі здається, що для нас це дуже актуальний матеріал, ми робимо безліч проєктів і нових розробок щодо форм, 3D-елементів тощо. Просто зараз ми створюємо новий спектр можливостей. І я думаю, що майбутнє саме за цим: робити щось особливе, а не лише пласкі фасади, бо вони вже звичні, і це легко повторити. Ми бачимо майбутнє в 3D та спеціальних формах і плитках. Саме в цьому напрямку намагаємось рухатися далі», — підсумовує Раймунд Квак.
Для інтеграції Malmö Live у середовище архітектори Schmidt Hammer Lassen вирішили використати керамічний фасад і продукти ALPHATON® MOEDING. Фото: Anke Müllerklein, www.moeding.de
Наприкінці розповіді про виробника MOEDING ділимося списком об’єктів від пана Раймунда Квака, в яких німецька фасадна кераміка розкриває свою багатогранність:
- висотні будівлі — хмарочос 1865 Broadway у Нью-Йорку, США;
- музейні та культурні об’єкти — Музей історії Баварії в Регенсбурзі, Німеччина;
- комплексний міський проєкт — квартал Malmö Live у Мальме, Швеція;
- інноваційні прийоми — будівля 520 Fifth Avenue у Нью-Йорку, для якої був розроблений фасад із романськими арочними вікнами з вигнутих теракотових елементів і спеціальна мерехтлива глазур.
Експерт MOEDING також зазначив, що цікавим напрямком для компанії є реконструкція наявних будівель. Реалізований приклад із використанням архітектурної кераміки — адміністративна будівля Торгово-промислової палати в місті Пассау, Німеччина.
Музей історії Баварії в Регенсбурзі. Оболонка будівлі складається із семи типів плит із гребенеподібною поверхнею. Фото: Alexander Bernhard, www.moeding.de
Український контекст: перервані традиції й повернення
У ХХ столітті українська керамічна галузь стикалася з труднощами. Її ніби намагалися втиснути в прокрустове ложе визначень: «народна» і традиційна, декоративно-прикладна й художня, промислова чи призначена для масового використання.
Створювати нове в умовах, коли бракує простору і технологій для вільного експерименту, можливостей проявляти комерційний інтерес й обмінюватися досвідом, було не так просто.
Монументальна кераміка переживала часи, коли теми спускали згори, долі проєктів визначалися за зачиненими дверима, а деякі «неправильні» роботи назавжди залишалися жити в майстернях, де їх створили. Якості, що сьогодні є рекомендацією до використання кераміки в екстер’єрах, інтер’єрах будівель, громадських просторах, — індивідуальність, художня виразність — тоді могли вирішили її долю в негативному ключі.
Кераміка на фасаді Будинку національних творчих колективів України, м. Київ. Авторка панно — художниця Ольга Рапай. Фото: Олександр Панченко, tykyiv.com
Панно з керамікою на станції метро «Хрещатик» і його авторка Оксана Грудзинська за роботою. Фото: Олена Борисова, світлина художниці надана Іриною Бекетовою для birdinflight.com
Тим ціннішою є діяльність вітчизняних керамістів і скульпторів у цей період. Ольга Рапай, Віктор Блінов, Галина Севрук, Іван Климко, Іван Пилипенко, Олександр Ворона, Оксана Грудзинська, Віра Томашевська, Ніна Федорова, Ігор Янович, Ярослав Мотика, багато інших творчих імен — за найменшої можливості їхнє щире ставлення до матеріалу, жага до вивчення можливостей кераміки знаходили реалізацію, зокрема, і в архітектурі.
Художню мову творів, колористику, способи обробки поверхонь, рецепти полив для кераміки, створені українськими митцями, варто вивчати
Непересічний зразок кераміки 1950-х років можна побачити на фасадах Хрещатика. Під час післявоєнної відбудови керамічна плитка з рельєфами та декоративні барокові елементи були використані для оздоблення будинків № 13 та 17, зведених за проєктом архітекторів Олександра Власова, Анатолія Добровольського, Бориса Приймака, Олександра Малиновського.
Майолікові панно та керамічні оздоби з квітковими мотивами авторства Оксани Грудзинської, Ніни Федорової та Ганни Шарай прикрашають простори станції метро «Хрещатик», павільйони ВДНГ.
