«Якісно спроєктований простір є інтуїтивним. Він не про декор чи кричущі акценти — натомість це історія про те, як відобразити чиєсь унікальне бачення комфорту інструментами дизайну й архітектури», — саме так Катерина Ярова описує підхід власного бюро до будь-якого проєкту. Наразі команда IK-architects продовжує втілювати проєкти в Україні, розвиває діяльність за кордоном, будує нові партнерства і плани на майбутнє, втім, філософія компанії лишається незмінною, і саме вона відображається в кожному проєкті через впізнаваний почерк.
Команда IK-architects
До точки зламу
2022 рік був для IK-architects ювілейним: засноване у 2012 році, бюро саме збиралося відзначати десятиріччя. Як згадує Катерина Ярова, тоді, майже два з половиною роки тому, команда була сповнена амбіцій і мала на черзі цілу низку проєктів.
«Це був, мабуть, перший рік, коли я сама для себе визнала, що нам таки вдалося, — згадує архітекторка. — Всі ми розуміємо, що архітектурний бізнес — не з простих. Шлях розвитку власної справи в цьому сегменті передбачає чимало складнощів, а також нюанси додаються, коли ти жінка-архітектор. Однак я врешті відчула, що за ці десять років ми досягли неабияких успіхів, а попереду на нас чекають лише цікавіші проєкти.
Катерина Ярова, архітекторка, засновниця бюро IK-architects
Станом на 23 лютого 2022 року в IK-architects нас працювало семеро. Я ніколи не планувала надто розширювати чисельність команди — натомість ми фокусувалися на якості проєктів і можливості їх обирати. Що іронічно, плануючи 2022 рік, ми якраз збиралися зосередити увагу на закордонних проєктах, адже на той момент вони становили тільки близько 5% від загального обсягу. Решта проєктів усі були в Україні, і тоді, взимку, ми вже мали список замовлень на два місяці вперед.
Приватний будинок у передмісті Вімберлі, штат Техас, США. Проєкт — IK-architects
«В IK-architects нас працює семеро. Я ніколи не планувала надто розширювати чисельність команди — натомість ми фокусувалися на якості проєктів і можливості їх обирати», — Катерина Ярова
Наразі в бюро нас так само семеро, але склад команди повністю перезавантажився. Зі старої, довоєнної команди лишилися тільки я і Христина Ставицька — наша візуалізаторка. Хтось виїхав за кордон і вирішив торувати нові професійні шляхи вже там, у когось просто змінилися пріоритети — будьмо відверті, війна завжди дуже контрастно підсвічує такі моменти».
Катерина Ярова наголошує, що наразі лише кілька людей із команди працюють з-за кордону. Решта ж перебуває в Україні, ба більше — дехто повернувся в Харків. Сама Катерина ділиться, що більшість часу їздить між Харковом і Києвом, іноді до маршруту додаються виїзди в Європу, однак сама по собі компанія лишається українською й базується в Україні, і це принципово, незважаючи на всі виклики, що кидають реалії сьогодення.
Команда IK-architects
Ювілей і новий початок
Повномасштабне вторгнення Катерина зустріла разом із командою в Харкові. Звичайно, вищезгадана черга проєктів фактично зникла, і перші кілька тижнів основним пріоритетом була не робота, а безпека команди. Також Катерина згадує, як 24 лютого вона їздила в офіс компанії забирати техніку. На той момент усі робочі файли вже були перенесені в хмарне сховище, однак, стверджує архітекторка, для роботи недостатньо самих лише даних — потрібен ще й інструмент. Тож «залізо» теж було важливо вивезти й убезпечити.
Харківський офіс IK-architects. Катерина Ярова згадує, як 24 лютого 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення росії, вона їздила в офіс компанії, щоб забрати техніку
«Авжеж, усі проєкти, які в нас були в роботі, зупинилися. Фактично роботи не було», — Катерина Ярова про березень 2022 року
«Десь у середині березня ситуація стабілізувалася: ті, хто мав виїхати з Харкова, вже були в безпеці, зійшов перший стрес, і нарешті була змога зупинитись і подумати, що робити далі, — розповідає Катерина. — Авжеж, усі проєкти, які в нас були в роботі, зупинилися. Фактично роботи не було, що не дивно. Я гадаю, так чи інакше всі архітектори та дизайнери стикнулися з такою самою ситуацією на початку. Однак із цього треба було шукати вихід — і ми почали перебирати варіанти.
