Endless Movement від Smith&Winken: кінетичний ренесанс з українським культурним кодом

Перше, що спадає на думку під час перегляду експонатів Endless Movement, це запитання, звідки автори колекції черпали свої ідеї. Почувши слова «що наштовхнуло вас на ідею колекції Endless Movement?», дизайнер Валерій Кузнецов говорить: «Минулої середи в Дубаї ми протягом доби дали 14 інтерв’ю для журналістів дизайнерських видань Азії, Британії, США та європейських країн. І всі вони чомусь передусім ставили саме запитання про те, що нас із колегою надихає. Якщо ви навчитеся спостерігати за природою, то помітите, що на увагу заслуговують навіть дрібниці, які прийнято вважати звичними. Красиво падають краплі, дме вітер… Ще одне джерело натхнення — це картини художників минулого. У Рембрандта красиво проявляється світло, а істот Босха ми примусили рухатися… Саме так з’явилися, наприклад, ERNST і THRINAX».

Олександр Чикуров додає: образи скульптур Endless Movement — це також компіляція його внутрішнього світу і всього, що цей світ сформувало: музики, архітектури, техніки.

«Люди, чиї внутрішні світи співзвучні моєму, відразу це відчувають, тому, побачивши мої скульптури, ставлять предметні запитання, наприклад: як можна в одному предметі поєднати таку кількість, на перший погляд, непоєднуваних компонентів та образів? Дехто ж просто каже, що це красиво, але я не дуже люблю чути цей комплімент, бо для мене “красиво” — не зовсім те, що я хотів би чути про нашу творчість. Це все одно, що сказати портретистові “вийшло схоже”»,— сміється Олександр Чикуров.

Валерій Кузнецов: «У Рембрандта красиво проявляється світло, а істот Босха ми примусили рухатися… Саме так з’явилися, наприклад, ERNST і THRINAX»

Секрети мистецького стоп-ефекту

Результатом співпраці внутрішніх світів двох дизайнерів стали скульптури, на які можна дивитися годинами, адже вони буквально заворожують. На запитання, як авторам вдалося досягти цього ефекту, Кузнецов відповідає: вони з колегою хотіли розкрити сучасне мистецтво з іншого боку, а саме — представити виключно позитивні концепції й меседжі. Головним інструментом створення «доброї магії» стало гармонійне поєднання світла, руху та ритму, а секретним інгредієнтом — модерністський прийом, який умовно можна назвати «все навиворіт»: замість того, щоб сховати внутрішні вузли й механізми скульптур, майстри виставили їх напоказ.

«Уся штука саме в перетворенні вузлів у процесі руху. Наприклад, коли HOVER перебуває в статичному положенні, ви бачите тонку витончену форму, але розкриваючись, він стає об’ємним і сповненим кольору. Точно так само працює й TESSEN — у процесі руху лінія перетворюється на живу істоту. Ось цей тонкий принцип — “щось із нічого” — ми й хотіли донести до глядачів. До речі, коли люди дивляться на експонати “Smit&Winken” у них часто виникає асоціація з рухом годинникового механізму, але я із цим не згоден. Як на мене, наші скульптури скоріше нагадують живі організми, можливо, навіть іншопланетні, фантастичні», — говорить Валерій Кузнецов.

Ще один секрет магії «Smith&Winken» — відчуття руху в статиці. Це досягається, по-перше, за рахунок того, що практично всі деталі скульптур схожі на предмети, які асоціюються з рухом, наприклад східні опахала, віяла чи натягнуті троси, а по-друге — завдяки тому, що майже всі вони або постійно перебувають у русі, або здаються такими, що застигли в ньому. Наприклад, BISHOP, чия «голова», здається, намагається злетіти. «Троси, які тримають голову “Єпископа” (bishop у перекладі з англійської — «єпископ». — Прим. ред.), здаються натягнутими, тому складається враження, що їх ось-ось приберуть і та частина скульптури, яка нагадує дирижабль, злетить», — додає Кузнецов.

Статично-динамічну гармонію підтримує протилежний їй прийом — контраст, а саме — контраст фактур. Наприклад, ніжні «крила» SKIPPER відтіняє металева деталь. «Всі компоненти наших скульптур виконують подвійну роль: конструктивну та естетичну», — розповідає Олександр.

У сукупності всі ці прийоми так діють на глядачів, що їм починає здаватися, буцімто насправді перед ними не скульптури, а живі істоти, що мають власну ауру й енергію. І ця енергія виходить назовні й передається глядачам. Синергія, чи не так? Одна енергія переходить в іншу», — розповідає Кузнецов.