Однією з пізніх монументальних робіт є кераміка, створена художницею Ольгою Рапай уже після держпостанови про боротьбу з архітектурними надмірностями, в 1987 році. «Казкове» панно на фасадах Будинку національних творчих колективів України (м. Київ) є омажем до творів Марії Примаченко.
Цей спадок минулого — художню мову творів, колористику, способи обробки поверхонь, рецепти полив — варто вивчати. Він містить у собі творчу енергію й досвід митців і технологів, які присвятили кераміці професійне життя. Прийоми, до яких вдавалися українські керамісти, можуть бути переосмислені в нових архітектурних проєктах.
Майоліка на фасаді дитсадка № 809 у Києві, створена художником Іваном Пилипенком. Фото: tvoemisto.tv та Олена Борисова на Фейсбук
Україна має давні традиції ліплення та гончарства, використання кераміки в оселях і значні поклади глини. Ця ниточка практичного й духовного зв’язку з матеріалом, яка тягнеться практично від часів Трипілля, мала не перериватися, а лише розвиватися.
CEO BUDZIRKA Святослав Шилін і архітектор, співзасновник BURØ architects Антон Олійник говорять про багатство рідних природних ресурсів. На території України розташовані 10% світових покладів білої каолінової глини.
Архітектор зауважує: свого часу чимало європейських виробників плиткових матеріалів закуповували високоякісну глину Донеччини. На жаль, навіть у мирний час Україна здебільшого зосереджувалася на продажі сировини, а не на створенні підприємств із виготовлення кераміки з високою доданою вартістю. Проте це може змінитися в майбутньому.
«Я дуже сподіваюся, що згодом в Україні розпочнеться реконструкція та реіндустріалізація, і ми повернемось до виробництва таких матеріалів», — говорить Антон Олійник.
Кейс: школа MRIYDIY, «Рибальський», Київ
Втім, поки вітчизняне виробництво кераміки лише очікує на своє відродження, українські архітектори працюють із продукцією провідних західних фабрик. Показовим прикладом став проєкт школи MRIYDIY у житловому кварталі Rybalsky у Києві. Завершена у 2021 році, школа стала «серцем» кластера Rybalsky Family Port.
Нова школа повного дня MRIYDIY у житловому кварталі Rybalsky у Києві. Фото: mriydiy.school
Антон Олійник: «Школа є унікальним громадським об’єктом, які будуються не так часто — по одній на 10 років. Нам хотілося, щоб цей заклад освіти, центр розвитку дитини тішив око роками»
«У проєкті школи в “Рибальському” керамічні матеріали використали для канелюр. Ми доволі довго шукали виробників і зупинилися на продукції виробника з Німеччини, який пішов нам назустріч у комунікації: надав необхідні зразки, допомогу щодо профілю для монтажу, ми відкалібрували кольори, — говорить Антон Олійник. — Ці вертикальні випуклі борозни на кераміці є дуже архітектурними — якщо згадати грецьку архітектуру, класичний іонічний ордер має схожі канелюри. Тут присутні ці сенси — сучасний керамічний матеріал ніби відсилає нас до архаїки, до античності, до початку європейської цивілізації. Я вже згадував, що кераміка виступає цим особливим містком крізь час.
Критеріями вибору кераміки для проєктів є стійкість, стабільність, неординарний зовнішній вигляд, екологічність, безпечність: цей матеріал не горить і не боїться опадів.
Кераміка — чудовий фасадний матеріал, який можна застосовувати для об’єктів різного призначення: як громадських, так і житлових. Втім, масове використання якісної кераміки в житловому будівництві передбачає великі бюджети.
Школа є унікальним громадським об’єктом, які будуються не так часто — по одній на 10 років. Нам хотілося, щоб цей заклад освіти, центр розвитку дитини тішив око роками. Саме тому ми обрали таке рішення».
Освіта й попит: що робить BUDZIRKA
Святослав Шилін, СЕО компанії BUDZIRKA. Фото: Юрій Ферендович
Святослав Шилін: «Коли ми бачимо, як митець-архітектор співпрацює з іншим митцем — керамістом, із представниками заводу, я не можу назвати ці вироби інакше, ніж митецькі»
CEO компанії розповідає: рішення BUDZIRKA додати в асортимент продуктів архітектурну кераміку виникло у відповідь на тенденції в дизайні й будівництві та запити вітчизняної архітектури, яка розвивається.