Фрагменти інтер’єру закладу «Сніданішна» в Харкові, Україна, 2024 рік. Проєкт — IK-architects. Фото — Pasha Lutov
«У роботі над проєктами для замовника із США ми мали справу з більшими габаритами просторів, їхньою інакшою специфікою та ергономікою порівняно з європейським лайфстайлом», — Катерина Ярова
Наша project-менеджерка тоді писала в усі архітектурні бюро світу, до яких можна було “дотягнутись” — ми пропонували свої послуги й співпрацю. Фактично це була холодна розсилка, але ситуацію неабияк поліпшував шалений рівень підтримки від світової спільноти. Відтак ми зконтактували з американською компанією Truoba, що займається продажем проєктів приватних будинків. Ми почали працювати як партнери, і от минуло вже два роки, а ми досі час від часу розробляємо проєкти приватних будинків саме для цього замовника. Це був не лише новий, а й дуже цінний для нас досвід, бо він дав нам можливість на практиці зрозуміти відмінності американського лайфстайлу та європейського — тут ми мали справу з більшими габаритами просторів, їхньою інакшою специфікою та ергономікою».
Мансардні апартаменти HG-31 в Осло, Норвегія. Проєкт — IK-architects
Мансардні апартаменти HG-31 в Осло, Норвегія. Проєкт — IK-architects
Також Катерина згадує, що в той самий період IK-architects взяли в роботу ще декілька замовлень на приватні будинки в США, а також мали кілька замовлень в Європі — зокрема, в Іспанії та Швеції. Втім, ця історія цікава не самим лише переліком закордонних кейсів, а й досвідом, котрим обернувся кожен із них для команди.
Як це працює?
Говорячи про роботу із замовниками з-за кордону, Катерина Ярова зауважує, що далеко не завжди український архітектор має змогу вести проєкт сам — і на цей нюанс варто зважати кожному, хто планує розширювати свою діяльність у міжнародних масштабах.
«Справа в тім, що ми як українські архітектори не маємо локальної освіти, що була б валідна в США чи країнах Європи, — зазначає Катерина. — Отже, проєктна документація не може бути підписана саме нами. Ми мали випадки, коли наша команда розробляла лише ескізну частину, після чого всі матеріали передавалися локальним архітекторам, і вже вони продовжували вести проєкт.
Мансардні апартаменти HG-31(2) в Осло, Норвегія. Проєкт — IK-architects
Мансардні апартаменти HG-31(2) в Осло, Норвегія. Проєкт — IK-architects
Сьогодні, звісно, нам дещо простіше, бо ми вже маємо за плечима певний досвід і певну кількість замовників, які можуть нас рекомендувати. Загалом маю сказати, чимала частка наших замовлень з-за кордону нині — це результат роботи такого собі сарафанного радіо. Це бонус, який ти отримуєш із досвідом: ти робиш свою роботу добре, про тебе розповідають друзям чи колегам, і врешті клієнтська база починає примножувати сама себе».
За словами Катерини, довоєнні 5% закордонних проєктів у загальному обсязі роботи, що мала студія, наразі перетворилися на 40%, і надалі Катерина бажає перетворити їх на 50–60%. Десь половина цієї частки припадає на США, решта — проєкти в Європі.
Мансардні апартаменти HG-31(2) в Осло, Норвегія. Проєкт — IK-architect
Зокрема, Катерина відзначає одного з постійних європейських партнерів — девелоперську компанію Predio, що базується в Норвегії. Проєкти, що їх IK-architects розробляють спільно із цим партнером, — це переважно мансардні апартаменти на продаж.