Олександр Чикуров додає: справа тут не тільки в енергетичній наповненості. Річ іще й у тім, що скульптури «Smit&Winken» викликають у людей, які їх бачать, відчуття польоту й окриленості. «Політ — це те, до чого людство прагнуло завжди: починаючи від часів, коли з’явився давньогрецький міф про Ікара, й закінчуючи серединою ХХ століття, коли людство вперше ступило на Місяць… До речі, американський президент Джон Кеннеді в 1962 році сказав, що ми полетимо на іншу планету не тому, що це просто, а тому, що це дуже-дуже складно… Підсумовуючи, скажу: без мрії цього результату не було б. Люди, не поспішайте жити. Насолоджуйтеся неспішно кожним моментом буття. І обов’язково мрійте», — радить дизайнер.

Валерій Кузнецов: «Особисто я сприймаю наші творіння як дещо, здатне “говорити” з людьми на рівних»

Східний інгредієнт

Крила Endless Movement мають східне походження, адже останній секретний інгредієнт, доданий під час створення колекції, — це мотиви країн Сходу. Зі східної традиції Чикуров та Кузнецов запозичили як форми, так і фактури: у багатьох експонатах колекції використане плісе, співзвучне з одним із найвпізнаваніших символів Сходу — віялами. «Загалом у наших роботах представлені мотиви різних регіонів Сходу. Переважно це віяла, характерні для традиції Японії та Китаю. Втім, в образах APPOLLO 18, BISHOP, THRINAX присутні сонячні мотиви природи та культури Близького Сходу — сонце й білі тканини», — розповів Кузнецов.

 Олександр Чикуров: «Ми не здійснюємо революції — ні художньої, ні технічної. Натомість ми показуємо очевидні речі під неочевидним кутом. Дивлячись на один і той самий предмет під різним кутом, у різному стані й у різному настрої, люди бачать різне»

Дизайнер запевняє: працюючи над колекцією, вони з напарником ще не знали, чи будуть їхні скульптури експонуватися в країнах Сходу. «В процесі роботи ми навіть не задумувалися про те, що одного чудового дня наші роботи стануть своєрідним компліментом Сінгапуру. Втім, якщо вже так вийшло, чому б і ні? До речі, ідея віял також сподобалася б у Японії, там є музеї, які можуть зацікавитися колекцією», — ділиться планами Кузнецов.

Магія, що з’являється нізвідки

У ході розмови про східні мотиви, рух, статику, світло та інші компоненти стоп-ефекту Олександр Чикуров акцентує на тому, що зовнішній складник — це важливо, але головний секрет криється в ідейному потенціалі скульптур. На думку дизайнера, спостерігаючи за експонатами «Smit&Winken», глядач щоразу бачить щось нове.

Валерій Кузнецов: «У процесі споглядання між глядачами й скульптурами зазвичай відбувається дуже активний контакт. Якщо вам раптом захочеться подумки поговорити з одною з них — сміливо зробіть це. Повірте, у тому, що мистецтво “заговорить у відповідь”, немає нічого надзвичайного»

«Мова не про деталі, а про образи, які виникають у голові людини. Стоп-ефект, тобто те, що скульптури буквально зупиняють людей, які просто йшли повз, досягається не шляхом новаторства — зовсім ні. Ми не здійснюємо революції — ні художньої, ні архітектурної. Натомість ми показуємо очевидні речі під неочевидним кутом. Дивлячись на один і той самий предмет у різному стані й у різному настрої, люди бачать різне. В когось виникають прямі асоціації: метелики, птахи, музичні інструменти, а хтось іде шляхом образних асоціацій, тому починає згадувати загадкові світи та істот, які колись снилися і про яких вони читали в книжках. Кожен бачить своє, близьке йому по духу».

На думку Олександра Чикурова, цей ефект сприяє тому, що люди зупиняються й задумуються — про час, про вічне та місце людини на Землі. «Людина постійно поспішає в абсолютно побутових і повсякденних справах, що, як правило, повторюються з дня у день, а то й роками. Як було б чудово, якби наші роботи допомогли їй усвідомити, що у світі є речі і явища, гідні більшої уваги, ніж безкінечні побутові турботи чи, навпаки, погоня за мимолітними бажаннями», — каже він.

Відвідувачі, які увійдуть у резонанс зі скульптурами, отримають не лише інсайт, але й можливість поспілкуватися з витворами мистецтва. Продовжуючи тему впливу мистецтва на глядача, Кузнецов зізнається, що сприймає творіння «Smit&Winken» як живих істот, співмасштабних людині й таких, що можуть буквально спілкуватися з нею. «Особисто я сприймаю наші творіння як дещо, здатне “говорити” з людьми на рівних», — запевняє Кузнецов.