«Архітектура потребувала й досі потребує широкоформатні панелі в різних варіантах і технологіях виготовлення. Окрім HPL-панелей Fundermax і фіброцементних широкоформатних панелей Swisspearl, ми пропонуємо керамогранітні, кварцові панелі великого формату. Всі ці продукти переважно пласкі. Але архітектурна кераміка відповідає на інший, новий запит: геометрію та об’ємність. У кераміці для фасадів не втрачається мистецтво. Незважаючи на те, що продукти виготовляються у великій кількості на заводах, це завжди про авторські форми. Продукція кожного виробника відрізняється від іншого».
«Для архітекторів важлива конструктивна можливість утілення їхньої ідеї, — продовжує він. — У комунікації з виробниками ми отримуємо такі відповіді: чи можуть бути виконані вузли, що відповідають умовам архітектури або конструктиву. Чи можливо зробити ту чи іншу форму. Часто звертаємося за індивідуальним виготовленням, і такі випадки не є чимось винятковим — подібних проєктів сьогодні половина.
Коли ми бачимо, як митець-архітектор співпрацює з іншим митцем — керамістом, із представниками заводу, я не можу назвати ці вироби інакше, ніж митецькі. Разом вони створюють фасад, будівлю як монументальну скульптуру».
Компанія BUDZIRKA ініціює зустрічі та практикуми для обміну досвідом, навчання архітекторів, дизайнерів, фахівців монтажних компаній. Фото: Юрій Ферендович
«Я вже згадував, що кераміка, використана в будівлях, здатна підкреслювати соціальний устрій. Через матеріали в архітектурі ми можемо виразити ставлення до життя, соціальний стан. Ці об’єкти залишаться надовго й стануть символами епохи. Архітектурна кераміка може “підсвітити” фундаментальність нашого сьогодення: ким ми себе відчуваємо, якими хочемо бути, як ставимося до важливих речей у житті, — пояснює Святослав Шилін. — У цьому аспекті її хочеться бачити в інфраструктурі соціального, культурного напряму: закладах освіти, охорони здоров’я, адміністративних будівлях».
Є і абсолютно прагматична відповідь на те, чому кераміку варто використовувати в соціальній і важливій інфраструктурі.
Із цього приводу CEO компанії BUDZIRKA додає: «Кераміка не горить і не підтримує горіння, це важлива вимога для фасадів певних будівель, як-от лікарні чи школи. Про інші якості вентильованих фасадів із керамікою — енергоефективність, витривалість, відповідність принципам стійкої архітектури — ми вже згадували».
Святослав Шилін: «Ми маємо місію повернути архітектурну кераміку в українську архітектуру»
Святослав Шилін і компанія BUDZIRKA намагаються робити багато, щоб архітектурна кераміка в Україні була відроджена. В цьому проглядається й особиста любов експерта до такого матеріалу.
У просторі BUDZIRKA на Новозабарській, 2/6 у Києві архітектори та замовники можуть у деталях роздивитися зразки продукції, вивчити типи кріплень, варіанти поверхні. Кераміка — матеріал, який важливо бачити вживу. У 2024 році за цією самою адресою відкрилася Бібліотека українських матеріалів.
Обираючи керамічні матеріали для проєктів, корисно побачити їх наживо, оцінити характер поверхонь, форму, можливість відбивати світло. Фото: Юрій Ферендович
Компанія ініціює зустрічі для обміну досвідом, навчання архітекторів і монтажних компаній. Це семінари в київському просторі BUDZIRKA, освітні лекції для студентів вишів, виступи на більш широку аудиторію.
Святослав Шилін говорить: «Наші зустрічі включають вивчення продукту і практичну частину. Ми демонструємо красу сучасної фасадної кераміки й легкість, з якою вона монтується.
Уявлення про можливості й естетику матеріалу, як і попит, завжди народжуються через інформацію та освіту. За два десятиліття роботи з будівельними матеріалами ми це добре розуміємо».