Мансардні апартаменти HG-31 в Осло, Норвегія. Проєкт — IK-architects
Мансардні апартаменти HG-31 в Осло, Норвегія. Проєкт — IK-architects
Мансардні апартаменти HG-31 в Осло, Норвегія. Проєкт — IK-architects
Мансардні апартаменти HG-31 в Осло, Норвегія. Проєкт — IK-architects
«Фактично партнер дає нам у роботу об’єкт, і ми відповідаємо за його оформлення й наповнення. Якісь із цих проєктів належать до преміумсегмента, якісь — до сегмента мідл. Однак ми маємо з вами розуміти: те, що в країнах Скандинавії зветься мідл-сегментом, — на порядок якісніше й крутіше за те, що ми вважаємо мідл-сегментом тут, удома, — розповідає Катерина про досвід роботи із закордонними проєктами. — Авжеж, якщо порівнювати скандинавів із замовниками з Іспанії, де ми також мали декілька проєктів, — це геть різні ментальності, емоційний бекграунд взаємодії відрізняється. Втім, що я можу виділити як спільний знаменник у цих кейсах, — то це ставлення замовника до архітектора як до фахівця. Якщо тебе вже обрали й покликали, твоїй професійній експертизі вже апріорі довіряють, прислухаються до тебе і поважають твоє бачення».
Мансардні апартаменти HG-31(2) в Осло, Норвегія. Проєкт — IK-architects
Мансардні апартаменти HG-31(2) в Осло, Норвегія. Проєкт — IK-architects
Мансардні апартаменти HG-31(2) в Осло, Норвегія. Проєкт — IK-architects
Мансардні апартаменти HG-31(2) в Осло, Норвегія. Проєкт — IK-architects
«Чимала частка наших замовлень з-за кордону нині — це результат роботи сарафанного радіо. Це бонус, який ти отримуєш із досвідом: робиш свою роботу добре, про тебе розповідають друзям чи колегам, і врешті клієнтська база починає примножувати сама себе», — Катерина Ярова
Говорячи загалом про зацікавленість замовників з-за кордону в тому, аби наймати саме українського архітектора, Катерина зауважує, що неабияк свого часу цю тенденцію стимулювали реалії 2022 року: Україна перебувала у фокусі світової уваги, і багато хто був сповнений ентузіазму підтримувати українські бізнеси, зокрема й архітектурні.
«Був у нас, наприклад, кейс якраз у той період: ми отримали замовлення на проєкт приватного будинку в Техасі, в передмісті Вімберлі. Ця історія цікава тим, що замовник шукав саме українського архітектора, переглядав соцмережі і врешті обрав саме нас, ознайомившись із нашим портфоліо, — згадує Катерина. — Це був дуже цікавий досвід, особливо з огляду на те, що людина просто знайшла нас через соцмережі, переглянула наш інстаграм — і цього було достатньо, аби ми привернули увагу. І, що важливо, за рахунок певних особливостей проєкту ми мали змогу бути його повноправними авторами на всіх етапах.
Приватний будинок у передмісті Вімберлі, штат Техас, США. Проєкт — IK-architects
Приватний будинок у передмісті Вімберлі, штат Техас, США. Проєкт — IK-architects
Приватний будинок у передмісті Вімберлі, штат Техас, США. Проєкт — IK-architects
«Завжди приємно чути від замовника схвальні відгуки у формулюваннях на кшталт “Ви неначе прочитали мої думки!” — однак такі відгуки заслуговуються годинами обговорень, сповнених емпатії та уваги до кожного слова», — Катерина Ярова
Втім, це радше окремо взятий випадок, тоді як загалом, я гадаю, нас обирають через наше ставлення й підхід до кожного проєкту. Ми маємо певний візуальний код, відображений у наших роботах, і в кожному кейсі закладене зерня емпатії до замовника, з котрого врешті проростають унікальні рішення. В тих-таки Штатах нерідко можна стикнутися з тим, що архітектор працює за годинами й нормами — не менше, але й не більше. Якщо в договорі прописані три ескізних варіанти планування — стільки їх і буде, а за додаткові опції треба доплачувати. Ми ж, своєю чергою, дуже багато уваги приділяємо замовникові саме на стадії обговорення й розробки ескізної частини — бо це той самий момент, коли його важливо вислухати й почути. Лише в такому разі ми будемо здатні врешті запропонувати й затвердити із замовником проєкт, що відображатиме його побажання, стиль і ритм життя тощо».