Олександр Чикуров: «У мене чітка й дуже жорстка, я б навіть сказав, чорно-біла шкала якості: подобається чи не подобається»

«Внутрішня кухня» колекції

Кожна історія про мистецькі чари має свій бекстейдж, і Endless Movement — не виняток. У відповідь на прохання розкрити таємниці «внутрішньої кухні» та пояснити, як народжуються скульптури, майстри розповідають: перший етап — це перенесення ідей на папір, другий — безпосередньо прототипування та інженіринг, третій — виготовлення. «Спочатку все відбувається на інтуїції й відчуттях: спершу образи народжуються в моїй голові, а потім — набувають матеріальної форми. Втім, не все завжди проходить легко, адже поки обдумуєш — маєш на меті одне, коли починаєш малювати — виходить уже дещо інше, а от коли починаєш утілювати все це в макетах, то тут уже своє вагоме слово обов’язково скаже наука. А її не обманеш. І є тільки один спосіб із нею домовитися — вивчати її кожен день… У мене чітка й дуже жорстка, я б навіть сказав, чорно-біла шкала якості: подобається чи не подобається», — розповідає Олександр Чикуров.

І додає: «Не скажу, що кількість скульптур, які не вдалися, дорівнює кількості вдалих, але вони все ж є. Моє творче кредо — не боятися помилок і радіти, що вони в мене є, адже помилки — це досвід. Їх треба виправляти доти, доки вони не стануть перевагами. Зрештою, з кожним разом ти робиш усе менше помилок, тому твоя голова звільняється від страху їх повторити, і це дарує відчуття внутрішньої свободи, коли легко й добре дихати».

Валерій Кузнецов: «Треба поспішати, адже майбутнє дуже близько — вже поруч. Щомиті ти відчуваєш, що світ дуже сильно хитається під ногами, і поспішаєш жити. Особливо гостро це відчувається в Українi…»

Після обговорення помилок згадуємо про перемоги, і дизайнери погоджуються між собою в тому, що досконалість недосяжна. Олександр Чикуров говорить, що створити ідеальну скульптуру неможливо. «Такий предмет ще не створений і, мабуть, ніколи створений не буде. І це стосується не тільки нашої творчості. Сальвадор Далі говорив: не бійтеся досконалості, адже ви ніколи її не досягнете. Я не чекаю нагород, адже головна нагорода для мене — це перемога над собою. Робота дозволяє мені розкриватися й боротися з невпевненістю в собі, і мій особистий результат автоматично транслюється на аудиторію, а її відгуки окриляють і надихають мене на подальшу боротьбу. Коло замикається», — підбиває підсумок дизайнер.

Якщо досконалість, на думку митців, меж не має, то мистецтво їх має, і досить чіткі: кількість скульптур Endless Movement під одною назвою обмежена і становить усього 12 екземплярів. Своє рішення «поставити крапку» дизайнери пояснюють кількома причинами. Перша з них полягає в тому, що об’єкти колекції досить складні у виготовленні. «Нині ми регулярно отримуємо замовлення: як від музеїв, так і від приватних колекціонерів. Втім, ми відразу лишили посил, що нам цікаво розглядати пропозицію на певну кількість екземплярів. І цифру 12 ми обрали не просто так. Історію про магію дюжини вигадали не ми», — усміхається Валерій Кузнецов.

Олександр Чикуров додає: рішення про крапку — це не лише творчий, але й комерційний розрахунок. Дизайнери затвердили його на основі консультацій із партнерами та колегами. «Треба вміти зупинятися. Зрештою, коли ми досягнемо запланованої межі, то зможемо продовжити розвиватися в чомусь іншому», — каже він.

Валерій Кузнецов: «Усі ми зараз розуміємо, що кожної секунди можемо зникнути з нашої планети в буквальному сенсі слова. І ми поспішаємо працювати ще й тому, що наші кінетичні скульптури дозволяють прочитати наш внутрішній код. Український код. У своїх роботах ми хочемо показати не страждання й біль, а любов до життя і свободи»

На питання, чи стосуватиметься крапка лише конкретної колекції, чи це також буде крапка у співпраці Кузнецова й Чикурова — Сміта й Вінкена, Олександр сміється: «Ніяких крапок на горизонті поки що немає. Ми дали обітницю братства, тому будемо працювати».

Митці вже мають плани на наступну колекцію. «В Endless Movement уже достатньо скульптур, і кожна з них має свою історію та механіку, своє серце й зовнішній вигляд. Це означає, що пора працювати над чимось новим, і так — ми вже думаємо над назвою для нової колекції. Що це буде? Поки що можу сказати лише, що дві основні складові частини майбутньої концепції лишаться без змін — це світло й рух. Якщо говорити про масштабні цілі, то почну з того, що дизайн — безмежний і первинний — це основа. А знання й досвід, відчуття, емоції допомагають нам створювати предмети, які стають мистецтвом», — розповідає Кузнецов.

Чикуров відразу підхоплює тему майбутнього: «Твориться кошмар, але треба робити свою справу, а ще — вірити й допомагати. Не можна опускати руки! Робота дає сили. Творчість дає сили. І поки ти працюєш, руки не опускаються. Загалом для мене віра в перемогу в роботі, якщо транспонувати питання на більш об’ємні моменти, — це віра в перемогу нашої країни. Робота дає відчуття гордості за те, що, якщо можна так пафосно висловитися, завдяки нашим скульптурам світ знає, що Україна — горда, гідна, чудова країна».