«Якісно спроєктований простір є інтуїтивним. Він не про декор чи кричущі акценти — натомість це історія про те, як відобразити чиєсь унікальне бачення комфорту інструментами дизайну й архітектури», — Катерина Ярова
Master-зона в мансардних апартаментах HG-31(2), Осло, Норвегія. Проєкт — IK-architects
Master-зона в мансардних апартаментах HG-31(2), Осло, Норвегія. Проєкт — IK-architects
Тим часом удома
Паралельно з розвитком діяльності за кордоном IK-architects так само активно працюють в Україні. Влітку минулого року бюро отримало власну торгову марку — за словами Катерини Ярової, це був довгоочікуваний момент для компанії.
«Ми йшли до цього два роки. Ідея про оформлення власної торгової марки була в нас ще до повномасштабного вторгнення, втім, сталося так, що втілити її остаточно ми змогли вже під час війни, у 2023 році, — розповідає Катерина. — Це доволі важливий чекпойнт на шляху нашого бюро. Насамперед це додаткове засвідчення нашої інтелектуальної власності. Та, що не менш важливо, наявність торговельної марки є додатковим фактором, який демонструє нашим замовникам рівень компанії і компетентність фахівців, а отже — якості майбутнього проєкту.
Деталі інтер’єру HG-31(2), Осло, Норвегія. Проєкт — IK-architects
Наразі ми маємо оформлену торгову марку в Україні. На тлі того, як ми розширюємо діяльність в інших країнах, у певний момент ми плануємо дійти до етапу, коли варто буде відкривати філію десь за кордоном. Відповідно, в такому разі ми плануємо оформлювати торгову марку там теж».
IK-architects не припиняють працювати над проєктами в Україні, зокрема в рідному Харкові. Наприклад, цьогоріч на проспекті Науки, 35 відкрився заклад «Сніданішна» — кафе й водночас крамниця фермерських, крафтових продуктів, декору й виробів ручної роботи. Екстер’єр та інтер’єр закладу просякнуті образами й елементами українського побуту, переосмисленими в сучасних формах і характерних текстурах. Катерина Ярова зізнається, що наразі цей локальний проєкт є для неї найбільш знаковим.
«Сніданішна» — кафе й водночас крамниця фермерських, крафтових продуктів, декору й виробів ручної роботи. Заклад відкрився у 2024 році в Харкові. Проєкт — IK-architects
«Сніданішна» — кафе й водночас крамниця фермерських, крафтових продуктів, декору й виробів ручної роботи. Заклад відкрився у 2024 році в Харкові. Проєкт — IK-architects
«Замовники — власники кав’ярні “ЛяТюШо”. Окремо хотілося б відзначити, яка синергія панувала в нашій співпраці весь час, поки ми працювали над проєктом. Нашим завданням було відобразити в інтер’єрі такий собі самобутній збірний образ української автентики, не вдаючись до очевидних стереотипних прийомів. Отже, ми склали певний перелік того, що ми хотіли би відобразити в інтер’єрі й чого там точно не має бути.
Деталі інтер'єру «Сніданішної», Харків, Україна. Проєкт — IK-architects. Умовне «серце» інтер'єру — піч, що зустрічає гостей прямо біля входу. Саме довкола неї розгортається концепція інтер'єру, просякнута образами й елементами українського побуту
«Навіть у суто інтер’єрних проєктах ми зберігаємо певне архітектурне мислення. Лише коли ти можеш побачити загальну структуру простору, з ним надалі можна працювати й мати розуміння, як його якісно наповнити», — Катерина Ярова
Що цікаво, незважаючи на те, що ми працювали з уже готовим приміщенням, нам усе одно вдалося вписати в наявне планування традиційну морфологію української хати, де умовним “серцем” простору є піч, і вже за нею простягається приміщення. Потім, переходячи від більшого масштабу рішень до меншого, ми почали думати, які матеріали й текстури можна задіяти в інтер’єрі. Так, наприклад, ми використали очерет, що традиційно мав би застилати дах хати, втім, у “Сніданішній” із нього виконане широкоформатне панно, що слугує текстурним акцентом інтер’єру. Навіть елементи мазанки, інтегровані в інтер’єр, зберегли свою автентику: вони виконані з повністю екологічної сировини з домішками подрібненої коноплі. Загалом для мене “Сніданішна” — це місце, що є відображенням осучасненого, але так само теплого й упізнаваного українського колориту. Місце, де тобі добре».
В концепції української хати очерет традиційно відігравав роль матеріалу для покрівлі. У «Сніданішній» з нього виконане широкоформатне панно, що акцентує інтер’єр
Говорячи більш масштабно про власний підхід до роботи з архітектурою та дизайном просторів, Катерина наголошує, що навіть у суто інтер’єрних проєктах вона зберігає певне архітектурне мислення. На її думку, лише тоді, коли вдається побачити загальну структуру простору, з ним надалі можна працювати й мати розуміння, як його якісно наповнити, щоб наділити інтер’єр естетикою і при цьому зберегти його ергономіку.
Деталі інтер’єру «Сніданішної», Харків, Україна. Проєкт — IK-architects
Деталі інтер’єру «Сніданішної», Харків, Україна. Проєкт — IK-architects
Ще один знаковий кейс IK-architects в Україні — започаткований у 2022 році соціально відповідальний проєкт VILNA School. Зокрема, йдеться про реновацію зруйнованого російською ракетою ліцею №47 у Харкові на вулиці Космонавтів — наразі будівля потребує не просто відновлення, а кардинальної перебудови. Крім ліцею №47, до програми VILNA School також долучено чимало інших навчальних закладів. Деякі з проєктів ведуть лише локальні архітектори, а деякі реалізуються спільно із зарубіжними партнерами.
Харківський ліцей №47 зазнав серйозних руйнувань внаслідок російського обстрілу й нині потребує кардинальної реновації
«Головний меседж нашого проєкту полягає в тому, що функціонуючі школи — це запорука майбутнього повернення людей до міст і громад, із котрих вони свого часу виїхали, — зазначає Катерина Ярова. — Родина не поїде додому, якщо там нема де навчатися її дитині. Це стосується як великих міст, так і селищ чи сіл — особливо таких, де школу зруйновано, а вона була єдина.
«VILNA School — це наш шанс відбудувати школи кращими, ніж вони були, наділити їхні простори новими функціями, зробити фокус на емпатію та відкритість на противагу радянському спадку», — Катерина Ярова
Проєкт-концепція з відновлення ліцею №47 в м. Харків у рамках програми VILNA School. Проєкт — IK-architects
Проєкт-концепція з відновлення ліцею №47 в м. Харків у рамках програми VILNA School. Проєкт — IK-architects
Проєкт-концепція з відновлення ліцею №47 в м. Харків у рамках програми VILNA School. Проєкт — IK-architects
Проєкт-концепція з відновлення ліцею №47 в м. Харків у рамках програми VILNA School. Проєкт — IK-architects
Це наш шанс відбудувати школи кращими, ніж вони були, наділити їхні простори новими функціями, зробити фокус на емпатію та відкритість на противагу радянському спадку, з котрим ми досі маємо справу. Зокрема, в нашому проєкті школи важливу роль відведено організації комунікаційного простору, представленого своєрідним амфітеатром. Також ми вважаємо, що організація просторів подвійного призначення може “оживити” школи, подарувати їм друге дихання. Я маю на увазі використання приміщень у позанавчальний час для проведення заходів, позашкільних занять тощо. З таким підходом школи не порожнітимуть щодня з 15:00 до наступного ранку — натомість вони можуть об’єднувати не лише дітей, а й цілі громади».
Проєкт-концепція з відновлення ліцею №47 в м. Харків у рамках програми VILNA School. Проєкт — IK-architects
Проєкт-концепція з відновлення ліцею №47 в м. Харків у рамках програми VILNA School. Проєкт — IK-architects
Проєкт-концепція з відновлення ліцею №47 в м. Харків у рамках програми VILNA School. Проєкт — IK-architects
На питання про подальші плани IK-architects Катерина Ярова відповідає, що зараз планує зосередитися на медіакомунікаціях — зокрема, архітекторка ділиться, що деякі проєкти бюро вона б хотіла подати на міжнародні конкурси і зробити фокус на просуванні вже наявних проєктів.
«Наразі ми маємо певний пул напрацювань, котрий я б хотіла використати в якості візитівки. Зараз важливо заявити про себе, поговорити про те, що ми вміємо й чого вже досягли — і лише тоді можна буде думати про дослідження нових горизонтів і розширення географії проєктів».
